вирване з контексту нагадування (але контекст і не потрібен):

"Немає виправдання людям, які співають українською, але при цьому підтримують війну".

я би ще додала "мразоти кончені" і вже подумки побажала би оцим сидіти разом з дітьми/батьками в підвалах півроку.
це пишуть мої знайомі українки з московії, ну і я теж на схожих "співаків і співачок" надивилась тут за ці півроку. наскрізно -- двоєдушність і ницість, але найбільше в них усе ж тупості. завжди дивуюсь цій трухлявій, нездоланній тупості в людях, що вчились в університетах (і московитських, і європейських, інтєліґєнция ж). коли людина просто посилає у простір звуки, ретранслює повторені тисячі разів слова і фрази, копіює синтаксичні каркаси (це, звісно, постмодерне прокляття усім нам) і стає в позу "оригінальної думки". хоча за весь час у спілкуванні з вами не вимовила жодного звуку, який можна було б навіть умовно вважати думкою.
Боже, Ти послав мому народові ту несамовито прекрасну поліфонію, аби ми множили красу, то збав нас від цєї погані і всєї русні.

(ЗСУ, звісно, збавить)

світлина у дописі Улясі про День української державності

а ще її зараз переспівують київські гурти, та так незвично і красиво, но немає ще запису, тілько етери в інстаграмові

не забути десь таки виловити сучасну фольклорну версію, бо пісня дуже-дуже сильна та помічна

"демилитаризация и денацификация" телефона та комп'ютера -- це видалити всі фото-, відео- та аудіоматеріали з фольклором та ремеслами, що побутували на території росії, які я збирала з 2011 року. згодом сюди складатиму натомість українське, яке збираю ще довше.

в нас ту хустку називали "кордонкою" і я досі не зрозуміла, в яких регіонах її носили