У книзі Good To Great є ключові тези, які мені відгукуються:

1. Level 5 Leadership.
Це anti-celebrity лідер, який досяг 5 рівня делегування та довіри до команди. Але і це вибагливий лідер з високими стандартами.

2. Get the right people on the bus.
Перед тим, як вирушати у стратегування, важливо посадити в «автобус» правильних людей, а неправильних - висадити.

3. Confront the Brutal Facts.
Дивитись правді в очі, коли щось йде не так.

4. Принцип їжака.
Це коли у тому, що ви робите, є синергія 3х пунктів:
-> У чому ви можете бути найкращими у світі
-> Що приносить вам економічний двигун
-> Що вас по-справжньому драйвить

5. Культура дисципліни.
Результат розпочинається з дисципліни.

6. Ефект маховика.
Результат - це накопичення великої кількості дій.
І спершу ми розганяємо маховик, а потім він працює на нас.

7. Stop doing list
Щоб досягти результату, необхідно відмовитись від речей, що забирають фокус.

Мені дуже відгукується думка, що лідерство - це не посада, а небайдужість до змін та впливу.

Стосовно стріму, друзі, я бачу, що є запит, проте невеликий, і, здається, можна асинхронним форматом донести думки - давайте так і зробимо.

Відсутність зворотнього зв‘язку.
1. Сформуйте спільне поняття зворотнього зв‘язку.
2. Поки не побудуєте довіру у обидва боки, зворотній зв‘язок може сприйматись викривлено.

Поділюсь із вами історією, де мені, як менеджеру, тіммейт із моєї команди повертав(-ла) фідбек, що бракує зворотнього зв‘язку. З мого ж боку, я надавала зворотній зв‘язок де він був необхідний. Я діяла в міру того, що чим сіньйорніша людина, тим менше він/вона потребує оцінки (у менеджменті є такий принцип).

Проте, я прийшла на 1-1 та сказала: «Я знаю, що є такий фідбек до мене [Confront the brutal facts], скажи, що для тебе є зворотнім зв‘язком?».
Так ми домовились про формат фідбеку.

Також, є такий принцип у лідерстві, що майже неможливо перекомунікувати щось. Цілі, цінності, місію необхідно комунікувати часто і багато. Тільки якщо команда скаже: «Аня, ми зрозуміли», тоді можна прикрутити кількість комунікації.
Для мене, як для лідера, це означає, що я продовжую працювати над зворотнім зв‘язком допоки мені не скажуть, що все гуд, контакт є, паралельно перевіряю цей контакт.

Також, є така класна вправа у менеджменті: коли тіммейт запитує фідбек, повертати йому питання у форматі: «А як би ти оцінив(-ла) ситуацію?».
Відповідальні тіммейти не потребують оцінку - вони потребують команду.

Друзі, бачу цікаві коментарі у повідомленні вище - рада, що змушує подумати та порефлексувати над питанням обміну фідбеку.

Тут ще раз підкріплю, що фідбек - це 100% важливо.
Ключова задача інструменту, що обговорювали вище - це щоб кожен з нас був здатен до рефлексії та відповідальності. А також, це інструмент роботи із тривожними та гіпер-відповідальними людьми, які вже самостійно оцінили ситуацію і їх необхідно підштовхнути до спільного вектора, а не мікроменеджерити.

У мене також були такі етапи у кар‘єрі, коли я приходила до менеджера та впроваджувала фідбек сесії, бо мені не вистачало їх.

Щоб фідбек вам від вашого менеджера був підкріпленим та обдуманим, створіть для цього також умови, якщо ваш менеджер це не робить, або це відсутнє у культурі компанії:
1. Запитуйте у команди регулярний 360.
2. Робіть NPS/CSAT опитування в кінці важливих операційних процесів. Наприклад, якщо вам важлива оцінка hand-off - запустіть опитування після релізу.
3. Проводьте ретро по ваших процесах.

І ключове - ми всі різні, ваші менеджери також вчаться. Я за те, щоб кожен був дорослим, а разом ми всі були командою

Мікроменеджмент
Давайте спершу зафіксуємось на тому, що кожен сприймає мікроменеджмент по-своєму. І давайте зафіксуємо, що це залежить від рівня зрілості менеджера (!) та команди (!).

1. Є доручення
Це коли вам дали задачу із чіткою інструкцією.
Якщо вам дали доручення, то усвідомте це та зробіть як вам сказали.
Наприклад, до мене прийшла Оля, моя керівниця, і сказала: «Заповни борду із трендами у дизайні. Цікавлять XYZ теми». Я виконую доручення і мені із цим ок. Оля спокійно може прийти та дати фідбек і я оновлю борду. Тому що це не моя моя відповідальність за кінцевий результат.

2. Є делегування
Це коли ви наділені повноваженнями за реалізацію та результат.
Усі задачі, які входять у мої повноваження - мені делеговані (стратегія дизайну, управління командою тощо).
У делегуванні є системи контролю - це системні етапи рев‘ю, оцінки, чеклісти, звітування по статусу.
Якщо ви, як тіммейт не керуєте очікуваннями менеджерами, то він/вона може вас мікроменеджерити. Просто тому що люди схильні хотіти контролю, а коли його немає, то намагаються його набути.
Насправді, коли керівники не дають щось своїм підпорядкованим, коли ті щось від них очікують, то підпорядковані також починають челенжити та менеджерити своїх керівників. (замисліться про це).

Висновок
Знову ж таки, будьте дорослими та спробуйте бути командою із своїм керівником. Він або вона може не знати, що присутній мікроменеджмент. Запропонуйте у форматі експерименту збільшити повноваження та подивитись на результат. Але не забувайте, що деякі задачі - це доручення. І їх потрібно просто виконати за інструкцією, якого б рівня спеціаліст ви не були.

Друзі, на цьому мій тиждень закінчується.
Сподіваюсь вам було цікаво і було про що замислитись.
Буду рада зворотньому зв‘язку у коментарях.

Всім класного наступного тижня, а наступному куратору - натхнення 🙌🏻

🔗 Мій канал
🔗 Лінкедін

Аня, це було неймовірно ✨

Дякуємо тобі за цей тиждень. Дуже круті теми, думки, контент, питання що змушують задуматись і подискутувати.

Вау. Це крутий внесок в життя спільноти.

На Аню підписуйтесь обов'язково (пост вище). А ми входимо в новий тиждень.

- Projector

Цього тижня радимо такі курси:

- Mobile Apps Design — база для всіх, хто хоче додати до веба навички створення дизайну додатків.

- UX Design — теж база для тих, хто хоче зануритись у клієнтські дослідження, JTBD і прототипування.

- Інтенсив Design Systems — проєктування консистентних систем з дизайн лідом Wolt Франческо Кутоло (eng).

💙

Спільното, цього тижня ми віддаємо канал в чудові руки Ані Дем'яненко.

Аня — Lead Product Designer у Lazarev. Працює з користувацьким досвідом AI, FinTech та Web3 продуктів.

Брала участь у понад 200 проєктах як дослідниця та лід дизайнерка. 3 Webby Awards і безліч реддотів 🌚

Ну і, головне, багато років як кураторка курсу UX Advanced, на якому вже дуже глибоко занурюємось в дослідження і користувацькі сценарії.

Очікуємо на чудовий і цікавий тиждень ✨

Всім привіт-привіт.
Сьогодні не залетіла з самого ранку — бо в мене нетипова задача інтерфейс-дизайнера (але дуже типова для ліда) — найм. І поспілкувавшись із командою, кандидатами і замапивши ICP vs кандидат, я буквально посунула весь свій контент-план, щоб написати філософський пост по гарячих слідах про очікування від дизайнерів в таких командах як моя.

Працюючи НЕ з українськими продуктами, а здебільшого із зарубіжними стартапами, особливо в сфері штучного інтелекту, я помітила одну річ: зараз (звісно, завжди, але саме зараз як ніколи) для дизайнерів критично важливим стає скіл швидко генерувати ідеї на ходу й підлаштовуватися під стрімкі зміни в настроях, очікуваннях і векторах думок стейкхолдерів.

При цьому, під час роботи навіть від своїх колег я очікую балансувати інновацію із очевидними патернами. Не вигадувати велосипед там, де рішення вже давно існують на ринку: date pickers, drag-n-drop, списки, дошки, таблиці, сортування — добрі знайомі елементи UI мають бути основою комфортного і передбачуваного UX для користувачів. Так, коли ChatGPT став масовим у 2022 році, UX-спільнота одразу почала говорити про обмеження чисто чат-ботного інтерфейсу — бар’єр артикуляції, складність швидко сформулювати запит, і лише з часом продукти почали шукати більш креативні, гібридні рішення. Отож, від своїх дизайнерів я прошу з одного боку, ✨ креативність✨ як необхідність, з іншого — відповідальність і зрілість у роботі з уже сформованими патернами.

Шарю, шо слово «креативність» дуже розмите, але в умовах такого розвитку воно набуває нового-старого сенсу. Коли можливості інтерфейсів і функціоналу ростуть майже космічно разом із розвитком AI, десь у цьому наративі з’являється міфічна ідея ідеального інтерфейсу — умовної «однієї кнопки», яка просто робить користувача щасливим. Типу: “зроби те, що я хочу, одним кліком”. Цю ідею я все частіше чую від натхненних підприємців, яким кОнЧе необхідно продати її далі інвесторам, а мені — продати ідею продуктовій команді, якій потім треба придумати як продати її споживачам в інтерфейсі :)

Саме тому для мене зараз один із найцінніших скіллів у креативних і UX-командах — це здатність швидко придумувати ідеї на ходу. А для лідів і проєкт-менеджерів — ще й уміння ці ідеї швидко комунікувати: замальовувати, структурувати, пояснювати команді й стейкхолдерам, постійно жонглюючи реквайрементами, обмеженнями та реалістичністю впровадження.

Я зараз подумую, що навіть на позицію Middle дизайнера буду експериментувати із проведенням whiteboard-челенджів прямо під час проведення співбесіди, хоча раніше, як я знаю, такий метод тестував здібностей кандидатів лише Senior або лід-рівня.

Ще про "надивленість" — важливо спостерігати, як різні продукти розвиваються паралельно, як народжуються нові UX-патерни під нові технології, яких раніше просто не існувало. І тут дуже доречно згадується принцип “steal like an artist”: креативність — це не створення з нуля, а вміння поєднувати те, що вже є, з тим, що може з’явитися.

У цьому сенсі робота в агенції для мене відчувається як перебування на вістрі ножа або на острові технологічного розвитку. За один день, спілкуючись із двома-трьома різними підприємцями, ти отримуєш інсайти з різних індустрій, бачиш референси й підходи, які неможливо зібрати навіть через повноцінний фултайм-ресерч одного продукту. Так формується візуальна й концептуальна бібліотека, яку складно відтворити в інших умовах.

Як думаєте, наскільки такий навичок підхоплювати на льоту важливий в продуктах (на відміну від агенцій)? Чи він завжди був? Бо мені щось здається, що ми сильно наполягаємо на дослідженнях і спостереженнях, що сильно сповільнює процес, який в штатах, наприклад практикується як "давай зробимо 100 пострілів навмання, одна ідея точно кудись попаде". Ваші думки, панове!

Як ви вже зрозуміли, буду говорити трошки (багато) про дизайн для AI-first або AI-native продуктів. Давайте заглибимось в контекст.

McKinsey: “Generative artificial intelligence (AI) describes algorithms (such as ChatGPT) that can be used to create new content, including audio, code, images, text, simulations, and videos.”

IBM: “Generative AI, sometimes called gen AI, is artificial intelligence (AI) that can create original content such as text, images, video, audio, or software code in response to a user’s prompt or request.”

NVIDIA: “Generative AI models use neural networks to identify the patterns and structures within existing data to generate new and original content. One of the breakthroughs with generative AI models is the ability to leverage different learning approaches, including unsupervised or semi-supervised learning for training.”

Microsoft: “While conventional AI typically analyzes data to find patterns, generative AI works differently — it creates new data… Instead of following set rules, generative AI studies the basic structure of training data and uses advanced machine learning to generate new content. This lets it make new outputs that match what it's learned.”

Що ми можемо винести з цих визначень? Структурну парадигму, на якій побудовані AI-системи. І вона виглядає так:

- Витягування патернів із великих масивів даних
- Усереднена, “probabilistic” генерація
- Навчання на масштабних, узагальнених датасетах
- Узагальнення між доменами, форматами та задачами
- І як вишенька на торті, prompt-driven взаємодія для керування

Це виливається в те, що більшість способів використання генеративного AI сьогодні — болісно базові. За даними Nielsen Norman Group, домінуючі сценарії:
1. Пошук інформації (57–75%)
2. Редагування (52%)
3. Створення драфтів контенту (47%)

Значно менше людей використовують AI для глибшої роботи — аналітики, підтримки кодування, генерації ідей або створення мультимедійного контенту.

Чому?

Тому що більшість інструментів досі залишаються універсальними, контекстно сліпими та слабо узгодженими з реальними робочими задачами. І ще тому що я великий хейтер conversational та prompt-driven інтерфейсів :)

Що робити?

Завтра зранку напишу який тренд спостерігаю працюючи в індустрії AI-first та AI-native продуктів, і який може бути відповіддю на це питання.

А поки, які здогадки є у вас, шановні колеги? Що робити із таким посереднім застосуванням такого мощнєйшего інструменту?