Президент України Володимир Зеленський та Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підписали Угоду про створення Спеціального трибуналу для розгляду злочинів агресії проти України.
Новий орган зможе судити за цей злочин, у тому числі заочно, найвище керівництво країни-агресора. Однак президента РФ Владимира Путіна Спецтрибунал зможе судити лише після того, як він втратить свою посаду.
У дописі «Ґрат» — детальніше про підписання угоди, юрисдикцію, структуру і принципи роботи Спеціального трибуналу.
Новий орган зможе судити за цей злочин, у тому числі заочно, найвище керівництво країни-агресора. Однак президента РФ Владимира Путіна Спецтрибунал зможе судити лише після того, як він втратить свою посаду.
У дописі «Ґрат» — детальніше про підписання угоди, юрисдикцію, структуру і принципи роботи Спеціального трибуналу.
👍6🙈1
⚡️Вищий антикорупційний суд призначив 120 мільйонів гривень застави віцепрем'єр-міністру – міністру національної єдності Олексію Чернишову. Про такий розмір застави просила прокуратура. Суддя Віталій Крикливий також зобовʼязав його носити електронний браслет, але не став відстороняти з посад, як того просила прокуратура. Засідання транслювалось на ютуб каналі суду.
Національне антикорупційне бюро підозрює чиновника у перевищенні службових повноважень та одержанні неправомірної вигоди в особливо великих розмірах. Чернишову загрожує від восьми до 12 років ув'язнення. Він став шостим підозрюваним у справі про корупцію у будівельній сфері за участю топпосадовців.
Прокурор САП Сергій Буйленко у суді зазначив, що, за версією слідства, влітку 2022 року Чернишов, який тоді був міністром розвитку громад та територій, сприяв забудовнику Сергію Копистирі, аби той отримав земельну ділянку та будівлю у Києві. Раніше ними користувалось підприємство «Квіти України». Землю та будівлю передали забудовнику в рамках інвестиційних договорів за заниженою вартістю.
Слідство стверджує, що через це держава недоотримала нерухомого майна на понад 1 мільярд гривень. Натомість Чернишов отримав від забудовника знижку на придбання квартир у майбутній новобудові, яку слідство оцінило у 14,5 мільйона гривень. Однак здійснити задумане не вдалось: ВАКС арештував землю, на якій мали побудувати будинок.
Адвокати Чернишова Олександр Тананакін та Олександр Готін наполягали, що він діяв у межах своїх повноважень і не мав вигоди від інвестиційного договору. Вони просили суд визнати підозру необґрунтованою та відмовити в обранні їх клієнту запобіжного заходу. Сам Чернишов у суді наполягав, що він не винуватий, адже не завдав збитків державі. Деталі справи Олексія Чернишова читайте скоро на нашому сайті.
Національне антикорупційне бюро підозрює чиновника у перевищенні службових повноважень та одержанні неправомірної вигоди в особливо великих розмірах. Чернишову загрожує від восьми до 12 років ув'язнення. Він став шостим підозрюваним у справі про корупцію у будівельній сфері за участю топпосадовців.
Прокурор САП Сергій Буйленко у суді зазначив, що, за версією слідства, влітку 2022 року Чернишов, який тоді був міністром розвитку громад та територій, сприяв забудовнику Сергію Копистирі, аби той отримав земельну ділянку та будівлю у Києві. Раніше ними користувалось підприємство «Квіти України». Землю та будівлю передали забудовнику в рамках інвестиційних договорів за заниженою вартістю.
Слідство стверджує, що через це держава недоотримала нерухомого майна на понад 1 мільярд гривень. Натомість Чернишов отримав від забудовника знижку на придбання квартир у майбутній новобудові, яку слідство оцінило у 14,5 мільйона гривень. Однак здійснити задумане не вдалось: ВАКС арештував землю, на якій мали побудувати будинок.
Адвокати Чернишова Олександр Тананакін та Олександр Готін наполягали, що він діяв у межах своїх повноважень і не мав вигоди від інвестиційного договору. Вони просили суд визнати підозру необґрунтованою та відмовити в обранні їх клієнту запобіжного заходу. Сам Чернишов у суді наполягав, що він не винуватий, адже не завдав збитків державі. Деталі справи Олексія Чернишова читайте скоро на нашому сайті.
🔥2
27 червня Вищий антикорупційний суд призначив 120 мільйонів гривень застави віцепрем’єр-міністру Олексію Чернишову. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) підозрює його у перевищенні службових повноважень та отриманні хабаря.
Правоохоронці вважають, що у 2022 році Чернишов разом з підлеглими незаконно передав земельну ділянку у Києві забудовнику Сергію Копистирі. Натомість урядовець через підставних осіб отримав від Копистири вісім квартир у новобудові за символічну ціну у 900 тисяч гривень. Детективи НАБУ наполягають, що їх реальна вартість — понад 15 мільйонів гривень. Тепер Чернишову, який не визнає провину, загрожує від восьми до 12 років увʼязнення.
Тим не менш він продовжує працювати в уряді: суд поки що не відсторонив його з посади. Деталі справи топчиновника — у матеріалі «Ґрат».
📷 Ґрати
Правоохоронці вважають, що у 2022 році Чернишов разом з підлеглими незаконно передав земельну ділянку у Києві забудовнику Сергію Копистирі. Натомість урядовець через підставних осіб отримав від Копистири вісім квартир у новобудові за символічну ціну у 900 тисяч гривень. Детективи НАБУ наполягають, що їх реальна вартість — понад 15 мільйонів гривень. Тепер Чернишову, який не визнає провину, загрожує від восьми до 12 років увʼязнення.
Тим не менш він продовжує працювати в уряді: суд поки що не відсторонив його з посади. Деталі справи топчиновника — у матеріалі «Ґрат».
📷 Ґрати
🔥2👍1
Кримськотатарський активіст і журналіст культурної ініціативи «Нефес» Асан Ахтемов перебуває в ув’язненні з вересня 2021 року. У вересні 2022 року Верховний суд Криму засудив Асана, його двоюрідного брата Азіза Ахтемова, а також кримськотатарського журналіста і політика Нарімана Джеляла до тривалих термінів у справі про диверсію на газопроводі в складі організованої групи. Асан Ахтемов заявив, що його катували співробітники ФСБ під час слідства, щоб вибити зізнання. У суді всі троє заперечували провину.
Нарімана Джеляла звільнили в серпні 2024 року в рамках обміну полоненими між Україною і Росією, тоді як брати Ахтемови досі залишаються в ув’язненні.
Асана Ахтемова етапували до колонії суворого режиму в місті Коряжма Архангельської області РФ 10 березня 2025 року. Тут він повинен перебувати до кінця терміну ув’язнення і має право лише на три тривалі побачення з родиною на рік.
Його дружина, Репіка Ахтемова, поїхала до нього з Криму і розповіла про свою першу зустріч, здоров’я чоловіка та умови утримання. «Ґрати» публікують її монолог.
📷 Фото зі сторінки Ахтемової у фесбуці
Нарімана Джеляла звільнили в серпні 2024 року в рамках обміну полоненими між Україною і Росією, тоді як брати Ахтемови досі залишаються в ув’язненні.
Асана Ахтемова етапували до колонії суворого режиму в місті Коряжма Архангельської області РФ 10 березня 2025 року. Тут він повинен перебувати до кінця терміну ув’язнення і має право лише на три тривалі побачення з родиною на рік.
Його дружина, Репіка Ахтемова, поїхала до нього з Криму і розповіла про свою першу зустріч, здоров’я чоловіка та умови утримання. «Ґрати» публікують її монолог.
📷 Фото зі сторінки Ахтемової у фесбуці
💔4
Святошинський районний суд Києва перейшов до допиту свідків захисту у справі колишнього судді Макарівського районного суду Київщини Олексія Тандира, що у 2023 році збив на смерть нацгвардійця Вадима Бондаренка на блокпосту на в'їзді до столиці. Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» із зали суду.
Обвинувачений та його адвокати заявили про намір допитати ще 22 особи, зокрема, лікарів клініки «Соціотерапія» та бюро судово-медичної експертизи, до яких привозили Олексія Тандира для перевірки на алкогольне сп'яніння, а також поліцейських та військових, які перебували на блокпосту в ніч ДТП, але не були допитані як свідки обвинувачення.
Також на засіданні Олексій Тандир оголосив відвід судді Іванові Бандурі через те, що йому через порушення дисципліни на засіданнях не дозволили вийти зі скляної кабіни для обвинувачених і перебувати поряд із захисниками. Суддя клопотання залишив без розгляду як повторне.
Все, що вам варто знати про справу екссудді Тандира, — за лінком.
📷 Фото: Анастасія Москвичова, Ґрати
Обвинувачений та його адвокати заявили про намір допитати ще 22 особи, зокрема, лікарів клініки «Соціотерапія» та бюро судово-медичної експертизи, до яких привозили Олексія Тандира для перевірки на алкогольне сп'яніння, а також поліцейських та військових, які перебували на блокпосту в ніч ДТП, але не були допитані як свідки обвинувачення.
Також на засіданні Олексій Тандир оголосив відвід судді Іванові Бандурі через те, що йому через порушення дисципліни на засіданнях не дозволили вийти зі скляної кабіни для обвинувачених і перебувати поряд із захисниками. Суддя клопотання залишив без розгляду як повторне.
Все, що вам варто знати про справу екссудді Тандира, — за лінком.
📷 Фото: Анастасія Москвичова, Ґрати
🔥2
Деснянський районний суд Києва вперше в Україні визнав факт спільного проживання одностатевої пари як подружжя. Рішення про це суд ухвалив 10 червня цього року, воно набуде чинності через місяць після ухвалення, коли сплине термін подання апеляційної скарги.
Як повідомила правозахисна організація «Інсайт», яка здійснювала юридичний супровід у справі, йдеться про українського дипломата Зоряна Кіся та його партнера — громадського активіста Тимура Левчука. Правозахисники називають це рішення важливим прецедентом для правового визнання одностатевих стосунків в Україні, бо через відсутність законодавчо закріплених інститутів — шлюбів чи цивільних партнерств — визнання факту сімейних відносин через суд залишається єдиним способом для одностатевих пар захистити свої права.
«Ґрати» дослідили рішення та розповідають деталі.
📷 Стас Юрченко, Ґрати
Як повідомила правозахисна організація «Інсайт», яка здійснювала юридичний супровід у справі, йдеться про українського дипломата Зоряна Кіся та його партнера — громадського активіста Тимура Левчука. Правозахисники називають це рішення важливим прецедентом для правового визнання одностатевих стосунків в Україні, бо через відсутність законодавчо закріплених інститутів — шлюбів чи цивільних партнерств — визнання факту сімейних відносин через суд залишається єдиним способом для одностатевих пар захистити свої права.
«Ґрати» дослідили рішення та розповідають деталі.
📷 Стас Юрченко, Ґрати
❤9👎2🔥2
26 травня 2025 року вийшов на волю політв’язень з Бахчисарайського району Криму Олександр Сізіков. Два роки тому Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив його до 17 років у справі «Хізб ут-Тахрір».
Попри те, що чоловік повністю втратив зір понад десять років тому і має інвалідність першої групи, його не звільнили від відбування покарання, а помістили в СІЗО, звідки пізніше етапували до колонії в Мінусинську в Красноярському краї.
«Ґрати» розповідають про повернення кримського мусульманина з Сибіру додому. Сьогодні рівно п’ять років з дня його затримання.
📷 Кримська солідарність
Попри те, що чоловік повністю втратив зір понад десять років тому і має інвалідність першої групи, його не звільнили від відбування покарання, а помістили в СІЗО, звідки пізніше етапували до колонії в Мінусинську в Красноярському краї.
«Ґрати» розповідають про повернення кримського мусульманина з Сибіру додому. Сьогодні рівно п’ять років з дня його затримання.
📷 Кримська солідарність
🥰4🕊2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
«Ванічко, ти ж з моїм Іваном разом у полон попав! — Завдяки йому мене не розстріляли — він просив росіян, щоби мене не вбили»,
— так говорить батько полоненого зі звільненим з полону під час великого обміну «тисяча на тисячу».
🎙 Слухайте документальний подкаст СИРЕНА, аби почути пряму мову звільнених з полону та рідних, які чекають на своїх.
💔4👍2🔥1🤮1
⚡️Європейський суд з прав людини визнав Росію винною у порушенні прав людини на сході України у 2014-2022 роках та в авіакатастрофі малайзійського «боїнга». Пасажирський літак збив російський «Бук» в небі над Донеччиною 17 липня 2014 року, тоді загинуло 298 людей. Про це йдеться у рішенні суду, яке було оголошено сьогодні у Страсбурзі та опубліковано на сайті ЄСПЛ.
Як зазначено в рішенні, систематичні порушення мали місце в період конфлікту в Україні з 11 травня 2014 року — коли розпочалися бойові дії — до 16 вересня 2022 року — коли Росія припинила бути стороною Європейської конвенції з прав людини. Міждержавні скарги проти Росії подали Україна та Нідерланди у 2014, 2015, 2020 та 2022 роках. Суд їх обʼєднав і розглядав разом.
Суд підкреслив, що характер і масштаби насильства в Україні, а також загрозливі заяви Росії щодо права України на існування поставили під загрозу мир в Європі. Суд також зазначив, що «в жодному з попередніх конфліктів не було такого майже одностайного засудження «грубого» нехтування відповідачем засадами міжнародного правового порядку, встановленого після Другої світової війни».
Суд одноголосно постановив, що Росія несе відповідальність за дії та бездіяльність російських військових та інших органів влади, окупаційної адміністрації, а також сепаратистських збройних угруповань та організацій на сході України.
ЄСПЛ також зобовʼязав Росію негайно звільнити всіх, хто був позбавлений волі до 16 вересня 2022 року на окупованій території і все ще перебуває під вартою російської влади. А також зобовʼязав РФ без затримки співпрацювати у створенні міжнародного та незалежного механізму для ідентифікації всіх дітей, перевезених з України до Росії або на територію, контрольовану Росією, до 16 вересня 2022 року, щоб відновити контакт між дітьми та їхніми сім'ями або законними опікунами та, зрештою, возз'єднатися.
Детальніше про рішення ЄСПЛ читайте невдовзі на «Ґратах». Про те, як відбувались слухання, — у нашому попередньому матеріалі.
📷 Фото: ЄСПЛ
Як зазначено в рішенні, систематичні порушення мали місце в період конфлікту в Україні з 11 травня 2014 року — коли розпочалися бойові дії — до 16 вересня 2022 року — коли Росія припинила бути стороною Європейської конвенції з прав людини. Міждержавні скарги проти Росії подали Україна та Нідерланди у 2014, 2015, 2020 та 2022 роках. Суд їх обʼєднав і розглядав разом.
Суд підкреслив, що характер і масштаби насильства в Україні, а також загрозливі заяви Росії щодо права України на існування поставили під загрозу мир в Європі. Суд також зазначив, що «в жодному з попередніх конфліктів не було такого майже одностайного засудження «грубого» нехтування відповідачем засадами міжнародного правового порядку, встановленого після Другої світової війни».
Суд одноголосно постановив, що Росія несе відповідальність за дії та бездіяльність російських військових та інших органів влади, окупаційної адміністрації, а також сепаратистських збройних угруповань та організацій на сході України.
ЄСПЛ також зобовʼязав Росію негайно звільнити всіх, хто був позбавлений волі до 16 вересня 2022 року на окупованій території і все ще перебуває під вартою російської влади. А також зобовʼязав РФ без затримки співпрацювати у створенні міжнародного та незалежного механізму для ідентифікації всіх дітей, перевезених з України до Росії або на територію, контрольовану Росією, до 16 вересня 2022 року, щоб відновити контакт між дітьми та їхніми сім'ями або законними опікунами та, зрештою, возз'єднатися.
Детальніше про рішення ЄСПЛ читайте невдовзі на «Ґратах». Про те, як відбувались слухання, — у нашому попередньому матеріалі.
📷 Фото: ЄСПЛ
🔥5🤔1🤣1
Активіст Майдану Андрій Коломієць, що відбув десять років ув’язнення з політичних мотивів у Росії, перебуває у транзитній зоні російсько-грузинського кордону. Це «Ґратам» підтвердили його родичі і він сам, коли зміг вийти на зв’язок.
До цього Коломійця понад пів року утримували під так званим депортаційним арештом у Центрі тимчасового утримання іноземних громадян Краснодарського краю, але виїхати з території Росії не дозволяли. За даними правозахисників, із цією злочинною практикою від початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну щороку стикаються сотні людей.
Андрій Коломієць та його рідні сподіваються, що розголос допоможе зрушити цей процес із мертвої точки.
📷 Політвʼязень Андрій Коломієць. Фото з його сторінки у Фейсбуці
«Підвал, дуже погані умови. Стіни бетонні, в туалет по черзі піднімаємось на перший поверх, душу немає, спимо по черзі. З продуктами — проблема, волонтери привозять. Нам ніхто нічого не говорить. Не знаємо, скільки ми тут будемо сидіти», — розповідає Андрій Коломієць.
До цього Коломійця понад пів року утримували під так званим депортаційним арештом у Центрі тимчасового утримання іноземних громадян Краснодарського краю, але виїхати з території Росії не дозволяли. За даними правозахисників, із цією злочинною практикою від початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну щороку стикаються сотні людей.
Андрій Коломієць та його рідні сподіваються, що розголос допоможе зрушити цей процес із мертвої точки.
📷 Політвʼязень Андрій Коломієць. Фото з його сторінки у Фейсбуці
🤬7🥱1
Ґрати
Андрій Коломієць
⚡️Міністерство закордонних справ України повідомило ввечері 9 липня на запит «Ґрат», що консули перебувають на зв’язку із Андрієм Коломійцем, і посольство вже оформило для нього необхідні документи на посвідчення особи.
«Посольства України в Грузії та в Молдові вже активно працюють над тим, щоб організувати безперешкодний транзит для повернення громадянина України Андрія Коломійця вже найближчим часом», — йдеться у відповіді МЗС.
🔥7❤3🤮1
Ґрати
Активіст Майдану Андрій Коломієць, що відбув десять років ув’язнення з політичних мотивів у Росії, перебуває у транзитній зоні російсько-грузинського кордону. Це «Ґратам» підтвердили його родичі і він сам, коли зміг вийти на зв’язок. «Підвал, дуже погані…
📍ОНОВЛЕННЯ 19:25: Андрія Коломійця відпустили після перевірки документів в ТЦК, зараз він прямує додому. Про це «Ґратам» розповіла юристка організації «Захист в'язнів України» Анна Скрипка і також підтвердили у «Кримській правозахисній групі».
***
Звільнений бранець Кремля Андрій Коломієць прибув на територію України — і його одразу доставили до ТЦК. Про це повідомила очільниця «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник.
Як зазначила правозахисниця у коментарі «Ґратам», Коломієць перетнув кордон автобусом в Одеській області, але коли він пройшов прикордонний контроль, то до нього одразу підійшли представники ТЦК, попросили його документи, оновлення в «Резерв+» і забрали його, не дозволивши навіть нікому подзвонити. За інформацією Скрипник, зараз Андрій Коломієць перебуває у Білгород-Дністровському, із ним відсутній зв’язок.
Про те, що Андрій Коломієць — вже на території України, раніше сьогодні на брифінгу заявив речник МЗС Георгій Тихий.
У січні 2025-го Коломієць вийшов на волю після 10 років ув’язнення, але його одразу затримали знову і помістили в центр для іноземних громадян, кілька разів продовжуючи депортаційний арешт.
6 липня Коломійця привезли на пункт пропуску російсько-грузинського кордону «Верхній Ларс – Даріалі» і він опинився у транзитній зоні разом із ще понад пів сотнею осіб, оскільки у його паспорті не було вклеєно фото на 25 років, адже на той момент чоловік перебував у російській в'язниці. 9 липня МЗС повідомило на запит «Ґрат», що документи Андрія Коломійця, які необхідні для його повернення додому, вже готові.
***
Звільнений бранець Кремля Андрій Коломієць прибув на територію України — і його одразу доставили до ТЦК. Про це повідомила очільниця «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник.
Як зазначила правозахисниця у коментарі «Ґратам», Коломієць перетнув кордон автобусом в Одеській області, але коли він пройшов прикордонний контроль, то до нього одразу підійшли представники ТЦК, попросили його документи, оновлення в «Резерв+» і забрали його, не дозволивши навіть нікому подзвонити. За інформацією Скрипник, зараз Андрій Коломієць перебуває у Білгород-Дністровському, із ним відсутній зв’язок.
«Звернулися у всі наші органи. Доволі оперативно всі відреагували: і офіс уповноваженого [з прав людини Верховної Ради], і офіс уповноваженої з питань військовослужбовців. Тому я сподіваюсь, що ця реакція допоможе, оскільки відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», статтю 23, Андрій має право на відстрочку від мобілізації, оскільки у нього є відповідне рішення Комісії зі встановлення факту позбавлення волі і відповідно — виписка з реєстру. Це дає йому підставу не підлягати зараз мобілізації та нарешті вийти на свободу, отримати хоч мінімальну медичну допомогу і побачити своїх батьків, які чекають його вже десять з половиною років», — говорить правозахисниця.
Про те, що Андрій Коломієць — вже на території України, раніше сьогодні на брифінгу заявив речник МЗС Георгій Тихий.
У січні 2025-го Коломієць вийшов на волю після 10 років ув’язнення, але його одразу затримали знову і помістили в центр для іноземних громадян, кілька разів продовжуючи депортаційний арешт.
6 липня Коломійця привезли на пункт пропуску російсько-грузинського кордону «Верхній Ларс – Даріалі» і він опинився у транзитній зоні разом із ще понад пів сотнею осіб, оскільки у його паспорті не було вклеєно фото на 25 років, адже на той момент чоловік перебував у російській в'язниці. 9 липня МЗС повідомило на запит «Ґрат», що документи Андрія Коломійця, які необхідні для його повернення додому, вже готові.
🤬5🤔3❤1🤣1
У січні 2024 року Андрія Білоуса — на той момент викладача університету Карпенка-Карого, художнього керівника й директора Молодого театру — публічно звинуватила в сексуальних домаганнях колишня студентка. Невдовзі чоловіка відсторонили від роботи в університеті, однак він продовжив працювати у Молодому театрі.
Понад три місяці частина колективу театру, юристи й активісти боролись за звільнення Білоуса, який не визнавав своєї вини. Зрештою він звільнився сам — «за угодою сторін». Історія боротьби проти домагань і за безпечне середовище у театрі — у матеріалі «Ґрат».
📷 Акція протесту проти харасменту в театрі під КМДА, 10 лютого 2025 року. Фото зі сторінки Ірини Цилік у фейсбуці
Понад три місяці частина колективу театру, юристи й активісти боролись за звільнення Білоуса, який не визнавав своєї вини. Зрештою він звільнився сам — «за угодою сторін». Історія боротьби проти домагань і за безпечне середовище у театрі — у матеріалі «Ґрат».
📷 Акція протесту проти харасменту в театрі під КМДА, 10 лютого 2025 року. Фото зі сторінки Ірини Цилік у фейсбуці
🔥2
⚡️Печерський районний суд Києва призначив особисте зобов'язання військовослужбовцю 207-го батальйону Територіальної оборони, співзасновнику громадської організації «Центр протидії корупції» Віталію Шабуніну. Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали суду.
За рішенням судді Світлани Гречаної, яка повністю задовольнила клопотання прокуратури, Шабунін має залишатись у місці дислокації його підрозділу у Чугуївському районі Харківської області, не спілкуватись зі своїм комбатом — підполковником Віктором Юшком, який є іншим підозрюваним у справі. Шабуніну також заборонено спілкування зі співробітниками НАЗК у тому числі колишніми і відвідувати будівлю НАЗК у Києві. Він також має здати закордонний паспорт.
Державне бюро розслідувань підозрює Шабуніна в ухиленні від військової служби та шахрайстві. Йому загрожує до десяти років ув'язнення.
Віталій Шабунін мобілізувався до 207-го батальйону Тероборони на другий день російського повномасштабного вторгнення. Слідство ДБР наполягає, що у жовтні 2022 – лютому 2023 років командир батальйону декілька разів відряджав Шабуніна до Національного агентства з питань запобігання корупцій без належних на те підстав. Сам Шабунін начебто у НАЗК не зʼявлявся, натомість проводив час на власний розсуд. Крім того, він продовжував отримувати зарплату військовослужбовця і таким чином заволодів 225 тисячами гривень.
Адвокат Шабуніна Сергій Рокунь просив суд визнати підозру необґрунтованою та відмовити у задоволенні клопотання прокуратури. Захист заявив, що Шабунін не ухилився від служби, а просто виконав наказ командира про відрядження його до НАЗК. А командир мав повне право відправити Шабуніна у тимчасове відрядження без зміни штатного розпису відповідно до службової інструкції.
Адвокат Сергій Рокунь також просив про відвід судді Гречаної, яка розглядала запобіжний захід, через те, що вона може бути упередженою: ЦПК публікував критичні матеріали про неї. Суд відмовив у відводі.
Сам Шабунін вини не визнав і заявив у суді, що справа проти нього — частина кампанії дискредитації. Раніше він заявляв про тиск з боку Офісу президента та самого президента Володимира Зеленського.
Деталі справи проти Віталія Шабуніна — читайте незабаром на «Ґратах».
Фото: Стас Юрченко, Ґрати
За рішенням судді Світлани Гречаної, яка повністю задовольнила клопотання прокуратури, Шабунін має залишатись у місці дислокації його підрозділу у Чугуївському районі Харківської області, не спілкуватись зі своїм комбатом — підполковником Віктором Юшком, який є іншим підозрюваним у справі. Шабуніну також заборонено спілкування зі співробітниками НАЗК у тому числі колишніми і відвідувати будівлю НАЗК у Києві. Він також має здати закордонний паспорт.
Державне бюро розслідувань підозрює Шабуніна в ухиленні від військової служби та шахрайстві. Йому загрожує до десяти років ув'язнення.
Віталій Шабунін мобілізувався до 207-го батальйону Тероборони на другий день російського повномасштабного вторгнення. Слідство ДБР наполягає, що у жовтні 2022 – лютому 2023 років командир батальйону декілька разів відряджав Шабуніна до Національного агентства з питань запобігання корупцій без належних на те підстав. Сам Шабунін начебто у НАЗК не зʼявлявся, натомість проводив час на власний розсуд. Крім того, він продовжував отримувати зарплату військовослужбовця і таким чином заволодів 225 тисячами гривень.
Адвокат Шабуніна Сергій Рокунь просив суд визнати підозру необґрунтованою та відмовити у задоволенні клопотання прокуратури. Захист заявив, що Шабунін не ухилився від служби, а просто виконав наказ командира про відрядження його до НАЗК. А командир мав повне право відправити Шабуніна у тимчасове відрядження без зміни штатного розпису відповідно до службової інструкції.
Адвокат Сергій Рокунь також просив про відвід судді Гречаної, яка розглядала запобіжний захід, через те, що вона може бути упередженою: ЦПК публікував критичні матеріали про неї. Суд відмовив у відводі.
Сам Шабунін вини не визнав і заявив у суді, що справа проти нього — частина кампанії дискредитації. Раніше він заявляв про тиск з боку Офісу президента та самого президента Володимира Зеленського.
Деталі справи проти Віталія Шабуніна — читайте незабаром на «Ґратах».
Фото: Стас Юрченко, Ґрати
🤬5👨💻1
Справа відомого антикорупційного активіста Віталія Шабуніна, який з початком повномасштабного вторгнення мобілізувався до Територіальної оборони — одна з знакових подій останнього тижня. Державне бюро розслідувань підозрює його в ухиленні від військової служби та шахрайстві.
На підтримку Шабуніна висловились десятки громадських організацій та провідні медіа. Вони як і сам Шабунін вбачають у справі політичне переслідування. Натомість правоохоронці запевняють, справа Шабуніна стосується його дій як військовослужбовця, а не громадського активіста.
Подробиці резонансної справи — у репортажі «Ґрат» з засідання Печерського райсуду Києва, на якому 15 липня Шабуніну обирали запобіжний захід.
📷 Стас Юрченко, Ґрати
На підтримку Шабуніна висловились десятки громадських організацій та провідні медіа. Вони як і сам Шабунін вбачають у справі політичне переслідування. Натомість правоохоронці запевняють, справа Шабуніна стосується його дій як військовослужбовця, а не громадського активіста.
Подробиці резонансної справи — у репортажі «Ґрат» з засідання Печерського райсуду Києва, на якому 15 липня Шабуніну обирали запобіжний захід.
📷 Стас Юрченко, Ґрати
🤬5🥱1
Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №12320,
яким вносить зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, а також Кримінального та Кримінального процесуального кодексів для забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності. Зокрема, адміністративним правопорушенням буде вважатися публічне ототожнення адвоката з його клієнтом.
Деякі аналітичні організації, зокрема, Фундація Dejure висловлюють побоювання, що цю норму суди можуть трактувати як заборону загалом вказувати у журналістських матеріалах чи якійсь публічній комунікації імена адвокатів фігурантів справ, і це дозволить чинити тиск на медіа та громадських активістів. Вони закликали президента накласти вето на цей документ
«Ґрати» ознайомились із законопроєктом і позиціями сторін дискусії та розповідають подробиці.
📷 Стас Юрченко, Ґрати
яким вносить зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, а також Кримінального та Кримінального процесуального кодексів для забезпечення дотримання гарантій адвокатської діяльності. Зокрема, адміністративним правопорушенням буде вважатися публічне ототожнення адвоката з його клієнтом.
Деякі аналітичні організації, зокрема, Фундація Dejure висловлюють побоювання, що цю норму суди можуть трактувати як заборону загалом вказувати у журналістських матеріалах чи якійсь публічній комунікації імена адвокатів фігурантів справ, і це дозволить чинити тиск на медіа та громадських активістів. Вони закликали президента накласти вето на цей документ
«Ґрати» ознайомились із законопроєктом і позиціями сторін дискусії та розповідають подробиці.
📷 Стас Юрченко, Ґрати
🤬3