Всім привіт!
Це канал незалежної організації “ІТ Січ”, в якому ми будемо надавати інформацію про наші новини та події, які ми організовуємо чи приймаємо участь.
Це канал незалежної організації “ІТ Січ”, в якому ми будемо надавати інформацію про наші новини та події, які ми організовуємо чи приймаємо участь.
#БЕЗНАДІЯСІТІ
Пройшло майже два місяці від першого ІТ мітингу в Україні і приблизно півроку від початку руху #ПротиДіяСіті. Хочеться відмітити кілька моментів, на які мало звертають увагу.
Мінцирку задекларувало однією з цілей ДіяСіті зростання кількості робочих місць в ІТ до 450 000. Тобто більш ніж в 2 рази. Невідомо, яким чином спеціальний правовий режим може вирішити проблеми з освітою по ІТ спеціальностям чи з математикою у середній школі, але точно відомо, що особливі правові режими створюють тепличні умови для "своїх" компаній. Тих самих "великих галєр", які в останні роки так активно пропонують релокацію досвіченим спеціалістам в інші країни. В ті самі, які без особливих правових режимів.
Хоча можливо МЦТ володіє даними про бум народжуванності майбутніх програмістів в останнє десятиріччя? Продовжуємо спостерігати... 🤔
Пройшло майже два місяці від першого ІТ мітингу в Україні і приблизно півроку від початку руху #ПротиДіяСіті. Хочеться відмітити кілька моментів, на які мало звертають увагу.
Мінцирку задекларувало однією з цілей ДіяСіті зростання кількості робочих місць в ІТ до 450 000. Тобто більш ніж в 2 рази. Невідомо, яким чином спеціальний правовий режим може вирішити проблеми з освітою по ІТ спеціальностям чи з математикою у середній школі, але точно відомо, що особливі правові режими створюють тепличні умови для "своїх" компаній. Тих самих "великих галєр", які в останні роки так активно пропонують релокацію досвіченим спеціалістам в інші країни. В ті самі, які без особливих правових режимів.
Хоча можливо МЦТ володіє даними про бум народжуванності майбутніх програмістів в останнє десятиріччя? Продовжуємо спостерігати... 🤔
Вийшла стаття на HIGHLOAD з анонсом акції, де ми намагались дати більше пояснень та контексту. Читайте, коментуйте:
https://highload.today/proishodit-lyutyj-tresh-ajtishniki-vyjdut-na-novyj-miting-iz-za-prilozheniya-diya/
https://highload.today/proishodit-lyutyj-tresh-ajtishniki-vyjdut-na-novyj-miting-iz-za-prilozheniya-diya/
Highload.today - медиа для разработчиков
«Происходит лютый треш»: айтишники выйдут на новый митинг из-за приложения «Дiя»
Айтишники планируют новую акцию протеста под стенами кабмина Украины. Теперь в центре внимания не режим «Дiя.City», а приложение «Дiя», электронные документы и кибербезопасность.
Більшість українських айтішників працюють як ФОП і отримують усі переваги даної схеми. Разом з тим, єдиний державний реєстр містить відкриту інформацію про підприємців, що включає і їх персональні дані. Чи непокоїть вас такий стан речей і як його змінити?
Anonymous Poll
21%
Мене влаштовує поточний стан речей
36%
Непокоїть, але я хз, що з цим робити
5%
Залишити доступ до персональних даних у ЄДР тільки держпосадовцям
31%
Обмежити доступ до ЄДР визначеному колу державних та приватних організацій (банки, нотаріуси, etc.)
3%
Інший варіант (залиште свій коментар)
3%
Мені не подобається це голосування
Привіт,
ми продовжуємо готуватись до Дня програміста під Кабміном. Домовлємось зі спікерами, готуємо виступи циркових артистів (так все по-справжньому, Мінцирку ми йдемо до тебе!) пишемо тексти та багато спілкуємось. )))
до речі, про нас теж пишуть: https://www.facebook.com/kostiantyn.korsun/posts/1756322231219537 і це приємно розуміти що все це має сенс для багатьох людей.
Разом з тим, роботи ще багато і ми будемо раді охочим допомогти. Пишіть @alexraiev.
Всім чудового вечора!
ми продовжуємо готуватись до Дня програміста під Кабміном. Домовлємось зі спікерами, готуємо виступи циркових артистів (так все по-справжньому, Мінцирку ми йдемо до тебе!) пишемо тексти та багато спілкуємось. )))
до речі, про нас теж пишуть: https://www.facebook.com/kostiantyn.korsun/posts/1756322231219537 і це приємно розуміти що все це має сенс для багатьох людей.
Разом з тим, роботи ще багато і ми будемо раді охочим допомогти. Пишіть @alexraiev.
Всім чудового вечора!
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Всім привіт!
Хочемо розказати про тих, хто буде спікером на нашій акції. На сьогодні ми маємо підтвердження від чотирьох спікерів щодо їх участі. Знайомтесь:
✅ Роман Хіміч, дослідник, учасник Робочої групи з питань безпеки та довіри в цифровому середовищі:
“На наших очах відбувається радикальна цифрова трансформація злочинності та кримінальних спільнот. Злочинність в цифровому середовищі стає індустріальною, професіональною і транскордонною…”.
✅ Сергій Антоненко, засновник ГО “Правова інформатика”
“Міністерство створили, але обіцянки не тільки залишилися обіцянками - все набагато гірше. Очолює Мінцифру сьогодні людина, яка до свого приходу до влади займалася Інтернет-шахрайством - розводив жінок на гроші на темі схуднення...”.
✅ Сергій Прохоренко, консультант з agile-трансформації та активіст партії «Демократична Сокира»:
“Держава має виступати регулятором, який впроваджує діджиталізацію лише там, де це безпечно, навіть ціною меншої зручності для громадян. Але це, здається, йде врозріз з політикою МЦТ, для якого «роль кібербезпеки трохи перебільшена».
✅ Міша Сердюк, заступник голови Київського Осередку Демократичної Сокири, розробник та team lead в аутсорсинговій компанії:
“Мільйони українців стають бета-тестувальниками програмних продуктів, які створюються для того, щоб в турборежимі відрапортувати про перемоги.”
Хочемо розказати про тих, хто буде спікером на нашій акції. На сьогодні ми маємо підтвердження від чотирьох спікерів щодо їх участі. Знайомтесь:
✅ Роман Хіміч, дослідник, учасник Робочої групи з питань безпеки та довіри в цифровому середовищі:
“На наших очах відбувається радикальна цифрова трансформація злочинності та кримінальних спільнот. Злочинність в цифровому середовищі стає індустріальною, професіональною і транскордонною…”.
✅ Сергій Антоненко, засновник ГО “Правова інформатика”
“Міністерство створили, але обіцянки не тільки залишилися обіцянками - все набагато гірше. Очолює Мінцифру сьогодні людина, яка до свого приходу до влади займалася Інтернет-шахрайством - розводив жінок на гроші на темі схуднення...”.
✅ Сергій Прохоренко, консультант з agile-трансформації та активіст партії «Демократична Сокира»:
“Держава має виступати регулятором, який впроваджує діджиталізацію лише там, де це безпечно, навіть ціною меншої зручності для громадян. Але це, здається, йде врозріз з політикою МЦТ, для якого «роль кібербезпеки трохи перебільшена».
✅ Міша Сердюк, заступник голови Київського Осередку Демократичної Сокири, розробник та team lead в аутсорсинговій компанії:
“Мільйони українців стають бета-тестувальниками програмних продуктів, які створюються для того, щоб в турборежимі відрапортувати про перемоги.”
Підсумком вчорашньої акції стали змішані почуття.
Безумовно, позитивним є те, що наша акція все ж відбулась, спікери виступили, фокуси показали та передали наші вимоги у Секретаріат Кабінету Міністрів, не дивлячись на паралельну акцію "бунтуючої бензоколонки". Тож можна стверджувати, що ми досягли своїх цілей. Хоча б частково.
Разом з тим, важко не помітити низьку офлайн активність ІТ спільноти, її готовність бути суб’єктом у відносинах з цифровою державою. І в цьому контексті варто визнати акцію скоріше невдалою. Що стало цьому причиною, зараз однозначно сказати непросто. Можна скільки завгодно дискутувати у Фейсбуці та Телеграм каналах – срачі у коментах не міняють нічого. Змін можна досягти лише через довгострокову суспільно-політичну активність, як в онлайн, так і у реальному житті поза екраном.
Але наші прорахунки вже стають нашим досвідом та нашою історією. А наш досвід обов'язково стане фундаментом для побудови небайдужого цифрового суспільства.
Безумовно, позитивним є те, що наша акція все ж відбулась, спікери виступили, фокуси показали та передали наші вимоги у Секретаріат Кабінету Міністрів, не дивлячись на паралельну акцію "бунтуючої бензоколонки". Тож можна стверджувати, що ми досягли своїх цілей. Хоча б частково.
Разом з тим, важко не помітити низьку офлайн активність ІТ спільноти, її готовність бути суб’єктом у відносинах з цифровою державою. І в цьому контексті варто визнати акцію скоріше невдалою. Що стало цьому причиною, зараз однозначно сказати непросто. Можна скільки завгодно дискутувати у Фейсбуці та Телеграм каналах – срачі у коментах не міняють нічого. Змін можна досягти лише через довгострокову суспільно-політичну активність, як в онлайн, так і у реальному житті поза екраном.
Але наші прорахунки вже стають нашим досвідом та нашою історією. А наш досвід обов'язково стане фундаментом для побудови небайдужого цифрового суспільства.
І коротко про те як міські легенди стають реальністю, або знову хтось бреше.
Версія від архітектора Дії: https://www.facebook.com/jaanika.merilo/posts/10226843376369186?comment_id=10226843419130255&reply_comment_id=10226858562348826
Версія від президента для топ-менеджерів Facebook: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3323109-zelenskij-zaprosiv-predstavnikiv-facebook-na-dia-samit.html
Версія від архітектора Дії: https://www.facebook.com/jaanika.merilo/posts/10226843376369186?comment_id=10226843419130255&reply_comment_id=10226858562348826
Версія від президента для топ-менеджерів Facebook: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3323109-zelenskij-zaprosiv-predstavnikiv-facebook-na-dia-samit.html
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
La minorité réprimant - Переважна меншість
У 1969 році Серж Московічі, французький психолог, автор праць із колективної психології, провівши серію експериментів, створив концепцію соціального впливу активної меншості. Він вказав на те, що більшість великих соціальних рухів, були розпочаті окремими особами і невеликими групами (наприклад, світові релігії, політичні ідеології і т. д.).
З'ясовуючи умови, за яких меншість може не тільки чинити опір, а й бути активним джерелом впливу Московічі звернув увагу на те, що індивід не завжди поступається тиску групи. Аналіз цього феномену вилився в концепцію "активної меншості”, згідно з якою конформність може бути формою переговорів між втягненими у конфлікт щодо певної реальності меншістю і більшістю. Невдовзі було зроблено висновок, що підпорядкування індивіда вимогам групи є не єдиним способом розв'язання конфлікту. Ефективним і навіть неминучим нерідко може бути прийняття більшістю або її частиною позицій меншості. В подальших дослідженнях меншість стали визначати не - за кількісним критерієм, а за критерієм впливу.
Формування активної ІТ спільноти було лише питанням часу. Триггером цього процесу стала непродумана, а іноді відверто хибна політика нинішньої влади у відношенні до розвитку ІТ галузі країни. Провальна комунікація з експертами та спеціалістами сприяла активізації дискусій навколо теми діджиталізації кібер- та інформаційної безпеки і виходу їх за рамки чисто професійного середовища. А створення руху #ПротиДіяСіті фактично сприяло початку ІТ-дискурсу у трикутнику “влада - бізнес - суспільство” замість зручного “междусобойчику” “влада-бізнес”.
Разом з тим, варто відмітити, що відносно невелика кількість фахівців, а в Україні нараховують приблизно 200 000 - 250 000 ІТ спеціалістів складає приблизно 0.6% від загальної кількості виборців, і дає нам з точку зору “електоральної привабливості” приблизно 2-2,5 народних депутати. Звісно, за гіпотетичної умови цілковитої єдності айтішників на парламентських виборах. Не надто багато для лобіювання інтересів “авангарду діджиталізації”.
Проте, як уже згадувалося вище, активна діяльність меншості у напрямку поширення ідей та поглядів серед більшості в цілому пасивного суспільства обов'язково матиме ефект і змінить правила гри в цифровій країні. Вихід за межі “професійної бульбашки“ не тільки суттєво збільшує важіль впливу на владу, а й допоможе зробити галузь більш привабливою і значить більш розвиненою у довгостроковій перспективі.
Діджиталізація має бути для людей, а сприяння держави розвитку ІТ - реальним, а не показовим чи віртуальним.
У 1969 році Серж Московічі, французький психолог, автор праць із колективної психології, провівши серію експериментів, створив концепцію соціального впливу активної меншості. Він вказав на те, що більшість великих соціальних рухів, були розпочаті окремими особами і невеликими групами (наприклад, світові релігії, політичні ідеології і т. д.).
З'ясовуючи умови, за яких меншість може не тільки чинити опір, а й бути активним джерелом впливу Московічі звернув увагу на те, що індивід не завжди поступається тиску групи. Аналіз цього феномену вилився в концепцію "активної меншості”, згідно з якою конформність може бути формою переговорів між втягненими у конфлікт щодо певної реальності меншістю і більшістю. Невдовзі було зроблено висновок, що підпорядкування індивіда вимогам групи є не єдиним способом розв'язання конфлікту. Ефективним і навіть неминучим нерідко може бути прийняття більшістю або її частиною позицій меншості. В подальших дослідженнях меншість стали визначати не - за кількісним критерієм, а за критерієм впливу.
Формування активної ІТ спільноти було лише питанням часу. Триггером цього процесу стала непродумана, а іноді відверто хибна політика нинішньої влади у відношенні до розвитку ІТ галузі країни. Провальна комунікація з експертами та спеціалістами сприяла активізації дискусій навколо теми діджиталізації кібер- та інформаційної безпеки і виходу їх за рамки чисто професійного середовища. А створення руху #ПротиДіяСіті фактично сприяло початку ІТ-дискурсу у трикутнику “влада - бізнес - суспільство” замість зручного “междусобойчику” “влада-бізнес”.
Разом з тим, варто відмітити, що відносно невелика кількість фахівців, а в Україні нараховують приблизно 200 000 - 250 000 ІТ спеціалістів складає приблизно 0.6% від загальної кількості виборців, і дає нам з точку зору “електоральної привабливості” приблизно 2-2,5 народних депутати. Звісно, за гіпотетичної умови цілковитої єдності айтішників на парламентських виборах. Не надто багато для лобіювання інтересів “авангарду діджиталізації”.
Проте, як уже згадувалося вище, активна діяльність меншості у напрямку поширення ідей та поглядів серед більшості в цілому пасивного суспільства обов'язково матиме ефект і змінить правила гри в цифровій країні. Вихід за межі “професійної бульбашки“ не тільки суттєво збільшує важіль впливу на владу, а й допоможе зробити галузь більш привабливою і значить більш розвиненою у довгостроковій перспективі.
Діджиталізація має бути для людей, а сприяння держави розвитку ІТ - реальним, а не показовим чи віртуальним.
Опублікований податковий законопроект №5376 щодо Дія City до другого читання містить багато врахованих поправок від ІТ індустрії і здається, що це можна було б вважати компромісним рішенням між владою та бізнесом або навіть перемогою. Якби не кілька моментів.
По-перше, це зауваження Головного юридичного управління Верховної Ради до законопроекту, які не були враховані. Як і з першим законом про Дія City, прийнятим влітку, управління вважає податковий законопроект таким, що не відповідає Конституції України. Мабуть, не айтішникам вирішувати, хто правий у юридичних диспутах, проте не можна не помітити тенденцію нинішньої влади в ігноруванні конституційних норм та законів. Створення протиріч, які пізніше будуть роками вирішуватись у судах різних інстанцій, зовсім не те, що робить спецрежими привабливими для інвесторів, особливо іноземних, і аж ніяк не мотивує фахівців пов'язувати себе сумнівними відносинами з галерами.
Другим фактором є повернення до розгляду законопроекту про ознаки трудових відносин. Не дивлячись на обіцянки поховати його, він все ще знаходиться розгляді у Верховній Раді та рано чи пізно буде внесений до порядку денного. Надто вже велика спокуса простих рішень непростих проблем. Є правда сподівання, що популісти не наважаться все ж вистрілити собі в ногу.
Проте, навіть найкращий закон про податки чи то гіг-контракти не вирішить головну проблему ІТ індустрії України, оскільки полягає вона не у застарілому трудовому законодавстві (яке все ж треба оновлювати) чи надто високих податках (які і так є найнижчими у Європі), а у жорсткому дефіциті кваліфікованих фахівців. Більше того, успішна реалізація спецрежиму Дія City може призвести до зворотного ефекту та ще більше погіршити ситуацію на ринку праці, оскільки поява в Україні великих міжнародних компаній, більш привабливих для досвідченого фахівця, створить умови для міграції айтішників з малих місцевих компаній до великих міжнародних “галер”. Чи треба згадувати, що одним з бонусів у таких компаніях є можливість релокейту для висококваліфікованих співробітників у майже будь-яку точку світу, де компанія має свої офіси. І де немає тих проблем, з якими доводиться боротись тут як тільки айтішник виходить за рамки ареалу свого проживання.
Але ці проблеми мають вирішення. Справа в тому, що більшість парків високих технологій в світі побудовані на основі симбіозу університетських кампусів та наукоємкого бізнесу, що створює попит на молодих фахівців і водночас надає їм доступ до сучасних технологій та засобів. Саме це мало б стати основою справжнього Дія City замість дивного новоутворення дуже схожого на черговий "договорнячок" між своїми.
Нам цікава ваша думка, тож залишайте коментарі, будемо дискутувати!
По-перше, це зауваження Головного юридичного управління Верховної Ради до законопроекту, які не були враховані. Як і з першим законом про Дія City, прийнятим влітку, управління вважає податковий законопроект таким, що не відповідає Конституції України. Мабуть, не айтішникам вирішувати, хто правий у юридичних диспутах, проте не можна не помітити тенденцію нинішньої влади в ігноруванні конституційних норм та законів. Створення протиріч, які пізніше будуть роками вирішуватись у судах різних інстанцій, зовсім не те, що робить спецрежими привабливими для інвесторів, особливо іноземних, і аж ніяк не мотивує фахівців пов'язувати себе сумнівними відносинами з галерами.
Другим фактором є повернення до розгляду законопроекту про ознаки трудових відносин. Не дивлячись на обіцянки поховати його, він все ще знаходиться розгляді у Верховній Раді та рано чи пізно буде внесений до порядку денного. Надто вже велика спокуса простих рішень непростих проблем. Є правда сподівання, що популісти не наважаться все ж вистрілити собі в ногу.
Проте, навіть найкращий закон про податки чи то гіг-контракти не вирішить головну проблему ІТ індустрії України, оскільки полягає вона не у застарілому трудовому законодавстві (яке все ж треба оновлювати) чи надто високих податках (які і так є найнижчими у Європі), а у жорсткому дефіциті кваліфікованих фахівців. Більше того, успішна реалізація спецрежиму Дія City може призвести до зворотного ефекту та ще більше погіршити ситуацію на ринку праці, оскільки поява в Україні великих міжнародних компаній, більш привабливих для досвідченого фахівця, створить умови для міграції айтішників з малих місцевих компаній до великих міжнародних “галер”. Чи треба згадувати, що одним з бонусів у таких компаніях є можливість релокейту для висококваліфікованих співробітників у майже будь-яку точку світу, де компанія має свої офіси. І де немає тих проблем, з якими доводиться боротись тут як тільки айтішник виходить за рамки ареалу свого проживання.
Але ці проблеми мають вирішення. Справа в тому, що більшість парків високих технологій в світі побудовані на основі симбіозу університетських кампусів та наукоємкого бізнесу, що створює попит на молодих фахівців і водночас надає їм доступ до сучасних технологій та засобів. Саме це мало б стати основою справжнього Дія City замість дивного новоутворення дуже схожого на черговий "договорнячок" між своїми.
Нам цікава ваша думка, тож залишайте коментарі, будемо дискутувати!
Мінцирку нагадує, що без доступу додатку Дія до серверів, наприклад за відстуності інтернету, ваші ковід сертифікати обертаються на гарбузи.
Тому за рекомендацією Sean Brian Townsend радимо використовувати європейскі додатки для зберігання ковід-сертифікатів, такі як наприклад швейцарський "covid cert".
Тому за рекомендацією Sean Brian Townsend радимо використовувати європейскі додатки для зберігання ковід-сертифікатів, такі як наприклад швейцарський "covid cert".