Це важко усвідомити, але ухилянство і несамовита радісна істерика від вбивства рандомних росіян в Білгороді - це дві сторони однієї медалі. А медаль ця - дріб’язковість та хуторянство. Воювати і стріляти треба, в пацифізмі ви мене точно не звинуватите, але підхід заради чого ми це усе робимо? Так от, якщо суть війни в тому, аби від нас «просто відчепилися», тоді ми програємо, я вам гарантую, якщо ж ми вийдемо за рамки навʼязаних обставин і нарешті піднімемо на прапор високі ідеали та великі ідеї, у нас є шанс.
Війну колонії проти імперії необхідно перетворити на війну нових варварів проти помираючої імперії.
Ватаги сарматів мають спустошити північні землі заради побудови нової імперії, з центром у Києві.
Ви не зрозумієте, але це неважливо.
Нація - це ті, хто в поході та в бою, а не ті, хто за монітором радісно заливається від жартів про білгородське пво, периферійним зором поглядаючи чи не прийшли з воєнкомату.

@BKhodakovsky

Тішуся, бо завтра перемога, виходимо на кордони 91 року, вбиваємо всіх росіян запустивши ядерного пса патрона по пункту прийнятті рішень в Москві, після чого живемо як колись до майдану.

Мусимо завтра перемогти, щоб приїхавші з-за кордону ждуни могли проголосувати на виборах за якогось рандомного уйобка, потім обов'язково жалітися, що і цей обранець краде,краде,краде.

Мусимо перемогти, аби ті хто палець об палець не вдарили мали можливість голосувати і вирішувати долю країни.

Мусимо перемогти, аби всю відповідальність перекладати на когось - бо ж не ми винні, а вони всі, не ми ж їх обрали....чи не так?