🍺 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

🇯🇵 Доброго дня шановні

#JP

国際アニャメ

🇹🇼🇺🇸🇯🇵⛩🇨🇳 Бездіяльність Японії у разі атаки на сили США під час кризи навколо Тайваню зруйнує альянс

🗣 Прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі заявила, що відмова Токіо реагувати у випадку нападу на американські війська під час можливої кризи навколо Тайваню поставила б під загрозу японсько-американський безпековий альянс. За її словами, втеча без дій на тлі атаки на сили США означала б фактичний крах партнерства.

✏️ Вона зазначила, що у надзвичайній ситуації Японія має бути готова брати участь у спільних діях з евакуації як японських, так і американських громадян з Тайваню. Рішення, за словами Такаїчі, ухвалювалися б на основі комплексної оцінки подій і в межах чинного законодавства.

🤷‍♂️ Раніше прем’єрка заявляла, що застосування Китаєм сили проти американських військових у такому сценарії може бути визнане загрозою існуванню Японії, що дозволило б Силам самооборони обмежено підтримати США. Ці заяви викликали різку реакцію Пекіна та спричинили дипломатичну напругу, після чого Такаїчі пообіцяла обережніше висловлюватися щодо гіпотетичних сценаріїв.

👀 Ну це прям ого

Тітонька розійшлася не на жарт

🇺🇸⚡️🇰🇷 Торговельні суперечки США та Південної Кореї знову загострилися після нових тарифних погроз Трампа

✏️ Давайте для початку пройдемся по хронології подій

Відносини між США та Південною Кореєю у сфері торгівлі залишаються напруженими з весни 2025 року, коли президент Дональд Трамп оголосив про 25% мита на південнокорейський імпорт. Після цього сторони розпочали переговори, які влітку привели до попередньої домовленості про масштабний інвестиційний пакет Сеула обсягом 350 млрд доларів, але без чітко зафіксованих деталей, що одразу стало джерелом суперечок.

У другій половині 2025 року переговорний процес ускладнився. Хоча на самітах Трампа і президента Лі Чже Мьона вдалося уникнути відкритого конфлікту та погодити валютні запобіжники, конкретна реалізація угоди постійно відкладалася. Додаткову напругу викликали рейди американських імміграційних служб на підприємства південнокорейських компаній у США, що підірвало довіру бізнесу до американського ринку.

Наприкінці 2025 року Вашингтон і Сеул оприлюднили спільну заяву та підписали необов’язковий меморандум щодо інвестиційного пакета, а в Південній Кореї розпочалася робота над спеціальним фондом для його фінансування. Водночас у країні спалахнув скандал навколо Coupang після витоку даних десятків мільйонів користувачів, що переросло у політичний і торговельний подразник у відносинах зі США.

На початку 2026 року ситуація ускладнилася валютною нестабільністю. Ослаблення вона та застереження Сеула щодо фінансових ризиків змусили уряд визнати, що інвестиційний пакет навряд чи буде запущений у першій половині року. Американська сторона дедалі жорсткіше наголошувала на необхідності «повного і сумлінного» виконання домовленостей.

26 січня 2026 року Трамп знову підвищив ставки, оголосивши про зростання тарифів на імпорт південнокорейських автомобілів та інших товарів. Він прямо звинуватив законодавчу владу союзника у затягуванні імплементації угоди, що фактично повернуло двосторонні відносини у фазу торговельного тиску.

🤔 А тепер давайте трішки проаналізуємо ситуацію

❗️ Нинішня динаміка свідчить, що торгівля між США та Південною Кореєю дедалі більше стає інструментом політичного тиску з боку Вашингтона, а не суто економічних переговорів. Для Сеула угода з інвестиційним пакетом перетворилася на дилему між збереженням стратегічного альянсу зі США та мінімізацією фінансових і валютних ризиків, особливо з огляду на історичну чутливість до криз.

🇺🇸 Для США ж затягування імплементації угоди стало зручним приводом для повернення до тарифної риторики, зокрема в автомобільному секторі, який є критичним для південнокорейської економіки. У підсумку союзники опинилися у ситуації взаємної недовіри, де навіть безпекове партнерство не гарантує стабільності торговельних домовленостей.

🤷‍♂️ Якщо найближчим часом не буде знайдено компроміс щодо темпів і механізмів реалізації інвестиційного пакета, відносини США та Південної Кореї ризикують перейти від керованої напруги до системного торговельного конфлікту, що матиме наслідки не лише для двох країн, а й для ширшої регіональної економіки Східної Азії.

🇯🇵 Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

😭 А я так й не побачив їх...а так хотів...

🇨🇳🛳 Китай готує нову військову базу в Південно-Китайському морі

🛰 Супутникові знімки свідчать, що Китай розпочав роботи з намивання суші на рифі Антилопи в архіпелазі Парасельських островів, який він контролює з 1974 року. За даними Asia Maritime Transparency Initiative, після середини жовтня 2025 року там стартувало днопоглиблення, а знімки січня 2026 року показують нову інфраструктуру та під’їзні шляхи для важкої техніки. Раніше риф був фактично піщаною мілиною, однак у разі мілітаризації може стати майданчиком для вертольотів, радарів і стоянкою для кораблів ВМС та берегової охорони КНР.

🪖 Пекін уже має близько 20 військових об’єктів у Параселах і сім - у Спратлійських островах, де Китай створив понад 3 200 акрів штучної суші, а також контролює риф Скарборо, захоплений у Філіппін у 2012 році. На цьому тлі В’єтнам також посилює свою інфраструктуру в Спратлі. Експерти вважають, що Китай формує мережу «острівних опорних пунктів» для проєкції сили в регіоні.

💬 Паралельно Китай відпрацьовує нову тактику тиску на Тайвань, залучаючи сотні та навіть тисячі рибальських суден. Наприкінці 2025 року такі кораблі сформували гігантські «плавучі бар’єри» поблизу острова, що збіглося з масштабними навчаннями НВАК з імітації морської блокади. За оцінкою Конгресової дослідницької служби США, ці дії координуються Морським народним ополченням Китаю і в разі конфлікту можуть використовуватися для блокування портів, порушення судноплавства та підтримки бойових операцій.

😎 Засновано на реальних подіях

🇺🇸 Це ми дивимося в прямому ефірі

⛩ На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

⛩ Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

🇵🇭🇮🇩 Філіппіни обіцяють завершити Кодекс поведінки в Південно-Китайському морі у 2026 році

✏️ Філіппіни, які у 2026 році головують в АСЕАН, заявили про намір завершити переговори та ухвалити довгоочікуваний Кодекс поведінки в Південно-Китайському морі вже цього року. Про це повідомила міністерка закордонних справ Філіппін Марія Тереза Лазаро під час зустрічі міністрів закордонних справ АСЕАН у місті Себу. Вона зазначила, що переговори, які тривають майже 17 років, відповідають зобов’язанню блоку, взятому у 2023 році.

❗️ Лазаро наголосила, що Філіппіни планують проводити щомісячні очні засідання технічної робочої групи за участю країн АСЕАН та Китаю, аби встигнути у встановлені терміни. Водночас вона визнала складність процесу, заявивши: «Будучи оптимістом, я хотіла б бачити високий рівень впевненості, але як прагматик я не можу це передбачити». За її словами, Маніла нині виконує роль «будівничого консенсусу», попри напруженість у відносинах з Пекіном через інциденти в спірних водах.

🇲🇲 Окрім Південно-Китайського моря, АСЕАН обговорювала ситуацію в М’янмі та підтвердила, що не визнає нещодавні вибори, проведені там. Лазаро заявила, що безпекові виклики для регіону «не лише зросли, але й еволюціонували, ставши більш складними та взаємопов’язаними», а також підтвердила позицію АСЕАН щодо необхідності «вільних, чесних, мирних, прозорих, інклюзивних і достовірних загальних виборів у М’янмі».

📄🌊 Я вже описував суть вищезазначеного кодексу поведінку ось у цьому довгочиті (ще на друкарні...), ознайомитися можете з ним за посиланням ось тут

✏️ Однак якщо коротко:

💬 Юридичною основою для врегулювання стала Конвенція ООН з морського права 1982 року (UNCLOS), яка визначила правила щодо територіальних вод і виключних економічних зон, але не вирішила самих спорів. У 1990-х роках напруженість зросла через інциденти між країнами-претендентами, зокрема після захоплення Китаєм рифу Місчіф у 1995 році. У 2002 році АСЕАН і Китай підписали Декларацію про поведінку сторін (DOC), однак її необов’язковий характер і відсутність механізмів виконання не зупинили ескалацію.

🤷‍♂️ Подальші зіткнення, зокрема інцидент біля рифу Скарборо у 2012 році та масштабне намивання штучних островів Китаєм з 2013 року, підштовхнули сторони до ідеї створення більш ефективного та юридично зобов’язуючого Кодексу поведінки (COC). У 2017 році було погоджено рамкову угоду, а у 2018-му - єдиний проєкт тексту для переговорів. Попри це, прогрес залишається повільним через різні інтереси країн АСЕАН, агресивну позицію Китаю та вплив зовнішніх гравців, зокрема США, які проводять операції із забезпечення свободи навігації.

🤔 Суть COC полягає у створенні рамок для запобігання конфліктам, мирного вирішення спорів, забезпечення свободи судноплавства і прольоту, захисту довкілля та підвищення регіональної стабільності. На відміну від DOC, багато країн АСЕАН наполягають на юридично обов’язковому характері кодексу, однак Китай не погоджується з цією позицією. Також залишається відкритим питання санкцій, механізмів контролю та навіть визначення географічної зони дії COC, що підриває довіру між сторонами.

👀 Особисто я скептично оцінюю перспективи цього документу. АСЕАН залишається розділеною, країни, які не мають прямих претензій, не готові конфронтувати з Китаєм, тоді як Філіппіни та В’єтнам часто залишаються сам на сам у переговорах. Водночас мілітаризація регіону триває, а Китай дедалі жорсткіше відстоює свої претензії. COC розглядається радше як інструмент управління напруженістю, а не її вирішення, а крайні терміни переговорів не гарантують ані якісної, ані дієвої угоди. Особливо на фоні передсмертного хрипу сьогоднішньої системи міжнародного права

🇺🇸📈🌏 Дефіцит торгівлі США з Азією зростає попри падіння імпорту з Китаю

🤷‍♂️ Торговельний дефіцит США з країнами Азії у товарах і послугах у листопаді сягнув $70,8 млрд, свідчать нові дані Міністерства торгівлі. Скорочення дефіциту з Китаєм було повністю компенсоване зростанням імпорту з країн Південно-Східної Азії, попри тарифну політику адміністрації Дональда Трампа.

💬 Імпорт із Китаю у листопаді впав на 12,2% до $20,9 млрд, що відповідає меті Вашингтона зменшити залежність від Пекіна. Водночас за перші 11 місяців 2025 року скорочення дефіциту з КНР на $80,9 млрд було перекрите зростанням постачань з інших азійських економік, у результаті чого загальний дефіцит США з регіоном зріс на 10% рік до року - до $778 млрд.

🇨🇳 Китай активно використовує Південно-Східну Азію для обходу тарифів через перерозподіл ланцюгів постачання. Частка Китаю в дефіциті США з Азією різко зменшилася порівняно з першою торговельною війною 2017 року, тоді як В’єтнам, Малайзія, Таїланд і Сінгапур наростили експорт, зокрема електроніки та текстилю.

🇹🇼🇯🇵🇰🇷🇮🇳 Водночас дефіцит із Тайванем майже подвоївся до рекордних $126 млрд через високий попит на напівпровідники для дата-центрів і ШІ. Японія та Південна Корея у листопаді експортували менше на тлі мит на автомобілі, тоді як імпорт з Індії скорочувався через сукупний тариф у 50%.

✏️ Загалом імпорт США у листопаді зріс на 5%, а експорт впав на 3,6%, що розширило загальний торговельний дефіцит до $56,7 млрд. Попри ризики судового перегляду тарифів, середня ефективна ставка мита у січні сягнула 16,9% - найвищого рівня з 1932 року, що продовжує тиснути на торговельні потоки.

АЄАЄАЄАЄ, БІГ Б'ЮТІФУЛ ТАРІФС

НУ ГЄОПОЛІТІЩЕ!!!

Абсолютно передбачувана схема, яка діяла ще з 2017..і не те, щоб адміністрація Трампа нічого з цим не робила, США неодноразово попереджали В'єтнам, що у випадку, якщо Ханой не перекриє паралельний імпорт, то Вашингтон підвищить тарифи і відізве американські інвестиції

😎 Не підвищив і не відізвав

😐 Дві улюблені речі, які досі допомагають моєму шиферу не з'їхати

Uma Musume та літачки