Отличный тренд. Хочу видеть голод и междоусобные войны между различными княжествами кацапни.
Кстати - вата, а ты помнишь как я пару лет назад прогнозировал, что китайцы удушат православный автопром? Теперь они удушат уголь и металлургию. Можешь начинать мычать))

Паль я ни тца

Твердо и четко!

Біндєри, зочєм ви випілі воду здєсь??

Как вам нє стидна???

До речі, канал на Патреон можна підтримати тут https://www.patreon.com/fashdonetsk

Осрайник відомий своєю антизахідною та антиатлантичною риторикою. Він піддає сумніву щирість заяв Заходу про демократію і права людини, стверджуючи, що західні уряди часто діють лицемірно. «Журналіст» критикує НАТО, називаючи його «наступальним альянсом, створеним для просування економічних інтересів», через який в світі не стало спокійніше. В своїх статтях, а-ля «70 років НАТО – досить», він стверджував, що після холодної війни цей блок трансформувався в агресивну силу, яка провокує конфлікти, ніж гарантує мир

Осрайник засуджує військові інтервенції США і НАТО - бомбардування Югославії, війни в Іраку, Сирії, які він у своїх публікаціях характеризує як побудовані на брехні та пропаганді. За його словами, західні медіа та політики нав’язують суспільству образ ворога, щоб виправдати мілітаризм: “Залякування і медійний шельмування - звичні інструменти, аби задушити невигідні (ненатівські) думки в зародку”, стверджував він, додаючи, що істина тепер визначається кулуарно, зусиллями таких інструментів, як Вікіпедія чи Psiram (натяк на контроль інформації). Осрайник впевнений, шо «офіційний Захід» придушує «альтернативні погляди», «тавруючи» їх як екстремізм або дезінформацію, і що необхідно боротися проти такого “переписування правди” силовими інституціями Заходу.

Осрайник займає проросійську, антизахідну позицію в контексті війни між Україною та рф. В 2019 році саме Осрайник опублікував книгу «В ім’я росіян» - про сучасну рф, де виправдовував політику путіна і представляв росію як “нескорену країну”, яку «безпідставно» демонізують Західні медіа

Такий погляд він зберіг і після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну - Осрайник не визнає росію єдиним агресором в цій війні, а наполягає, що конфлікт був «спровокований» Заходом та київським “путчем” 2014 року. В своїх матеріалах «журналіст» докладно переповідає російську версію подій: нагадує про розпад СРСР і “хаос 90-х”, про «державний переворот на Майдані 2014 за участі праворадикальних сил», про роль Януковича і Порошенка, та про плани України щодо НАТО. Осрайник акцентує увагу на діях США - згадує заяви тодішнього посла США Джеффрі Пайєтта про підтримку сепаратистів росією та сумнозвісний вислів Вікторії Нуланд “Fuck the EU” щодо нерішучості Європи.

На думку «незалежного журналіста», Вашингтон цілеспрямовано демонізував росію і розширював свій вплив на Україну, що зрештою призвело до війни. Осрайник трактує нинішнє протистояння як “спровоковану проксі-війну” між росією та Заходом на території України, а не як агресію рф. Він постійно закликає визнати інтереси росії і якнайшвидше перейти до мирних переговорів «в ім’я миру в Європі», навіть якщо це означає врахувати вимоги москви

В 2024 році Осрайник через Стамбул і москву приїхав на Донбас, де кілька тижнів подорожував по території динири. Цю поїздку він описав як спробу показати “іншу сторону історії” - будні мешканців бамбаси, їх страждання від обстрілів, а також погляд російських окупантів і представників місцевої колабораційної «влади». Осрайник відкрито заявив, що “не збирається ретранслювати натівську пропаганду, ні відкрито, ні приховано + шо його «місія» - «просвіта» і «самовизначення». Він вважає своїм «обов’язком» дати слово “другій стороні”, яку Захід «несправедливо» «таврує» ворогом.

Фло Осрайник тісно пов’язаний з інтернет-журналом Rubikon, який на сьогодні відомий під назвою Manova. Rubikon - Magazin für die kritische Masse був заснований в 2017 році журналістом Єнсом Верніке як платформа “для критично мислячої більшості”. Видання позиціювало себе як «незалежний» портал, що «кидає виклик» мейнстрімним медіа.

Проте досить швидко Rubikon набув репутації майданчика для маргінальних політичних тез і теорій змови під виглядом “придушених думок”. За оцінками медіадослідників, Rubikon належить до мережі німецьких «альтернативних» «ЗМІ» таких, як KenFM, NachDenkSeiten і Telepolis, які прагнуть створити “контр-суспільну думку” паралельно до традиційних медіа, часто експлуатуючи риторику про «Lügenpresse» (“брехливу пресу”) та конспірологічні наративи

👇👇

Фло Осрайник спочатку співпрацював з Rubikon як «автор-колумніст», а згодом став одним із керівників проєкту. В 2021 році його призначили директором товариства Rubikon Betriebsgesellschaft mbH, що займається видавничою та комерційною діяльністю Rubikon. Пізніше бренд Rubikon було перезапущено в квітні 2023 року під назвою “Manova – Magazin für die kritische Masse”

Осрайник залишився ключовою фігурою і «автором» в Manova. На сайті він представлений як один з провідних «публіцистів»: колишній гонщик, банкір за освітою, який написав численні матеріали для «альтернативних» «медіа» та завжди ”бореться з несправедливістю”, ”критичний вільнодумець, бунтар і масон”

Також він написав «книгу» «Донбаський грім» - свідчення мешканців окупованого Донбасу про те, “як конфлікт між українцями і росіянами цілеспрямовано розпалювався після Майдану” і інтерв’ю з українським втікачем-дезертиром, що “не захотів воювати, а прагне жити”. Вищезгадані тексти позначені як “ексклюзивні уривки” з нової «книги» Осрайника

Варто зазначити, що Manova (Rubikon) фінансується переважно за рахунок добровільних внесків читачів і донорів, принаймні за офіційною заявою власників . Сайт відкрито закликає підтримувати проєкт пожертвами та підписками. Водночас, як і раніше, редакційна політика залишається підконтрольною вузькому колу осіб. Головним видавцем і співредактором є засновник Єнс Верніке, шеф-редактор – Роланд Роттенфуссер. Сам Осрайник формально значиться лише як автор і керівник видавництва, але враховуючи його регулярні публікації, можна припустити, що він має значний вплив на ідейне наповнення Manova.

Manova/Rubikon об’єднує «публіцистів» різних політичних таборів на ґрунті конспірологічних поглядів - в 2020 р. газета Süddeutsche Zeitung назвала Rubikon «журналом кверфронту», а публіцист Роже Шавінскі - «інтернет-порталом з конспірологічним духом». Під час пандемії, за даними taz, Rubikon перетворився на “платформу для берлінської конспірологічної сцени, що заперечує небезпеку вірусу”, фактично ставши рупором руху Ансельма Ленца, лідера протестів проти локдаунів. Der Spiegel охарактеризував Rubikon як “своєрідне домашнє медіа протестувальників”, де регулярно з’являються конспірологічно-ідеологічні матеріали. Осрайник, нагадую був одним із головних авторів таких матеріалів.

Окрім «онлайн-журналістики», Осрайник брав участь в проектах на радіо. Починаючи з 2023 року він співпрацює з новоствореним німецько-швейцарським Kontrafunk. Kontrafunk – це інтернет-радіостанція, започаткована в 2022 році, з метою дати слово “інакодумцям” та критикам мейнстріму. Станція позиціонується як «вільне слово» і приваблює як консервативних, так і лівих критиків уряду.

Фло Осрайник регулярно з’являється в ефірах Kontrafunk у ролі гостя і автора, де він висловлював свою позицію щодо війни, розповідав про побачене на Донбасі та критикував західну політику – фактично дублюючи тези зі своїх статей та роспропаганду. Окрім інтерв’ю, навесні 2025 року Осрайнику надали ефір для «авторської програми»: в циклі “Carte blanche” він читав уривки зі своєї «книги» «Донбасдоннер» (в двох частинах 19 та 26 червня 2025)

Також його запросили виступити в підсумковій передачі “Wochenrückblick” (Огляд тижня) 21 червня 2025 р., де він як коментатор обговорював події тижня. Цікаво те, що Kontrafunk зареєстровано в Швейцарії та існує за рахунок пожертв слухачів (має навіть акціонерне товариство Kontrafunk AG). Сам же Осрайник позиціонує себе тут як «публіцист-мандрівник» та «очевидець», що подає «альтернативну» інформацію з перших вуст, зокрема про війну.

Фло Осрайник є автором кількох «книжок».

«Das FC Bayern-Buch: Dumm- und Frechheiten, Wahr- und Weisheiten» або «Книга про ФК Баварія: дурощі й зухвальства, істини й мудрості», 2018. Ця «книга» виконана в формі збірника цитат, анекдотів і критичних жартів і присвячена мюнхенському футбольному клубу “Баварія”.

«Im Namen der russen: tabulos gegen den Strich des Mainstream» («В ім’я росіян: без табу, проти течії мейнстріму», 2019). Ця «книга» видана «автором» самостійно.

👇👇👇

В ній Осрайник різко критикує західні медіа за упереджене ставлення до росії і намагається “очистити ім’я” російської федерації від того, що він вважає «демонізацією». Книга фактично захищає внутрішню і зовнішню політику путіна, змальовуючи образ сучасної рф як “незламної і гордої країни, яку несправедливо зробили ворогом”. «Книжка» залишилася практично непоміченою мейнстрімними ЗМІ, однак отримала схвальні відгуки в колах проросійських блогерів. В 2021 році російський державний канал russia today DE залучив Осрайника до себе як «автора» «статей»

«Das Corona-Dossier: Unter falscher Flagge gegen Freiheit, Menschenrechte und Demokratie» - «Корона-досьє: Під фальшивим прапором проти свободи, прав людини і демократії», 2021. Саме ця «книга» зробила Фло Осрайника відомим в німецькомовному світі. «Книга» підсумовує конспірологічні версії щодо пандемії COVID-19: від походження вірусу до мотивів урядів, а Осрайник змальовує пандемію як “операцію під чужим прапором”, спрямовану на згортання громадянських свобод і встановлення глобального контролю.

Він наводить «передісторію пандемії», перераховуючи події і документи, які нібито доводять спланованість кризи, і прямо називає винуватців – світових політичних та бізнес-лідерів, які “за лаштунками керують глобальною політикою”. Книга часто і густо цитує «альтернативних експертів», відомих скептиків локдаунів, і переплітає факти з конспірологічними припущеннями. “Corona-Dossier” викликало величезний інтерес у антивакцинаторських та «ковід-дисидентських» колах, проте традиційні ЗМІ зустріли книгу критично - провідні видання неодноразово застерігали, що у “Корона-досьє” поширюються небезпечні теорії змови про вірус. Зокрема, Der Spiegel та Die Zeit публікували матеріали про рух “Querdenker” і згадували книгу Осрайника як одну з “біблій” цього руху. Майкл Буттер, дослідник конспірології, навів Rubikon (видавця книги) як приклад альтернативного «медіа», що “маскує конспірологічні тези під новини” .

«Chronik einer Abrechnung» («Хроніка однієї розправи», 2022). «Книга» являє собою докладний «літопис подій» так званого “корона-режиму”, від початку пандемії до другої половини 2022 року, з точки зору критика, і є збіркою «статей», інтерв’ю та «аналізів», які «викривають», на думку автора, “найбільший злочин в історії людства” - «глобальний обман» навколо COVID-19. Передмову до видання написав Улліх Міс – відомий конспіролог і однодумець Осрайника, який проголошує, що “еліти «вільного Заходу» 30 років ведуть війну проти народів, а Осрайник зробив «важливу справу» – задокументував хроніку корона-режиму, фактично прихованого масового вбивства” .

«Lügen, Lügen, Lügen: Terror, Tyrannei und Weltenbrand als Neue Normalität – im Namen der Globalisten» («Брехня, брехня, брехня: терор, тиранія і світова пожежа як нова нормальність - від імені глобалістів», 2023). Ця «книга» критикує ”світовий порядок” - «автор» в ній «проаналізував» низку історичних подій і сучасних конфліктів, які, на його думку, є побудованими на брехні і маніпуляціях “глобалістських” еліт. Серед тем - таємниці клубу Більдерберг, теракти 11 вересня 2001-го, “помилкові” війни на Балканах та в Іраку, біотероризм (сибірка), українська криза 2014 року (захоплення Криму) і т.д.

Назва “Брехня, брехня, брехня” натякає, що все, що оточує нас – суцільна будівля брехні. Книга має підзаголовок “в ім’я глобалістів”, що ясно вказує на головного “лиходія” в очах автора – глобальні еліти, які нібито інсценують терор, війни та кризи заради нової світової тиранії. Структурно це видання поєднує історичний огляд і політичний памфлет. Читачі Rubikon та Manova зустріли книгу з ентузіазмом

Офіційних рецензій на це «творіння» майже не було - традиційні видавці ігнорують такі «твори». Проте в соцмережах багато хто зауважив, що Осрайник поєднав ліву «антиімперіалістичну» риторику з риторикою крайніх правих про “глобалістів”, фактично узагальнивши всі популярні теорії змови останніх десятиліть в єдиний наратив.

👇👇👇👇

«Donbassdonner: Ein Reisebericht von der anderen Seite der Geschichte» («Донбаський грім: подорожній звіт з іншого боку історії», 2025). Найсвіжіша «книга» Осрайника, видана в 2025 році, після поїздки на окуповані території Сходу України під час війни. На 196 сторінках Осрайник не намагається бути нейтральним: він одразу попереджує, що не повторюватиме “пропаганду НАТО”, а натомість дає слово тому, кого на Заході вважають ворогом, тобто російській стороні.

Значна частина тексту присвячена ретроспективі: згадуються події 2014 року, постаті Януковича і Порошенка, роль США - ті моменти, які, на думку автора, західний читач забув або не знав. Провідна теза «книги»: війна на Донбасі – це результат багаторічної ескалації з вини Заходу, а не просто “безпричинна агресія”.

Авторитетний дослідницький центр GMFUS в своєму звіті 2024 року зарахував Manova/Rubikon, де друкувалися уривки з «книги», до ресурсів, що в унісон з російською пропагандою розповідають про “жорстоких бійців Азову” і “високу духовність російського народу” та закликають негайно почати переговори на умовах агресора. Інші бачать в «книзі» типовий зразок проросійської пропаганди для німецького читача.

Осрайник має давні зв’язки з російськими державними та проросійськими медіа. Він входить до числа західних журналістів, що співпрацювали з телеканалом russia Today на німецьку аудиторію. Згідно з даними Pressenza, Осрайник писав матеріали для rt Deutsch” - в період до 2022 року, коли rt DE ще функціонував в Німеччині.

Окрім rt, Осрайник брав участь в проєктах відомого прокремлівського журналіста Кена Єбзена: в 2021 р. він давав інтерв’ю на платформі KenFM (перейменованій сьогодні на Apolut).

Слід підкреслити, що всі ці колаборації були публічними і офіційними, тобто Осрайник як фрілансер отримував гонорари від rt та інших медіа, фінансованих, прямо чи опосередковано, російською державою. Проте сам Осрайник пишається цією роботою, вважаючи, що rt дає майданчик для “іншого погляду, якого не чують в західних ЗМІ”.

Цікаво те, що коли в березні–квітні 2024 року він здійснив тривалу подорож на Донбас через москву, його супроводжував Ілля Ривкін, російський драматург, який мешкає в Берліні. Але, за словами самого Осрайника, він подорожував не як найманий кореспондент, а ”за власною ініціативою” і “не за завданням жодної зі сторін”

Ну, а після повернення з Донбасу він раптом одразу ж почав активно популяризувати російську версію подій: дав інтерв’ю NachDenkSeiten, виступив на Kontrafunk, опублікував серію статей і видав книгу “Donbassdonner”. Це свідчить про те, шо його поїздка була частиною комунікаційної стратегії, а сам Осрайник - ніщо інше як ретранслятор меседжів з москви для німецької публіки.

Українські та східноєвропейські оглядачі однозначно зараховують Осрайника до пропагандистів: його ім’я згадується поруч із такими фігурами, як Альбрехт Мюллер (NachDenkSeiten), Оскар Лафонтен чи Сара Вагенкнехт, які виправдовують політику кремля. Західні аналітичні центри також звертають увагу на роль Осрайника та його платформи. В звіті German Marshall Fund (2024) Rubikon/Manova згадується як один із інструментів, за допомогою яких росія вкорінювала свої наративи в Німеччині ще до відкритої війни. Зокрема, наголошується, що такі сайти поширюють ті ж тези, що і російська пропаганда - про “звірства українських націоналістів, які обстрілюють мирних мешканців Донбасу” та про те, що Захід повинен примусити Україну до миру на умовах рф.

Сам же «автор книг» вважає себе «незалежним» «журналістом-пацифістом», який просто не ”боїться” “почути іншу сторону”. В інтерв’ю NachDenkSeiten в червні 2025 він заявив, що поїхав на Донбас, “аби побачити своїми очима, що там відбувається”, бо вважає, що західні медіа «викривляють реальність». В цьому ж інтерв’ю він різко критикував “політичний Захід”, заявивши: “в українській війні політичний Захід не переймається ані на сантиметр правами людини чи свободами”

Провідні німецькі ЗМІ неодноразово згадували Осрайника та його проєкти в контексті висвітлення конспірологічних рухів.

👇👇👇👇👇

Журнал Der Spiegel в статті про нових “гнівних громадян” (Wutbürger) назвав Rubikon (платформу Осрайника) “домашнім медіа протестувальників проти карантину”, де регулярно публікуються “конспірологічні матеріали”. Газета Taz і портал Übermedien описували Rubikon/Manova як екосистему дезінформації, що під час пандемії перетворилася на рупор руху Querdenker. В 2020 Süddeutsche Zeitung відзначала, що Rubikon сповідує ідеологію “кверфронту” - змішуючи ліві та праві екстремальні ідеї . Швейцарська Neue Zürcher Zeitung теж звертала увагу на Rubikon як на сайт з “конспірологічним духом”

Професор Майкл Буттер з університету Тюбінгена, відомий дослідник теорій змови, включив Rubikon до переліку медіа, що “формують контрсуспільну сферу в Німеччині, продаючи конспірологію під виглядом серйозної інформації”. Буттер вказує, що такі платформи використовують риторику брехливої преси, щоб підірвати довіру до традиційних медіа. Німецькі соціологи медіа наголошують, що Rubikon/Manova практикує замкнену “ехо-камеру”, де публікуються лише матеріали, що відповідають ідеологічній лінії

Європейські аналітичні центри, такі як European Platform for Democratic Elections (EPDE) чи ISD, в контексті дослідження дезінформації навколо війни в Україні відносять сайти на кшталт Manova до “прокремлівської альтернативної медіамережі”. У вищезгаданому звіті GMFUS (2024) наголошується, що кремль адаптував свою пропаганду під специфіку німецького дискурсу, використовуючи таких акторів, як Rubikon/Manova, для просування своїх наративів у Німеччині.

Показовим випадком стала відставка в квітні 2021 року кількох відомих інтелектуалів з Наглядової ради Rubikon. Зокрема, журналістка і письменниця Даніела Дан (колишня редакторка DDR-Fernsehen), психолог Райнер Маусфельд, соціолог Ганс Зее та знаний швейцарський гуманіст Жан Ціґлер публічно оголосили про вихід з “Beirat” Rubikon та оприлюднили відкритий лист із критикою на адресу керівництва (Єнса Верніке). В цьому листі вони зазначили, що спочатку підтримували ідею альтернативного журналу, але розчарувалися через зміни в Rubikon. На їх думку, редакція стала надто однобокою і догматичною, особливо щодо теми коронавірусу. В листі йшлося, що “Rubikon сам почав практикувати звуження точки зору: дописи, які не відповідають лінії редакції, майже не публікуються. Незважаючи на заслуги Rubikon у висвітленні теми корони, така однобокість суперечить заявленій меті демократизації думки”. Автори застерегли, що видання скочується до дзеркального відображення мейнстріму з протилежним знаком, тобто теж перетворюється на своєрідну пропаганду. Також вони звинуватили Єнса Верніке в авторитарному стилі керівництва та непрозорості фінансів: по суті, Beirat став “декорацією”, а важливі рішення, включно з редакційними та фінансовими, Верніке приймав одноосібно

Вони навели приклад, як Верніке без обговорення оголосив про створення фонду “Libertas Publishing LLC” в Латинській Америці, куди мають іти всі пожертви для Rubikon - консультативна рада дізналася про це постфактум. Колишні однодумці Осрайника були збентежені, чому гроші хочуть вивести в Латинську Америку і як це гарантує захист від “фашистських посягань”, про які згадав Верніке, який вочевидь побоювався замороження рахунків у Німеччині). Відповіді вони не отримали, натомість Верніке назвав їхній лист “денонсаційним” і пригрозив судом, якщо вони його оприлюднять.

Цей конфлікт вилився в публічну площину і для репутації Rubikon, а також особисто Осрайника, як тодішнього директора, став це ударом: вийшло, що навіть ліві інтелектуали, які спочатку підтримували платформу, відмежувалися від неї, побачивши радикалізацію та непрозорість. Багато спостерігачів зробили висновок, що Rubikon остаточно пішов в нішу конспірології. Сам Осрайник публічно не коментував цей інцидент, але невдовзі після нього відбувся ребрендинг Rubikon на Manova

В німецькому сегменті соцмереж ім’я Осрайника згадується як правило у двох контекстах: або з похвалою на альтернативних каналах Telegram/YouTube, або з осудом в дискусіях про дезінформацію.

👇👇👇👇👇👇

Прихильники (в тому числі і праві популісти, і ліві антиглобалісти) називають його “один із небагатьох, хто має мужність говорити правду”. Натомість журналісти Wikipedia і Psiram (анонімна платформа-викривальник псевдонауки) стали об’єктом нападок з боку самого Осрайника. В співавторській статті на Rubikon він нарікав, що Wikipedia та Psiram “переписують істину” і діють як інструменти дискредитації інакодумців .

Насправді ж на Psiram існує докладна стаття про Фло Осрайника, де він охарактеризований як конспіролог, противник карантину і автор rt, з переліком його заяв та помилкових тверджень. Вікіпедія також містить сторінки про Rubikon/Manova, де з посиланнями показано його зв’язок з теоріями змови та “кверфронтом”. Осрайник та його однодумці сприймають такі описи як «скоординовану кампанію проти них», що тільки «підтверджує» їх впевненість у правоті, типу “система боїться правди, тому нас поливають брудом”

За межами Німеччини постать Осрайника менш відома, але певний резонанс є в Австрії - через подвійне громадянство та німецькомовний простір і Швейцарії. Австрійські «альтернативні» «медіа», такі як Wochenblick до свого закриття, чи Info-DIREKT, поширювали інтерв’ю та уривки з «книг» Осрайника, розглядаючи його як союзника в спільній боротьбі проти “брюссельської диктатури” і COVID-обмежень. В Швейцарії журнал Zeitpunkt дав позитивну рецензію на “Donbassdonner”, схвально відгукнувшись про його контр-наратив щодо війни

Водночас, Європейські інституції починають звертати увагу на феномен таких «журналістів». Зокрема, в ЄС створено групу East StratCom Task Force, що відслідковує дезінформацію - в їх звітах фігурують наративи, аналогічні тим, що просуває Осрайник про “нацистів в Україні”, “штучність COVID” і т д. Хоч прямо його ім’я не називають, але «медіа» на кшталт Rubikon згадуються серед джерел дезінформації в Німеччині. В 2023 році Європарламент в резолюціях щодо іноземної пропаганди наголосив, що російська дезінформація проникає і в ліворадикальні, і в праворадикальні кола ЄС, наводячи приклади антисанкційних протестів, де звучали тези з роспропаганди, а їх якраз озвучують «журналісти» типу Осрайника. Федеральне відомство з охорони конституції (BfV) Німеччини згадує рух Querdenker, до якого фактично належить Осрайник, як об’єкт моніторингу через можливі екстремістські тенденції.

Осрайник ж критикує методи Wikipedia/Psiram за «непрозорість» і звинувачує їх в «маніпуляціях» фактами про нього. Його тактика доволі проста - ігнорувати звинувачення або пояснювати їх змовою проти правди.

Мораль. По факту «журналіст» нічим не відрізняється від 99% прокремлівських «незалежних» «експертів» в ЄС, які мають «альтернативну» думку:

Це фанат теорії змови

Антивакцинатор

Антиглобаліст

Фанат рф та путіна

Свідок «державного перевороту» в Україні 2014 року

Активний розповсюджувач російських наративів

Має повне схвалення на «репортажі» з окупованих рф територій

Нічого нового, одним словом - рф просто використовує свободу слова проти ЄС. Чи розуміють це спецслужби Європи? Як на мене, то не зовсім - таких осрайників в ЄС вагони.

Може пора з ними якось боротися, шановні партнери? Інакше завтра може бути запізно

Кінець

P.s - хочеш допомогти контрпропаганді України? - 4441111068433840

PayPal- [email protected]

Патреон -

https://www.patreon.com/fashdonetsk

ВТС -

bc1qdtrkvnqhur6zvftku73stq88y97ut4rg730kdq

Драсьте

Так пейте ее!

Хуй вам угодишь

Ожидание - не кормить Украину и жить как в Дубае

Реальность - благодаришь за пластиковые бочки с водой для унитаза на улице

Ебать же дно. Фу

Ростов. Якийсь росіянин вирішив вчинити суїцид, шоб звинуватити в цьому Україну

От же падло

Блять)

Хули ты жалуешься, быдло???

Та звідки ви, блд, беретесь?

Нове відео: https://youtu.be/HWoQX3ONJwc

“путінська династія смерті” — короткий, гострий і жорстко прозорий ролик, що розкриває, як російська влада перетворює людські життя на безкінечний цикл репресій і смертей. Не просто відео — дзеркало, в яке Кремль дивиться, але не бачить.

Це відео без цукру та лагідних слів — тільки відверта правда про те, що відбувається насправді. Як син моряка, який втопився в 2000 році на підводному човні Курськ, загинув за Путіна в Україні.

Підписуйся на канал, якщо хочеш почути правду — навіть коли вона болюча, а не дуже приємна. Тисни вподобайку, якщо тобі важливо, щоб більше людей дізналися про це. І зроби поширення — навіть це маленький удар у кремлівське мовчання.