😎 Засновано на реальних подіях

🇺🇸 Це ми дивимося в прямому ефірі

⛩ На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

⛩ Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

🇵🇭🇮🇩 Філіппіни обіцяють завершити Кодекс поведінки в Південно-Китайському морі у 2026 році

✏️ Філіппіни, які у 2026 році головують в АСЕАН, заявили про намір завершити переговори та ухвалити довгоочікуваний Кодекс поведінки в Південно-Китайському морі вже цього року. Про це повідомила міністерка закордонних справ Філіппін Марія Тереза Лазаро під час зустрічі міністрів закордонних справ АСЕАН у місті Себу. Вона зазначила, що переговори, які тривають майже 17 років, відповідають зобов’язанню блоку, взятому у 2023 році.

❗️ Лазаро наголосила, що Філіппіни планують проводити щомісячні очні засідання технічної робочої групи за участю країн АСЕАН та Китаю, аби встигнути у встановлені терміни. Водночас вона визнала складність процесу, заявивши: «Будучи оптимістом, я хотіла б бачити високий рівень впевненості, але як прагматик я не можу це передбачити». За її словами, Маніла нині виконує роль «будівничого консенсусу», попри напруженість у відносинах з Пекіном через інциденти в спірних водах.

🇲🇲 Окрім Південно-Китайського моря, АСЕАН обговорювала ситуацію в М’янмі та підтвердила, що не визнає нещодавні вибори, проведені там. Лазаро заявила, що безпекові виклики для регіону «не лише зросли, але й еволюціонували, ставши більш складними та взаємопов’язаними», а також підтвердила позицію АСЕАН щодо необхідності «вільних, чесних, мирних, прозорих, інклюзивних і достовірних загальних виборів у М’янмі».

📄🌊 Я вже описував суть вищезазначеного кодексу поведінку ось у цьому довгочиті (ще на друкарні...), ознайомитися можете з ним за посиланням ось тут

✏️ Однак якщо коротко:

💬 Юридичною основою для врегулювання стала Конвенція ООН з морського права 1982 року (UNCLOS), яка визначила правила щодо територіальних вод і виключних економічних зон, але не вирішила самих спорів. У 1990-х роках напруженість зросла через інциденти між країнами-претендентами, зокрема після захоплення Китаєм рифу Місчіф у 1995 році. У 2002 році АСЕАН і Китай підписали Декларацію про поведінку сторін (DOC), однак її необов’язковий характер і відсутність механізмів виконання не зупинили ескалацію.

🤷‍♂️ Подальші зіткнення, зокрема інцидент біля рифу Скарборо у 2012 році та масштабне намивання штучних островів Китаєм з 2013 року, підштовхнули сторони до ідеї створення більш ефективного та юридично зобов’язуючого Кодексу поведінки (COC). У 2017 році було погоджено рамкову угоду, а у 2018-му - єдиний проєкт тексту для переговорів. Попри це, прогрес залишається повільним через різні інтереси країн АСЕАН, агресивну позицію Китаю та вплив зовнішніх гравців, зокрема США, які проводять операції із забезпечення свободи навігації.

🤔 Суть COC полягає у створенні рамок для запобігання конфліктам, мирного вирішення спорів, забезпечення свободи судноплавства і прольоту, захисту довкілля та підвищення регіональної стабільності. На відміну від DOC, багато країн АСЕАН наполягають на юридично обов’язковому характері кодексу, однак Китай не погоджується з цією позицією. Також залишається відкритим питання санкцій, механізмів контролю та навіть визначення географічної зони дії COC, що підриває довіру між сторонами.

👀 Особисто я скептично оцінюю перспективи цього документу. АСЕАН залишається розділеною, країни, які не мають прямих претензій, не готові конфронтувати з Китаєм, тоді як Філіппіни та В’єтнам часто залишаються сам на сам у переговорах. Водночас мілітаризація регіону триває, а Китай дедалі жорсткіше відстоює свої претензії. COC розглядається радше як інструмент управління напруженістю, а не її вирішення, а крайні терміни переговорів не гарантують ані якісної, ані дієвої угоди. Особливо на фоні передсмертного хрипу сьогоднішньої системи міжнародного права

🇺🇸📈🌏 Дефіцит торгівлі США з Азією зростає попри падіння імпорту з Китаю

🤷‍♂️ Торговельний дефіцит США з країнами Азії у товарах і послугах у листопаді сягнув $70,8 млрд, свідчать нові дані Міністерства торгівлі. Скорочення дефіциту з Китаєм було повністю компенсоване зростанням імпорту з країн Південно-Східної Азії, попри тарифну політику адміністрації Дональда Трампа.

💬 Імпорт із Китаю у листопаді впав на 12,2% до $20,9 млрд, що відповідає меті Вашингтона зменшити залежність від Пекіна. Водночас за перші 11 місяців 2025 року скорочення дефіциту з КНР на $80,9 млрд було перекрите зростанням постачань з інших азійських економік, у результаті чого загальний дефіцит США з регіоном зріс на 10% рік до року - до $778 млрд.

🇨🇳 Китай активно використовує Південно-Східну Азію для обходу тарифів через перерозподіл ланцюгів постачання. Частка Китаю в дефіциті США з Азією різко зменшилася порівняно з першою торговельною війною 2017 року, тоді як В’єтнам, Малайзія, Таїланд і Сінгапур наростили експорт, зокрема електроніки та текстилю.

🇹🇼🇯🇵🇰🇷🇮🇳 Водночас дефіцит із Тайванем майже подвоївся до рекордних $126 млрд через високий попит на напівпровідники для дата-центрів і ШІ. Японія та Південна Корея у листопаді експортували менше на тлі мит на автомобілі, тоді як імпорт з Індії скорочувався через сукупний тариф у 50%.

✏️ Загалом імпорт США у листопаді зріс на 5%, а експорт впав на 3,6%, що розширило загальний торговельний дефіцит до $56,7 млрд. Попри ризики судового перегляду тарифів, середня ефективна ставка мита у січні сягнула 16,9% - найвищого рівня з 1932 року, що продовжує тиснути на торговельні потоки.

АЄАЄАЄАЄ, БІГ Б'ЮТІФУЛ ТАРІФС

НУ ГЄОПОЛІТІЩЕ!!!

Абсолютно передбачувана схема, яка діяла ще з 2017..і не те, щоб адміністрація Трампа нічого з цим не робила, США неодноразово попереджали В'єтнам, що у випадку, якщо Ханой не перекриє паралельний імпорт, то Вашингтон підвищить тарифи і відізве американські інвестиції

😎 Не підвищив і не відізвав

😐 Дві улюблені речі, які досі допомагають моєму шиферу не з'їхати

Uma Musume та літачки

😁🤩 Почув тебе, рижий

🇨🇳🇬🇧 Стармер у Пекіні: обережне потепління у відносинах Британії та Китаю

🇨🇳 Пекін цієї зими став місцем активної дипломатії, за останні місяці столицю Китаю відвідали лідери Франції, Південної Кореї, Ірландії, Канади та Фінляндії, а незабаром очікується канцлер Німеччини. Серед них - прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, який став першим британським главою уряду в Китаї за вісім років.

⏺ Візит став можливим після того, як Лондон схвалив будівництво великого китайського посольства, що було чутливим питанням для Пекіна. Обидві сторони розраховують обговорити нові економічні угоди, які могли б підтримати британську економіку та відновити робочі канали співпраці.

👀 Китай розглядає хвилю візитів як частину дипломатичного «наступу», прагнучи позиціонувати себе стабільним і передбачуваним партнером на тлі напружених відносин Заходу зі США. Показовим став нещодавній приїзд прем’єра Канади Марка Карні, який оголосив про «нове стратегічне партнерство» з Китаєм, попри жорстку реакцію Вашингтона.

❗️ Стармер, своєю чергою, наголосив, що Британія не має наміру обирати між США та Китаєм. Аналітики вважають, що Пекін не розраховує серйозно підірвати «особливі відносини» Лондона і Вашингтона, а радше прагне поступового зниження напруги.

💬 Колишній «золотий вік» британсько-китайських відносин середини 2010-х років нині вважають минулим. З того часу Китай суттєво посилив свої економічні позиції, а у Британії зросли занепокоєння щодо безпеки, шпигунства та захисту технологій.

🐉 Сьогодні Китай виробляє близько третини світових товарів, контролює більшість переробки рідкоземельних металів і домінує у виробництві «зелених» технологій. Це дає Пекіну значні важелі впливу, якими він неодноразово користувався у відносинах з іншими країнами.

🤷‍♂️ Попри ризики, у Лондоні вважають діалог необхідним. Китай залишається третім торговельним партнером Британії, а візит має зміцнити довіру бізнесу. Повного перезапуску відносин не очікують, але обидві сторони розглядають нинішні переговори як початок повільного дипломатичного потепління.

⚡️🇺🇸🇬🇱 Були показані переговори Трампа та представників Гренладії

🐒 На добраніч шановне панство

#CH

国際アニャメ

🇯🇵 Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ