Forwarded from Гриби, гроби і дисертації
Село Малополовецьке у Фастівському районі.
Свято Маковія, фотоархів Анни Анцибор (моя братова😊)
Перше фото - з 1950х, друге - 1983
Я обожнюю тему з гарбузами в українській культурі та контексти Геловіну. Так от. Приклад святкування Маковія, Семена, Михайла і Андрія – якраз про те, що в деяких регіонах в нас дуже навіть активно використовуються гарбузи.
Свято Маковія, фотоархів Анни Анцибор (моя братова😊)
Перше фото - з 1950х, друге - 1983
Я обожнюю тему з гарбузами в українській культурі та контексти Геловіну. Так от. Приклад святкування Маковія, Семена, Михайла і Андрія – якраз про те, що в деяких регіонах в нас дуже навіть активно використовуються гарбузи.
наканєцтва (с) можна поспівати в повний голос в тих традиціях, до яких голос лежить, а не "все підряд, бо красіво".
повчили пісень, аби співати їх з дітками. поговорили з українцями, що теж живуть традиційною музикою. поговорили про війну і про те, як зараз взагалі важко (але й необхідно) співати.
подивилась вживу на кишеню Оленки Дідик та ягнусик. дізналась, що знайома теж грає на арфі (терапевтичній). не відкладатиму співи на "коли війна закінчиться нашою перемогою", бо тут усе -- війна.
повчили пісень, аби співати їх з дітками. поговорили з українцями, що теж живуть традиційною музикою. поговорили про війну і про те, як зараз взагалі важко (але й необхідно) співати.
подивилась вживу на кишеню Оленки Дідик та ягнусик. дізналась, що знайома теж грає на арфі (терапевтичній). не відкладатиму співи на "коли війна закінчиться нашою перемогою", бо тут усе -- війна.
❤1
поле болото 21 💀 pinned «останні кілька років мене де-не-де цікавили табірні та тюремні пісні через особливу поетизацію дрібниць вбогого побуту в текстах. це як наскельні малюнки, тільки про нещодавнє, тому зрозуміле. всі пісні, які пам'ятаю і інколи співала — іронічні пісні скорених.…»
і все ж сьогодні знову постало питання щодо традиції. очевидно, що найпростіше співати своє +- схожі. я слухаю хаотично, не по регіонам, а по настрою (і звісно, Полтавщина передує), тому сама не можу відтворити якусь манеру співу. зараз розумію, скільки було помилок за ці роки, треба завжди слухати тіло передусім.
здається, геть не знаю на слух Чернігівщину, а з Сумщини чітко чую лише с. Линово.
боже, це такий жаль -- не піти у фольклористи, а уривками долучатися. але хоча б в моєму дитинстві були і обряди, і родинні співи, і традиційний устрій, і город, і церква, і вишиття, і ткацтво, і діалекти.
цінувати, що маємо, і примножувати.
здається, геть не знаю на слух Чернігівщину, а з Сумщини чітко чую лише с. Линово.
боже, це такий жаль -- не піти у фольклористи, а уривками долучатися. але хоча б в моєму дитинстві були і обряди, і родинні співи, і традиційний устрій, і город, і церква, і вишиття, і ткацтво, і діалекти.
цінувати, що маємо, і примножувати.
сказали щойно перед співами: мовляв, по мені видно, що давно в Берліні живу, бо обличчя перестроїлось на німецьку вимову. what?
це як "в мене строєніє щелепи інше, я не можу українською говорити". от дідько
а я ж німецькою майже не говорю в побуті
це як "в мене строєніє щелепи інше, я не можу українською говорити". от дідько
а я ж німецькою майже не говорю в побуті
Audio
заспівує спочатку Марічка, потім Анна
#учбове
можна не слухати, зберігаю для себе, щоб не загубити, як завжди
з усіх, у кого я вчилася співати, до душі найбільш Ірина. як це працює? вона така неймовірна, тендітна та добра, ніби світло від неї. співати то важко, то легко, пекельна втома щоденно, але крізь втому проростає любов -- це так рідко в мене зараз
@folklore21
#учбове
можна не слухати, зберігаю для себе, щоб не загубити, як завжди
з усіх, у кого я вчилася співати, до душі найбільш Ірина. як це працює? вона така неймовірна, тендітна та добра, ніби світло від неї. співати то важко, то легко, пекельна втома щоденно, але крізь втому проростає любов -- це так рідко в мене зараз
@folklore21
❤1
ми майже не розспівуємось і не робимо фізичних вправ, не розігріваємо горло, не не не. сидячи, скручені, а коли встаєм, руки де попало.
не розумію, чому раніше не спадало на думку, що бабусі не розспівуються і не стоять, мов на концерті?
як не дивно, значно легше з часом співати саме так, може, бо дуже приємні дівчата-хлопці у групі, з ними комфортно, мінімум почуттів, я просто насолоджуюсь українськими голосами, які ніхто у світі не повторить, навіть поляки (пробачте! дуже вас люблю, але)
ось тепер все менше розумію, як і навіщо (було) співати пісень інших народів. це вже Mündigkeit по Канту чи ще нє?
не розумію, чому раніше не спадало на думку, що бабусі не розспівуються і не стоять, мов на концерті?
як не дивно, значно легше з часом співати саме так, може, бо дуже приємні дівчата-хлопці у групі, з ними комфортно, мінімум почуттів, я просто насолоджуюсь українськими голосами, які ніхто у світі не повторить, навіть поляки (пробачте! дуже вас люблю, але)
ось тепер все менше розумію, як і навіщо (було) співати пісень інших народів. це вже Mündigkeit по Канту чи ще нє?
Маруся отравілась
Сольоним огурцом,
І даже нє простілась
С родним своїм отцом...
Сольоним огурцом,
І даже нє простілась
С родним своїм отцом...
Приїхав милий з поля,
Подарочок привьоз:
Колєчко золотоє,
Букетік разних роз.
Колєчко розпаялось,
Букетік присов’яв –
Навєрно, мой мильонок
З другою загуляв.
Подарочок привьоз:
Колєчко золотоє,
Букетік разних роз.
Колєчко розпаялось,
Букетік присов’яв –
Навєрно, мой мильонок
З другою загуляв.