ЖЗ, серія 8 [27 жовтня]

Ще було досить тепло, проте термос завжди є у нагоді.
Експериментував з півобертовими та обертовими. Виявилося, що обертові краще йдуть не з п'яти метрів, а з чотирьох з половиною. На п'яти вони досить часто вже перекручені.

#knives

ЖЗ, серія 9 [1 листопада]

З вечора йшов дощ, а на ранок була похмура погода, тому навкруги було холодно та вогко. Осінь крокує впевнено, припорошуючи поверхні жовтими килимами. Місце, куди я зазвичай приходжу, не стало виключенням.
Листопад почався з короткої серії залізякожбурляння. Ножі падали, ставали мокрими та ще більш холодними на дотик. Вологе залізо гірше вислизало з долоні - коефіцієнт тертя та оце все... А запас паперових серветок досить швидко закінчився.
Що ж, нехай.
І доречі, того дня відбулася перша суттєва "травма" ножа. Щось більш помітне, ніж подряпини та зазубрини, які залишаються, коли один потрапляє у інший. Та метанню це не заважає.

#knives

ЖЗ, серія 10 [8 листопада]

На відміну від попередніх вихідних, день з самого ранку видався сонячним та теплим (як для початку тридцятиденного відліку до зими). Жовтого листя, що шоркає під ногами, стало ще більше, а ось усе інше - пара ножів, один термос та майже повна відсутність людей - залишилося приблизно на тому ж самому рівні.
Ніяких експериментів, ніяких сторонніх предметів для жбурляння. Лише медитативний відпочинок з холодними залізяками, гарячим напоєм та легким звуковим фоном, що лунає з того боку, де знаходиться цивілізація.

#knives

ЖЗ, серія 11 [15 листопада]

І я завершую перший сезон. Нажаль, стало дуже холодно, руки починають мерзнути, а ще й сталюка ж до біса холодна на дотик! Кожні 10-20 кидків довелося перериватися, щоб використати стратегічний обігрівач "ємність з чаєм", який майже безперервно працював від елементу живлення "термос".

Сезон жбурляння залізяк оголошую закритим і таким, що відбувся. До весни, до першого тепла.

Та у нас ще є інші тематики. І тепер я зможу більше уваги приділяти саме їм. Не перемикайте.

#knives