🇩🇪Малюнок німецького двоміснога винищувача Luftstreitkräfte Halberstadt CL.II. Весна 1918 року.

🇬🇷Грецькі партизани, озброєні трофейною зброєю. Острів Крит. 1941 рік

🇺🇲Доброго ранку. Поранені морпіхи на підлозі вертольота H34 під час евакуації з району бойових дій. Острів Ван Туонг. 19 серпня 1965 року

🇦🇺🇺🇲Капрал 2/5 піхотного батальйону 17 піхотної бригади австралійської армії Леслі Аллен переносить пораненого осколком японської міни американського солдата на схилі гори Тамбу під час бою. Нова Гвінея, Саламауа. 30 липня 1943 року

🇩🇪Частина із 97 німецьких полонених, захоплених британськими військами. Район міста Тель-Ель-Ейза, Єгипет. 1 вересня 1942 року

Рівно 9 років тому «Азов» звільняв Маріуполь від проросійських сепаратистів, які понад місяць тероризували місто, намагаючись встановити у ньому свою злочинну владу.

13 червня 2014 року, без достатньої кількості озброєння, ще не маючи необхідного рівня підготовки, добровольці тоді ще батальйону «Азов» разом з іншими підрозділами Збройних сил штурмували місця зосередження терористів в захоплених ними адмінбудівлях та підняли над містом український прапор.

Відтоді Маріуполь став для нас справжнім домом. Домом, який ціною життів своїх бійців «Азов» захищав 8 років.

У 2022 році Маріуполю судилося стати щитом, який майже три місяці прикривав собою Україну. Найкращі воїни віддали свої життя, аби ворог не зміг стрімко просунутись далі.

Окупантам вдалося захопити Маріуполь, лише стерши його з лиця землі, перетворивши місто на суцільну руїну, знищивши тисячі його мешканців.

Зараз, як і у 2014 році, «Азов» на передовій, в самому епіцентрі доленосних для України подій. Крізь вогонь йде вперед, у кривавих боях звільняючи українські населені пункти.

13 червня 2014 року — перша сторінка в славетній історії нашого підрозділу. Перша, але далеко не остання.

Сьогодні, прямо в ці хвилини, азовці на фронті в надскладних умовах своїми потом та кровʼю пишуть нову історію.

Окупанти будуть знищені. Над Маріуполем знову замайорить синьо-жовтий прапор свободи. «Азов» повернеться додому.

🇫🇮Фінський снайпер фельдфебель Варкіла веде вогонь із окопа в районі річки Сестра. Ленінградська область. 18 квітня 1943 року

🇯🇵Японський генерал Іване Мацуї і принц Асака Ясухіко перед строєм солдатів. Захоплений Нанкін, Китай. 17 грудня 1937 року

🇬🇧Добраніч. Британські танкісти на вогнеметній модифікації танку Черчілль. Франція. 1944 рік

Євгену Коновальцю - 132 роки.

Вітати вже неживих людей якось не логічно, а от згадати - варто. Тим паче коли мова йде реально про Nаціональну Легенду. Засновник ОУН та головний командир Січових Стрільців був Вождем Nації. Його поява та життєвий шлях свого часу вкотре довели, що Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.

АЗОВ за внутрішними принципами та ієрархією часто порівнюють з ОУН та Січовими Стрільцями, а в самому підрозділі діє Військова школа імені Євгена Коновальця - кузня кадрів для азовського братерства.

Написав Олексій Рейнс "Консул" на @ACRains ꑭ

🇮🇹Військовослужбовці італійського "п'ємонтського" кавалерійського полку. Бійці озброєнні 6,5 мм карабінами Carcano M91 Moschetto da Cavalleria. 1913-1915 рік.