🇮🇳🛳 Індія планує побудувати атомний авіаносець у межах масштабної оборонної модернізації

👀 Індія розглядає можливість будівництва свого першого атомного авіаносця в рамках 15-річного плану оборонної модернізації, оприлюдненого у п’ятницю. Документ також передбачає вперше оснащення ВМС винищувачами вітчизняного виробництва.

✏️ План ухвалено на тлі загострення відносин із Пакистаном. Прагнучи зменшити залежність від постачальників зі США, росії та Франції, Нью-Делі дедалі більше робить ставку на власні оборонні компанії.

⏺ Нині Індія має два авіаносці — російського походження INS Vikramaditya та побудований у країні INS Vikrant. Третій, ймовірно атомний корабель, значно розширить можливості індійських ВМС в Індійському океані. У плані також зазначається необхідність створення щонайменше десяти ядерних енергетичних установок для майбутніх авіаносців та інших бойових кораблів.

💬 Флот планує отримати нове покоління двомоторних палубних винищувачів і легких бойових літаків, які розробляє державна компанія Hindustan Aeronautics Ltd. У квітні Індія уклала угоду з Францією на 630 мільярдів рупій (близько $8 мільярдів) про постачання 26 літаків Rafale-Marine, які мають базуватися на двох діючих авіаносцях. До 2030 року Індія планує мати 62 Rafale на озброєнні, включаючи 36 для ВПС.

✈️ Серед інших заходів — придбання двох електромагнітних катапульт американської розробки для запуску літаків з авіаносців, а також розвиток ударних та розвідувальних дронів, які вже довели свою ефективність у бойових діях проти Пакистану.

💵 Індія заклала на оборону 6,81 трильйона рупій ($77 мільярдів) на поточний фінансовий рік. За даними Світового банку, країна посідає четверте місце у світі за обсягами військових витрат після США, Китаю та Росії.

🤔 Ну хоч не тільки ми страждаємо від захворювання крінжових заголовків, у азіатів теж це прийнято

🇨🇳🇰🇵 Сі Цзіньпін і Кім Чен Ин домовилися про поглиблення стратегічного партнерства

🤝 Президент Китаю Сі Цзіньпін під час зустрічі з диктатором Північної Кореї Кім Чен Ином у четвер заявив, що Пекін готовий зміцнювати стратегічну комунікацію та співпрацю з Пхеньяном на тлі «турбулентної міжнародної ситуації». За словами китайського лідера, обидві країни мають намір просувати соціалістичний розвиток та спільно працювати задля миру і стабільності у регіоні.

🗣 Кім Чен Ин висловив вдячність Китаю за підтримку та зазначив, що КНДР прагне розширювати економічну і торговельну співпрацю. За даними китайської митниці, за перші сім місяців цього року товарообіг між країнами зріс на 32% і досяг $1,47 мільярда. Лідер Північної Кореї також пообіцяв зміцнювати координацію з Китаєм на майданчиках ООН.

🇺🇦 Попри те, що після відправки північнокорейських військ до війни в Україні Пекін демонстрував певне дистанціювання від Пхеньяна, запрошення Кіма в Китай стало сигналом зближення. Аналітики розцінюють це як спробу Пекіна посилити позиції напередодні можливої зустрічі Кіма з президентом США Дональдом Трампом. Сам Трамп у соцмережах різко відреагував на союз Кіма, Путіна і Сі, проте, за оцінками експертів, зберігає зацікавленість у новій дипломатії з ними.

🇨🇳 Насичений дипломатичний тиждень у Пекіні, що включав також саміт ШОС, підкреслив прагнення Китаю позиціонувати себе як нового лідера глобального управління та центру тяжіння для країн Глобального Півдня. Для Кіма ж ця поїздка стала нагодою зміцнити контакт із Путіним та налагодити рідкісні особисті зустрічі з іншими іноземними лідерами.

🇺🇸🇺🇸 Трамп перейменує Міністерство оборони на Міністерство війни

😐 А шо там з приводу "я не починав жодної війни"?

🇯🇵 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

🇯🇵 Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

🇯🇵🇺🇸 Японія інвестує $550 мільярдів у США в обмін на зниження автотарифів

📝 Японія та США підписали меморандум про взаєморозуміння, за яким Токіо погоджується на інвестиційний пакет у розмірі \$550 мільярдів в американські проєкти. Водночас президент Дональд Трамп підписав указ про зниження тарифів на японські автомобілі. Угода стала результатом багатомісячних переговорів і фактично віддала Трампу повну дискрецію у виборі проєктів, що фінансуватимуться.

🗣 Міністр торгівлі США Говард Латнік заявив, що президент особисто визначатиме напрямки інвестицій, серед яких можуть бути енергетичні та інфраструктурні проєкти. Як приклад називають $44-мільярдний газопровід на Алясці, а також можливі вкладення в напівпровідники та фармацевтичну сферу. Це робить США ключовим гравцем у реалізації інвестиційних рішень.

🤷‍♂️ Для управління проєктами створюється інвестиційний комітет під керівництвом міністра торгівлі США. Хоча він формуватиметься виключно американськими чиновниками, консультації проводитимуться з двостороннім органом, у який увійдуть представники японського уряду, банку JBIC та страхової агенції NEXI. Завданням буде узгоджувати інвестиції з японським законодавством.

📈 За задумом японської сторони, інвестиції також мають стимулювати економіку самої Японії. У разі будівництва енергетичних або виробничих потужностей у США обладнання та матеріали постачатимуть японські компанії. Наприклад, для будівництва напівпровідникових заводів використовуватиметься японське виробниче обладнання.

✏️ Механізм розподілу прибутків теж виглядає специфічно. Спочатку доходи ділитимуться порівну між двома країнами до погашення кредитів JBIC. Після цього 90% прибутку від проєктів надходитиме американській стороні. Інвестиції здійснюватимуться у формі безрегресних кредитів, що погашаються з прибутків від діяльності самих проєктів.

⏺ Японія формально може відмовитися фінансувати окремі проєкти, але такий крок може стати приводом для США знову підняти тарифи. Меморандум прямо вказує, що Вашингтон залишає за собою право змінювати умови або вводити додаткові обмеження, якщо Токіо не виконає домовленостей. Таким чином, Японія опиняється у вразливій позиції.

❌ Документ не є юридично зобов’язуючим, на відміну від двосторонньої торговельної угоди, яка набрала чинності у 2020 році та була схвалена японським парламентом. Водночас адміністрація Трампа фактично відмовилася від цієї угоди, повернувши мита. У Токіо визнають ризики нової домовленості, однак сподіваються, що співпраця у рамках проєктів зміцнить економічні зв’язки між країнами.

😁 Союзнічкі...

🇨🇳 Тест Китаєм першої водневої бомби еквівалентом 3.3 мегатонни тротилу, 1967 рік

🤔 Для розуміння - це у 200 раз більше, аніж у бомби, скинутої на Хірошіму

🇺🇸🛡🇯🇵 США закликають Японію терміново збільшити оборонні витрати

🗣 Старший чиновник Міністерства оборони США закликав Японію терміново збільшити оборонні витрати, наголошуючи на зростаючих загрозах з боку Китаю та Північної Кореї. За його словами, Токіо повинно усвідомити серйозність ситуації та адаптуватися, навіть попри політичні, фінансові та конституційні обмеження.

💬 Нині Японія планує довести оборонний бюджет до 2% ВВП до 2027 року, але у США вважають це недостатнім. Американський чиновник зазначив, що рівень у 1,6–1,8% від ВВП є покращенням у порівнянні з післявоєнним минулим, проте не відповідає стратегічним викликам. Він закликав Токіо витрачати на оборону "стільки, скільки можливо, і якнайшвидше".

🤷‍♂️ Адміністрація Дональда Трампа просуває політику "America First" і вимагає від союзників більшої участі у сфері безпеки. Вашингтон вітає нову ціль НАТО — 5% ВВП на оборону, з яких 3,5% на базові потреби. Усередині адміністрації обговорюється ідея підняття планки оборонних витрат для країн Індо-Тихоокеанського регіону до рівня НАТО.

🤔 Тиск з боку США створює напруження у двосторонніх відносинах. Переговори щодо співпраці в оборонній промисловості фактично призупинені, а зустріч міністрів закордонних справ і оборони у Вашингтоні була відкладена за проханням Японії після чергових вимог щодо збільшення витрат. Крім того, американська сторона очікує від Токіо більшої фінансової участі у покритті витрат на розміщення американських військ у країні.

✏️ Експерти, зокрема Джеффрі Хорнунг із RAND, попереджають, що акцент Вашингтона виключно на відсотку ВВП створює тертя в альянсі. На його думку, дискусія має зосередитися не лише на цифрах, а й на реальних ролях, місіях і спроможностях у межах союзницьких зобов’язань. Він підкреслив, що майбутнє альянсу залежить від чіткішого визначення того, що кожна сторона готова робити, а не лише платити.

🇯🇵 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

⚡️🇯🇵 Прем'єр-міністр Японії Шігеру Ішіба прийняв рішення піти у відставку - NHK

🇯🇵 Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

🇨🇳⚡️🇨🇦🇦🇺🇹🇼 Китай звинуватив Канаду та Австралію у провокаціях у Тайванській протоці

🪖 Народно-визвольна армія Китаю заявила, що її сили стежили та попереджали канадський фрегат Ville de Quebec і австралійський есмінець Brisbane, які пройшли через Тайванську протоку. У Пекіні назвали дії союзників провокаційними та такими, що підривають стабільність регіону.

🛳 У відповідь канадська сторона зазначила, що не коментує маршрути своїх військових кораблів, проте нагадала, що Ville de Quebec бере участь в операції Horizon, спрямованій на підтримку миру та безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні. Нещодавно корабель брав участь у навчаннях із забезпечення свободи судноплавства у філіппінській економічній зоні.

🗣 Міністерство оборони Тайваню повідомило, що уважно відстежує ситуацію в протоці та за потреби направляє власні сили для гарантування безпеки. США та їхні союзники, серед яких Канада, Велика Британія та Франція, регулярно здійснюють подібні проходи, вважаючи протоку міжнародними водами, що підтверджує й позиція Тайбею.

🇺🇸⚡️🇨🇳 США та Китай змагаються за вплив у Латинській Америці

🔫 Напруженість між США та Латинською Америкою знову зростає. На початку серпня американські медіа повідомили, що президент Дональд Трамп доручив своїм радникам розглянути військові варіанти боротьби з наркокартелями в регіоні. За деякими даними, понад 4 000 американських військових уже було відправлено у навколишні води.

🤔 Однак справжнім фактором ескалації стає не лише боротьба з наркотиками, а й дедалі більший вплив Китаю. Вашингтон традиційно розглядав Латинську Америку як свою «задній двір», куди не допускав жодної загрози. Сьогодні ж головним викликом стає економічна експансія Пекіна через масштабні інвестиції та інфраструктурні проєкти.

🇵🇪 Яскравим прикладом стала поява нового порту Чанчай у Перу, збудованого китайською компанією. Він став хабом для прямих перевезень між Латинською Америкою та Азією, а Пекін паралельно реалізує ще десятки портових та енергетичних проєктів у регіоні. Китайські компанії вже контролюють більшу частину енергетики Чилі та Перу.

💬 Торгівля підтверджує зміщення балансу: якщо на початку 2000-х США були головним торговим партнером майже всіх держав Південної Америки, то у 2023 році більшість із них переорієнтувалися на Китай. У результаті континент поділився на три табори: відверто проамериканські країни, держави, що тяжіють до Пекіна, та значна група, яка балансує між двома центрами сили.

⏺ Вашингтон намагається протидіяти китайському впливу, лобіюючи обмеження інвестицій у чутливі сфери на кшталт космічних технологій та інформаційної інфраструктури. Натомість Пекін посилює економічну присутність, пропонуючи мільярдні кредитні лінії й мобілізуючи державні компанії на користь своєї стратегії.

✏️ Експерти прогнозують, що у найближчі роки китайський вплив у Латинській Америці зростатиме, але його політичні обмеження залишаться. Більшість країн регіону ймовірно розвиватимуть економічні зв’язки з Китаєм, водночас зберігаючи дипломатичні пріоритети у відносинах зі США. Найбільша ж невизначеність полягає у тому, чи зможе Вашингтон будувати партнерство без тиску, чи ж ризикує остаточно відштовхнути сусідів.

🫡🇺🇸 Воістину лідер вільного світу

🇯🇵 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

🇯🇵 Доброго дня шановні

#JP

国際アニャメ

🇰🇷🇯🇵 Південна Корея врахує досвід Японії у переговорах зі США щодо торговельної угоди

💬 Південна Корея планує використати японсько-американську торговельну угоду як орієнтир під час завершення власних переговорів зі США. Міністр фінансів Ку Юн-чоль заявив, що завдяки відомим результатам домовленостей з Токіо Сеул має змогу вести переговори більш вигідно, хоча й не погодиться на аналогічні умови. Японська угода передбачає \$550 мільярдів інвестицій, тоді як Південна Корея готує пакет у \$350 мільярдів.

🚘 Одним із ключових питань стали тарифи на автомобілі. США знизили мита на японські авто з 25% до 15%, залишивши корейських виробників у менш вигідному становищі. Водночас Сеул наполягає на тому, що не допустить невигідних умов для своїх компаній і прагне забезпечити максимально сприятливі результати для національних інтересів.

✏️ Крім інвестицій, сторони також ведуть переговори щодо валютної політики та ширших змін у глобальній торговельній системі. Міністр закордонних справ Чо Хьон пояснив затримку укладання угоди жорсткою позицією Сеула щодо американських вимог. Уряд Південної Кореї готує нові стратегії до жовтня, щоб адаптуватися до фундаментальних змін у світовій торгівлі.