This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
А дома-дома пан господар
Харківщина, Первомайськ-Дмитрівка
збирачі Осадча, Новикова, 1991
Харківщина, Первомайськ-Дмитрівка
збирачі Осадча, Новикова, 1991
❤5
Audio
Щедрівка господарю
с. Христофорове, Ульянівка, Кропивницький, Побужжя
запис: О. Терещенко у 1990-х рр.
CD "Музичний фольклор Кіровоградської області", 2004 рік
@folklore21
с. Христофорове, Ульянівка, Кропивницький, Побужжя
запис: О. Терещенко у 1990-х рр.
CD "Музичний фольклор Кіровоградської області", 2004 рік
@folklore21
❤7
Audio
❤2
агов, мої маленькі чортенята!
#берлін #нефольклор
завтра о 20:00 Віче/Vitsche гратиме вертеп ось тут: ACUD Theater, Veteranenstr. 21, я там теж співатиму. кого ще не запросила особисто -- доєднуйтесь! то надто красиво, аби пропустити
а ще у програмі:
19:00 Mavka
21:00 Pyrig I Batig
22:00 DZ‘OB
#берлін #нефольклор
завтра о 20:00 Віче/Vitsche гратиме вертеп ось тут: ACUD Theater, Veteranenstr. 21, я там теж співатиму. кого ще не запросила особисто -- доєднуйтесь! то надто красиво, аби пропустити
а ще у програмі:
19:00 Mavka
21:00 Pyrig I Batig
22:00 DZ‘OB
🔥2
Forwarded from Умовна етнографія. (Yaryna Sizyk)
HeyGuide випустив альбом колядок. У ньому можна почути носіїв традиції з села Лука, Крячківки і вторинні фольклорні колективи: Вільце, Божичі, ГуляйГород, а також Олексія Зайця. Красивий, добрий реліз і ще одна можливість повчити колядки!
Анастасія Івченко поділилася своїм враженням:
«Для нас з Женьою це дуже велика цінність. Автентична пісня потребує нашої підтримки, вона дивовижна та життєствердна. Варто послухати хоча б одну пісню, щоб відчути всю силу та мудрість нашого народу. Ми декілька місяців працювали над цим альбомом. Їздили в село Лука на Київщині, в Крячківку до легендарного «Древа». Записували це все на студії, в сільських клубах, хатах. Часто без світла, іноді біля генераторів. Україна вічна та непереможна, як наша пісня💕
Ми дуже вдячні за допомогу Вероніці Селегі та Gadh Foundation.»
Чекаю більше інформації про гурти та виконавців на сторінці проекту😊
Матеріали: Анастасія Івченко
Анастасія Івченко поділилася своїм враженням:
«Для нас з Женьою це дуже велика цінність. Автентична пісня потребує нашої підтримки, вона дивовижна та життєствердна. Варто послухати хоча б одну пісню, щоб відчути всю силу та мудрість нашого народу. Ми декілька місяців працювали над цим альбомом. Їздили в село Лука на Київщині, в Крячківку до легендарного «Древа». Записували це все на студії, в сільських клубах, хатах. Часто без світла, іноді біля генераторів. Україна вічна та непереможна, як наша пісня💕
Ми дуже вдячні за допомогу Вероніці Селегі та Gadh Foundation.»
Чекаю більше інформації про гурти та виконавців на сторінці проекту😊
Матеріали: Анастасія Івченко
🔥3❤1
з якою мотивацією "нєтвайнє" чи "мипросталюбімвашукультуру" московити не переспівували б наші пісні, це завжди викликатиме реакцію "якого хєра".
от досі не розумію, якого хєра їм замало свого (подекуди ще погано дослідженого) фольклору. якого хєра молода фольклористка звідкілясь із сибіру в полтавській сорочці співає Полтавщину з традиційно жахливим московитським акцентом. якого хєра -- вже після вторгнення -- відома наша етномузикологиня продовжує в мацквє вчити українських пісень всіх бажаючих (може, вже ні, я перестала весною з нею спілкуватись). якого хєра тут в Берліні московити так і пруться на майстерки із традиційним співом, приховуючи своє московитське походження. або не приховуючи, але з криками про дискримінацію за паспортом чи мовою. мене трясе від будь-якого чужого виконання, хай то німець чи француз, а щодо росіян виникає фізичне бажання їх душити.
а тоді все життя слухаєш, ніби українська -- то не мова, а існування України -- історична помилка. в Берліні, Шостці, Одесі, Києві.
от досі не розумію, якого хєра їм замало свого (подекуди ще погано дослідженого) фольклору. якого хєра молода фольклористка звідкілясь із сибіру в полтавській сорочці співає Полтавщину з традиційно жахливим московитським акцентом. якого хєра -- вже після вторгнення -- відома наша етномузикологиня продовжує в мацквє вчити українських пісень всіх бажаючих (може, вже ні, я перестала весною з нею спілкуватись). якого хєра тут в Берліні московити так і пруться на майстерки із традиційним співом, приховуючи своє московитське походження. або не приховуючи, але з криками про дискримінацію за паспортом чи мовою. мене трясе від будь-якого чужого виконання, хай то німець чи француз, а щодо росіян виникає фізичне бажання їх душити.
а тоді все життя слухаєш, ніби українська -- то не мова, а існування України -- історична помилка. в Берліні, Шостці, Одесі, Києві.
🤔6