Перший Козацький
11.2K subscribers
25.4K photos
7.13K videos
34 files
8.76K links
Український православний канал з характером. Бот для зв'язку @Kozak1_bot
Download Telegram
📸ФОТОРЕПОРТАЖ
☦️ХРЕСНА ХОДА ДО ПОКРОВСЬКОГО МОНАСТИРЯ С.МАРИНІВКА З МОЛИТВОЮ ПРО МИР В УКРАЇНІ ТА ПЕРЕМОГУ.
В МІНКУЛЬТІ ЗВІЛЬНЯЮТЬ ЧИНОВНИЦЮ, ЯКА КУРУВАЛА ДУХОВНУ ОКУПАЦІЮ ЛАВРИ?

Наші джерела повідомляють, що директор департаменту культурної спадщини при Мінкульті Мар’яна Томин не пройшла якусь перевірку і буде змушена покинути свою посаду.
На сайті Мінкульту пані Томин вже немає.

Нагадаємо, що Томин входила до ревізійної комісії, яка займалася новою окупацією Києво-Печерської Лаври. Разом з іншими радянськими чиновниками, вона проводила «перевірки» корпусів обителі.

Томин також обіцяла «інвентаризацію» мощей Києво-Печерських святих та знесення деяких корпусів на території Нижньої Лаври.

Крім того, за нашою інформацією, чиновниця курувала відчуження Троїцького, Преображенського та Успенського соборів у православних християн.
☦️Плод же духа: любовь, радость, мир, долготерпение, благость, милосердие, вера.

Гал.5,22
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
СБУ повідомила про підозру пастору-агенту фсб, який завербував своїх синів, щоб шпигувати за підрозділами ЗСУ. Детальніше тут.

Один із них - військовослужбовець однієї із бойових бригад. Він намагався передати російській спецслужбі локації вогневих позицій та укріпрайонів Сил оборони.

Другий син - розвідував бойові позиції ППО та місця базування тренувальних центрів ЗСУ.
Їм загрожує від 8 до 12 років тюрми.



Зважаючи на це, маю питання: коли заборонятимуть протестантів? І як так склалося, що двом синам пастора, зрадникам, загрожує від 8 до 12 років, а в’язням за православну віру, вірним УПЦ - в деяких випадках навіть довічне! І це при сумнівних доказах, без наявних фактів злочину.

Поважаю людей всіх конфесій і вірувань, поважаю людей з принципами, я проти колективної відповідальності.

І Я НЕ ПРОТИ протестантів, католиків чи вірян ПЦУ. Я ПРОТИ зрадників, брехні, подвійних стандартів, які використовують виключно до УПЦ, нашого священства й вірян.
"КЛЮЧІ У НАС": ВІДІБРАНИЙ СУДОМ ДРЕВНІЙ ХРАМ У КАМ'ЯНЦІ МУЗЕЙНИКИ ВІДДАЮТЬ... НЕ ІСНУЮЧІЙ ГРОМАДІ ПЦУ

Відібраний судом в 2023 році Хрестовоздвиженський храм УПЦ, який є пам’яткою архітектури національного значення, держава передала в користування ПЦУ. 6 липня представники ПЦУ та чиновники музею начебто провели голосування ініціативної групи "громади УПЦ", яка збирала підписи православних міста (!) Кам’янця-Подільського за перехід до ПЦУ.

Самої громади ПЦУ, як такої, ще не існує. Але їй директор держзаповідника вже готовий віддати храм УПЦ. Напевно тому й знадобилось це дійство з "переходом".

«На території Здвиженської церкви у Кам'янці-Подільському 6 липня відбулися збори парафіян. Вони ухвалили рішення про приєднання релігійної громади храму до Православної церкви України», розповів сайту «Є» Василь Фенцур – директор Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець».

«Богослужіння тут відбуватимуться надалі. Тільки молитва вже звучатиме українською, каже Василь Фенцур.

«Ключі у нас. Ми виготовили усі необхідні документи, провели грошову оцінку. Чекаємо, коли Статут громади буде офіційно зареєстрований, а її представники звернуться до Фонду держмайна, аби укласти з нами договір про оренду... громада вже буде у підпорядкуванні Православної церкви України», - зазначив директор Національного історико-архітектурного заповідника.

На відео представник єпархії ПЦУ зізнається, що якась "ініціативна група" збирала підписи за "перехід" по всьому місту, і запевняє, що громада УПЦ знаходилась у підпорядкуванні Московського патріархату. Тобто голоси збирали не парафіян храму, а "православних міста".
Ну і вже стандартна маніпуляція, бо як мають відповідати зараз українці, коли їх запитати "ви хочете бути в церкві московській чи українській?"

Ремонт храму вже в ПЦУ державний заповідник, судячи зі слів чиновника, зробить за бюджетні кошти.
«У майбутньому, згідно з договором оренди, інтер'єр пам'ятки XVIII століття відповідатиме канонічним вимогам, каже Василь Фенцур».

20 листопада 2023 апеляційний господарський суд зобов’язав Хрестовоздвиженську релігійну громаду УПЦ залишити Хрестовоздвиженський храм, передавши його представникам Національного заповідника "Кам’янець".

✍️Храм побудовано у 1801 році. У часи атеїстичної влади 1953 року його закрили, демонтували престол, жертовник, іконостас, верхній клірос. Їх доля донині невідома. Храм до 1965 року використовувався як кінотеатр.
У 1980-і біля церкви просто неба планувалося створити Музей народної архітектури та побуту.

У грудні 1991 року храм знову відкрито для богослужіння, розпочато його відновлення, як церкви.
ЧОМУ Я НЕ ПЕРЕХОДЖУ ДО ПЦУ? ВОЛИНСЬКІ СВЯЩЕНИКИ УПЦ

Священнослужителі Волинської та Володимир-Волинської єпархій Української Православної Церкви розповіли про те, чому не хочуть переходити до ПЦУ. Волинське духовенство вважає, що священик не може змінювати своїх переконань через політику, тож вважають за краще залишатися вірними присязі, а не йти на пропозиції влади змінити конфесію. Про це вони розповіли в інтерв’ю виданню “Сила правди”.

«Я складав присягу в Українській Православній Церкві, я став священиком, викладачем. Половина Волині – мої вихованці. Викладаю загальноцерковну історію. То я кудись бігати буду? Щоб мої хлопці на мене дивилися і казали: “Ага, влада змінюється?”
Хочуть зробити нас нижчою кастою, ніби ми якісь гірші, погані, ми не патріоти чи ще щось. Ну, нехай кажуть. Я знаю, що в мене в душі і в серці», – настоятель Свято-Іоанно-Богословського храму в селі Борохів Олександр Кратюк.

Свяшеник Свято-Воскресенського собору УПЦ в місті Ковелі Максим Руденок розповів про те, що за ініціативою місцевої влади на парафії розглядалося питання про перехід до ПЦУ, однак більшість вірян виступила проти такої ідеї:

«Це питання розглядалося. Так би мовити, минула влада пропонувала людям переходити в нову церкву. Але парафіяни, які тут працюють, у цьому соборі співають, доглядають за ним, одноголосно вирішили, що їм нема чого змінювати. Вони вважають себе українцями, їхні діти воюють на фронті».

Настоятель храму на честь благовірного князя Олександра Невського протоієрей Дмитро Григорчук переконаний, що перехід до ПЦУ – це зрада. Священик стверджує, що патріотизм абсолютно не дисонує з приналежністю до УПЦ, як це намагаються подати суспільству.

«Я священик у четвертому поколінні. Кого я маю зраджувати? Свого прадідуся, який народився ще за царської Русі? Дід мій був гнаний комуністами. Куди я маю перейти? Дідуся свого зрадити? У мене тато з Тернопільської області. Він націоналіст. Повірте, він пісень народних, козацьких знає більше, ніж будь-який депутат, який носить вишиванку і з жовто-блакитним прапором бігає. Куди мій тато має переходити? Куди? Скажіть, від кого він має бігти? Від свого коріння?» – каже отець Дмитрій.

Священик торкнувся теми вшанування святого благовірного князя Олександра Невського: переконаний, рішення відмовитися від вшанування Олександра Невського є прихованою боротьбою з власною історією.

«Князь Олександр, якого Невським уже за Петра І назвали, носив титул князя київського і новгородського. Він наш, і ми маємо пишатися, що нашими були землі від Києва до Новгорода. А ми: “Ой, не треба нам князя Олександра, тому що він святий Російської православної церкви“»

Настоятель Покровського храму в селі Піддубці, протоієрей Микола Лафета каже, після прийняття закону щодо механізму переходу громад, у парафії відбулося голосування. І ті, хто захотів доєднатися до ПЦУ, були в меншості.

«У нас вийшло 85 на 15, може, й на 90... Ще раз повторюю: син священника, якось мені переходити – істину свою взяти і знівечити. От я служу тут 34-й рік уже… І сказати, що я піду за когось, бо комусь захотілося зробити ці розколи…»

Настоятель храму в громаді Свято-Миколаївської церкви в Ковелі Іоанн Кудласевич.

«Це не маму поміняти чи тата, це віру поміняти. Дехто каже, що ми нічого не міняємо, тільки юрисдикцію: виходимо з Московського і йдемо в Турецький патріархат. Але ми не були в Московському, я особисто в цьому переконаний. Ніколи ніяких грошей не передавали, ніяких звітів не давали. Тому ми себе до них не відносимо. Ні до одних, ні до інших. Переходити з чогось одного в інше, я вважаю, не зовсім правильно».