Ми не забули що окрім серйозної розмови 13 вересня ще й День програміста. Перфоманси та виступи артистів підкреслять тези спікерів-експертів та створять гарний настрій активістам.

Чекаємо на вас під Кабміном о 10-й! \о/

Підсумком вчорашньої акції стали змішані почуття.
Безумовно, позитивним є те, що наша акція все ж відбулась, спікери виступили, фокуси показали та передали наші вимоги у Секретаріат Кабінету Міністрів, не дивлячись на паралельну акцію "бунтуючої бензоколонки". Тож можна стверджувати, що ми досягли своїх цілей. Хоча б частково.
Разом з тим, важко не помітити низьку офлайн активність ІТ спільноти, її готовність бути суб’єктом у відносинах з цифровою державою. І в цьому контексті варто визнати акцію скоріше невдалою. Що стало цьому причиною, зараз однозначно сказати непросто. Можна скільки завгодно дискутувати у Фейсбуці та Телеграм каналах – срачі у коментах не міняють нічого. Змін можна досягти лише через довгострокову суспільно-політичну активність, як в онлайн, так і у реальному житті поза екраном.
Але наші прорахунки вже стають нашим досвідом та нашою історією. А наш досвід обов'язково стане фундаментом для побудови небайдужого цифрового суспільства.

І коротко про те як міські легенди стають реальністю, або знову хтось бреше.
Версія від архітектора Дії: https://www.facebook.com/jaanika.merilo/posts/10226843376369186?comment_id=10226843419130255&reply_comment_id=10226858562348826
Версія від президента для топ-менеджерів Facebook: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3323109-zelenskij-zaprosiv-predstavnikiv-facebook-na-dia-samit.html

La minorité réprimant - Переважна меншість

У 1969 році Серж Московічі, французький психолог, автор праць із колективної психології, провівши серію експериментів, створив концепцію соціального впливу активної меншості. Він вказав на те, що більшість великих соціальних рухів, були розпочаті окремими особами і невеликими групами (наприклад, світові релігії, політичні ідеології і т. д.).
З'ясовуючи умови, за яких меншість може не тільки чинити опір, а й бути активним джерелом впливу Московічі звернув увагу на те, що індивід не завжди поступається тиску групи. Аналіз цього феномену вилився в концепцію "активної меншості”, згідно з якою конформність може бути формою переговорів між втягненими у конфлікт щодо певної реальності меншістю і більшістю. Невдовзі було зроблено висновок, що підпорядкування індивіда вимогам групи є не єдиним способом розв'язання конфлікту. Ефективним і навіть неминучим нерідко може бути прийняття більшістю або її частиною позицій меншості. В подальших дослідженнях меншість стали визначати не - за кількісним критерієм, а за критерієм впливу.
Формування активної ІТ спільноти було лише питанням часу. Триггером цього процесу стала непродумана, а іноді відверто хибна політика нинішньої влади у відношенні до розвитку ІТ галузі країни. Провальна комунікація з експертами та спеціалістами сприяла активізації дискусій навколо теми діджиталізації кібер- та інформаційної безпеки і виходу їх за рамки чисто професійного середовища. А створення руху #ПротиДіяСіті фактично сприяло початку ІТ-дискурсу у трикутнику “влада - бізнес - суспільство” замість зручного “междусобойчику” “влада-бізнес”.
Разом з тим, варто відмітити, що відносно невелика кількість фахівців, а в Україні нараховують приблизно 200 000 - 250 000 ІТ спеціалістів складає приблизно 0.6% від загальної кількості виборців, і дає нам з точку зору “електоральної привабливості” приблизно 2-2,5 народних депутати. Звісно, за гіпотетичної умови цілковитої єдності айтішників на парламентських виборах. Не надто багато для лобіювання інтересів “авангарду діджиталізації”.
Проте, як уже згадувалося вище, активна діяльність меншості у напрямку поширення ідей та поглядів серед більшості в цілому пасивного суспільства обов'язково матиме ефект і змінить правила гри в цифровій країні. Вихід за межі “професійної бульбашки“ не тільки суттєво збільшує важіль впливу на владу, а й допоможе зробити галузь більш привабливою і значить більш розвиненою у довгостроковій перспективі.
Діджиталізація має бути для людей, а сприяння держави розвитку ІТ - реальним, а не показовим чи віртуальним.

Опублікований податковий законопроект №5376 щодо Дія City до другого читання містить багато врахованих поправок від ІТ індустрії і здається, що це можна було б вважати компромісним рішенням між владою та бізнесом або навіть перемогою. Якби не кілька моментів.
По-перше, це зауваження Головного юридичного управління Верховної Ради до законопроекту, які не були враховані. Як і з першим законом про Дія City, прийнятим влітку, управління вважає податковий законопроект таким, що не відповідає Конституції України. Мабуть, не айтішникам вирішувати, хто правий у юридичних диспутах, проте не можна не помітити тенденцію нинішньої влади в ігноруванні конституційних норм та законів. Створення протиріч, які пізніше будуть роками вирішуватись у судах різних інстанцій, зовсім не те, що робить спецрежими привабливими для інвесторів, особливо іноземних, і аж ніяк не мотивує фахівців пов'язувати себе сумнівними відносинами з галерами.
Другим фактором є повернення до розгляду законопроекту про ознаки трудових відносин. Не дивлячись на обіцянки поховати його, він все ще знаходиться розгляді у Верховній Раді та рано чи пізно буде внесений до порядку денного. Надто вже велика спокуса простих рішень непростих проблем. Є правда сподівання, що популісти не наважаться все ж вистрілити собі в ногу.
Проте, навіть найкращий закон про податки чи то гіг-контракти не вирішить головну проблему ІТ індустрії України, оскільки полягає вона не у застарілому трудовому законодавстві (яке все ж треба оновлювати) чи надто високих податках (які і так є найнижчими у Європі), а у жорсткому дефіциті кваліфікованих фахівців. Більше того, успішна реалізація спецрежиму Дія City може призвести до зворотного ефекту та ще більше погіршити ситуацію на ринку праці, оскільки поява в Україні великих міжнародних компаній, більш привабливих для досвідченого фахівця, створить умови для міграції айтішників з малих місцевих компаній до великих міжнародних “галер”. Чи треба згадувати, що одним з бонусів у таких компаніях є можливість релокейту для висококваліфікованих співробітників у майже будь-яку точку світу, де компанія має свої офіси. І де немає тих проблем, з якими доводиться боротись тут як тільки айтішник виходить за рамки ареалу свого проживання.
Але ці проблеми мають вирішення. Справа в тому, що більшість парків високих технологій в світі побудовані на основі симбіозу університетських кампусів та наукоємкого бізнесу, що створює попит на молодих фахівців і водночас надає їм доступ до сучасних технологій та засобів. Саме це мало б стати основою справжнього Дія City замість дивного новоутворення дуже схожого на черговий "договорнячок" між своїми.
Нам цікава ваша думка, тож залишайте коментарі, будемо дискутувати!

Мінцирку нагадує, що без доступу додатку Дія до серверів, наприклад за відстуності інтернету, ваші ковід сертифікати обертаються на гарбузи.
Тому за рекомендацією Sean Brian Townsend радимо використовувати європейскі додатки для зберігання ковід-сертифікатів, такі як наприклад швейцарський "covid cert".

Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку допустила до обігу в Україні нові цінні папери іноземних емітентів - зокрема, таких компаній, як Nike, PepsiCo, Pfizer та PayPal.
Іронія долі полягає в тому що українські фрілансери тепер можуть купити акції PayPal але вивести гроші через цю систему в Україні зможуть в кращому випадку у 2023 році.

PS. https://investgazeta.ua/blogs/pochemu-my-poka-ne-gotovy-prinyat-paypal-v-ukraine

Чому е-вибори в Україні - це жахливо?

Уже зараз кожен запит на вхід за BankID або електронним підписом йде через одні двері — id.gov.ua, що контролюється Мінцифрою на 100% — величезний лоґотип під час лоґіну не дасть збрехати.
Скоріш за все, саме сервіси Мінцифри стануть заміною виборчих комісій, що перевіряли паспорти.

Та чи надійні ці сервіси?
На сьогодні зафіксовані випадки, коли сервіси Мінцифри давали змогу голосувати за петиції людям з іншопланетним ім'ям чи номером платника податків у ПІБ.
Та що там - навіть особисто "Joe Biden" підписав звернення до Зеленського звільнити мусорського чорта Татарова, попередньо скориставшись id.gov.ua!
Система електронних петицій є набагато менш критичною, ніж е-вибори - втім, уже зараз вона вразлива до хакерських атак та не може навіть адекватно верифікувати правильність імені. Страшно уявити, скільки ще дірок виявлять іноземні хакери під час е-виборів, якщо вони відбудуться.

Крім того, не варто забувати про фальсифікації. Якщо зараз людям, яких із будь-яких причин примусово зганяють на вибори, нічого не заважає проголосувати за кандидата, що подобається, то е-вибори можуть це змінити.

Що, якщо ми скажемо, що масові фальсифікації під час е-виборів уже відбувалися на території України цього року?
Дані мешканців тимчасово окупованих територіях під час виборів в Госдуму РФ просто збиралися кураторами. У такий спосіб під час е-виборів "куратори" віддавали голоси сотень людей за потрібну партію хуйла Путіна.
Не забуваючи перед цим поставити пташку навпроти "Підтверджую, що дію свідомо і не перебуваю під тиском третіх осіб".

Вже сьогодні на прикладі Харкова й ОПОРИ ми бачимо як дуже складно оскаржити результати традиційних виборів. Оскаржити результати е-виборів буде ще складніше або й зовсім неможливо.

Мінцифра відкрито заявляє, що "роль кібербезпеки трохи перебільшена", бреше і навіть називає "городской легендой" власне е-вибори, які сама ж і розробляє.

Саме фундаментальна складність/неможливість реалізації е-виборів та недовіра до влади й Мінцифри мають стати головними чинниками, чому в Україні не буде електронного голосування. І тим опозиційним силам які сьогодні дійсно вболівають за майбутнє України варто приділяти особливу увагу цифровим трансформаціям оскільки саме на цьому полі розгорнуться політичні баталії зовсім недалекого майбутнього.

«https://telegra.ph/D%D1%96yaS%D1%96t%D1%96-och%D1%96kuvannya-%D1%96-realn%D1%96st-12-02»
Останнім часом Зеленський нагадує «волшебника в голубом вертолете». Він виходить до громадян та «бесплатно показывает кино». Президент під бурні овації розповідає про величезні досягнення у сфері науки, космосу, освіті, медицині та ІТ.

Проте давайте відверто.

Вчорашній виступ Зеленського у Верховній Раді — це одна велика помилка. В його голові закон про ДіяСіті — це «гіперлуп» для ІТ-бізнесу. В його світі одним законом можна повністю змінити всю систему, але це не так.

Зеленський розповідає, що цей режим збільшить кількість робочих місць — вдвічі. Ще раз. РОБОЧИХ МІСЦЬ. Але все ще невідомо, де знайти стільки фахівців.

Проте Слуги Народу однаково аплодували Зеленському стоячи.

Найвеличніший розповів нам про велике майбутнє електронного голосування! Йому не важливо, що додаток «Дія» вже неодноразово зламували, що РФ буде робити все, щоб втручатися в них. Що на сьогоднішній день технічно неможливо провести онлайн вибори так, щоб їх результатам довіряли і переможці і ті, що програли. За відсутності довіри до влади тим більше. Але йому однаково. Він хоче провести вибори так само, як вони проходили на Росії. І в ОРДЛО теж.

І це все під бурхливі овації Слуг Народу. Бо всі вони теж розуміють, що е-вибори з Єрмаком, Татаровим та нереформованою судовою системою дадуть їм можливість сидіти на депутатському кріслі до самої смерті.

Вчора Зеленський розповів про його екваторіальні перемоги. З усіх цих перемог — реальних майже немає. Зеленський та його втручання в ІТ тільки руйнує вже сформовану і працюючу систему.

Хештегом можна зробити багато хорошого, а хештегом та картинкою більше. Лайк, репост і всьо такоє

А ви чули історію про Сатору-куна, який може відповісти на будь-яке питання? Щоб його викликати, треба знайти старий телефон-автомат та подзвонити на свій мобільний телефон. Коли з’єднання буде встановлено, треба сказати у телефон: «Сатору-кун, Сатору-кун, якщо ти тут, йди до мене будь ласка».

Протягом доби, після цього, Сатору-кун буде дзвонити вам на мобільний. Кожного разу він буде говорити де знаходиться. Це місце щоразу буде все ближче і ближче до вас.
В останній раз він скаже: «Я в тебе за спиною…». І тоді ви зможете задати будь-яке питання і Сатору-кун відповість. Але будьте обережні. Якщо ви обернетесь або не зможете придумати питання, Сатору-кун забере вас у світ духів.

Тому слухняні діточки ніколи не викликають духів, а неслухняні… Неслухняні, але дуже допитливі, весь час задають свої питання. І будуть їх задавати, навіть потрапивши у світ духів. Чи як ми зараз любимо говорити «цифрову реальність».

Ми вже вміємо знаходити відповідь на, майже, будь-які питання, проте чи навчились ми ставити їх правильно? І куди заведе нас дух допитливості, що може вже стоїть у нас за спиною?
Ми з нетерпінням чекаємо на Новий Рік і бажаємо усім знайти відповіді для себе у наступному році! А якщо — ні, то хай принаймні буде весело!

З Новим Роком та Різдвом!

ІТ-спільнота та експерти з інформаційної та кібербезпеки неодноразово заявляли про небезпечність проведення онлайн голосування в Україні. Разом з тим, влада продовжує робити заяви про можливість та, навіть, технічну готовність проведення таких виборів, яка, проте, є дуже сумнівною з точки зору незалежних експертів.

Останні згадування про е-вибори:

У вересні 2021 на сайті Президента України з’явилась новина про зустріч Володимира Зеленського з президентом корпорації Microsoft, де серед іншого згадується, що “Володимир Зеленський і Бред Сміт обговорили залучення компанії Microsoft до розробки системи електронного голосування на виборах[...]”.

Трохи згодом, у листопаді, відбувся Прес-марафон за участю Володимира Зеленського “30 запитань Президенту України”, де прозвучало питання про можливість онлайн голосування на президентських виборах 2023 року, на що Президент Зеленський відповів, що “Питання [електронних виборів] проробляється. […] ми, по-перше, не знаємо як це відбудеться, коли це відбудеться.” і додав, що “[…] цифрову митницю, вибори електронні, а також перепис населення ми проробляємо з двома компаніями […] — Microsoft і Apple […]”.

Щоб розібратись у питанні онлайн виборів загалом та в Україні, ми запросили експерта Костянтина Корсуна, колишнього очільника Відділу Кібербезпеки СБУ та співзасновника і виконавчого директора кібербезпекової компанії.

https://www.youtube.com/watch?v=uSd0S0LjbAg

Кіберполіція: Пане Федоров, у нас діра в безпеці!
Федоров: Ну, хоч щось у нас в безпеці

@costukraine