⛩ Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

🤷‍♂️ У 2019 році у Південній Кореї проходила акція "No Japanese", це тоді, коли корейці клеїли стікери на вікна закладів "Японцям вхід заборонено", клали японський прапор замість килима і т.д.

🇰🇷🇯🇵 А у 2026 році позиціонуючий себе мірилом між Китаєм та Південною Кореєю президент Лі Дже Мьон грає хіти к-попу на барабанах з прем'єр-міністром Японії Санае Такаїчі, яка позиціонує себе противником Китаю, присяглася відвідувати храм Ясукуні (храм на честь полеглих японських солдатів) та є в цілому радикальною консерваторкою, останні з яких зазвичай з Кореєю не дружать

🤔 What a time to be alive....

🌏🛡 Геополітична напруга підштовхує зростання оборонних акцій в Азії

🇺🇸📈 Загострення глобальної безпекової ситуації на початку 2026 року стало потужним драйвером зростання акцій оборонних і аерокосмічних компаній в Азії. На тлі військових дій США проти Венесуели, жорсткішої риторики Вашингтона щодо Ірану та загострення відносин Японії з Китаєм інвестори дедалі активніше вкладаються в оборонний сектор.

🇰🇷🇹🇼🇯🇵🇨🇳 Найбільший виграш отримала Південна Корея: акції Hanwha Aerospace та Korea Aerospace Industries з початку року зросли майже на 40%, значно випередивши загальний ринок. Схожа динаміка спостерігається в Китаї, Тайвані та Японії, де оборонні та космічні компанії демонструють двозначні темпи зростання.

⛩ У Японії котирування Mitsubishi Heavy Industries, Kawasaki Heavy Industries та IHI Corp. досягли рекордних рівнів, підтримавши оновлення історичного максимуму індексу Nikkei. Додатковим фактором стала інформація про можливі дострокові вибори та політика прем’єр-міністерки Санае Такаїчі, яка робить ставку на різке збільшення оборонних витрат.

✏️ І тенденція до зростання військових бюджетів лише посилюватиметься. За даними SIPRI, світові військові витрати у 2024 році досягли 2,7 трлн доларів, а прогнозоване зростання досягло 4,7–6,6 трлн доларів до 2035 року, що підтримує оптимізм інвесторів щодо оборонного сектору, попри ризик надмірно позитивних очікувань.

🇯🇵 Прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі готується до дострокових виборів у лютому

🗣 Такаїчі повідомила керівництво Ліберально-демократичної партії та партнера по коаліції про намір достроково розпустити нижню палату парламенту вже на початку чергової сесії парламенту, яка стартує 23 січня. Це відкриє шлях до парламентських виборів у лютому.

✏️ У разі розпуску палати 23 січня виборча кампанія офіційно розпочнеться 27 січня, а голосування може відбутися вже 8 лютого. За словами партійних лідерів, деталі виборчого графіка Такаїчі оголосить на пресконференції в понеділок.

🤷‍♂️ У ЛДП пояснюють необхідність виборів тим, що уряд Такаїчі просуває нові політичні курси, зокрема «проактивне державне фінансування» та перегляд ключових оборонних документів, які не входили до попередньої передвиборчої програми. На тлі високого рівня підтримки уряду, понад 70%, партія розраховує зміцнити свої позиції та навіть здобути одноосібну більшість.

💬 Водночас опозиція критикує ідею дострокових виборів, вказуючи на ризики політичного застою та звинувачуючи уряд у використанні сприятливого моменту у власних інтересах. Попри це, перемога на виборах може забезпечити Такаїчі кілька років політичної стабільності, особливо в умовах загострення відносин з Китаєм і зростання глобальної невизначеності.

🤔 Ой блять...

🇯🇵 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

⛩ Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

🇯🇵 Дві опозиційні партії Японії, Конституційна демократична партія та Комейто, домовилися про створення нової партії з метою підготовки до дострокових виборів

🇯🇵 Японці, коли справа доходить до чергової політичної кризи:

🇯🇵 Обіцяв описати проблематику рішення Такаїчі щодо виборів у нижню палату, тому виконую обіцянку

👀 Якщо розглядати достроковий розпуск нижньої палати парламенту не як технічний крок, а як політичний інструмент, рішення Санае Такаїчі виглядає значно менш нейтральним і значно більш проблемним, ніж це намагаються подати Ліберально-демократична партія та її коаліційний партнер Nippon Ishin no Kai (Японська інноваційна партія).

✏️ З тактичної точки зору момент обрано майже ідеально. Кабінет Такаїчі перебуває на піку популярності, опозиція фрагментована й не готова до швидкої кампанії, а ключові рішення уряду ще не дали відчутних соціально-економічних наслідків. Водночас це створює фундаментальну проблему: вибори перетворюються на плебісцит довіри до лідера, а не на змагання програм. Виборцям фактично пропонують заздалегідь схвалити політичний курс, параметри якого досі не були повноцінно артикульовані й обговорені.

🤔 Особливо суперечливо виглядає спроба легітимізувати через вибори такі чутливі напрями, як «проактивне державне фінансування» та перегляд трьох ключових оборонних документів. Йдеться про рішення, що безпосередньо впливають на державний борг, бюджетну дисципліну та роль Японії в регіональній безпековій архітектурі. За нормальної інституційної логіки ці питання мали б пройти розширені парламентські дебати, експертну оцінку та суспільне обговорення, а не виноситися на вибори в умовах стислих термінів і слабкої опозиційної координації.

⚡️🇨🇳 Додатковий ризик пов’язаний із безпековим контекстом. Після жорстких заяв Такаїчі щодо можливих дій Китаю навколо Тайваню напруженість у відносинах з Пекіном зросла. Перехід країни в режим виборчої кампанії означає кілька місяців зниженої політичної керованості, коли уряд і парламент формально функціонують, але уникають складних і потенційно непопулярних рішень. У період зростаючої геополітичної нестабільності це створює небезпечну паузу в стратегічному управлінні.

💬 Реакція опозиції, зокрема Конституційно-демократична партія Японії, у цьому контексті виглядає не просто емоційною, а інституційно обґрунтованою. Дострокові вибори сприймаються як спосіб зафіксувати політичну перевагу правлячої коаліції до того, як з’являться перші ознаки втоми суспільства від економічних ризиків і безпекових витрат. Замість перевірки уряду на здатність реалізувати заявлений курс, виборчий процес використовується як інструмент управління політичними ризиками.

🤷‍♂️ Хоча для Такаїчі цей крок може забезпечити короткострокову стабільність і комфортну більшість у нижній палаті парламенту, довгостроково він підточує роль парламенту як центру політичної дискусії та контролю. Вибори в такій конфігурації стають не механізмом підзвітності, а засобом концентрації влади, що робить рішення про достроковий розпуск радше симптомом політичної обережності, ніж ознакою стратегічної впевненості.

🇯🇵 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

🇯🇵 Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

🇨🇳🇨🇦 Сі Цзіньпін і Марк Карні домовилися про перезапуск відносин між Китаєм і Канадою

🤝 Голова КНР Сі Цзіньпін у Пекіні прийняв прем’єр-міністра Канади Марка Карні та закликав до формування «нового типу стратегічного партнерства». Сторони заявили про намір зняти бар’єри для співпраці й розвивати відносини на основі спільних інтересів, зокрема в умовах відкритості Китаю до іноземних інвестицій.

🗣 Карні назвав перспективи співпраці «історичними», виокремивши сільське господарство, енергетику та фінанси як напрями для швидкого прогресу. Для Оттави це частина стратегії диверсифікації торгівлі на тлі напружених відносин зі США та тарифного тиску з боку адміністрації Дональда Трампа.

🤷‍♂️ Китай, зі свого боку, зацікавлений у поліпшенні зв’язків із розвиненими економіками. Прем’єр Держради КНР Лі Цян підтвердив готовність розширювати співпрацю з Канадою в чистій енергетиці, цифрових технологіях, аерокосмічній галузі та передовому виробництві. Сторони також підписали низку меморандумів про взаємодію в енергетиці, безпеці, культурі та продовольстві.

🤔 Візит Карні став першим візитом канадського лідера до Китаю майже за десять років і відбувся після тривалого періоду напруженості у двосторонніх відносинах. В умовах загострення суперництва між США і Китаєм Пекін прагне стабілізувати відносини з Оттавою, тоді як Канада шукає нові ринки й інвестиції поза межами США.

🇺🇸 Трамп отримав Нобелівську премію миру...майже

🇺🇸🇻🇪 Лауреатка Нобелівської премії миру та лідерка венесуельської опозиції Марія Коріна Машадо під час приватної зустрічі в Білому домі передала свою нобелівську медаль президенту США Дональду Трампу. Жест було подано як символічну подяку за його позицію та підтримку свободи Венесуели на тлі тривалої політичної кризи в країні.

🐒 Нобелівський комітет оперативно відреагував, наголосивши, що Нобелівська премія миру не підлягає передачі чи поділу, незалежно від того, кому належить фізичний медальйон. У коментарі підкреслили, що статус лауреата є остаточним і незмінним, а володіння медаллю не впливає на особу нагородженого.

😁 Оце, що називається "нанив"