🇨🇦🇨🇳 Канада відкриває ринок для китайських електромобілів

🤝 Під час зустрічі в Пекіні голова КНР Сі Цзіньпін і прем’єр-міністр Канади Марк Карні домовилися про перезапуск двосторонніх відносин, ключовим елементом якого стала торгівля електромобілями. Лідери заявили про намір сформувати «новий тип стратегічного партнерства» та зняти бар’єри, що стримували економічну співпрацю в останні роки.

⚡️ Головною практичною домовленістю стало рішення Канади допустити на свій ринок до 49 тисяч китайських електромобілів із пільговим митом у 6,1%. Таким чином Оттава фактично відмовляється від 100% тарифу, запровадженого у 2024 році на тлі торговельних суперечок і тиску з боку США.

❗️ Карні наголосив, що відкриття ринку для китайських електромобілів має знизити ціни, підвищити доступність «зеленого» транспорту для канадців і стимулювати інвестиції з Китаю. За його словами, протягом трьох років угода може призвести до суттєвого притоку китайського капіталу в канадський автомобільний сектор.

🇺🇸 Рішення викликало неоднозначну реакцію у королівстві Верховного ТАСО. Дональд Трамп заявив, що не заперечує проти торговельної угоди між Канадою та Китаєм, однак представники його адміністрації попередили Оттаву про можливі економічні та безпекові ризики, пов’язані з присутністю китайських електромобілів на північноамериканському ринку.

🇪🇺 Для Китаю домовленість з Канадою відкриває новий канал збуту електромобілів на тлі обмежень у США та Європі. Для Канади ж це крок до диверсифікації торгівлі й зменшення залежності від американського ринку, хоча експерти застерігають, що поглиблення співпраці з КНР може створити нові стратегічні та політичні виклики.

🇦🇺 That's bluudy ideal

🇨🇳⚡️🇹🇼 Китайський розвідувальний дрон порушив повітряний простір Тайваню над островами Пратас

🛩 Китайський розвідувальний безпілотник у суботу на короткий час увійшов у повітряний простір контрольованих Тайванем островів Пратас у північній частині Південно-Китайського моря. Міністерство оборони Тайваню назвало інцидент «провокативним і безвідповідальним», зазначивши, що дрон перебував у повітряному просторі близько восьми хвилин на висоті, недосяжній для засобів ППО.

💬 За даними відомства, безпілотник був зафіксований на світанку й залишив район о 05:48 після попереджень, переданих по міжнародних каналах зв’язку. Тайвань заявив, що дії Народно-визвольної армії Китаю підривають регіональну стабільність і порушують міжнародні правові норми, пообіцявши й надалі підтримувати підвищену бойову готовність.

🪖 У відповідь представник Південного командування НВАК заявив, що дрони здійснювали «звичайні тренувальні польоти», а Китай, як і раніше, вважає Пратас своєю територією. Архіпелаг, розташований між південним Тайванем і Гонконгом, має стратегічне значення, є слабо захищеним і, на думку експертів, вразливим через велику відстань від основного острова Тайваню.

🐒 На добраніч шановне панство

#COSP

国際アニャメ

⛩ Доброго дня шановні

#JP

国際アニャメ

🇺🇸🇬🇱 Трамп пригрозив Європі тарифами через Гренландію

🤩 Президент США Дональд Трамп заявив про намір запровадити нову хвилю тарифів проти європейських союзників, доки Сполучені Штати не отримають можливість придбати Гренландію. За його словами, з 01 лютого 2026 року додаткові 10% мит набудуть чинності щодо низки країн Європи, а з 01 червня 2026 року ставки зростуть до 25%.

🇩🇰🇳🇴🇸🇪🇫🇷🇩🇪🇳🇱🇫🇮🇬🇧 Під обмеження потрапляють Данія, Норвегія, Швеція, Франція, Німеччина, Нідерланди, Фінляндія та Велика Британія — усі вони вже перебувають під дією раніше введених американських тарифів. Трамп наголосив, що мита діятимуть доти, доки не буде досягнуто угоди щодо купівлі Гренландії.

⚡️ Данія та влада Гренландії категорично відкинули вимоги Вашингтона, заявивши, що острів не продається і не прагне стати частиною США. Європейські держави виступили на підтримку Копенгагена, застерігши, що економічний тиск або можливе силове втручання щодо території союзника по НАТО може підірвати єдність Альянсу.

🤡 У відповідь Трамп знову заявив про стратегічну важливість Гренландії для безпеки США. Водночас у регіоні вже діє американська військова база Pituffik Space Base, на якій розміщено близько 200 військовослужбовців, а угода 1951 року надає Сполученим Штатам право розгортати на території Данії будь-яку кількість своїх сил.

👎 Критику пролунала як у Європі, так і в самих США. Низка американських сенаторів заявили, що такий курс шкодить бізнесу та союзницьким відносинам, а опитування Reuters/Ipsos показало, що ідею приєднання Гренландії підтримує менше 20% громадян США. Європейський Союз оголосив про повну солідарність із Данією та Гренландією, попередивши, що тарифна ескалація може зірвати торговельні домовленості та поглибити кризу в трансатлантичних відносинах.

😁Ну це просто блять сюр…чи ні?

😐 З часом, коли ти вивчаєш більше про історію - зокрема історію міжнародних відносин, конфліктологію, геополітичну мінливість у часових рамках та роль США - починаєш розуміти, що подібна шиза була завжди. Просто раніше вона або маскувалася під «реалполітик», або залишалася в кулуарах, або подавалася через дипломатичні формули, які робили її прийнятною для публіки. Інколи ж вона проривалася назовні у цілком прямій формі - як, наприклад, у 1946 році, коли адміністрація Гаррі Трумена офіційно запропонувала Данії купити Гренландію за 100 мільйонів доларів золотом, не приховуючи, що мова йде виключно про стратегічний контроль над Арктикою та радянське стримування.

👀 Різниця з сьогоднішнім днем не в самій логіці дій, а в ступені оголеності цієї логіки. Те, що раніше оформлювалося як «довгострокові безпекові інтереси», «виняткові обставини» або «захист свободи навігації», тепер озвучується майже в ультимативній, транзакційній формі: або угода, або тиск - економічний, політичний, а в теорії й силовий. Це не нова поведінка, це стара модель без дипломатичної обгортки.

🤔 США історично не раз демонстрували готовність поєднувати безпекову риторику з жорстким примусом союзників і партнерів - від нав’язування умов Панамського каналу на початку 20-го століття до санкційного та торговельного тиску на Європу у питаннях енергетики чи оборонних закупівель уже в 21-му столітті. Просто раніше це подавалося як вимушений компроміс у рамках «ліберального порядку», а тепер - як пряма угода з позиції сили.

🤷‍♂️ Тому сюр тут радше стилістичний, а не змістовний. Змінився тон, зникла багатошарова дипломатія, але сама імперська логіка - контроль простору, ресурсів і стратегічних точок - нікуди не поділася. І, можливо, найбільша проблема не в тому, що США так діють, а в тому, що вони дедалі менше намагаються приховувати, як саме влаштований цей світ.

😁 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

🇯🇵 Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

🇯🇵 Дохідність держоблігацій Японії зросла на тлі очікувань дострокових виборів і фіскального пом’якшення

📈 Дохідність японських державних облігацій різко підскочила в понеділок на тлі достроковиє виборів, які були оголошені прем’єр-мінстром Санае Такаїчі, яка у свою чергу піде на збільшення державних видатків. Прибутковість 10-річних JGB перевищила психологічну позначку 2,2% і досягла 27-річного максимуму в 2,275%.

🤷‍♂️ Розпродаж облігацій посилився на тлі активної передвиборчої підготовки партій, які, ймовірно, обіцяють масштабні фіскальні стимули виборцям. Інфляція в Японії залишається стійко високою - базовий показник у листопаді становив 3,0%, тоді як реальні зарплати падають вже одинадцятий місяць поспіль.

❗️ Ключовим тригером для ринку стали дискусії щодо зниження або скасування споживчого податку на продукти харчування. Новий альянс опозиційних сил запропонував повністю скасувати 8% податок на їжу, після чого правляча ЛДП почала розглядати варіант його дворічного замороження.

✏️ За оцінками Mizuho Securities, така податкова пільга коштуватиме бюджету близько 5 трлн єн на рік, або 10 трлн єн за два роки. Інвестори побоюються, що в умовах виборчої кампанії питання фіскальної стійкості відійде на другий план, попри запевнення Такаїчі щодо збалансованого підходу.

🏦 Додатковий тиск на ринок чинять очікування швидшого підвищення ставок Банком Японії після грудневого кроку до 0,75%. Зростання дохідностей торкнулося і довших паперів: 20-річні JGB піднялися до 3,25%, а 30-річні - до рекордних 3,58%.

Стратегія «умиротворення союзника» більше не діє?

Висунувши вимогу передачі контролю над Гренландією під загрозою масштабних тарифів, які мають набути чинності вже в лютому, Трамп фактично перетворив США на одну з найбільших геополітичних загроз для Європи. Такий підхід залишає європейським столицям критично мало простору для маневру, оскільки будь-яка спроба захистити територіальну цілісність Данії автоматично втягує континент у виснажливу економічну конфронтацію.

Стратегія умиротворення, на яку європейські лідери покладалися протягом тривалого часу, очевидно, дає тріщини перед обличчям непохитної фіксації Вашингтона на арктичних територіях. Спроби задобрити Білий дім шляхом посилення військової присутності та збільшення витрат на оборону Гренландії не лише не зупинили ескалацію, а й, імовірно, стали тригером нових погроз. Оскільки європейські чиновники раніше сприймали риторику Трампа лише як тактику ведення переговорів, тарифи змушують їх усвідомити: компроміс, заснований на діалозі, стає дедалі менш імовірним, що штовхає ЄС до радикальніших кроків, як-от замороження вже існуючих торговельних угод.

Зараз Європа опинилася перед фундаментальною дилемою між безпекою та суверенітетом, де ціна захисту економічних інтересів може підірвати оборонний фундамент континенту. З одного боку, Брюссель відчуває тиск необхідності відповісти силою на торговельний шантаж, з іншого — він залишається критично залежним від США у межах НАТО та в контексті підтримки України у війні з Росією. Ця ситуація створює екзистенційну загрозу: відкрита торговельна війна з Вашингтоном може послабити безпекові гарантії, на які Європа покладалася десятиліттями, і які благала не порушувати впродовж останнього року.

Впровадження так званого «інструменту боротьби з примусом», стає останнім аргументом ЄС, сигналізуючи про готовність до повномасштабної економічної відплати. Цей механізм, який неофіційно називають європейською «базукою», дозволяє завдати швидкого удару по американських технологічних гігантах та постачальниках послуг у відповідь на політичний тиск. Хоча лідери, зокрема Еммануель Макрон, уже закликають до активації цього інструменту, вони усвідомлюють, що такий крок неминуче запустить спіраль ескалації, з якої буде важко вийти без серйозних втрат для обох сторін Атлантики.

У цій грі великих держав часто ігнорується внутрішня стійкість самої Гренландії, чиє населення та уряд демонструють відсутність інтересу до зміни статусу. Попри те, що Вашингтон офіційно трактує переговори з Данією як процес «придбання», самі гренландці міцно прив’язані до своєї соціальної моделі, включаючи безкоштовну освіту та охорону здоров’я, і не готові жертвувати цим заради інтересів США. Такий розрив між американськими амбіціями та реальним станом справ на острові лише посилює безвихідь, оскільки Данія та Гренландія, хоч і прагнуть діалогу, не бачать шляхів для реалізації вимог Трампа.

Нарешті, агресивна позиція США спричинила безпрецедентну консолідацію європейських союзників, включаючи країни, що не входять до складу ЄС. Навіть Великобританія, яка традиційно плекає «особливі відносини» з Вашингтоном і чиє керівництво намагалося налагодити особисті зв'язки з адміністрацією Трампа, назвала тарифний тиск абсолютно помилковим кроком. Ця солідарність, висловлена лідерами Франції, Швеції та Британії, свідчить про те, що спроба Трампа використати «грубу силу» може призвести не до придбання нових територій, а до остаточного руйнування трансатлантичної єдності, де союзники більше не дозволять себе шантажувати.

🦷 Підписатись на канал

🛳🇺🇸 Проєкт «лінкорів класу Trump» загострює дискусію про майбутнє морської війни

🇺🇸 Президент США Дональд Трамп оголосив про плани створення нового класу бойових кораблів, які він назвав «лінкорами класу Trump» і охарактеризував як найбільші, найшвидші та найпотужніші у світі. За задумом, флот може отримати до 20–25 таких кораблів, оснащених лазерною зброєю, гіперзвуковими системами та крилатими ракетами, включно з ядерними. Втім, багато з цих технологій досі перебувають на стадії розробки або викликають сумніви щодо їхньої практичної реалізації.

🪖⚡️ Реакція Китаю була різко критичною. Державне видання Global Times з посиланням на дослідника ВМС НВАК Чжана Цзюньше заявило, що такі великі кораблі стануть легкою мішенню для сучасних протикорабельних засобів, зокрема балістичної ракети DF-21D, яку вважають «вбивцею авіаносців». За його словами, значні розміри лінкора та концентрація озброєння підвищують ризик швидкого знищення в умовах сучасної війни на морі.

🤔 Частина американських та міжнародних аналітиків розглядає ініціативу Трампа радше як політичний і промисловий сигнал, а не як реалістичний військовий проєкт. На їхню думку, президент намагається привернути увагу до кризового стану суднобудівної галузі США, яка значно відстає від Китаю як за темпами будівництва, так і за кількістю кораблів. Сам Чжан Цзюньше зазначив, що доля програми залежатиме від того, чи зможе вона подолати технічні та фінансові обмеження.

💵 Фінансовий аспект проєкту викликає особливе занепокоєння. Конгресова дослідницька служба США оцінила вартість першого корабля класу BBG(X) у 15 млрд доларів, тоді як кожен наступний може коштувати близько 10 млрд. Попри це, великі суднобудівні компанії, зокрема Bath Iron Works і Huntington Ingalls, заявили про готовність підтримати програму, називаючи її шансом для відновлення американського суднобудування.

✅ Керівництво ВМС США загалом ставиться до ініціативи позитивно. Головнокомандувач флоту адмірал Деріл Кодл назвав нові лінкори основою майбутнього «Золотого флоту», який має забезпечити панування на морі в умовах жорсткого протистояння з рівним за силою противником. Водночас він визнав, що нині ВМС США мають близько 290 кораблів проти приблизно 370 у Китаю, і застеріг, що майбутні морські бої будуть швидкими, розосередженими та надзвичайно руйнівними.

💬 Критики ж наголошують, що історія подібних програм не додає оптимізму. Лінкори класу Iowa були виведені з експлуатації через високу вартість і вразливість, а проєкт «арсенального корабля» 1990-х років скасували з тих самих причин. На їхню думку, концепція великих і дорогих кораблів суперечить сучасній доктрині розосереджених морських операцій і може бути закрита ще до спуску першого лінкора на воду.

🇨🇳⚡️🇺🇸 Китай розкритикував заяви Трампа щодо санкцій проти Європи через Гренландію

🗣 Міністерство закордонних справ Китаю розкритикувало погрози президента США Дональда Трампа запровадити санкції проти європейських країн, які не підтримують його ідею взяти під контроль Гренландію. У Пекіні наголосили, що міжнародний порядок має ґрунтуватися на принципах Статуту ООН, а міжнародне право повинно безумовно дотримуватися.

✏️ Речник МЗС КНР Ґо Цзякунь заявив, що Сполучені Штати використовують "китайську загрозу" як привід для просування власних інтересів. За його словами, Вашингтон безпідставно посилається на Китай і росію, виправдовуючи необхідність контролю над ресурсною арктичною територією.

📈 Раніше Дональд Трамп пригрозив запровадити 10-відсоткові мита на товари з низки європейських країн, зокрема Данії, Німеччини та Франції, якщо вони не підтримають його позицію щодо Гренландії. Данія відкинула твердження Трампа про присутність китайських військових кораблів біля острова, заявивши, що таких випадків не фіксували вже понад десять років.

👑 Збір для ПБС 3 Армійського Корпуса «KRAKEN 1654»

У 2025 році KRAKEN масштабувався до рівня полку та відкрив полювання на окупантів з повітря.

Сьогодні ми долучаємось до цього полювання та оголошуємо збір коштів на потреби 3-го батальйону (Instagram @3rd.batt.kraken) Полку безпілотних систем KRAKEN 1654 (Instagram @kraken.ab3)

За донат від 200 грн ви можете отримати книгу “Про Ідеологію” від Консулу

За донат від 500 грн є шанс отримати 10-ти дюймову FPV

Загальна ціль: 150.000грн
Моя ціль: 15.000грн

Дружня банка: Instagram @maradona_krm (Микита С)
Основний збір та звіт: Instagram @mefenok.1654 (Антон Т).

Смерть ворогам!

Реквізити для поповнення:
https://send.monobank.ua/jar/fLrD7SGuL

#Збір

😎 Я знайшов місце, де буде перше зібрання цього каналу

🇯🇵 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

🐒 Доброго ранку шановні

#FP

国際アニャメ

🇺🇸⚡️🇬🇧 Трамп розкритикував Британію за угоду щодо Дієго-Гарсії та знову згадав Гренландію

🇺🇸 Президент США Дональд Трамп різко розкритикував рішення Великої Британії передати суверенітет над островом Дієго-Гарсія у складі архіпелагу Чагос Маврикію, назвавши це «актом повної слабкості». За його словами, цей крок є ще одним доказом того, чому Сполучені Штати мають отримати контроль над Гренландією з міркувань національної безпеки.

🤷‍♂️ Дієго-Гарсія має ключове стратегічне значення, оскільки на острові розташована спільна американо-британська військово-повітряна база в Індійському океані. Попри те, що попередня адміністрація США підтримала угоду, Трамп заявив, що передача суверенітету створює ризики та не могла залишитися непоміченою з боку Китаю і Росії.

🗣 У Лондоні відповіли, що угода є оптимальним варіантом для забезпечення довгострокового функціонування військової бази. Міністр Даррен Джонс наголосив, що договір уже підписаний і дозволяє гарантувати роботу об’єкта щонайменше на наступні 100 років, а змінити його умови наразі неможливо.

🔥 Заяви Трампа створили додаткову напругу у відносинах між ним і прем’єр-міністром Кіром Стармером, які раніше демонстрували прагматичну співпрацю, зокрема щодо тарифів. Розбіжності щодо Гренландії та тепер Дієго-Гарсії стали новим випробуванням для цього політичного зв’язку.

✏️ Угода між Великою Британією та Маврикієм передбачає передачу суверенітету над архіпелагом Чагос, включно з Дієго-Гарсією, Маврикію після десятиліть міжнародних суперечок і судових рішень, які визнавали незаконність відокремлення островів від Маврикію в колоніальний період. Водночас Британія зберігає повний контроль над військовою базою на Дієго-Гарсії через довгострокову оренду, узгоджену з Маврикієм і погоджену зі США. Лондон розглядає цю домовленість як компроміс, що дозволяє зняти питання деколонізації, не підриваючи стратегічної присутності Заходу в Індійському океані.

🇬🇧🇨🇳 Британія схвалила будівництво найбільшого посольства Китаю в Європі попри безпекові застереження

✅ Уряд Великої Британії надав дозвіл Китаю на будівництво нового посольства в Лондоні, яке стане найбільшим китайським дипломатичним представництвом у Європі. Рішення ухвалене на тлі спроб Лондона перезавантажити відносини з Пекіном, попри застереження британських і американських політиків щодо можливих ризиків шпигунства.

🤷‍♂️ Проєкт, який передбачає забудову історичної території Royal Mint Court поблизу Тауера, був заблокований протягом трьох років через опір місцевих мешканців, депутатів і активістів з Гонконгу. Ситуація зрушилася після того, як уряд узяв планувальний процес під свій контроль, а рішення було оголошено напередодні очікуваного візиту прем’єр-міністра Кіра Стармера до Китаю - першого з 2018 року.

💬 Попри попередження спецслужб і критику з боку опозиційних консерваторів, британська влада заявила, що національна безпека залишалася ключовим пріоритетом, а потенційні ризики можуть бути пом’якшені. Керівники MI5 та GCHQ у спільному листі підтвердили, що для майбутнього посольства розроблено спеціальний пакет заходів безпеки, визнавши водночас, що повністю усунути всі ризики неможливо.

⚡️ Рішення викликало гостру політичну реакцію всередині країни, а місцеві жителі вже заявили про намір оскаржити його в суді. Водночас Пекін обмежився стриманим коментарем, зазначивши лише, що взяв рішення британського уряду до відома.