🇨🇳 Сі Цзіньпін заявив про намір зробити юань глобальною резервною валютою

💴 Лідер Китаю Сі Цзіньпін уперше чітко заявив про прагнення надати юаню статус глобальної резервної валюти. У коментарі, опублікованому в партійному журналі Qiushi, він наголосив, що Китай має побудувати "потужну валюту", яка буде "широко використовуватися в міжнародній торгівлі, інвестиціях і на валютних ринках та досягне статусу резервної".

Сі зазначив, що для цього Пекіну необхідні "потужний центральний банк", конкурентоспроможні фінансові інституції та міжнародні фінансові центри, здатні "приваблювати глобальний капітал і впливати на світове ціноутворення". Хоча Китай давно просуває інтернаціоналізацію юаня, аналітики називають ці заяви найчіткішим формулюванням його валютних амбіцій.

✏️ Коментарі з’явилися на тлі змін у світовій фінансовій системі та ослаблення долара США, що змушує центральні банки переглядати структуру резервів.

"Китай відчуває зміни глобального порядку більш реально, ніж раніше", - зазначив економіст Pantheon Macroeconomics Келвін Лем, додавши, що акцент Сі відображає "нещодавні розриви у світовому порядку".

🤷‍♂️ Попри те що юань став другою валютою у світовому торговельному фінансуванні, його частка в глобальних резервах залишається незначною.

"Пекін хоче, щоб юань став серйозною глобальною валютою — не для того, щоб одразу замінити долар, а як стратегічну противагу, яка обмежує вплив США", - пояснив Хан Шень Лін з The Asia Group, підкресливши, що "риторика Сі не переверне валютні ринки сьогодні, але закріплює довгостроковий зсув, який інвестори вже відчувають".

🇯🇵 Кандидати на виборах у Японії дедалі частіше закликають обмежити трудову міграцію

🤷‍♂️ Питання імміграції стало однією з ключових тем кампанії перед виборами до нижньої палати парламенту Японії. За опитуванням Nikkei, майже 40% кандидатів вважають, що країні слід уповільнити приплив іноземних працівників, а ще невелика частка виступає за повну зупинку. На цьому тлі кількість іноземців у японській робочій силі вже перевищила 2,5 млн осіб, або близько 4% від загальної зайнятості.

✏️ Опитування показало, що єдиного підходу серед політиків немає. Близько 30% кандидатів підтримують збереження нинішніх темпів залучення іноземної робочої сили, ще 6% вважають, що Японії потрібно більше мігрантів, тоді як понад чверть респондентів не змогли визначитися з позицією. Загалом відповіді надійшли від двох третин кандидатів, які беруть участь у виборах.

👀 У правлячій коаліції настрої схиляються до обережності. Частина кандидатів від Ліберально-демократичної партії прем’єрки Санае Такаїчі виступає за посилення контролю, а коаліційна Японська інноваційна партія майже одностайно підтримує ідею кількісних обмежень і запровадження чіткої «стелі» для частки іноземців у населенні. Уряд уже пообіцяв у 2026 році підготувати демографічну стратегію з конкретними числовими орієнтирами.

🤔 Опозиція демонструє більш розпорошену картину. Центристський реформаторський альянс розділився між прихильниками розширення прийому іноземців і тими, хто наполягає на стримуванні, тоді як Демократична партія для народу тяжіє до жорсткішої лінії. Водночас правопопулістська Sanseito відкрито закликає до різкого обмеження або припинення імміграції, а ліві сили загалом підтримують статус-кво.

💬 Дискусія ускладнюється гострим дефіцитом робочої сили на тлі старіння населення. Бізнес-спільнота наголошує, що іноземці вже стали невід’ємною частиною економіки, але закликає до «стратегічного і контрольованого» набору кадрів. Економісти попереджають, що до 2040 року нестача працівників може сягнути 11 млн осіб, і без залучення іноземної робочої сили Японії буде дедалі складніше підтримувати економічне зростання та соціальну стабільність.