#ІЗЮМ ТЕПЕР ПІД ОМОФОРОМ МИТРОПОЛИТА #ОНУФРІЯ ХАРКІВСЬКОГО

#РІЗДВЯНЕ_ПОСЛАННЯ ПРЕДСТОЯТЕЛЯ #УПЦ БЛАЖЕННІШОГО МИТРОПОЛИТА #ОНУФРІЯ

“Сердечно вітаю всіх Вас, боголюбні архіпастирі та пастирі, благочестиві ченці та чернечі, дорогі брати та сестри, з великим святом Різдва за тілом Господа Бога та Спасителя нашого Ісуса Христа.

Різдво Христове — це велике Свято, сповнене тихої радості, яку принесла на землю велика Божественна любов. «Бог є любов» (1 Ін. 4. 8), яка наповнена миром, радістю та блаженством. Однією з властивостей Божественної любові є те, що любов не може замикатися сама в собі, любов завжди відкрита, вона хоче, щоб інші були причетниками її блаженства. Саме задля цього Божественна любов створила людину: Бог, наш Творець і Творець, захотів, щоб ми, люди, стали причасниками того блаженства, радості та світу, якими сповнена Божественна природа.

Великий захід Божественної любові був дарований людині при його творінні, адже Господь не тільки створив людину і вдмухнув в особі її подих життя, Господь прикрасив людину Своїм Божественним чином. Але ще більша міра Божественної любові дарована людині при її викупленні, адже для цього Бог, Всемогутній Творець і Творець світу, приходить на землю і приймає на Себе образ людини.

Коротко кажучи, можна сказати, що Божественна любов при викупленні людини є більшою від Божественної любові при творенні людини тому, що при творенні людини земля стає людиною, а при викупленні — людина стає Богом.

Здійснилася «велика благочестя Таємниця: Бог з'явився в тілі» (1 Тим. 3, 16). Якою красивою та світлою є сторінка священної історії Христового Різдва. Світ жив своїм звичайним життям, в якому неправди було більше, ніж правди, зла більше, ніж добра, в якій ненависть була більшою пошаною, ніж любов. У такий порочний світ скромно і тихо приходить Предвічний Бог. Предвічний Син Предвічного Бога Отця народжується від Пречистої Діви Марії. Як Творець і Владика всього світу, Господь міг би народитися в найрозкішніших царських палатах, в оточенні найбільших і найсильніших цього світу, але Син Божий прийшов не для того, щоб скористатися досягненнями земного прогресу, створеного занепалим людським розумом, а для того, щоб загиблої людини повернути до Раю. Господь народився в убогій печері, яка була образом спустошеної гріхом людської душі і яка перетворилася на світлий палац Небесного Царя. Святі Ангели літали над благословенною печерою і співали чудову пісню: «Слава у вишних Богові і землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 14).

Першими, хто отримав звістку про пришестя у світ Бога, були Вефлеємські пастушки. Ним явився Ангел Божий і сказав: «Не бійтеся; я сповіщаю вам велику радість, яка буде всім людям: бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель, що Христос Господь; і ось вам знак: ви знайдете Немовля в пеленах, що лежить у яслах» (Лк. 2, 10–12). Пастушки перші із земнородних прийшли в печеру і вклонилися Богонемовля Христові, розповівши все, що сповістив їм Ангел.

Цього ж дня в благословенну печеру прийшли три царі зі сходу, які були Волхвами, тобто мудрецями. Волхви прийшли з різних країн, незалежно один від одного. Любов до Істини звела їх через чудову зірку і привела їх до Вефлеємської печери. Волхви з благоговінням вклонилися новонародженому Царю Неба та землі і принесли Йому свої «дарунки: золото, ладан та смирну» (Мф. 2, 11). Золото, як знак того, що у світ прийшов «Цар царів» (Об'явл. 17, 14), ладан, як знак того, що у світ прийшов «Першосвященик майбутніх благ» (Євр. 9, 11), і смирну, як символ того, що новонароджений Месія-Христос врятує людство через Свою жваву смерть.

Цар Ірод, дізнавшись, що у світ народився Цар Юдейський, як Його називали Волхви, стривожився і підняв меч, щоб убити Божественне Дитя. І загинуло від руки злого Ірода чотирнадцять тисяч невинних немовлят, що стали першими мучениками за Христа.

"ГОСПОДЬ ТЕЖ ТЕРПІВ НЕПРАВДУ. МИ ПОВИННІ ЗАХИЩАТИ СВОЇ СВЯТИНІ!" #ЗВЕРНЕННЯ МИТРОПОЛИТА #ОНУФРІЯ ДО ВІРНИХ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ

Звернення Блаженнішого Митрополита Київського І всієї України Онуфрія до духовенства та пастви Хмельницької єпархії Української Православної Церкви:

«Господь теж терпів неправду. Ми повинні за все дякувати Богові. Це не означає, що ми повинні опустити руки і бути пасивними. Ми повинні захищати свою святиню! Ми повинні законними засобами #відстоювати свої храми і монастирі. Але не повинні при цьому мати злоби проти людей. До тих хто нападає на нас, хто ображає.

Ми повинні молитися за всіх: щоб Господь добрих укріпив у добрі, а злих – дав їм дух покаяння. Щоб вони зрозуміли, коли ображає іншого – людина робить #гріх, сама себе ображає».

🔴 #СПРОТИВ НАСИЛЛЮ І БЕЗЗАКОННЮ НЕ БУДЕ ПРІОРИТЕТОМ. ГОЛОВНЕ — СПРОТИВ #ГРІХУ.

ТЕЗИ І #ВИСНОВКИ З ПРОПОВІДІ МИТРОПОЛИТА #ОНУФРІЯ НА 10-річчя ІНТРОНІЗАЦІЇ.

Ми уважно послухали проповідь Предстоятеля з нагоди 10-річчя керівництва УПЦ. І у нас є думки з цього приводу.

Ми вибрали головні тези і додали їм свої тлумачення та спостереження.

⚡️Це був день та історична мить напередодні заборони УПЦ, коли православні українці і світ могли очікувати дуже важливого, доленосного повідомлення.

І Блаженніший обрав сказати саме ці слова. Тому вважаємо це важливим.

Не всі з них нам подобаються, але це воля нашого Предстоятеля, яку ми маємо усвідомлювати.
Не мати зайвих ілюзій.
І діяти згідно цього, розраховуючи на те, на що є сенс.

Боже, спаси і сохрани.
Почнемо.

"Я хочу подякувати вам за те, що ви сьогодні прийшли в храм і помолилися за мене грішного і недостойного, якому Бог судив нести це послушаніє..."

🌿Не вперше Блаженніший приємно вражає своїм смиренням в скромністю. Що так пасують людині його духовної величі, визнаної далеко за кордонами України.

Це справді прекрасно, і ми любимо його за це і на 💯 знаємо, що це не гра, а щирі переконання справжнього монаха.

"...Більшість подій цих 10 років були гіркими для нас.
Але ви знаєте, що ніде в Священному Писанні нема такого шляху, який би вів у Царство Небесне, і який би був легким, широким, гладким...
Тісний путь є путь Церкви. Страждання нас переконують, що ми є Христові. Що у нас є шанс стати кращими..."

🔥Безумовно, наша Церква загартувалася в гоніннях, православні українці пізнали цінність Віри і ціну вірності, вони сповна платять за неї, бачить це Господь 🙏

І Блаженніший був і є нашим маяком і скелею у цьому бурхливому морі випробувань.

УПЦ духовно зросла, як ніколи, а її актив показав здатність єднатися і творити дива добрих справ і дива спротиву злу.

❗️Але ця єдність досить неповна і недостатня, аби ефективно і переможно протистояти Системі, злочинній державній політиці і кривді від її посіпак.

Спротиву не вистачає керівного начала від лідерів Церкви, від людини, авторитет якої є незрівнянним і неспростовним.

І рядки, які ми почули далі, запевняють: миряни і духовенство не повинні розраховувати, що це станеться.

Блаженніший веде духовну брань. З гріхом.
І брані земній, питанням гонінь і громадянських прав вірних УПЦ не буде приділяти провідного значення.

Він краще облічатиме свої немічі і гріхи, ніж злодіяння ворогів Церкви. І це зрозуміле кредо монаха, який не хоче бути політиком.

"Бог хоче: дивися на себе і себе облічай перед Богом. А якщо є недоліки у ближніх наших, то вони перед Богом стоять. І це є вчення Церкви, це є життя Церкви.

І у нас більше забот не про те, щоб уникнути страждань. Це є дар Божий... Наша забота, щоб ми були невинні.

Щоб якщо мене облічали як злодія, щоб це була неправда. Оце є забота християнина.

Якщо ви невинні, а вас обзивають, апостол Петро говорить, що вєнєц слави Бог готовить вам за це".

☦ Отже наш шлях за Блаженнішим - це шлях боротьби з гріхом, шлях закону і невинності, де важлива не боротьба з гоніннями і гонителями ("щоб уникнути страждань"), а власна безгрішність.

Щоб усі звинувачення, на яких вороги будують свою до нас ненависть, лишалися брехнею.
Навіть якщо ми несправедливо потерпаємо за них. За це праведним Господь готує вінець. Хай за це доведеться жити з терновим.

Блаженніший, вочевидь, не вважає пошук земної справедливості пріоритетом і не буде його очолювати.

Але, як ми розуміємо його слова, й від правди Блаженніший закликає не відвертатися, хай це коштує жертв. Уникати страждань праведному - негідна мотивація, особливо якщо заради цього ти зрадиш Бога і правду.

Війна з гріхом, передусім зі своїм — ось гідна справа.

"Якщо гріх не присікати покаянням, любов'ю, прощенням, гріх нас з'їсть як іржа їсть залізо.

Тому ми дякуємо Богу за те, що було на протязі 10 років цього служіння. Я, напевне, менше вас всіх страждав, тому що ви трудилися, ви допомагали, несли мій хрест...
Далі 👇