"демилитаризация и денацификация" телефона та комп'ютера -- це видалити всі фото-, відео- та аудіоматеріали з фольклором та ремеслами, що побутували на території росії, які я збирала з 2011 року. згодом сюди складатиму натомість українське, яке збираю ще довше.

в нас ту хустку називали "кордонкою" і я досі не зрозуміла, в яких регіонах її носили

Кубань -- це Україна 💙💛

станиця Уманська (Ленінградська), Краснодарський край, Кубань

@folklore21

люблю ці срачі про автентику, бо часом це не срачі, а дискусії. маю надію, вони відобразяться в новому законодавстві, а зараз принаймні вплинуть на сприйняття матеріальної спадщини пересічними громадянами

наканєцтва (с) можна поспівати в повний голос в тих традиціях, до яких голос лежить, а не "все підряд, бо красіво".
повчили пісень, аби співати їх з дітками. поговорили з українцями, що теж живуть традиційною музикою. поговорили про війну і про те, як зараз взагалі важко (але й необхідно) співати.
подивилась вживу на кишеню Оленки Дідик та ягнусик. дізналась, що знайома теж грає на арфі (терапевтичній). не відкладатиму співи на "коли війна закінчиться нашою перемогою", бо тут усе -- війна.

ось це гра, не забути з дітьми спробувати

@folklore21

ось пісня з села Козелець (Чернігівська область), як виявилося


@folklore21

і все ж сьогодні знову постало питання щодо традиції. очевидно, що найпростіше співати своє +- схожі. я слухаю хаотично, не по регіонам, а по настрою (і звісно, Полтавщина передує), тому сама не можу відтворити якусь манеру співу. зараз розумію, скільки було помилок за ці роки, треба завжди слухати тіло передусім.
здається, геть не знаю на слух Чернігівщину, а з Сумщини чітко чую лише с. Линово.
боже, це такий жаль -- не піти у фольклористи, а уривками долучатися. але хоча б в моєму дитинстві були і обряди, і родинні співи, і традиційний устрій, і город, і церква, і вишиття, і ткацтво, і діалекти.
цінувати, що маємо, і примножувати.