Word of the day🤠

Step change — разюча, кардинальна зміна

The agreement on mutual security assurances concluded on 11 May 2022 between Britain and Sweden has been described as a step change in defense and security cooperation.

#wordsoftheday

Як і обіцяв, огляд зовнішньої політики Індії🇮🇳

Чому:
1️⃣одна з великих держав (6-а за ВВП);
2️⃣залежна від російської нафти і зброї;
3️⃣нещодавній візит туди фон дер Ляєн;
4️⃣перше іноземне турне прем’єра Моді цього року саме до Європи.

Без розуміння індійської доктрини зовнішньої політики не зможемо оцінити її логіку й ризикуємо скотитися в «зраду».

Хто:
Субраманьям Джайшанкар — міністр закордонних справ Індії з 2019 року, на дипслужбі — аж із 1977-го.

Що:
1️⃣«принцип Золотоволоски»: Захід хоче, щоб Індія була не дуже слабкою, але й не надто сильною. Саме тому допоміг після поразки у війні з Китаєм 1962 року, але відвернувся від Індії вже в 1971-му, коли та виграла у війні з Пакистаном. Схожа позиція в Китаю. Вони «заточили» Індію в статусі партнера/потенційного суперника;

2️⃣«доктрина Джайшанкара»: колоніальне панування британців в Індії тривало 190 років. За цей час вони заробили на країні близько 45 трлн дол. Відтоді у світі відбулося перебалансування, він став багатополярним. Навіть сам Захід став багатополярним, а отже — більш роз’єднаним. А тому всім треба мати добрі взаємини з усіма цими різними світами й ділити відповідальність. При цьому всі приклади економічних проривів за останні 150 років відбувалися лише за участі Заходу. Тому Індія й Захід потрібні одне одному й повинні укласти новий «договір» (compact), бо до 2030 року Індія буде 3-ю економікою світу;

3️⃣багатосторонність: Індія є членом понад 2000 із 6000 міжнародних організацій у світі. Участь у міжнародних структурах — єдиний шлях протидіяти КНР. Інакше потуги не вистачить. Тому постійний багатосторонній діалог. Простіше кажучи, Індія буде всюди, де є Китай.

У Пекіна «Пояс і шлях» і «намисто перлин» із військових баз навколо нас? У нас ініціатива SAGAR і Quad. Пекін укріплює позиції в Центральній Азії? Вступаємо в ШОС. Китай посилюється в Африці? Створюємо разом із Японією Азійсько-африканський коридор зростання. Китайський гегемонізм стає відчутним у Європі? Укладаємо угоду з Францією про спільне використання військово-морських баз й отримуємо її підтримку в приєднанні до G7 і Ради Безпеки ООН. Індія навіть стала спостерігачем в Арктичній раді (знову-таки, одночасно з Китаєм).

І просуває власні лідерські ініціативи в Індійському океані: Асоціацію країн басейну Індійського океану (IORA) і Військово-морський симпозіум країн Індійського океану (IONS). Започаткувала військово-морські навчання «Мілан», «Малабар», IMEX-22 (останні — уперше цього року саме в межах IONS).

З останнього: надання Індії Open General Export License від Британії для швидшого експорту оборонного обладнання й технологій, що зіграє роль у спільному виробництві винищувача 6-го покоління, а також намір укласти угоду про вільну торгівлю до 2024 року.

У підсумку для Індії війна росії проти нас — це далеко не лише вибір між допомогою Україні і російською зброєю/нафтою. Індія веде власну складну гру і це слід враховувати.

Як англійською назвати позу, в якій стоїть росія?

Для початку пригадаємо пану путіну його ж слова, сказані в далекому 2009-му:

«Если мы стоим одной ногой в прошлом, а другой впереди, знаете, у нас в народе есть такое не очень литературное слово — мы враскорячку не умеем стоять, мы твердо стоим на ногах» (у відповідь на тезу Обами, що росія стоїть однією ногою в минулому, а іншою — хоче йти в майбутнє).

Як ви вже, мабуть, зрозуміли, у підкресленого виразу є... цікавий підтекст, особливо якщо він пролунав із вуст знаного збоченця.

Що ж, увесь світ уже побачив, що поза «враскорячку» — це природний спосіб існування росіян. А тому суто цікаво знати, як же це передати англійською.

У 2009 році іноземні журналісти й перекладачі наводили численні варіанти: unsteady, bow-legged, strange posture, legs splayed awkwardly, legs stuck out at odd angles, half-crouching і т.д. Але всі ці словосполуки радше вказують на якусь фізичну травму чи гімнастичну вправу, ніж на те, що мав на увазі путін. Російські журналісти також так вважали, підкреслюючи фамільярність сказаного, неприпустиму для (тодішнього) прем’єра рф.

Як на мене, найкращий варіант перекладу — spread-legged, with legs spread. А далі, нравіцца чи нє нравіцца, хай так і стоять і терплять санкції й удари ЗСУ.

P.S. Pardon my candor, але перекладач має бути готовим і до таких епізодів.

«Ось такий-от попідвиверт Божого сарказму»

У коментарях до попереднього допису колега згадала цю химерну фразу, із якою стикнулася під час перекладу.

Аби знайти англійський відповідник, я б спробував зачепитися за «виверт». Узус підказує, що в подібних випадках уживається слово twist: twist of fate, twist of fortune, twist of irony.

«Попідвивертів» у словниках немає, що дає нам відносну свободу в подальшому підкресленні «акробатичності». У підсумку можемо отримати такий варіант перекладу:

What a bizarre (eye-spinning) twist of God’s sarcasm.

Words of the Day🍾

• «Сухий закон» — Prohibition Era
• Рух непитущих — Temperance Movement

#wordsoftheday

Друзі, важливо знати: допис на яку тему ви хотіли б побачити?
Пишіть у коментарях👇

Авторський неологізм рок-гурту увійшов в узус Ради Європи 🤌

by Kateryna Onishchuk

2006-го року рок-гурт “The Nixon Years”, який зі сцени говорить про нагальні суспільні проблеми, випускає пісню «Embedded Emissaries of Demotatorship».

Минули роки – і авторське складане demotatorship використовують у Раді Європи. Мабуть, давні фанати гурту змінили футболку на краватку – і освіжили порядок денний організації цікавим новотвором.

Все просто.
Democratic + dictatorship = demotatorship.
Так кажуть про держави, політичним режимом яких, де-юре, є демократія, втім їх лідери, де-факто, мають авторитарну риторику.

Приклад вживання (очевидно, про Орбана): “How can this Christian rhetoric be reconciled with a growing authoritarianism and illiberalism, the stifling of the free press and free speech, curtailing of the independence of the courts, the promotion of ‘demotatorship’ (democratic dictatorship), demonisation of refugees, imprisonment for human trafficking of individuals aiding asylum seekers, arrest of the homeless, and control of church registration according to political acquiescence?”

Шляхи й ресурси збагачення словника для перекладача-синхроніста🎧

Більше читати й слухати — це, звісно, важливо. Але я б дав ще кілька конкретніших рекомендацій.

1️⃣Витисніть із нового слова все. Не зосереджуйтеся лише на першому словниковому значенні нової для себе лексеми. Бо саме 10-е її значення зненацька випірне під час перекладу. Mouth — це не лише вуста, а й гирло річки.

2️⃣Забудьте про синонімію. Синхроніст має не просто вивчати нові слова — вони мають бути в його активному словнику й виринати автоматично під час синхрону. Багата синонімія лише забере ваш мозковий ресурс і не позначиться на якості перекладу відчутно. Тому золотий стандарт такий: 1 слово рідною мовою — 1 його іноземний відповідник.

3️⃣Приділяйте більше уваги контексту. Слово не повинно бути абстракцією, яку ви силоміць запхали до мозку. Шукайте нову лексему, яку хочете вивчити, у різних текстах. Так створите тісніший зв’язок між денотатом і словом.

4️⃣Сприймайте кожен довколишній предмет і ситуацію, як перекладацький виклик. От робите ви вдома ремонт, кидаєте шпателем будівельний розчин на стіну. Знаєте, як англійською «шпатель»? А «будівельний розчин»? А тут же ще є пряма ілюстрація фразеологізму throw enough mud at the wall and some of it will stick. Це ж безкоштовна школа перекладу!

5️⃣Пам’ятайте про інтервальне навчання. На запам’ятовування нового слова можуть піти місяці, перш ніж воно з’явиться у вашому активному словнику й відскакуватиме від зубів. Тому повторюйте його раз у кілька днів.

6️⃣Групуйте слова за сферами. Наприклад, сьогодні вивчайте переклад фінансових понять. Завтра — види холодної зброї. Без жартів: перекладете швидко англійську абревіатуру PEP чи слово «булава»?

7️⃣Вивчайте омоніми. Це зло. Tenuous, tenacious, tedious. Rigor, vigor. Rupture, rapture. Ну ви зрозуміли.


✅Ресурс:

https://translate.academic.ru/дело%20пахнет%20керосином/ru/en/ — так, російський. А ви гадаєте, що англомовному перекладачу в Україні не доводиться підказувати спікерам переклад слів із російської? Чи перекладати поодиноких російськомовних на україномовних заходах? Англо-український й російсько-український переклад слів і виразів тут теж можна надибати. Ще й у контексті й із зазначенням численних значень кожного слова. Приклад — за покликанням.

Ще один корисний ресурс для перекладу навздогін:

https://melodict.com/

Із Днем вишиванки!🇺🇦

Найвидатніші дипломати і чого в них можна повчитися

Саме на цю тему попросив висловитися один із читачів каналу.

«Калібр» дипломата, як на мене, вимірюється не лише патріотизмом, знанням мов і країни перебування, а й принциповістю, умінням приймати рішення в критичних умовах і здатністю діяти самостійно — часто-густо всупереч позиції керівництва й під загрозою загибелі.

Прикладом таких якостей вважаю шведського дипломата Рауля Валленберга.

Валленберг був першим секретарем шведського посольства в Будапешті в 1944 році. Тимчасом як нацисти вивозили сотні тисяч угорських євреїв до «таборів смерті», пан Рауль видавав їм «захисні паспорти», що давало потенційним жертвам катів можливість репатріації до Швеції. Для порятунку невинних Валленберг проводив перемовини з німецькими генералами й зміг переконати їх дати євреям безперешкодний прохід. Коли ж нацисти дорікнули йому про незаконність виданих паспортів, шведський дипломат заручився підтримкою... дружини міністра закордонних справ Угорщини, яка вплинула на свого чоловіка. Нагадаю, що останній був членом прогітлерівської партії «Стрілохрест», яка запросто могла заміритися на життя захисника євреїв. Аби вижити, Валленберг кожного дня переховувався в різних будинках, але продовжував видавати рятівні документи. За словами очевидців, пану Раулю одного разу навіть вдалося перехопити потяг, що вже прямував до концтабору, і видати паспорти полоненим євреям.

Валленберг загинув за загадкових обставин. Посмертно удостоєний звання Праведника народів світу й нагороджений Золотою медаллю Конгресу США.

У воєнний час саме такі дипломати мають бути взірцем. Інші подібні історії — згодом.

НАТО у смартфоні📱

Нотатки Атлантиста — канал із добірними новинами про євроатлантичну безпеку. Фахово й фокусно.

Thoroughly recommended

https://t.iss.one/notesofatlantist

До пошуку аргументів, чому підтримки від Заходу має бути більше.

Не знаю, чи бачили ви цей документ (pdf нижче).

Він справляє враження плоті на кістках United24. Дає уявлення, на які цілі влада планує спрямовувати внески донорів.

Відразу викликає питання пункт про створення «країни-фортеці» і перманентну війну в риториці авторів.

Поєднання цих двох понять дає ризик скочування до «обложеної фортеці» (fortress besieged), де постійну зовнішню агресію часто використовують для прикриття слабких інституцій і браку функціональної демократії. Не кажучи вже про те, що країну-фортецю в стані перманентної війни з ядерною державою навряд чи захочуть бачити в НАТО і ЄС, що лише посилить синдром «обложеної фортеці» в Україні. То якщо ми опинимося в такій ролі, чи буде це в інтересах демократичного світу?

Чергове порівняння з Ізраїлем для мене сигналізує розрив уявлень між Україною і Заходом. Стратегічні координати України все ж відрізняються од ізраїльських. Проти нас не низка держав арабського світу, із якими США паралельно потрібно підтримувати добрі взаємини або яких підтримує потоками зброї інша велика держава. Проти нас одна країна-ізгой і терорист, потенціал якої вже добряче підточили ЗСУ і яка ніколи не стане союзником проти Китаю. То невже вільний світ спроможеться лише допомогти Україні створити патову ситуацію, де ні ми, ні росіяни не можемо вести наступальні операції, розраховуючи, що це створить підстави для мирного договору? І потім безуспішно десятиліттями вести раунди переговорів довкола територій, які наші за міжнародним правом? У чиїх це буде інтересах? У цьому розумінні ми більше схожі на Кувейт, коли туди вторгся Саддам. Тільки Кувейт, який зумів захиститися. Тоді переговорів ніхто не вів. Не потрібно підводити Україну до ролі європейського Ізраїлю.

Тому в інтересах Заходу буде уникнути перманентної російсько-української війни і якомога швидше її закінчити. Хоча б конвенційну військову фазу, інформаційна триватиме в будь-якому разі.

Якщо ж питання в тому, що поки росія загрузла в Україні, Захід може її далі послаблювати, а в разі швидкої перемоги України не зможе, не бачу проблем. Санкції можна не знімати до виплати компенсацій Україні за руйнування й передачі воєнних злочинців міжнародним судовим інституціям.

Відчувається брак аналітики про Афганістан і регіональний контекст довкола країни

Конгрес США вирішив створити комісію щодо Афганістану лише в грудні 2021 року. Вона надасть свої висновки щодо помилок і стратегічні рекомендації на майбутнє. 16 членів комісії мають на це аж 3 роки.

А доти збираємо інформацію з інших джерел.

12 травня Оглядова комісія з питань економічних і безпекових відносин між США й КНР при американському уряді прозвітувала Сенату щодо дій Китаю в Афганістані.

Вижимка й останні події:

🔅01.04.2022 міністри закордонних справ держав-сусідів Афганістану ухвалили Туньсійську ініціативу щодо економічної відбудови й практичної співпраці з Афганістаном. Учасники: Китай, Іран, Пакистан, росія, Таджикистан, Туркменістан й Узбекистан.

🔅Серед пунктів — сприяння побудові газопроводу TAPI (Туркменістан-Афганістан-Пакистан-Індія), який заклали у 2015-му і до якого захотів долучитися Китай. Цікаво, що того ж дня про цей намір просигналізувала Індія під час першого в історії візиту її президента до Туркменістану.

🔅Ці й інші інвестиції Китаю в Афганістан залежать від того, наскільки Талібан зможе забезпечити монополію на насильство в країні і придушити загрозу від уйгурів — Туркестанську ісламську партію. Серед проєктів — розширення Китайсько-пакистанського економічного коридору на Афганістан (CPEC, рішення прийняли ще у 2019-му, загальна вартість — 61 млрд дол.) й одне з найбільших у світі мідних родовищ Мес Айнак.

🔅Попри повідомлення про те, що Туркестанська ісламська партія більше не активна в Афганістані, терористи з Ісламської держави-провінції Хорасан (суперники Талібану) скоїли терористичну атаку у жовтні 2021 року й зазначили, що вона була здійснена етнічним уйгуром. Це викликає питання щодо здатності Талібану контролювати активність інших угруповань, зокрема Техрік-і-Талібан («пакистанський Талібан») й Визвольної армії Белуджистану. У 2019-му ІДІЛ узагалі закликала до джихаду в Китаї, що не може не турбувати Пекін. Цього року теж уже відбулася низка терористичних актів, де ціллю були й китайці.

🔅Афганістан на 80% залежить від зовнішньої допомоги, тому партнерство з Китаєм дуже важливе. Водночас повне придушення всіх антикитайських рухів в Афганістані залишить Талібан сам на сам із КНР у ролі пішака, що суперечить гаслам Талібану, на яких той прийшов до влади.

🔅Китай намагається налагодити тісні зв’язки з мережею Хаккані («відгалуженням Талібану»), лідер якої є міністром внутрішніх справ Афганістану і де-факто віцепрезидентом. Китайська розвідка прагне екстрадиції уйгурів до КНР. Утім Хаккані з цим не поспішають. Для Талібану ідеологічна спільність з іншими рухами може виявитися важливішою, ніж економічні проєкти КНР. Якщо тиск із боку Пекіна зросте, він ризикує стати ще однією імперією, проти якої воюють радикальні ісламісти.

🔅Усе це відбувається на тлі діяльності Панджерського опору проти Талібану на північ від Кабула, що розгорівся протягом останнього тижня.

Word of the day🤴🏻

Glad/ill tidings — добрі/погані вісті

Of all the glad tidings that Prime Minister Boris Johnson promised would flow from Brexit, one of the most far-fetched was a baby boom.

— Mark Landler, New York Times, 29 February 2020

#wordsoftheday

Про заяву Байдена щодо Тайваню🇹🇼

Так, Президент США сказав, що він готовий захищати Республіку Китай військовим шляхом у разі нападу КНР.

Хоча Вашингтон і Тайбей не зв’язані договором про взаємну оборону, юридичної заковики в цій заяві Байдена нема.

Згідно з розділом 3, частиною c) Закону США про відносини з Тайванем від 1 січня 1979 року Президент і Конгрес визначають належні заходи (appropriate action), яких буде вжито в разі загрози безпеці чи соціально-економічній системі народу Тайваню чи інтересам США. Під категорію «належних заходів» підпадає і військове втручання, але рішення про це ухвалюватиме Конгрес.

Чому Закон сформульований так розпливчасто?

1️⃣У 1979 році на тлі зближення з КНР Президент Картер розірвав договір про взаємну оборону з Тайванем. Законність цього кроку оскаржували у Верховному Суді. Але завдяки зусиллям тайванського лобі в США вдалося знайти альтернативу — Закон про відносини з Тайванем.

2️⃣Він став втіленням «стратегічної невизначеності» у межах т.зв. подвійного стримування: КНР не нападе на Тайвань, бо США можуть втрутитися, а Тайвань не відступатиме від політики «одного Китаю», бо це спровокує КНР, а США можуть і не втрутитися. Цим Вашингтон забезпечив собі більшу свободу дій для адаптування до непередбачуваних обставин.

Утім відтоді військова сила Китаю значно зросла, тому розпливчастих формулювань може виявитися недостатньо — як для стримування КНР, так і запевнення союзників, що США їх захищатимуть.

У термінах теорії поточного розрахунку Дарила Преса, Вашингтону потрібно досягти балансу сил і балансу інтересів у питанні Тайваню з КНР.

Баланс інтересів, схоже, демонструють. Але от до балансу сил питання. Провести авіаносну групу через Тайванську протоку, як у 1996-му для демонстрації сили, для США буде ризиковано: у 2018-му КНР прийняла на озброєння балістичні ракети DF-26 дальністю до 4 тис. км.

Водночас у липні 2021 року Голова Об’єднаного комітету начальників штабів Марк Міллі заявив, що Китаю ще далеко (a ways to go) до військової потуги, необхідної для захоплення всього Тайваню.

Тому четверта Тайванська криза навряд чи за рогом, але КНР також може підвищити ставки в майбутньому.

Ключове значення матимуть такі чинники:
1️⃣сумніви громадян КНР у компетентності Комуністичної партії;
2️⃣збільшення крену Тайваню у бік проголошення незалежності;
3️⃣готовність КНР скорочувати економічну взаємозалежність із Тайванем.

Word of the day🙇

A forelock — чуб

Вирази:

• to tug the forelock — бути надміру догідливим із важливою/впливовою людиною (також forelock-tugging — догідливість)

• take time/occasion by the forelock — діяти швидко і рішуче, не проґавити можливість

Приклади:

It’s embarrassing for the British PM to be tugging his forelock for the Crown Prince just days after the mass execution of 81 people.

Taking time by the forelock after russia ended up in a humiliating quagmire in Ukraine, Sweden and Finland applied for NATO membership.

#wordsoftheday

Гіперзвукова зброя у Європі: види, розробники й російський слід🚀

Хоча у вжиток увійшло загальне поняття «гіперзвукова зброя», треба розділяти його на два види:

• hypersonic boost-glide vehicles (HGVs) — гіперзвукові планери, яким потрібен ракетоносій;
• hypersonic cruise missiles (HCMs) — гіперзвукові крилаті ракети, які мають scramjet — гіперзвуковий прямоточний повітряно-реактивний двигун.

Їх спільні риси:

• швидкість Mach 5+, тобто у 5+ разів більша за швидкість звуку (понад 6125 км/год). Зберігають її протягом більшої/всієї частини польоту;
• маневреність протягом усього польоту;
• політ у межах земної атмосфери.

Головна відмінність: HCMs більш обмежені в дальності польоту через менший об’єм палива.

Коротко про поточні розробки у Європі:

росія

• Ракета «Кинджал» на слуху через (непідтверджену) інформацію про її використання проти України. Належить до категорії HCM, повітряне базування. Але випробування проводили проти «будки на пагорбі», тому сумнівна ефективність.

• Ракета «Сармат» дальністю до 18000 км може нести HGV «Авангард». Сармат був вперше успішно випробуваний 20 квітня 2022 року. Авангард — на бойовому чергуванні з 2019-го. Анонсована швидкість — 24–33000 км/год.

• Ракета «Циркон», заявлена дальність — до 1000 км, швидкість Mach 8, може використовуватися для наземних і наводних цілей, але є сумніви, що це HCM. Рекомендована до прийняття на озброєння у січні 2022 року. Але успішність пусків не підтверджена. Серйозні питання до системи навігації. Брак розвинених засобів морської, повітряної і космічної розвідки.

• Система повітряного базування «Гремлін», яку планують випробувати у 2023-му. Але наразі це таємничий гіперфейк.

Франція

• Спільні дослідження в галузі гіперзвуку з Німеччиною (JAPHAR, 1995 рік) і росією (LEA, з 2003 року).

• Розробка HCM «ASN4G» до 2035 року. Проєкт «LEA» із росіянами, вірогідно, і був спрямований на розробку двигуна для цієї крилатої ракети. Є версії, що Франція і росія навіть провели спільне випробуванння на території рф у 2014–2015 рр. Цього року Франція планує провести випробування в межах проєкту «LEA» у США. Засіб доставки — New Generation Fighter, винищувач 6-го покоління, який планують завершити на початку 2040-х рр.

• Розробка експериментального HGV «VMAX» із січня 2019 року з компанією Ariane Group. Перші випробування мають відбутися незабаром.

Велика Британія

• Успішні випробування scramjet-двигуна з Австралією у 2000-х, але подальші розробки скасували.

• Співпраця з Францією з 2017 до 2022 рр. у проєкті Future Cruise/Anti-Ship Weapon (FC/ASW), але не вийшли на швидкість Mach 5.

• Спільне зі США дослідження щодо HGV «Thresher» до 2023 року.

• В AUKUS Британія заявила у квітні 2022 року, що буде співпрацювати щодо розробки гіперзвукової зброї зі США й Австралією. Але ще не визначилися, чи хочуть наступальні системи, чи лише оборонні.

Німеччина

• Успішно випробувала експериментальний HGV «SHEFEX ІІ» у 2012 році.

• 3 гіперзвукові аеродинамічні тунелі для випробувань на швидкостях до Mach 11.

• У зв’язку з відновленням 56-го артилерійського командування США в Майнц-Кастелі й 2-ї мультидоменної оперативної групи у Вісбадені в Німеччині можуть розташувати американські HGV. Зараз США розробляють HGV «LRHW». Перший прототип — у 2023-му фінансовому році, очікувана дальність — 2775 км.

Проєкти ЄС

• Дослідницькі проєкти ATLLAS I і ATLLAS II щодо температуротривких матеріалів, які витримують швидкість Mach 6 (2006–2015).

• Дослідницькі проєкти LAPCAT I і ІІ щодо комерційного використання гіперзвукових двигунів (2005–2013).

• Програма HEXAFLY-INT (2014–2019) із залученням російських й австралійських компаній. Мета — розробка комерційної високошвидкісної технології Mach 5+, аби США не мали монополії.

• Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського, серед інших, брав участь у цій програмі від рф. Кілька днів тому там відбулася пожежа (ой).

Після вторгнення росії такі багатонаціональні проєкти можуть активізувати, зокрема в межах ініціативи DIANA в НАТО, статут якої ухвалили 7 квітня 2022 року.

Улітку 2023 року там мають з’явитися перші пілотні проєкти, повноцінне розгортання — до 2025 року.

Крім «меча», розробляється і «щит»: у 2019 році в ЄС з‘явився проєкт TWISTER у межах Постійної структурної співпраці (PESCO) для перехоплення гіперзвукових ракет.

Ціна таких технологій чимала. На свої проєкти з 2015 до 2024 США вже виділили 15 млрд дол., що приблизно дорівнює всьому оборонному бюджету Польщі.

У світлі останніх заяв пана Кіссинджера про потребу в територіальних поступках росії назва каналу виглядає, як заклик Генрі дещо поцілувати)))

P.S. Канал від початку не був присвячений Генрі Альфреду Кіссинджеру. Назва й аватарка — для привернення уваги.