У далекому 2001-му році, в районі мого 10-го класу, до нашої шкільної бібліотеки надійшло один-два десятки свіжесеньких підручників з інформатики. Дізнався про них я досить раптово: однокласник сказав. Зацікавився, сходив і взяв собі книжечку.
Предмет "Інформатика" у нас вже був, але на ньому ми вивчали, як за допомогою Бейсіку малювати кола та лінії. І сніговика. І будиночок. Шось на кшталт
На якихось стародавніх дровах. І я навіть не впевнений, шо на них була MS-DOS.
Тому нові підручники були нахрін нікому не потрібні.
Книга була люто прогресивною на ті часи...
Продовження та трохи скріншотів - в коментарях.
Предмет "Інформатика" у нас вже був, але на ньому ми вивчали, як за допомогою Бейсіку малювати кола та лінії. І сніговика. І будиночок. Шось на кшталт
40 LINE 20, 20, 80, 90
На якихось стародавніх дровах. І я навіть не впевнений, шо на них була MS-DOS.
Тому нові підручники були нахрін нікому не потрібні.
Книга була люто прогресивною на ті часи...
Продовження та трохи скріншотів - в коментарях.
Time Loop
Декілька місяців тому в одному з подкастів, випуск якого був присвячений часовИм петлям, я почув про фільм "Boss level" (кац. "Дєнь курка"). "Квант часу" по-нашому. Фільм, який був відзначений поруч з такими стрічками, як еталонний класичний сферичний в вакуумі "День бабака" та досить відомий в колах поціновувачів "Грань майбутнього". Також у цьому випуску я вперше дізнався про фільм "Дзеркало для героя" (старий, совковий) та оповідання Стругацьких "Подробиці життя Микити Воронцова".
"Грань майбутнього" я подивився ще в передковідні часи. Фільм дуже сподобався. А сьогодні ввечорі сів за "Квант часу". І якщо ви є поціновувачем даної тематики, то я вам його не просто рекомендую, а рекомендую люто і дико.
Не очікуйте складного сюжету, за яким треба пильно слідкувати, як в старому доброму "Ефекті метелика". Не очікуйте глибокої драми або "твердої" наукової фантастики. Просто подивіться та отримайте задоволення - таке, яке отримав я. А на стереотипи стосовно головного злодія та його оточення, як на мене, можна забити.
І дуже дивно, що IMDb лише 6.8. Штошш, буває.
А як вам тематика часовОї петлі?
Декілька місяців тому в одному з подкастів, випуск якого був присвячений часовИм петлям, я почув про фільм "Boss level" (кац. "Дєнь курка"). "Квант часу" по-нашому. Фільм, який був відзначений поруч з такими стрічками, як еталонний класичний сферичний в вакуумі "День бабака" та досить відомий в колах поціновувачів "Грань майбутнього". Також у цьому випуску я вперше дізнався про фільм "Дзеркало для героя" (старий, совковий) та оповідання Стругацьких "Подробиці життя Микити Воронцова".
"Грань майбутнього" я подивився ще в передковідні часи. Фільм дуже сподобався. А сьогодні ввечорі сів за "Квант часу". І якщо ви є поціновувачем даної тематики, то я вам його не просто рекомендую, а рекомендую люто і дико.
Не очікуйте складного сюжету, за яким треба пильно слідкувати, як в старому доброму "Ефекті метелика". Не очікуйте глибокої драми або "твердої" наукової фантастики. Просто подивіться та отримайте задоволення - таке, яке отримав я. А на стереотипи стосовно головного злодія та його оточення, як на мене, можна забити.
І дуже дивно, що IMDb лише 6.8. Штошш, буває.
А як вам тематика часовОї петлі?
👍5
Це були дев'яності. Ми грали, як могли. Частина 3.
(друга частина - тут)
Колись дуже давно до моїх рук потрапила книга "Жизнь Земли" (приблизно 1947 року видання). Про походження нашої планети, її розвиток, геологію, атмосферу... і динозаврів. Динозаврами я захопився.
А якщо тобі подобаються динозаври та настільні ігри, то чому б не створити настілку про динозаврів? Таким чином вийшло те, що ви бачите на фото.
Поле формату А2, розмальоване ручкою та фломастерами. Самої гри не збереглося, лише оцей знімок, датований 2016-м роком.
Гра розповідає нам про відважного мандрівника, який з великим рюкзаком та жовтим прапором подорожує світом динозаврів, маючи ціль - дістатися до гелікоптера (і, ймовірно, звалити звідтіля нахрін). Під час цієї небезпечної подорожі він зустрічає різних динозаврів, тікає від них, застряє в болоті, стрибає з парашутом, зривається зі скель, потрапляє в озеро та періодично ночує в палатці, розводячи поруч вогнище. А ще може бути з'їденим тиранозавром (червона комірка).
#boardGames
(друга частина - тут)
Колись дуже давно до моїх рук потрапила книга "Жизнь Земли" (приблизно 1947 року видання). Про походження нашої планети, її розвиток, геологію, атмосферу... і динозаврів. Динозаврами я захопився.
А якщо тобі подобаються динозаври та настільні ігри, то чому б не створити настілку про динозаврів? Таким чином вийшло те, що ви бачите на фото.
Поле формату А2, розмальоване ручкою та фломастерами. Самої гри не збереглося, лише оцей знімок, датований 2016-м роком.
Гра розповідає нам про відважного мандрівника, який з великим рюкзаком та жовтим прапором подорожує світом динозаврів, маючи ціль - дістатися до гелікоптера (і, ймовірно, звалити звідтіля нахрін). Під час цієї небезпечної подорожі він зустрічає різних динозаврів, тікає від них, застряє в болоті, стрибає з парашутом, зривається зі скель, потрапляє в озеро та періодично ночує в палатці, розводячи поруч вогнище. А ще може бути з'їденим тиранозавром (червона комірка).
#boardGames
🔥7
Бабуся дуже боялася війни та голоду. Бо вже колись пережила і те, і інше.
Її не стало в лютому 2014-го. Війну вона нащастя (якщо тут взагалі прийнятне це слово) не побачила. Війну і окупацію, бо ж мешкала на Донеччині, в нині окупованому Тельманівському (Бойківському) районі.
А через вісім років і один місяць, без одного дня, не стало і дідуся. Через пару тижнів після початку повномасштабної.
Дідусь з 2014-го влітку мешкав вдома - бо важко старій людині, яка все життя прожила на землі і буквально піднімала зЕмлі колгоспу з нуля після другої світової, жити в багатоповерхівці, "скворєшніку". А на зиму його забирали в Дніпро до близького родича.
Ковід вніс свої корективи, з 2020-го дідусь не зміг потрапити додому. А останні півроку провів в Миколаєві, у іншого близького родича. Там і похований. Сьогодні - а точніше, вже вчора - рівно два роки як.
Людина прив'язана до землі, де лежить її покійник (с)
Отак я і прив'язаний до двох місць, куди дуже треба потрапити. Особливо - на Донеччину, де я бував з дитинства. Де вже довгий час стоїть одинока покинута хата.
Я до чого. Йобана, блять, русня.
Її не стало в лютому 2014-го. Війну вона нащастя (якщо тут взагалі прийнятне це слово) не побачила. Війну і окупацію, бо ж мешкала на Донеччині, в нині окупованому Тельманівському (Бойківському) районі.
А через вісім років і один місяць, без одного дня, не стало і дідуся. Через пару тижнів після початку повномасштабної.
Дідусь з 2014-го влітку мешкав вдома - бо важко старій людині, яка все життя прожила на землі і буквально піднімала зЕмлі колгоспу з нуля після другої світової, жити в багатоповерхівці, "скворєшніку". А на зиму його забирали в Дніпро до близького родича.
Ковід вніс свої корективи, з 2020-го дідусь не зміг потрапити додому. А останні півроку провів в Миколаєві, у іншого близького родича. Там і похований. Сьогодні - а точніше, вже вчора - рівно два роки як.
Людина прив'язана до землі, де лежить її покійник (с)
Отак я і прив'язаний до двох місць, куди дуже треба потрапити. Особливо - на Донеччину, де я бував з дитинства. Де вже довгий час стоїть одинока покинута хата.
Я до чого. Йобана, блять, русня.
👍18😭9❤4💯2😐1🤗1
В далекому 2021-му до нас почав їхати "Відьмак". І їхав він не один рік, як було намічено, а цілих 2+. І нарешті восени 2023-го - приїхав.
Це всесвіт, з яким я познайомився через першу частину гри "Відьмак" та аудіокниги одноіменної саги ще в доковідні часи. І продовжив знайомство вже в глибоко-ковідні часи з грою "Відьмак 3". А також з настілкою, про яку і йде мова.
І це той всесвіт, який мене захопив.
#boardGames
Це всесвіт, з яким я познайомився через першу частину гри "Відьмак" та аудіокниги одноіменної саги ще в доковідні часи. І продовжив знайомство вже в глибоко-ковідні часи з грою "Відьмак 3". А також з настілкою, про яку і йде мова.
І це той всесвіт, який мене захопив.
#boardGames
👍14❤1🔥1
Сів передивитися старий добрий "Перевізник" під пляшечку пива. В українському перекладі звісно.
Стетхем, як і завжди, неперевершений. Стетхем жжоть.
Треба знаходити час та засоби, щоб тими чи іншими шляхами в часи мороку та йобаної русні стабілізувати нервову систему. Інакше прийде білка.
Щоб бути в змозі існувати, жити, працювати і допомагати ЗСУ нищити русню - прямо чи дотично, діями, грошима, починаннями чи чимось іншим.
Пам'ятайте про це, будь ласка.
Стетхем, як і завжди, неперевершений. Стетхем жжоть.
Треба знаходити час та засоби, щоб тими чи іншими шляхами в часи мороку та йобаної русні стабілізувати нервову систему. Інакше прийде білка.
Щоб бути в змозі існувати, жити, працювати і допомагати ЗСУ нищити русню - прямо чи дотично, діями, грошима, починаннями чи чимось іншим.
Пам'ятайте про це, будь ласка.
👍26
The SQL standard defines one additional level, READ UNCOMMITTED. In PostgreSQL READ UNCOMMITTED is treated as READ COMMITTED.
Годину витратив, щоб зрозуміти, якого біса я не бачу іншою транзакцією зафлашені дані в базці до комміту основної транзакції.
Врешті решт з'ясувалося 🫠
Годину витратив, щоб зрозуміти, якого біса я не бачу іншою транзакцією зафлашені дані в базці до комміту основної транзакції.
Врешті решт з'ясувалося 🫠
👍1
В українській локалізації гри "Пандемія" (а також як мінімум "Пандемія Спадщина Сезон 1") замість мацкви додано Київ 😊
Дрібниця, а приємно. Нажаль, положення міста на мапі не змінили, лише лейбочку. Штошш.
Як повідомляють локалізатори, вмовити видавця внести зміни (картки і можливо якісь додаткові речі, особливо в Legacy-версії) було досить складно.
#boardGames
P.S. У мене вже майже три роки лежить класична "Пандемія" (звісно, українська), але все ще не зіграна. Хтось грав? І як воно вам? Якщо вірити Ютубу, то: або "вау, класика, мастхев", або "занадто просте і тому не дуже цікаве".
P.P.S. А з положенням Києва все добре, не звернув уваги на стрілочку.
Дрібниця, а приємно. Нажаль, положення міста на мапі не змінили, лише лейбочку. Штошш.
Як повідомляють локалізатори, вмовити видавця внести зміни (картки і можливо якісь додаткові речі, особливо в Legacy-версії) було досить складно.
#boardGames
P.S. У мене вже майже три роки лежить класична "Пандемія" (звісно, українська), але все ще не зіграна. Хтось грав? І як воно вам? Якщо вірити Ютубу, то: або "вау, класика, мастхев", або "занадто просте і тому не дуже цікаве".
P.P.S. А з положенням Києва все добре, не звернув уваги на стрілочку.
🔥1