Коротше, пам'ятаєте, я вам казав не заходити ніколи на ebanoe.it, бо це найтупіший спосіб потратити свій час?
Іван - мій одногрупник, колишній, в нього правда на кокоахедс на початку березня свиснули дуже всаджений мак з яким я його напост і бачив, але єбаненька редакція любить все прибрехати і виходить що мак став раптом "новеньким".
Тут подруга в свій канал скидає такий пост і я хочу сказати про нього два слова:
1. Нижче половини не скрольте, там хуйня
2. Загалом тренд дуже правильний.
Коли ми тільки починали робити сайти, вони були такі ж примітивні, як малюнки в печері Ласко, потім з'явився новий стандарт CSS і виникли сайти, які я називаю "бароко веб дизайну". Дизайн наших сайтів повторює дизайн нашого всього і на ньому відбивається настрій епохи. Дизайн - це і чашка з якої я зараз п'ю чай, і мій макбук і труси, в яких я зараз сиджу - все це дизайн. Наші сайти - це наша можливість творити на полотні, якого ніхто до нас ще не мав (і більше ніколи й не матимуть).
1. Нижче половини не скрольте, там хуйня
2. Загалом тренд дуже правильний.
Коли ми тільки починали робити сайти, вони були такі ж примітивні, як малюнки в печері Ласко, потім з'явився новий стандарт CSS і виникли сайти, які я називаю "бароко веб дизайну". Дизайн наших сайтів повторює дизайн нашого всього і на ньому відбивається настрій епохи. Дизайн - це і чашка з якої я зараз п'ю чай, і мій макбук і труси, в яких я зараз сиджу - все це дизайн. Наші сайти - це наша можливість творити на полотні, якого ніхто до нас ще не мав (і більше ніколи й не матимуть).
Така проста річ - слек
Предмети поділені по каналах, викладачам можна написати і отримати відповідь.
Згадую своє "навчання" в КПІ, де вся інформація діставалася через старосту в чатіку VK, з якого я видалився десь на початку третього семестру, коли дівчата почали нити через навчання і дістали мене. Також популярним методом сповіщення студентів було роздруковування важливих оголошень на принтері і приклеювання їх на дошку до таких самих роздруківок.
Роботи здавалися або у вигляді письмовому, або друкованому, або на кампус (глюкава і дирява нанорозробка КПІ), або на мудл, або на пошту викладача. Постійно якісь аврали.
Предмети поділені по каналах, викладачам можна написати і отримати відповідь.
Згадую своє "навчання" в КПІ, де вся інформація діставалася через старосту в чатіку VK, з якого я видалився десь на початку третього семестру, коли дівчата почали нити через навчання і дістали мене. Також популярним методом сповіщення студентів було роздруковування важливих оголошень на принтері і приклеювання їх на дошку до таких самих роздруківок.
Роботи здавалися або у вигляді письмовому, або друкованому, або на кампус (глюкава і дирява нанорозробка КПІ), або на мудл, або на пошту викладача. Постійно якісь аврали.
Молчановський, який зараз крутить датасаєнс в УКУ раніше викладав і в моєї груп в КПІ, але в нас були дошки і чатік вк, і група вк і оце от все.
Щоб отримати пошту університетську, треба було йти в якийсь КПІ Телеком, писати якусь заяву, ще якісь незрозумілі рухи робити. Тут же мені просто дали гуглпошту в домені .edu.ua
Щоб отримати пошту університетську, треба було йти в якийсь КПІ Телеком, писати якусь заяву, ще якісь незрозумілі рухи робити. Тут же мені просто дали гуглпошту в домені .edu.ua