З днем добровольця усіх причетних! Тут навіть додати нічого, вже всі давно все сказали за мене
❤8
Forwarded from Андрій Білецький
Цього дня у 2014 ми прийняли перший бій проти росіян.
Ввечері 14 березня 2014 року російські та проросійські бойовики штурмували офіс «Патріота України» у Харкові на Римарській.
Тоді Кремль намагався взяти реванш за Майдан. Міліція на Сході і Півдні у ліпшому випадку вичікувала, чия візьме.
На початку березня проросійські сили захопили Харківську ОДА і мали всі шанси отримати контроль над містом.
Правда, тоді ж наша група фактично голими руками взяла базу проросійського «Оплоту» в Харкові і щодня робила партизанські вилазки.
Наша зухвалість сильно ламала плани антимайдану, тому 14 березня вони вирішили захопити наш офіс на Римарській. Прийшли вже з російськими каналами, які мали в прямому ефірі показувати їхній переможний бій з останніми «нацикам».
Харківські менти стояли по периметру і вдавали, що вони «над схваткой» - щоб у вирішальний момент підіграти росіянам.
Несподівано для себе мотороли, жиліни та весь прокремлівський паноптикум включно з «нічними вовками» отримали доброго прочухана. Їх було багато. Вони були добре озброєні. Тому навіть не розраховували, що щось піде не так.
Ми не чекали наказів. Просто зробили вибір - не бути жертвами. Цей вибір з нами назавжди. За 9 років він приводив нас у різні міста і села, де ми робили неможливе - перемагали росіян не завдяки, а всупереч обставинам.
Тоді нас була щопта. Сьогодні нас, добровольців - десятки тисяч. Завдяки добровольцям Україна переламала кремлівський сценарій на Майдані, потім у Харкові, Маріуполі, Одесі та ін. На добровольцях Україна тримається у нинішній війні і зараз.
Із днем добровольця усіх причетних!
Ввечері 14 березня 2014 року російські та проросійські бойовики штурмували офіс «Патріота України» у Харкові на Римарській.
Тоді Кремль намагався взяти реванш за Майдан. Міліція на Сході і Півдні у ліпшому випадку вичікувала, чия візьме.
На початку березня проросійські сили захопили Харківську ОДА і мали всі шанси отримати контроль над містом.
Правда, тоді ж наша група фактично голими руками взяла базу проросійського «Оплоту» в Харкові і щодня робила партизанські вилазки.
Наша зухвалість сильно ламала плани антимайдану, тому 14 березня вони вирішили захопити наш офіс на Римарській. Прийшли вже з російськими каналами, які мали в прямому ефірі показувати їхній переможний бій з останніми «нацикам».
Харківські менти стояли по периметру і вдавали, що вони «над схваткой» - щоб у вирішальний момент підіграти росіянам.
Несподівано для себе мотороли, жиліни та весь прокремлівський паноптикум включно з «нічними вовками» отримали доброго прочухана. Їх було багато. Вони були добре озброєні. Тому навіть не розраховували, що щось піде не так.
Ми не чекали наказів. Просто зробили вибір - не бути жертвами. Цей вибір з нами назавжди. За 9 років він приводив нас у різні міста і села, де ми робили неможливе - перемагали росіян не завдяки, а всупереч обставинам.
Тоді нас була щопта. Сьогодні нас, добровольців - десятки тисяч. Завдяки добровольцям Україна переламала кремлівський сценарій на Майдані, потім у Харкові, Маріуполі, Одесі та ін. На добровольцях Україна тримається у нинішній війні і зараз.
Із днем добровольця усіх причетних!
👍6
Forwarded from Андрій Білецький
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
У День українського добровольця зміг потрапити на церемонію перепоховання праху ідеолога Азовського руху та мого близького друга Миколи Кравченка.
Я знав Крука майже 20 років. Ми разом створювали Патріот України, він стояв у витоків Правого Сектору у Києві, Українських партизанів на Харківщині та батальйону "Азов". Все його життя – це боротьба за Велику Україну. І загинув він у боях за Київщину.
Важко повірити, що вже минув рік. Цей час пролетів швидко у боях, з перемогами та втратами. Я хочу, щоб всі ми не забували ціну нашого існування. Не забували тих, хто віддав життя, поклавши початок всьому потужному Азовському Руху.
Ми маємо довести їхню справу життя до завершення. До перемоги та побудови Великої України, про яку мріяв мій друг і брат Микола Крук.
Я знав Крука майже 20 років. Ми разом створювали Патріот України, він стояв у витоків Правого Сектору у Києві, Українських партизанів на Харківщині та батальйону "Азов". Все його життя – це боротьба за Велику Україну. І загинув він у боях за Київщину.
Важко повірити, що вже минув рік. Цей час пролетів швидко у боях, з перемогами та втратами. Я хочу, щоб всі ми не забували ціну нашого існування. Не забували тих, хто віддав життя, поклавши початок всьому потужному Азовському Руху.
Ми маємо довести їхню справу життя до завершення. До перемоги та побудови Великої України, про яку мріяв мій друг і брат Микола Крук.
❤6
🇵🇱Стильні польські діти солдати, яким дали фотокамеру в руки. Точна дата зйомки невідома, ~1991 рік
😁7🔥3