ПЕРШИЙ ЗРУЙНОВАНИЙ ХРАМ ЗЕЛЕНСЬКОГО

У ніч на 17 травня 2024 р. українська влада зруйнувала свій перший храм, пише СПЖ.

"Так, до цього було знищено храм УПЦ у Львові. Але то була особиста ініціатива Садового, а ось у Києві подібне не могло відбутися без санкції з Банкової. Саме тому колись історики назвуть знищення Десятинної церкви знаковою подією нашої подальшої історії.

В історії часто відбувається так, що не найбільша подія стає символом великих змін, знаменує собою цілий період історії. Команда Зеленського зруйнувала свій перший храм. Можна скільки завгодно говорити, що це була некапітальна конструкція, МАФ, в юридичній термінології. Можна говорити, що при його зведенні не були до кінця оформлені всі численні бюрократичні документи, що існує рішення суду про його знесення тощо. Але давайте подумаємо, якщо справді зведення храму було не законним, якщо навпаки законним був його знесення, якщо суспільство (як стверджує влада) було проти цього храму, то чому храм знесли вночі? Чому це зробили в комендантську годину, коли законослухняним громадянам заборонено з'являтися на вулиці? Чому для цього залучили численних поліцейських у повному озброєнні? Чому покликали людей у військовій формі, щоб знести храм? Чому глушили мобільний зв'язок у районі храму? Чому не допускали знімати те, що відбувається? Чому братії монастиря не давали врятувати святині, які перебували у храмі? Навіщо це все, якщо влада запевняла, що знесення храму абсолютно законне?

У тому й річ, що влада чудово розуміла, що вона творить, тому й творила це під покровом ночі. Тому й зганяли туди озброєних силовиків, тому й організували це як справжнісіньку бойову операцію. Влада чудово розуміла, що творить беззаконня, але все ж таки творила його. Розмови про те, що на храм не було відповідної документації, що його зведення було незаконним, а знесення проводилося за рішенням суду – це не більше ніж фіговий листочок, покликаний прикрити ганьбу української влади.

По-перше, у Києві сотні, якщо не тисячі об'єктів, зведених незаконно. І це не лише торгові точки поблизу ліній метро чи природоохоронної зони Дніпра. Цілі житлові комплекси будували незаконно. Запит у гугл: «незаконні споруди у Києві» видав, наприклад, що лише у Голосіївському районі незаконно було збудовано: ЖК «Тихорецький», за адресою вул. Тихорецька, 30/7, ЖК «Панорамне містечко» за адресою вул. Ракетна, 24, ЖК за адресою пров. Моторний, 9-9А, ЖК за адресою вул. Васильківська, 34, ЖК «Теремок» за адресою вул. Вільямса, 2-Д, ЖК G-House за адресою вул. Гвардійська, 74, ЖК «Симфонія» за адресою просп. Науки, 66-70, ЖК «Мозаїка», за адресою Стратегічне шосе, 53, ЖК «Мрія» за адресою просп. Науки, 42-А. І це лише один район столиці! Їх хтось збирається зносити?

По-друге, знищений Десятинний храм був збудований у 2006 р. Тобто він простояв майже 20 років, пережив трьох президентів, а четвертий вирішив його знести. Не сказати, що в цей час не було розмов про доцільність побудови цього храму та оформлення всіх дозвільних документів на нього. Проте його ніхто не зносив. І ось тепер, коли в країні йде війна, коли необхідною умовою перемоги у цій війні є консолідація всього суспільства, тепер влада зносить храм, просто розколюючи український народ надвоє.

По-третє, більшовики, коли зносили храми, теж робили це за законом. У них теж усе було належним чином оформлене у повній відповідності до тогочасного законодавства. І не лише храми зносилися згідно із законом. Вивезення пшениці з України у 1932-33 pp. теж відбувалося згідно із законом. От тільки тепер в Україні клянуть радянську владу, перейменовують вулиці, забороняють письменників і думають, що цим вичищають із української національної самосвідомості більшовицький дух.

Ні, більшовизм – це зовсім інше. Більшовизм – це коли політична доцільність домінує над правами людини, це коли у в'язницях сидять не загарбники чужої власності, а ті, хто говорить про це беззаконня, це коли влада плює на свій народ і встановлює режим автократії, змушує народ жертвувати останнім і краде мільярди з бюджету.

І ось цей більшовизм, як ми бачимо, сьогодні в'ївся в тіло і кров нинішніх наших правителів. Його не позбутися простим перейменуванням вулиць.

Давайте заплющимо очі і відповімо на кілька запитань. У якій країні архієреїв кидають за ґрати за проповіді? У якій країні журналістів відправляють на нари через те, що вони говорять правду? У якій країні закривають монастирі та виганяють звідти ченців? У якій країні влада руйнує християнські храми? У якій країні влада підтримує створену нею церкву і розправляється з усіма, хто з нею не згоден? Якщо не розплющувати очі, то, звичайно ж, ми відповімо, що все це відбувалося в СРСР, і маємо рацію. Але коли ми очі розплющимо, то побачимо, що сьогодні в Україні митрополит Святогірський Арсеній сидить за ґратами за те, що промовив проповідь, журналісти В. Ступницький, О. Овчаренко та В. Бобечко сидять там же за те, що говорили правду. Влада закрила Києво-Печерську лавру і жене звідти ченців. Десятинний храм зруйновано. А створена владою ПЦУ взагалі всупереч Конституції оголошена атрибутом держави, і будь-яка її критика тепер вважається держзрадою. То в якій країні ми живемо: у демократичній правовій та вільній Україні чи в тоталітарному СРСР?

Всі обставини знесення Десятинної церкви свідчать, що влада чудово знала, що вона творить, і що претензії до законності зведення храму не мали вирішального значення. Просто влада вирішила ламати через коліно свій народ чи принаймні його частину. Нам пхають під ніс різні соцопитування і кажуть, що більшість народу не підтримує Церкву. Але, по-перше, ми всі знаємо маніпулятивність цих соцопитувань. По-друге, вони є результатом широкомасштабної кампанії у ЗМІ та соцмережах з облиття Церкви брудом і голослівними звинуваченнями. А по-третє, як не крути, і соцопитування, і навіть заяви представників влади говорять про те, що віруючих УПЦ приблизно 6 млн. людей. Чи є в цивілізованому світі ще така країна, в якій влада могла нахабно обмежувати права такої величезної частини суспільства? І як буде ставитися ця частина суспільства до влади, після того, як ця влада забирає у неї найсвятіше – храми Божі?

Скільки зараз віруючих УПЦ перебувають на фронті, скільки віруючих проливають свою кров, ризикують життям, захищаючи нашу країну? З упевненістю можна сказати – це десятки тисяч людей якщо не сотні, адже, як свідчить народна мудрість, на фронті атеїстів немає. Можна просто спроектувати цифру в 6 млн віруючих із 30 млн громадян, які в кращому разі перебувають у країні, на приблизну чисельність ЗСУ. Що будуть думати ці воїни про українську владу, почувши, як ця влада руйнує їхні храми? А скільки віруючих УПЦ, часто віддаючи свої останні заощадження, донатять на ЗСУ, збирають гроші на дрони, автомобілі, засоби індивідуального захисту та відправляють усе це на фронт? Чи вони будуть це робити після того, як влада жорстоко розтоптала їхні релігійні почуття?

Усі знають, що у війні величезну, а то й вирішальну роль грає мотивація, бойовий дух, що дозволяє творити чудеса і вибивати перемогу там, де це здається неможливим. Який бойовий дух буде у наших воїнів після того, як влада знесла православний храм у центрі Києва? Чи не будуть вони запитувати себе: а за що ми, власне кажучи, воюємо? Щоб влада й далі руйнувала храми, розправлялася з віруючими, кидала в застінки тих, хто наважиться не погодитися?

До нинішнього знищення Десятинний храм руйнувався двічі: один раз полчищами хана Батия у 1240 р., другий раз у 1928 р. більшовиками. Кому з них уподібнюються сьогоднішня українська влада? Батий прийшов і пішов, а більшовики після руйнування Десятинного храму ще правили в Україні більше, ніж півстоліття. Ймовірно, на це розраховує В. Зеленський. Його команда невтомно говорить про те, що всім українським громадянам треба згуртуватися, мобілізуватись, допомагати фронту, хто чим може. Хто може – йти воювати, хто не може – трудитися в тилу і допомагати нашим воїнам. Все це правильно, тільки слова у цієї команди розходяться зі справою.

Не будемо говорити тут про жахливу корупцію на закупівлі для армії, про некомпетентність чиновників і про свавілля та безвідповідальність на всіх рівнях держуправління. Скажімо лише про те, що стосується безпосередньо Церкви.

Як відомо, В. Зеленський прийшов до влади, критикуючи попереднього президента П. Порошенка. Одним із пунктів цієї критики була церковна політика. Зеленський критикував, зокрема й у пародіях Кварталу 95, те, що Порошенко втручався у церковні справи, що він у ручному режимі створив ПЦУ, що їздив до Стамбула випрошувати Томос тощо. При цьому, будучи кандидатом на виборах, Зеленський обіцяв, що держава, у разі обрання його президентом, буде однаково ставитися до всіх і діяти в рамках закону. Він критикував попередню владу за те, що та поділяє народ України, штучно створюючи лінії напруги в суспільстві. Ось цитата з його передвиборчої програми 2019 р.: «28 років нам обіцяють суспільство рівних можливостей, але щоразу ділять нас за різними критеріями. Насправді є тільки один поділ: ми і вони. Ми – це народ України. Вони – це "політичні пенсіонери", які "кочують" з влади в опозицію, з партії до партії, і постійно створюють собі вигідне місце, прикриваючись недоторканністю». Тепер же Зеленський далеко переплюнув свого попередника. Він не просто втручається у церковні справи, як Порошенко, він кидає до в'язниць єпископів, благоволіє захопленням храмів, переслідує церковних журналістів, а тепер уже й руйнує храми. Цим усім він поділяє український народ, розколює наше суспільство, фактично оголошує мільйони людей громадянами другого гатунку. І при цьому вимагає від суспільства, щоб воно підтримувало владу.

На кого зрештою працює нинішня українська влада, розколюючи українське суспільство? І що віщує нам усім цей дуже недобрий знак – руйнування храму? Чому саме зараз, коли на фронті катастрофічна ситуація, про що говорять багато військових, коли допомога західних країн під великим питанням, коли мобілізація проводиться так, що буде зірвана з великою ймовірністю, чому саме зараз команда Зеленського вирішує завдати такого удару суспільству? Це дурість чи свідома робота на ворога?

Влада вже другий рік проводить жорсткі гоніння на Церкву, а руйнування Десятинного храму означає, що вона вже закусила вудила і не зупиниться ні перед чим. Що буде далі? Скільки ще храмів буде зруйновано, відібрано у Церкви, перетворено на музеї та культурні установи? Скільки ще віруючих і духовенства опиниться у в'язницях? І що буде з нашою країною і нашим народом, якщо наша влада зухвало кине виклик Богу, зруйнує Його храм? Адже ми пам'ятаємо, що «Бог осміяний не буває. Що посіє людина, те й пожне...» (Гал. 6:7).

Але хотілося б закінчити словами надії, словами Святого Письма: «І встав Йона і пішов до Ніневії, за словом Господнім; А Ниневія була великим містом у Бога, на три дні ходьби. І почав Йона ходити містом, скільки можна пройти в один день, і проповідував, говорячи: ще сорок днів – і Ніневія буде зруйнована! І повірили Ніневітяни Богу, і оголосили піст, і вдяглися в лахміття, від великого з них до малого. Це слово дійшло до царя Ніневії, і він встав з престолу свого, і зняв із себе царське вбрання своє, і одягнувся у веретище, і сів на попелі, і наказав проголосити й сказати в Ніневії від імені царя та вельмож його: "Щоб ні люди, ні худоба, ні воли, ні вівці нічого не їли, не ходили на пасовищі й води не пили, і щоб покриті були веретою люди і худоба і міцно кричали до Бога, і щоб кожен звернувся від злого шляху свого та від насильства рук своїх. Хто знає, може, ще Бог змилосердиться і відверне від нас палаючий гнів Свій, і ми не загинемо". І побачив Бог їхні діла, що вони звернулися від злого шляху свого, і пожалів Бог про лихо, про яке сказав, що наведе на них, і не навів» (Іон. 3:3-10).

Гнів Божий відвернути можна, але тільки в такий спосіб"

#Десятинка

https://spzh.live/ua/zashhita-very/80276-pershij-zrujnovanij-khram-zelenskoho

Сайт Хмельницької епархії ПЦУ радісно звітував, що до лав Думенко перейшла чергова "релігійна громада" УПЦ з села Гуків, що на Камʼянеччині.

Проте, якщо уважно поглянути на фото, то цілком зрозуміло, що мова йде точно не про релігійну громаду.

Тому що, віруючі жінки не прийдуть до храму в штанях, без хусток і в кросівках. Навіть на прибирання храмової территорії вони б так не прийшли.

А отже, ПЦУ в черговий раз застосовує вже таку звичну брехню. Напишіть, що громада села відібрала храм - скажіть чесно, що відбулось.

Для чого ці постійні маніпуляції? Невже ви думаєте, що таким чином можна догодити Богу? Чи може, застосовуючи брехню, ви чините по Євангелію?

Звісно, що ні. Проте, не брехати ви не можете. Бо ваш отець, як і отець брехні - це не Христос.

На жаль.

PS До речі, місцевий священик и релігійна громада нікуди не переходили. Вони втратили свій храм, але не віру.

Со старым врагом Церкви, пропагандистом раскола, рейдером и гонителем УПЦ Евстратием Зорей, так и не рукоположенным ни одним каноническим епископом.

И с настоящим иудой, предателем УПЦ, предателем Киево-Печерской Лавры, лжецом Авраамием Лотышем. Который предал свою Церковь и братию монастыря в тот самый момент, когда власть расправлялась с Лаврой, изгоняя из стен монастыря УПЦ и её верующих.
Это жалкое существо, перебежчика Лотыша безбожные власти и их ПЦУ поставили "игуменом" над пустыми камнями, над оккупированными и корпусами и храмами изнасилованной Лавры

Пока нашу (ещё вчера — его) Церковь гонят, а владык, священников и верующих репрессируют, этот моральный карлик обживает чужие покои и кабинеты и раздаёт интервью светским СМИ, которые годами поливали грязью Церковь, в которой он состоял. И лжёт, бессовестно лжёт.

И вот с этим человеческим отребьем вчера сослужили 5 епископов Болгарской Церкви. Лобызались с ними.

Слава Богу, они не представляют всей полноты БПЦ. И могли сделать это по незнанию, хотя мы мало в это верим. Тем не менее они преступили знаковый рубеж, выйдя на тропу признания злодеев из ПЦУ "церковью" де-факто.

Знайте же, болгарские отцы и братья. Вчера вы лобызались и молились с теми, кто гонит и уничтожает Церковь Христову, с иудами, с захватчиками Лавры и наших храмов, с человеко-ненавистниками, с теми, кто бросает христиан за решётку за верность Церкви и призывает запретить УПЦ.

Знайте и устыдитесь. И не сотворите большего греха, не допустите Болгарскую Церковь в блуд и позор признания бандитов, политиков, врагов Православия, как равной себе Церкви.

Помоги вам Бог устоять.

Със стария враг на Църквата, пропагандатор на разкола, нападател и гонител на УПЦ Евстратий Зорей, който никога не е бил ръкоположен от нито един каноничен епископ.

И с истинския Юда, предателя на УПЦ, предателя на Киево-Печерската лавра, лъжеца Авраам Лотиш. Който предаде Църквата си и братята на манастира точно в момента, когато властите се разправяха с Лаврата, прогонвайки УПЦ и нейните вярващи от стените на манастира.
Това жалко същество, отцепникът Лотиш, беше поставен от безбожните власти и тяхната ПЦУ за „игумен” над празните камъни, над окупираните сгради и храмове на изнасилената Лавра.

Докато нашата (до вчера неговата) Църква е гонена, а управляващи, свещеници и вярващи – репресирани, това морално джудже обитава чужди стаи и кабинети и дава интервюта за светски медии, които години наред хвърлят кал по Църквата в на който е бил член. И лъже, лъже безсрамно.

И вчера 5 архиереи на българската църква съслужиха с тази човешка сган. Целунахме ги.

Слава богу не представляват цялата БПЦ. И можеха да направят това поради невежество, въпреки че ние малко вярваме в това. Въпреки това те преминаха значителен крайъгълен камък, поемайки по пътя на признаването на злодеите от ПЦУ като де факто „църква“.

Знайте това, бащи и братя български. Вчера се целувахте и се молихте с онези, които гонят и унищожават Христовата Църква, с юдите, с нашествениците на Лаврата и нашите църкви, с мъжомразците, с онези, които хвърлят зад решетките християните за тяхната лоялност към Църквата и призива за забрана на УПЦ.

Знай и се засрами. И не извършвайте по-голям грях, не допускайте Българската църква да изпадне в блудство и срам да признава бандити, политици, врагове на Православието за равноправна Църква.

Бог да ви помогне да устоите.

‼️ ПІСЛЯ ВТРАТИ ХРАМУ, ЯКИЙ НАРАЗІ СТОЇТЬ ЗАЧИНЕНИМ, РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-ПОКРОВСЬКОЇ ПАРАФІЇ С. СУТКІВЦІ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО РАЙОНУ ПРОДОВЖУЄ ЗВЕРШУВАТИ БОГОСЛУЖІННЯ У ПРИСТОСОВАНОМУ ПРИМІЩЕННІ.

На відео фрагмент Божественної Літургії в Неділю святих Жінок-мироносиць 19 травня 2024 року.

❗"ЦЕ ОБРАЗА РЕЛІГІЙНИХ ПОЧУТТІВ МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНЦІВ"

ПРО ЗНЕСЕННЯ ДЕСЯТИННОГО ХРАМУ
КОМЕНТАР МИТРОПОЛИТА ФЕОДОСІЯ
правозахисника, який співпрацює з ООН, члена Міжнародного правозахисного Альянсу "Церква проти ксенофобії та дискримінації".

Знесення діючого меморіального храму Десятинного монастиря в м. Києві є трагічною подією в історії Української Православної Церкви та України як держави. Сьогоднішня влада показала свою нездатність ставитися з повагою до релігії та вкотре підкреслила, що в Україні більше немає релігійної свободи.
Так, храм був оформлений як МАФ і суд, виносячи рішення про знесення, - виходив із формальних підстав відсутності необхідної дозвільної документації на будівництво храму як капітального об'єкта нерухомості. Формально рішення суду може бути законним, однак за змістом міжнародного права і виходячи зі змісту прав людини і принципів захисту релігійної свободи, держава повинна була сприяти монастирю в оформленні належного пакета документів, особливо якщо очевидно, що будівля храму була побудована в центрі міста давно і влада не могла не знати про відсутність у монастиря повноцінної легалізації цього об'єкта нерухомості.

Таким чином, згідно з міжнародно визнаними принципами прав людини і релігійної свободи, саме на сьогоднішній владі України лежить відповідальність за ненадання сприяння монастирю в документальному оформленні прав на побудовану з фактичної згоди органів державної влади будівлю храму. Також на сьогоднішніх органах влади лежить відповідальність за варварське знесення діючої культової споруди, що не тільки вкотре порушило громадянські права вірян Української Православної Церкви, а й стало образою релігійних почуттів мільйонів віруючих громадян України.

https://telegra.ph/PRO-ZNESENNYA-DESYATINNOGO-HRAMU-05-20

ІЄРАРХ СЕРБСЬКОЇ ЦЕРКВИ ВИСТУПИВ НА ЗАХИСТ СВЯТОГІРСЬКОЇ ЛАВРИ ТА ЇЇ НАСТОЯТЕЛЯ ВЛ.АРСЕНІЯ

МИТРОПОЛИТ ЧОРНОГОРСЬКО-ПРИМОРСЬКИЙ ІОАННІКІЙ НАДІСЛАВ ЛИСТ НА ЗАХИСТ СВЯТОГІРСЬКОГО ВЛАДИКИ АРСЕНІЯ

"Baшi Високопреподобiя та Преподобiя, дорога у Христi братiя Лаври!

Зi ЗМI ми дiзналися про кримiнальне переслiдування намiсника вашої святої обителi, Свято-Успенської Святогiрської Лаври, митрополита Арсенiя.

Ми знаємо митрополита Арсенiя як мудрого пастиря, якого шанують спiвбрати-архiєреї як в Українi, так i за її межами, братія Святогiрської Лаври, її чисельні парафiяни-паломники та бiженцi, якi знайшли прихисток у святiй обителi iз самого початку вiйни. З 2014 року i до цього часу монастир власним коштом та за пiдтримки багатьох соцiальних мiсiй рiзних єпархiй Української Православної Церкви щодня неухильно звершує гуманiтарну дiяльнiсть, пiдтримуючи мiсцевих жителiв не просто у скрутних обставинах воєнного часу, а — доволi часто — за надскладних для виживання умов.

Висловлюємо свою щиру пiдтримку митрополиту Арсенiю та братiї, ввiреної його iгуменському пiклуванню. Сподiваємося на демократичний та неупереджений пiдхiд до вирiшення справи владики Арсенiя, пiсля чого вiн би змiг повернутися до керування монастирем і подальшого звершення соцiальної дiяльностi в ньому.

У цi святi днi вiримо, що Воскреслий Христос не залишить Свого вiрного служителя, благословить бути перемозі закону й управить митрополиту Арсенiю повернутися в доброму здоров’ї до виконання безпосереднiх обов’язкiв намiсника Лаври".

* * *

Ваши Высокопреподобия и Преподобия, дорогая во Христе братия Лавры!

Из СМИ мы узнали об уголовном преследовании наместника вашей святой обители, Свято-Успенской Святогорской Лавры, митрополита Арсения.

Мы знаем митрополита Арсения как мудрого пастыря, который пользуется уважением от собратьев-архиереев как в Украине, так и за её пределами, братии Святогорской Лавры, её многочисленных прихожан-паломников и беженцев, которые с самого начала войны обрели в святой обители кров. С 2014 года и доныне монастырь за свой счёт и при поддержке многих социальных миссий различных епархий Украинской Православной Церкви ежедневно неуклонно совершает гуманитарную деятельность, поддерживая местных жителей не просто в сложных обстоятельствах военного времени, а — довольно часто — в тяжелейших для выживания условиях.

Выражаем свою искреннюю поддержку митрополиту Арсению и вверенной его игуменскому попечению братии. Надеемся на демократический и беспристрастный подход к решению дела владыки Арсения, после чего он смог бы вернуться к управлению монастырём и к дальнейшему совершению социальной деятельности в нём.

В эти святые дни верим, что Воскресший Христос не оставит Своего верного служителя, благословит быть торжеству закона и управит митрополиту Арсению вернуться в добром здравии к непосредственным обязанностям наместника Лавры.