😐 Ще один з чемоданчиком

🇯🇵 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

🇯🇵 Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

😎 Обличчя особистої охорони Кіма та путіна, коли вони зайшли в одну кабінку туалету уявили?

🇰🇷 Корея відновлює спробу приєднатися до CPTPP на тлі глобальних тарифних тисків

✏️ Південна Корея відновлює свою заявку на вступ до Всеосяжного і прогресивного угоди про транстихоокеанське партнерство (CPTPP), очолюваного Японією, на тлі зростаючого тиску від глобальної тарифної політики президента США Дональда Трампа. Адміністрація Лі Чже Мьона підтвердила, що розглядає можливість приєднання до альянсу як частину зусиль із диверсифікації експортних ринків та зміцнення економічних зв’язків.

❗️ Міністерство економіки та фінансів наголосило, що вступ до CPTPP допоможе сформувати союзну мережу з країнами зі схожими позиціями, тоді як міністр торгівлі Йо Хан-гу підкреслив потребу у стратегічному перегляді торговельної політики Кореї на тлі зростання напруженості між США та Китаєм. Президент Лі також висловив підтримку поглибленій економічній співпраці під час нещодавнього саміту Корея–Японія в Токіо.

🤷‍♂️ CPTPP, створене у 2018 році, об’єднує 12 країн, серед яких Японія, Австралія, Канада, Мексика та Велика Британія, що разом становлять близько 14 відсотків світового ВВП. Корея не має двосторонніх угод про вільну торгівлю з ключовими членами, зокрема Японією та Мексикою, що робить вступ особливо важливим.

🤔 Попередні спроби приєднання під керівництвом минулих адміністрацій зазнали невдачі через опір фермерів, рибалок і профспілок, а також через напружені відносини з Японією. Експерти вважають, що хоча Корея втратила ідеальний момент, нові зусилля все ж є важливим кроком у напрямку диверсифікації торгівлі.

📈🤔 Економічні дослідження свідчать, що членство у CPTPP може підвищити ВВП Кореї, але водночас завдати шкоди аграрному сектору, який ризикує втрачати до 440 мільярдів вон щороку у разі повної ліквідації тарифів. Уряд наголошує, що мінімізація негативного впливу на сільське господарство стане ключовим фактором у переговорах.

👋 Вітаю шановні!

🇨🇳🇨🇳🇷🇺🇮🇳 Адмін написав короткий аналітичний звіт на тему "ШОС як арена стратегічних маневрів: аналіз взаємин Китаю, росії та Індії" для "Київського інституту національного інтересу" (КІНІ)

✏️ Стисло:

Аналітичний звіт про саміт ШОС 2025 року показує, що організація дедалі більше виступає як майданчик для стратегічних маневрів Китаю, Росії та Індії. Для Пекіна багатополярність є способом просувати власні ініціативи й демонструвати альтернативу Заходу, Москва сприймає її як шлях пом’якшення ізоляції через залежність від Китаю, тоді як Нью-Делі бачить у ній інструмент збереження стратегічної автономії та гнучкості.

Попри спільні заяви, відносини між головними учасниками залишаються асиметричними. Китай намагається диктувати умови співпраці з Росією й водночас підтримує обережне потепління з Індією, використовуючи ШОС для розширення власного впливу. Індія демонструє готовність до діалогу з Пекіном, але робить це стримано, щоб підкреслити незалежність від США та уникнути надмірного зближення з будь-яким із центрів сили.

Західним державам рекомендується уважно відстежувати динаміку в межах ШОС, адже організація поступово перетворюється на інструмент, який дозволяє її учасникам будувати власні стратегії багатополярності. Водночас саміт підтвердив, що практичні результати співпраці залишаються обмеженими, а головний зміст полягає у балансуванні національних інтересів і демонстрації політичної гнучкості.

👀 З цим текстом та іншими текстами як від адміна, так й від інших професійних аналітиків ви можете ознайомитися безпосередньо на сайті КІНІ

🤵‍♂️ Прошу до ознайомлення

⏱ Час на прочитання: 10-15 хв.

🌸 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

🇯🇵 Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

🇮🇳🛳 Індія планує побудувати атомний авіаносець у межах масштабної оборонної модернізації

👀 Індія розглядає можливість будівництва свого першого атомного авіаносця в рамках 15-річного плану оборонної модернізації, оприлюдненого у п’ятницю. Документ також передбачає вперше оснащення ВМС винищувачами вітчизняного виробництва.

✏️ План ухвалено на тлі загострення відносин із Пакистаном. Прагнучи зменшити залежність від постачальників зі США, росії та Франції, Нью-Делі дедалі більше робить ставку на власні оборонні компанії.

⏺ Нині Індія має два авіаносці — російського походження INS Vikramaditya та побудований у країні INS Vikrant. Третій, ймовірно атомний корабель, значно розширить можливості індійських ВМС в Індійському океані. У плані також зазначається необхідність створення щонайменше десяти ядерних енергетичних установок для майбутніх авіаносців та інших бойових кораблів.

💬 Флот планує отримати нове покоління двомоторних палубних винищувачів і легких бойових літаків, які розробляє державна компанія Hindustan Aeronautics Ltd. У квітні Індія уклала угоду з Францією на 630 мільярдів рупій (близько $8 мільярдів) про постачання 26 літаків Rafale-Marine, які мають базуватися на двох діючих авіаносцях. До 2030 року Індія планує мати 62 Rafale на озброєнні, включаючи 36 для ВПС.

✈️ Серед інших заходів — придбання двох електромагнітних катапульт американської розробки для запуску літаків з авіаносців, а також розвиток ударних та розвідувальних дронів, які вже довели свою ефективність у бойових діях проти Пакистану.

💵 Індія заклала на оборону 6,81 трильйона рупій ($77 мільярдів) на поточний фінансовий рік. За даними Світового банку, країна посідає четверте місце у світі за обсягами військових витрат після США, Китаю та Росії.

🤔 Ну хоч не тільки ми страждаємо від захворювання крінжових заголовків, у азіатів теж це прийнято

🇨🇳🇰🇵 Сі Цзіньпін і Кім Чен Ин домовилися про поглиблення стратегічного партнерства

🤝 Президент Китаю Сі Цзіньпін під час зустрічі з диктатором Північної Кореї Кім Чен Ином у четвер заявив, що Пекін готовий зміцнювати стратегічну комунікацію та співпрацю з Пхеньяном на тлі «турбулентної міжнародної ситуації». За словами китайського лідера, обидві країни мають намір просувати соціалістичний розвиток та спільно працювати задля миру і стабільності у регіоні.

🗣 Кім Чен Ин висловив вдячність Китаю за підтримку та зазначив, що КНДР прагне розширювати економічну і торговельну співпрацю. За даними китайської митниці, за перші сім місяців цього року товарообіг між країнами зріс на 32% і досяг $1,47 мільярда. Лідер Північної Кореї також пообіцяв зміцнювати координацію з Китаєм на майданчиках ООН.

🇺🇦 Попри те, що після відправки північнокорейських військ до війни в Україні Пекін демонстрував певне дистанціювання від Пхеньяна, запрошення Кіма в Китай стало сигналом зближення. Аналітики розцінюють це як спробу Пекіна посилити позиції напередодні можливої зустрічі Кіма з президентом США Дональдом Трампом. Сам Трамп у соцмережах різко відреагував на союз Кіма, Путіна і Сі, проте, за оцінками експертів, зберігає зацікавленість у новій дипломатії з ними.

🇨🇳 Насичений дипломатичний тиждень у Пекіні, що включав також саміт ШОС, підкреслив прагнення Китаю позиціонувати себе як нового лідера глобального управління та центру тяжіння для країн Глобального Півдня. Для Кіма ж ця поїздка стала нагодою зміцнити контакт із Путіним та налагодити рідкісні особисті зустрічі з іншими іноземними лідерами.

🇺🇸🇺🇸 Трамп перейменує Міністерство оборони на Міністерство війни

😐 А шо там з приводу "я не починав жодної війни"?

🇯🇵 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

🇯🇵 Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

🇯🇵🇺🇸 Японія інвестує $550 мільярдів у США в обмін на зниження автотарифів

📝 Японія та США підписали меморандум про взаєморозуміння, за яким Токіо погоджується на інвестиційний пакет у розмірі \$550 мільярдів в американські проєкти. Водночас президент Дональд Трамп підписав указ про зниження тарифів на японські автомобілі. Угода стала результатом багатомісячних переговорів і фактично віддала Трампу повну дискрецію у виборі проєктів, що фінансуватимуться.

🗣 Міністр торгівлі США Говард Латнік заявив, що президент особисто визначатиме напрямки інвестицій, серед яких можуть бути енергетичні та інфраструктурні проєкти. Як приклад називають $44-мільярдний газопровід на Алясці, а також можливі вкладення в напівпровідники та фармацевтичну сферу. Це робить США ключовим гравцем у реалізації інвестиційних рішень.

🤷‍♂️ Для управління проєктами створюється інвестиційний комітет під керівництвом міністра торгівлі США. Хоча він формуватиметься виключно американськими чиновниками, консультації проводитимуться з двостороннім органом, у який увійдуть представники японського уряду, банку JBIC та страхової агенції NEXI. Завданням буде узгоджувати інвестиції з японським законодавством.

📈 За задумом японської сторони, інвестиції також мають стимулювати економіку самої Японії. У разі будівництва енергетичних або виробничих потужностей у США обладнання та матеріали постачатимуть японські компанії. Наприклад, для будівництва напівпровідникових заводів використовуватиметься японське виробниче обладнання.

✏️ Механізм розподілу прибутків теж виглядає специфічно. Спочатку доходи ділитимуться порівну між двома країнами до погашення кредитів JBIC. Після цього 90% прибутку від проєктів надходитиме американській стороні. Інвестиції здійснюватимуться у формі безрегресних кредитів, що погашаються з прибутків від діяльності самих проєктів.

⏺ Японія формально може відмовитися фінансувати окремі проєкти, але такий крок може стати приводом для США знову підняти тарифи. Меморандум прямо вказує, що Вашингтон залишає за собою право змінювати умови або вводити додаткові обмеження, якщо Токіо не виконає домовленостей. Таким чином, Японія опиняється у вразливій позиції.

❌ Документ не є юридично зобов’язуючим, на відміну від двосторонньої торговельної угоди, яка набрала чинності у 2020 році та була схвалена японським парламентом. Водночас адміністрація Трампа фактично відмовилася від цієї угоди, повернувши мита. У Токіо визнають ризики нової домовленості, однак сподіваються, що співпраця у рамках проєктів зміцнить економічні зв’язки між країнами.