всесвіту, суспільству та твоєму оточенню здебільшого все одно — доб'єшся ти чогось чи ні.
насамперед це потрібно саме тобі.
🥊

дивись на світ як немовля.
забувши всі слова, шаблони, установки, все чого тебе навчили протягом життя.
дивись на світ в його первозданному вигляді, без розумових спотворень.

оце дзен.
🎧

найкраще та найсильніше на що ми здатні проявляється тоді, коли нас притискають до стіни.
коли ми або діємо, або вмираємо.
🚀

щось наші західні партнери якось не дуже дзен
🚬

у вас теж в гардеробі є одяг, в якому ви почуваєте себе супер впевнено, потужно, готовим до будь-яких викликів?

і навпаки, одяг у якому ви почуваєте себе лошарой, але все одно чомусь іноді носите його?
😫

та я, якщо захочу, можу все одразу змінити.
бухати перестану, спортом займусь, пузо приберу, грошей зароблю купу.

ну, потім як-небудь.
😞

це нормально, якщо тобі не вдається розібратися у новій для тебе справі за 1 хвилину/годину/день/тиждень.
нормально, коли не вдається з першого разу.

не слухай тупу балаканину свого ахуївшого мозку, який постійно критикує тебе та порівнює з іншими.

ця балаканина — це не "ти".
ти — це всемогутній всесвіт, здатний на все.
🤠

я, буває, вночі можу прокинутись — тому що мені в голову прийшла геніальна, як мені здається, думка.
я цю думку в нотатки собі запишу, і далі лягаю.
а потім вранці прокидаюся, читаю і думаю — бля, ну і маячня.

так народився цей пост.
😉

що в тебе залишиться, коли зникнуть навіть базові питання, на кшталт
хто я, де я, навіщо я, і взагалі будь-яке я?

коли зникнуть пута метушливого розуму, залишиться великий і дивовижний простір.

простір, де вічна весна і грає злий репер Зеник.
😊

всім буде добре поряд з тобою, якщо тобі добре наодинці з собою.
☺️

у адміна вже новий рік
🥳

сонний параліч, чули таке?

я от, якщо вночі погано спав.
або, навпаки, добре так поспав вдень.
коротше, якщо режим сну порушив — обов'язково наступної ночі зловлю цю херню.

прокидаюсь — очі відкриваю, розумію що я у себе в кімнаті на ліжку. але наче ще десь уві сні.
у вухах починається шум страшенний, до ліжка притиснуло, і поворушитися не можу взагалі.
хочеться закричати, але не виходить. максимум трошечки постогнати, ага.

і отак лежиш, як дурень, секунд 10 мабуть, поки не відпустить.

ну і те саме почуття чиєїсь присутності поруч, куди без нього. звик вже.

і ще абсолютно стандартна ситуація — коли відпускає, розумію, що хочеться пісяти.
а йти в темряві після такого реально страшно. все тіло сковує від цієї темряви. бо буквально пару хвилин тому там начебто хтось стояв..
а поки в туалет не сходиш — не заснеш.

це насправді, без жартів, дуже дивно.
що у повсякденному житті, де все для тебе звичне і зрозуміле, така надзвичайна і реально моторошна херня теж стає звичайною, буденною.

типу, от бляха, знову цей тип прийшов мені на груди тиснути, заїбав.
не висплюсь тепер, буду куняти на роботі.
😉

якщо після тренування ти відчуваєш легку нудоту і запаморочення — це було чудове тренування.
😏

гороскоп спрацює, якщо ти справді в нього віриш.
🥰

чим більше ти маєш в собі, тим менше тобі потрібно ззовні.
😙

користуючись моментом, рекомендую спробувати протягом недовгого часу (не більше 5 хвилин для початку) дивитися на полум'я свічки.

коли очі втомляться, треба їх закрити, візуалізувати вогник у себе в голові, і перемістити цей вогник в область між бровами (там де те саме третє око, ага 😁)
корисна вправа для зняття стресу, покращення зору та налагодження свого дзену.

ну і звісно, відстежуємо думки, тілесні імпульси, любимо себе та всіх навколо.
💕

всі знання про минуле, теперішнє та майбутнє, та відповіді на всі питання вже знаходяться у твоїй голові.
просто подивись уважно 🛌