спершу цей канал слугував плеєром для ансамблю, в якому я тоді співала, а після 24 лютого перетворився на збірку сумбурних записів, завдяки яким гашу лють, бо в щоденниках не виходить. зараз видалила звідси всіх, з ким співала (рос.музику ще раніше) та поволі стираю сліди того часу із пам'яті телефона і власної. не хочу ділитись українським ні з ким, хто не українець. не хочу ні з ким обговорювати. рада, що сказала собі це. німці, колишні росіяни, будь-хто, хто захоплюється нашою культурою з одного боку, а з іншого розповідає, що не всьо так однозначно, всі новини брешуть, як там насправді ми не знаєм, зброя продовжує конфлікт -- йдуть в сраку.

особливо після відео з черепом нашого воїна. весь день почувалася жахливо по іншим причинам і гортала стрічку фб -- там, звісно, ліберальні росіяни пережовують одні й ті ж самі свої проблємки. прірва розростається.

не хочу послуговуватись російською з друзями чи випадковими людьми, котрі не розуміють української. взагалі не хочу чути чи бачити російську, але в Берліні, блядь, все російською, навіть українські діти в нашому проєкті, навіть опитування з підтекстом "а чи потрібна українська взагалі, якщо біженці і російську розуміють?"
дожити до жовтня і, якщо лишусь в цій лицемірній країні, попроситись в місцевий "Пласт".

канал все більше схожий на хаотичний нотатник, яким, на жаль, стало моє життя. тут і надалі буде багато пісень, картинок побільшає, ну і профанні міркування лишаться.

це було минулого року у Вільнюсі

то співають латвійці, а грають усі підряд

#Сумщина

@folklore21

2019 рік
так говорять в селі Ображіївка (Шосткинський район, Сумська обл.).

#Сумщина