🛢 IEA закликало країни G7 випустити стратегічні запаси нафти через зростання напруги на ринку

❗️🗣 Міжнародне енергетичне агентство закликало країни G7 до скоординованого використання стратегічних нафтових резервів на тлі різкого зростання цін на енергоносії. Про це повідомила міністр фінансів Японії Сацукі Катаяма після онлайн-зустрічі міністрів фінансів країн G7, де обговорювали ситуацію на світовому енергетичному ринку.

✏️ Учасники зустрічі погодилися уважно стежити за розвитком подій (хєх 🤔) і за потреби вжити додаткових заходів для стабілізації постачання енергії, включно з можливим випуском частини стратегічних запасів нафти. У консультаціях також брали участь представники Організації економічного співробітництва та розвитку, Світовий банк та МВФ.

🤷‍♂️ Ринок занепокоєний скороченням поставок і можливими перебоями в морських перевезеннях через розширення війни між США, Ізраїлем та Іраном. Для Японії ситуація особливо чутлива - країна імпортує близько 95% нафти з Близького Сходу, але водночас має один із найбільших стратегічних нафтових резервів у світі.

🇮🇩 Нова фінансова реальність для АСЕАН на тлі конфлікту на Близькому Сході

🔥 Ескалація війни на Близькому Сході - удари США та Ізраїлю по Ірану, загибель верховного лідера країни та зупинка судноплавства в Ормузькій протоці - лише загострила проблему, яка давно назрівала для фінансових ринків Південно-Східної Азії. Як зазначає експерт з ринкової інфраструктури та геополітичних ризиків Стівен Дін, американський капітал більше не є нейтральним фактором у глобальній економіці, адже нові законодавчі механізми у США змінюють правила руху міжнародних інвестицій.

🇮🇩 Перші сигнали цієї трансформації з’явилися ще на початку року, коли після попередження одного з індексних провайдерів з фондового ринку Індонезії за два дні зникло близько 80 мільярдів доларів. Поточна криза лише прискорила процес, адже інституційні інвестори почали перебудовувати свої стратегії задовго до появи остаточних правил.

🇺🇸 Ключовим фактором змін став американський закон COINS Act, підписаний у грудні 2025 року. Він не забороняє інвестиції за кордон, але встановлює нові вимоги до капіталу, особливо в технологічних галузях, пов’язаних із Китаєм. Паралельно інші законодавчі ініціативи стимулюють інвесторів вкладати кошти безпосередньо у США, тоді як нові партнерства у сфері напівпровідників і стратегічних ресурсів формують коло країн, інтегрованих у фінансову архітектуру Вашингтона.

🤷‍♂️ Країни Південно-Східної Азії особливо вразливі, оскільки їхні ринки значною мірою покладалися на іноземні інвестиції. Виходом може стати розвиток власної фінансової екосистеми - зокрема розширення внутрішнього інвестування, регіональних платіжних систем та інтеграції ринків капіталу. Прикладом такої моделі він називає Індію, де масштабна участь роздрібних інвесторів допомогла ринку пережити рекордний відтік іноземного капіталу.

💬 Наразі країни АСЕАН лише починають цей процес. Частка населення, що інвестує у фондовий ринок, залишається відносно низькою - близько 7% у Малайзії, 5,6% у Таїланді та лише 3,2% в Індонезії. На думку Діна, майбутня стійкість регіональних ринків залежатиме від того, чи зможуть вони створити достатньо глибоку внутрішню фінансову базу, щоб наступна глобальна криза не поставила їх у залежність від рішень великих фінансових центрів.

🇪🇺🤝🇦🇺🇮🇸🇬🇭 ЄС підпише у найближчі дні угоди про партнерство в галузі оборони з Австралією, Ісландією та Ганою, повідомила глава зовнішньої політики ЄС Кая Каллас.

"Є багато інших зацікавлених країн, які стукають у наші двері", – додала Каллас у своїй промові в Брюсселі.

"Все більше країн по всьому світу прагнуть диверсифікувати свої партнерські відносини, щоб впоратися з підвищеним ризиком".

🇨🇳🌍 Китай відкриває свій ринок для Африки без мит, але експерти бачать приховані ризики

🗣 Китай оголосив про скасування мит майже на всі імпортні товари з африканських країн, починаючи з 1 травня. Винятком стане лише Есватіні - єдина держава на континенті, яка не визнає КНР. Ініціативу представив лідер Китаю Сі Цзіньпін під час саміту Африканського союзу як крок до поглиблення економічної співпраці між Пекіном і країнами Африки.

✏️ Нова політика фактично розширює попередні заходи Китаю, які вже скасували мита для 33 найменш розвинених країн континенту. Китайська влада активно просуває цю ініціативу на міжнародних майданчиках, зокрема під час зустрічей Форуму співпраці Китай-Африка та у межах переговорів СОТ.

🤷‍♂️ На перший погляд, рішення виглядає вигідним для африканських експортерів, адже відкриває доступ до величезного китайського ринку. Однак така політика може ще більше посилити залежність багатьох африканських економік від експорту сировини - передусім мінералів і металів у сирому або мінімально обробленому вигляді.

🇨🇬 Особливо показовою є ситуація з кобальтом у Демократичній Республіці Конго - країні, яка має одні з найбільших запасів цього металу у світі. Значна частина шахт там уже контролюється китайськими компаніями. Зокрема, один із найбільших родовищ - Tenke Fungurume - у 2016 році перейшов від американської компанії Freeport-McMoRan до китайської корпорації CMOC.

💬 У результаті значна частина торгівлі відбувається фактично між китайськими компаніями по обидва боки ланцюга постачання - від видобутку в Африці до переробки в Китаї. Скасування мит у такій ситуації допомагає знижувати витрати китайських імпортерів і водночас посилює контроль Пекіна над глобальними поставками стратегічних ресурсів.

⏺ Також є й соціальні та екологічні наслідки видобутку. У шахтах Конго, за оцінками дослідників, працюють десятки тисяч дітей, а умови праці часто залишаються небезпечними. На цьому тлі нова китайська політика безмитної торгівлі з Африкою знову привернула міжнародну увагу до ролі Пекіна у видобувній галузі континенту та до проблем прав людини у цьому секторі.

👀 Core redneck activities be like:

👀 Доброго ранку шановні

#分からん

国際アニャメ

🇺🇸⚡️🇮🇷 Трамп прогнозує швидке завершення війни з Іраном

🗣 Президент США Дональд Трамп заявив, що війна на Близькому Сході може завершитися «доволі швидко», попри те що бойові дії продовжуються. За його словами, США вже досягли значних результатів, однак конфлікт триватиме доти, доки Іран не буде «повністю та остаточно переможений». Водночас новий верховний лідер країни Моджтаба Хаменеї, який очолив державу після загибелі свого батька Алі Хаменеї внаслідок ізраїльського удару, отримав публічну підтримку іранського політичного керівництва та силових структур.

✏️ У великих містах Ірану державні медіа показали зігнані масові демонстрації на підтримку нового лідера. У Ісфахані мітинг проходив на площі Імама на тлі вибухів від авіаударів, тоді як військові пообіцяли посилити ракетні атаки. Частина іранців сприйняла призначення Моджтаби Хаменеї як сигнал непокори Заходу, тоді як інші побоюються, що це остаточно перекреслить надії на політичні зміни в країні.

🇦🇺 Австралія посилює оборону Перської затоки

✈️ Прем’єр-міністр Ентоні Албанізі оголосив, що Австралія направить до Близького Сходу військовий літак спостереження та передасть ракети Об’єднаним Арабським Еміратам. Йдеться про літак раннього радіолокаційного виявлення E-7A Wedgetail виробництва Boeing, який протягом щонайменше чотирьох тижнів контролюватиме повітряний простір над країнами Перської затоки. За словами Албанізі, ці кроки мають суто оборонний характер і спрямовані на захист союзників, а також громадян Австралії в регіоні.

✏️ На початку конфлікту в регіоні перебували приблизно 115 тисяч австралійців, і вже понад 2600 з них повернулися додому комерційними рейсами на тлі ракетних ударів Ірану по містах Перської затоки.

🇮🇳🇨🇳 Індія послаблює обмеження на китайські інвестиції після років напруження

✅ Індія вирішила частково послабити правила, які обмежували інвестиції з Китаю та інших сусідніх країн після прикордонного конфлікту 2020 року. Тепер уряд у Нью-Делі розглядатиме інвестиційні пропозиції з таких держав протягом 60 днів у низці секторів, зокрема у виробництві електронних компонентів, обладнання та матеріалів для напівпровідників.

✏️ За новими правилами контрольний пакет компаній має залишатися за індійськими власниками, однак інвестори з сусідніх країн зможуть отримувати до 10% частки через спрощену процедуру без окремого урядового погодження. Попередні обмеження запровадили у квітні 2020 року, щоб запобігти «опортуністичним поглинанням» індійських компаній під час пандемії COVID-19, особливо після того, як Народний банк Китаю збільшив частку в індійському банку HDFC.

🗣 Уряд Індії заявляє, що пом’якшення правил допоможе залучити більше прямих іноземних інвестицій, посилити інтеграцію країни у глобальні ланцюги постачання та зміцнити позиції держави як виробничого центру. Ініціатива є частиною ширшої економічної стратегії прем’єр-міністра Нарендри Моді, спрямованої на розвиток національної промисловості в рамках програми «Самодостатня Індія».

🤷‍♂️ Попри обмеження для китайських компаній у попередні роки, економічні зв’язки між країнами залишалися значними. З квітня 2025 до січня 2026 року Індія експортувала до Китаю товарів на 15,88 млрд доларів, тоді як імпорт склав понад 108 млрд. Аналітики вважають, що послаблення правил може пожвавити економічну співпрацю між двома країнами, однак китайські інвестори поки діятимуть обережно через нестабільність політичних відносин.

🐒 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

🇯🇵 Японія розглядає націоналізацію заводів боєприпасів для посилення обороноздатності

👀 Уряд Японії розглядає можливість націоналізації підприємств із виробництва боєприпасів, які надалі працюватимуть під управлінням приватних компаній. Така схема, відома як модель GOCO (government-owned, contractor-operated), передбачає, що заводи належатимуть державі, але їх експлуатацію здійснюватимуть приватні підрядники. Метою ініціативи є гарантування стабільного постачання боєприпасів для Сил самооборони Японії у разі затяжних військових криз.

🗣 Проєкт активно обговорюють уряд і правляча коаліція у складі Ліберально-демократичної партії Японії та партії Nippon Ishin. Міністерство оборони вже почало консультації з виробниками боєприпасів щодо можливого переходу до нової системи. Очікується, що відповідна політика буде закріплена під час оновлення трьох ключових документів національної безпеки - Стратегії національної безпеки, Оборонної стратегії та Програми нарощування оборонних можливостей.

🤷‍♂️ Однією з головних причин такого кроку стала обмежена виробнича спроможність японських компаній. За словами колишнього міністра оборони, у разі великої кризи Японія може швидко вичерпати свої запаси боєприпасів. Виробники не поспішають розширювати виробництво через низьку рентабельність цього сегмента.

🇺🇸 Модель GOCO має дозволити уряду контролювати обсяги виробництва, тоді як приватні компанії забезпечуватимуть технологічну експертизу та ефективність виробничих процесів. Подібна система вже використовується у США, де на таких підприємствах виробляють артилерійські снаряди та винищувачі F-35 Lightning II.

🇺🇦 Додатковим стимулом для реформ стала війна в Україні, яка продемонструвала критичну важливість стабільних поставок боєприпасів. Україна, зокрема, стикається з гострою нестачею 155-мм артилерійських снарядів і ракет до систем Patriot, що значно ускладнює стримування російських сил.

🤔 Втім, реалізація ініціативи стикається з низкою проблем. Уряд розглядає можливість об’єднання ординарних підрозділів різних оборонних компаній, однак виробники не демонструють зацікавленості у злиттях. Компанії на кшталт Komatsu Ltd., Daikin Industries Ltd. та Asahi-Seiki Manufacturing Co. спеціалізуються на різних типах боєприпасів, тому не є прямими конкурентами і не бачать очевидних вигод від консолідації.

💸 Ще одним викликом є фінансова сторона проєкту. Викуп виробничих потужностей може вимагати значних державних витрат, а для створення постійної системи GOCO необхідно змінити закон 2023 року, який наразі дозволяє уряду лише тимчасово брати під контроль оборонні виробництва. Очікується, що відповідні законодавчі поправки уряд внесе до парламенту наступного року.

🔥 Ініціатива також викликає політичні суперечки. Критики вважають, що повернення державного контролю над виробництвом боєприпасів може підірвати післявоєнні пацифістські принципи Японії. Деякі експерти застерігають, що курс уряду на розширення військових можливостей без чіткої дипломатичної стратегії може змінити баланс японської безпекової політики та викликати занепокоєння у регіоні.