Дивився щойно маркетингове відео Софтсерву про їхню IoT технологію Sense і там тіпа батько з сином їдуть в машині і син каже "наш бізнес йде на дно, бо азіати вантажать хрінову каву, а індуси її крадуть, але нам більше не потрібні охоронні компанії бо в нас є MESH protocol and it's even used at the space stations everything works at this protocol, devices exchange data without Internet connection wirelessly and with low power consumption, you can actually re-charge them through wi-fi ".

Це дуже смішне відео, можете глянути, ось: https://www.youtube.com/watch?v=VzDByl25Ows

Я сподівався, що софтсерв не може гнати таку пургу і в них правда є проривна технологія такого low-energy wifi модуля (це б правда пригодилося мені в нашій розробці!), але ні, звісно нічого такого не існує і про цей Sense на сайті софта жодної згадки нема (як і в інтернеті загалом - окрім сайту конори, яка цей відос знімала).

Зарядка в MESH мережі це ще смішніше, звісно, це приблизно схоже на те, як я в дитинстві придумав вічний електромобіль, колеса якого будуть працювати генераторами (а потім дізнався про закон збереження енергії).

Якщо ви не знали, то в абревіатурі MESH буква L означає low-energy, а в SoftServe буква S означає "соси жопу, розумник, наші маркетингові відео орієнтовані на аудиторію одноклітинних організмів".

В мене в останні дні купа роботи і навалилося навчання, але я хочу розповісти про одну штуку.

Дуже часто рекрутери задають такі запитання: "А скільки в тебе досвіду з React загалом?". Мені завжди з цього смішно - камон, я на мовах з родини js пишу з 2013 року, яка різниця, скільки в мене досвіду роботи з UI лібою?

Уявіть що вам на підприємство потрібен водій вантажівки. Ви ж не будете в нього питати, скільки в нього водійського стажу на цій конкретній Volvo?

Якщо говорити про те, які навики потрібні для того, щоб бути кльовим спеціалістом, який не залежитиме від компанії, де він працює і завжди зможе запезпечити себе, то це не інженер, а, скоріше, продажник. Я завжди рекомендую перше вчити мову (англійську), а потім мову програмування. Коли ти хочеш робити свою справу чи фрілансити (неважливо), то, будь ласкавий, перше навчись дивитись людям в очі, посміхатися, впевнено говорити, торгуватися і продавати. Тоді вже розвивай свій навик робити хороші результати.

Читаю ахуєнний пост про те, що коментарі в pull requests це менсплейнінг.

Nevertheless, всіх читачок цього каналу вітаю, ви кльові.

Сьогодні в цьому твітері є багато кльових постів про шлях жінок в айті, якщо хтось ще вагається, або чогось боїться, то зацініть, там є багато крутих і надихаючих прикладів.

Нагадую, що мені можна завжди задавати всякі питання про Odditive і роботу загалом, стараюся завжди відповідати.

Для цього треба писати сюди: @volodymyrlut

Коли маркетолог тегав мене в каналах в слеку, я мовчав.
Коли він тегав мене в моїх тредах, я мовчав.
Коли він почав мене тегати в приватних повідомленнях стало запізно🙄

Поки печеться картопля можу дати безкоштовну пораду:

Ніколи, чуєте, ніколи не робіть продуктово-сервісний бізнес. Окей, принаймні в сфері айті. Не можна заробляти гроші аутсорсингом і вкладати їх в продукт, бо в цій формулі не вистачає ще одного компоненту: часу. В вас є обмежена кількість часу в добі і дуже важко працювати по 16 годин, це просто помалу робить вас психом.

Це була б перша річ, яку я б змінив, якби мав змогу почати заново. Я б знайшов інвестора чи склав якимось чином гроші щоб не міняти коней на переправі тупо кожного тижня.

Ця ідея звучить дуже круто, але насправді ви отримуєте наступне:
- Багато часу йде на пошук проектів.
- Багато часу йде на розробку проектів.
- Ви самі ще не розумієте, як працює ваша компанія, тому будете неточно оцінювати час та вартість розробок.

Ну і головне, ви не продасте клієнту тих джунів чи мідлів, яких ви знайшли (а на сініорів у вас не буде грошей), тому вам постійно доведеться продавати себе, а відповідно, постійно самим і вкалувати.

Грубо кажучи, в цій ситуації ви станете галімою аутсорсинговою і продуктовою компанією одночасно.

Ця модель дозволить вам безкінечно працювати. Спочатку ви помітите, що вам особисто досить тисячі доларів на місяць, потім семиста, потім помітите, що продали все, крім макбука.

Це відкриття стало для мене трохи дивним, але насправді свої гроші набагато легше тратити, ніж чужі. Гроші інвестора закінчуються, рахунок в банку закінчується, а щомісячний профіт - ні. Ніхто тобі не скаже, що ти банкрот.

В цього підходу, є звісно, і позитивна сторона: ми, наприклад, змогли безболісно плюнути на смартхауси, які робили рік(!) і почали розробляти абсолютно інший продукт (датчик газу). Але, зазвичай, цей підхід призводить до безкінечного плину абсолютно однакових днів без видимого прогресу.

Це дуже чітко видно зараз: коли hardware готовий, firmware готовий, корпус готовий, бюрократична частина готова, а я не можу знайти часу написати нормальний бекенд.

Дякую що завітали на мій тед-ток, не робіть так як ми.

Всім гарного вечора!

Зацініть твіт від @rkfg_me: https://twitter.com/rkfg_me/status/1116395353354461184?s=09

Ох, телеграм по шакальськи стиснув зображення.
Ось фулрез

Якщо коротко, то всю славу в ЗМІ і пабліку за збирання відомого зображення чорної діри отримала доктор Кейті, яка виконувала в проекті доволі посередню роботу. Я в твітері теж ретвітнув її фотку з п'ятьма петабайтами SSDшок, купа захоплених коментарів в твіттері, фейсбуці і реддіті, всі топові ЗМІ поростягували фотку, але основну масу роботи зробила не пані Кейті. Вона була єдиною жінкою серед дев'яти контрібюторів, але, підозрюю, цей хайп просто тому, що вона єдина, хто сфоткався біля SSDшок. Такі справи.

Так так

Тут є коментар від пана Ендрю з того скріна, що я скинув (https://twitter.com/thisgreyspirit/status/1116518544961830918). Це круто.

Ajax в рекламі:

Усик встановлює систему за кілька хвилин в красивому ютуб відео.

Ajax в реалі:

5 мужиків єбуться третю годину, щоб встановити 10 девайсів.

Деколи (рідко), коли я йду додому, щоб не думати ні про що, я врубую собі подкасти.

Так от, сьогодні слухав кілька епізодів подкасту "Такі Справи".

Там розповідають про всякі злочини і розслідування.

В першому розповідають, як спалився адмін сайту Silk Road (окрім іншого) питанням на стековерфлов про Tor протокол, використовуючи шматок коду, який йому скинули в форумі підтримки того ж Silk Road (https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Silk_Road).

В останньому епізоді розповідають, як за допомогою отриманої переписки з шахрайського даркнет-магазу з послугами кіллерів вийшли на розкриття справжнього вбивства (переписку здампили, бо кожне повідомлення було доступне по айдішці, яка була просто порядковим номером в базі даних (лол!).

Коротше, ці два епізоди дуже рекомендую послухати (навіть не зважаючи на дебільну музичку на фоні). Не так багато є годних українських подкастерів.

https://www.google.com/podcasts?feed=aHR0cDovL2ZlZWRzLnNvdW5kY2xvdWQuY29tL3VzZXJzL3NvdW5kY2xvdWQ6dXNlcnM6NDIyOTcyMzMyL3NvdW5kcy5yc3M