За мої майже десять років що я працюю дизайнерів, фокус в індустрії постійно мінявся:

1. User Research це найголовніша задача дизайнера і те чим треба займатись 80% часу, інші 15% ми робимо лоуфай ваєри, і 5 на розмальовку. Хто не читав nng і не може відповісти рекомендовану кількість респондентів на тестування отримує моментальну відмову на інтервʼю.

2. Процес це все! Треба релігіозно слідувати double-diamond / design thinking / design sprint / ... процесу і тоді завжди все буде по-кайфу, кожен проект цукерка в 10 випадках з 10.

3. Весь цей рісьорч це балувство, головне це метрики!! Треба завжди рухати метрики вгору і вправо, бо нам ж не просто так зарплату платять. Кожен рух кнопки повинен бути загорнутий в гіпотезу за певним шаблоном, обовʼязково мати success метрику і запущен через A/B тест, інакше senior’ом ніяк стати.

То ось сьогодні мені здається ми нарешті отямились і зрозуміли що все це корисно, але тільки якщо використано вчасно. Колись треба дійсно на метрики подивитись, чому користувачі не лишаються в продукті. Колись піти поспілкуватись, розібратись що там за процес у людей і як ми можемо продуктом закрити їх проблеми. Але найголовніше — це старанно робити (= дизайнити) наш продукт кращим. Таким, який будуть купляти, насолоджуватись користуванням і радити іншим.

картинка іронічна, ілюстрація того як дизайнери намагаються чеплятись за процес який не працює :)

На цю ж тему раджу подивитись дуже гарний спіч від Jenny Wen (Design Lead @ Antropic, ex-Design Director @ Figma), як процес дизайну змінився з часом і розвитком АІ (а про АІ поговоримо детальніше далі 👀) і на що звертати увагу сьогодні.

https://youtu.be/4u94juYwLLM?si=BVDgEnj35QJU2tKb

Найбільший “анлок” і зміна парадигми яка на мою думку відбулась завдяки розвитку АІ, це те що код демократизувався і став широкодоступним для дизайнерів. Тепер ми можемо рухати кнопочки прямо на продакшн серваку!

Смішки смішками, але це дійсно прискорило в рази мій процес покращення продукту.
Раніше шлях був таким:
1. Роблю дизайн в Figma і маякую команді коли готово
2. Згодом зміну беруть в роботу і я пояснюю розробнику що там надизайнено
3. Розробники імплементують
4. Я недопояснив або недотестив на стейджингу і в прод іде крива зміна
5. Фіксити вже пізно бо “не пріоритет” і треба рухатись далі
6. Repeat 🔁

З AI (я використовую Claude Code) тепер можна робити середньо-маленькі зміни (як то зміна флоу створення запису, або додавання ще одного дата поінта в таблицю) самім, без залучання розробників. І оскільки тепер все що ми придумали собі в голові не треба нікому пояснювати, то нічого не забудеться при передачі і можна на ходу тестувати чи воно виглядає і працює так як ви це уявляли.

Як почати з Claude Code?

Якщо ви бачили код тільки на моніторі у розробника і ніколи в житті не відкривали термінал, то в мене для вас є чудовий матеріал як почати.

Цей гайд проводить вас шляхом від встановлення редактора кода Cursor і аж до опублікованої апки на Vercel з підключеною базою даних.

https://x.com/felixleezd/status/2013654252263219406

⚡Хто вже спробував Claude Code, розкажіть як використовуєте в коментарях! Цікаво дізнатись ваш досвід і забрати щось до себе 🙂

Мінімальне знання веб розробки дуже допомагає і, що найголовніше, придає впевненості робити зміни на робочому проекті (тому самому де є користувачі і який заробляє справжні гроші).

Ось пару ресурсів які при бажанні можна пройти за декілька вихідних і вже мати базове розуміння як працює сучасний веб:

1. HTML + CSS
https://www.codecademy.com/learn/paths/learn-how-to-build-websites

2. React + створення веб апки на next.js
https://nextjs.org/learn/react-foundations
https://nextjs.org/learn/dashboard-app

Для того щоб коллаборувати з іншими розробниками на реальному продукті вам ще знадобиться знання як працює система версіонування git. У GitHub i Atlassian є курси з git, але з мого досвіду цьому найшвидше можна навчитись в реальних умовах, з реальними пул реквестами і конфліктами. В цьому немає нічого страшного, головне мати Claude/ChatGPT і в ідеалі розробника під боком для відповідей на ваші питання 🙂

Якщо вас більше цікавлять мобайл-апки, мій гарний знайомий робить стартап який допомагає створювати нативні додатки на iOS:
https://superappp.com/?ref=projector

Він поділився промокодами, якщо введете в профілі PRODJINSIDER то отримаєте кредитів на $25 і можете створити свій додаток для власних потреб

Хух, ну з кодом все на сьогодні 😮‍💨

Інша хайпова сьогодні тема про яку хотів поговорити сьогодні це “крафт”. Дуже багато зараз фокусу само на смаку, якості і UIʼці. Мій хот тейк що це ще одна нова обсессія в дизайнерів, така сама як була з рісьорчем чи метриками, викликана дизайнерами з компаній як Linear, Vercel, Raycast, тощо.

Люди що стають дизайнерами самі по собі вже схильні до естетичних і гарних речей, тому важливість “крафту” в дизайнерських колах часто перебільшується. Мені здається, що розуміння бізнесу як загального підприємства по зароблянню грошей (просто так вийшло що товаром є софтверний продукт) цінуватиметься набагато більше ніж вузька заточка в “крафт”.

Це не відміняє факту що треба робити якісний продукт. Це не відміняє факту що при наймі на роботу інші дизайнери таки будуть оцінювати в першу чергу ваш "крафт", бо це зараз тренд. Але найбільше цінуватимутись люди, які розуміють важливість всіх складових бізнесу, а не фокусуються виключно на тому як виглядає товар, зневажаючі все інше.

Оскільки тема спірна, цікаво що ви думаєте з цього приводу: чи варто дизайнерам заточуватись в крафт, чи краще бути “спеціалістом широкого профілю”? 🙂

Ось декілька моїх улюблених експеріментаторів з твітера:

Laurent Del Rey
https://x.com/laurentdelrey

David Delahunty
https://x.com/Delahuntagram

Ryo Lu
https://x.com/ryolu_

Sam Dape
https://x.com/samdape

Fons Mans
https://x.com/FonsMans

Ділиться своїми!

Інший шлях це створювати маленькі продукти під ваші потреби. Таким чином ви прокачуєте навичку підмічати проблеми, а найголовніше звичку втілювати рішення цих проблем в життя.

Один з моїх улюблених прикладів це додаток Catchup від Chris Lee. Зроблений вручну, ще до масового поширення AI.

До біса проста апка без тисячі фіч, з опрятним дизайном, і вирішує всього одну, але всім знайому біль.

https://www.chrsl.net/catchup

Eike Drescher, який дизайнив Bento.me, після нього пішов в інді-дизайн і зробив класну апку для подкастів з купою пасхалок. Гарний приклад як зробити щось для себе, виходячи з особистих інтересів.

Дуже раджу встановити і поклацати, це якраз той самий розвиток надивленності:

https://www.eikedrescher.com/queueapp

Інший cвіжий приклад це Agentation від Benji Taylor. (Head of Design Coinbase який до того робив “крафтові апки”: криптогаманець Family i месенджер Honk)

Дуже проста ідея: замість того щоб описувати ллмці яку саме кнопку ви хочете перефарбувати, ви запускаєте утіліту, виділяєте кнопку і залишаєте свій фідбек, прям як комент в фігмі. А потім просто відправляєте згенерований текст який містить шлях до кнопки вашому АІ агенту і він робить ту зміну яку ви описали.

Зрозуміла проблема та гарне рішення, дуже допомагає швидко правити UI-баги на робочому проекті і не копатись в коді шукаючи той самий компонент.
https://agentation.dev/

Раджу також прочитати пост де Benji описує проблему і рішення, ще до публічного релізу:
https://benji.org/annotating

🐰

Сьогодні поговоримо як роль дизайнера різниться в залежності від типу компанії, розкажу також про власний досвід в Klarna і Miro, і чому відома компанія це не завжди запорука успіху.

Задавайте будь які питання що вас турбують стосовно працевлаштування в коментарях, буду відповідати в кінці дня.

Також в кооперації з lezo.io зробимо зустріч в Spatial сьогодні о 19:30 по Києву, де можна буде (майже) вживу поспілкуватись. Додавайте подію в календарі і приходьте, посилання скину ближче к старту!

За свою карʼєру в дизайні я встиг попрацювати у всіх можливих конфігураціях компаній: від маленького B2B стартапа на 40 людей до великого B2C ентерпрайза на 6 тисяч (а також все що між ними), і це відчувалось як майже різні професії. Робота дизайнера кардинально різниться в залежності від розміру компанії, що в вас за продукт і кому ви його продаєте. Якщо ви відчуваєте що ви “охолонули” до дизайну (або навпаки “вигоріли на роботі”) то можливо проблема не в вас дизайні, а в тому в якій компанії ви працюєте. Задоволення від роботи прямо залежить від того що ви робите кожен день, і те чим займається компанія повинно співпадати хоча б в якісь мірі з тим що цікаво вам самім. Якщо вам дуже хочеться працювати з цифрами і запускати експерименти, а ви працюєте в B2B продукті з 10ма клієнтами, то це буде викликати певне незадоволення. 🙃

Свої спостереження чим характеризуються різні типи компаній звів в таку невеличку табличку.

А вам особисто який тип компаній заходить найбільше і чому?

⬆️ Перше відео про мій досвід в Кларні, про то як відбувався процес найму

⬆️ Друге про роботу і процес всередені