Попереду перших — інженерні війська!

Інженерна розвідка і будівництво фортифікацій. Сотні кілометрів оборонних ліній, тонни вибухівки, сучасні технології і тисячі підірваних окупантів та російської техніки.

Сьогодні інженери Третього армійського корпусу доводять, що здатні на більше, ніж здається можливим. І разом прокладають шляхи до звільнення українських земель.

Вітаємо братів з Днем інженерних військ України!

Третій армійський корпус 🇺🇦

Сапери та інженери 3 АК відзначили День інженерних військ поповненням до своїх лав нового батальйону підтримки

96 ОБП продовжує набір людей на інженерні посади.

Приєднуйся, та ставай опорою бойових підрозділів Третього армійського корпусу!

ЗАПОВНИТИ АНКЕТУ

Святе, саморобне, з осколками — для окупантів!

Інженери Третього армійського корпусу роблять ворогу «бада-бум» і щоб росіяни та техніка мінусувалися ще ефективніше — витреновуємо практику великого вибуху на полігоні.

Як зібрати вибухове комбо, поставити загородження і дистанційно підірвати там, де не очікує ворог — у відео з інженерної підготовки саперів 53-ї ОМБр!

Увага: не повторювати в домашніх умовах. Повторюй в Третьому корпусі — долучайся на ab3.army!

Третій армійський корпус | Instagram | Facebook | YouTube | ab3.army | TikTok | Підтримати 🇺🇦

Навчальна смуга перешкод долається швидко та успішно, якщо поряд побратими

Інженери 96 ОБП проводить тренування за кожної можливості, підвищуючи фізичну витривалість та професійну підготовку особового складу до виконання найскладніших завдань.

Третій армійський корпус | Instagram | Facebook | TikTok

ОТРК «Точка-У» з бойовою частиною від авіаційної бомби

Інженери 19-ї бригади здійснили заміну штатної бойової частини комплексу на бойову частину від фугасної авіаційної бомби. У мінімальні строки було проведено необхідні випробування, після чого в найкоротший термін забезпечено розгортання серійного виробництва модернізованих ракет.

96 ОБП ІІІ АК

Наш побратим, друг Ірландець дав інтерв'ю для рубрики "Бандерорегбісти в ЗСУ", він є колишнім гравцем київського "Арго" і ми ділимось з вами цією історією.

🎤 Чому ти на фронті?

Це мій обов’язок. Кожен чоловік має бути захисником своєї родини, а Україну я вважаю нашою спільною і єдиною великою родиною. Батько ж не може любити одну свою дитину більше за іншу. Отак і поїхали захищати Донбас із Закарпаття, Запоріжжя з Волині, Харківщину з Галичини. Інакше я б не зміг своїм дітям після війни дивитися в очі. А це ж і заради них, заради возз’єднання всіх родин…

🎤 То як саме ти став військовим?

Після служби на “срочці” у 90-х я був переконаний, що більше ніколи не вдягну військову форму. Але, як то кажуть, не зарікайся… Тож після вивезення родини у безпечне місце в перші дні повномасштабки одразу повернувся і почав “штурмувати” військкомати, де на той момент стояли черги. Скрізь отримував відповідь “Чекайте, вам передзвонять” або “Не можемо вас взяти: у вас троє неповнолітніх дітей”. Тому на початку я волонтерив, у будь-який можливий спосіб долучаючись до захисту Києва. Але в один момент терпець урвався, і я написав на гарячу лінію Міноборони листа, на який отримав швидку відповідь і запрошення до РВК в м.Києві. І вже з вересня 2022-го року офіційно став до лав ЗСУ.

🎤 Яка в тебе військова професія?

З перших днів на війні займаюсь справами інженерної підтримки (будівництво, забезпечення, саперна справа) в підрозділі одного з найкращих, якщо не найкращого командира сучасності Андрія Білецького.

🎤 Як ти пов’язаний з регбі?

У регбі потрапив у 1987 році: грав за дитячу команду “Авіатор”. З 1993-го почав тренуватись і грати за команду вищої ліги “Арго”. У складі юніорської збірної брав участь у Чемпіонаті світу (Румунія, 1995). Грав за Національну збірну України. Моя позиція на полі – тричетвертний (10-й, 12-й, крайній). Професійно займався до 2005 року, а до самого початку повномасштабки продовжував тренуватись і брати участь у турнірах у складі ветеранського клубу @VETER (KYIV OLD BOYS RUGBY CLUB). До речі, історія мого позивного теж пов’язана з регбі. Коли прийшов час обирати, я не вагаючись став “Ірландцем”, бо цей волелюбний народ мені близькі по духу і я вже понад 20 років уболіваю за їхню збірну. Для мене регбі – найкращий спорт на землі. Спорт, який виховує з хлопчиків справжніх чоловіків і гартує неймовірно міцний характер.

🎤 Які навички і знання з цивільного життя тобі стають у пригоді зараз?

Знов-таки, це насамперед характер. На війні без внутрішнього стержню і роботи в команді довго не проживеш. А міцним характером я завдячую регбі. А по-друге, до повномасштабного вторгнення я понад 15 років працював у сфері логістики і був власником транспортно-експедиційної компанії. Тож аналітичний склад розуму і винахідливість, потрібні для такої роботи, і зараз допомагають мені діяти оперативно і нестандартно. Я завжди керуюся принципом “дій ситуативно, а не за наказом”, бо важливо не лише виконати поставлену задачу, а й зберегти життя – і своє, і особового складу.

🎤 Яке твоє життєве кредо?

Вважаю, що для всього є свій час і що безвихідних ситуацій не буває. Найкращий мотиватор для боротьби і бажання вижити (інколи в нелюдських умовах) – це твоя родина і правильно поставлена ціль. А наша ціль єдина і незмінна – Свята, Могутня, Соборна, Відвічна Україна!

🎤 У тебе є заповітна мрія?

Мрію побачити, як після нашої перемоги повернуться до своїх дітей батьки, до батьків сини і доньки, а до своїх дружин чоловіки, як розквітне моя Україна і як підуть під вінець мої онуки. А ще мрію про навколосвітню мандрівку.

🎤 Що б ти хотів сказати цивільним у тилу?

Загалом для всіх, хто обрав цивільне життя, можу сказати одне – ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Тих, завдяки кому ви можете прокидатися в своїх квартирах поруч зі своїми рідними;
Тих, хто вже ніколи не повернеться додому;
Тих, хто з війська звертається до вас по допомогу.

І робіть усе, що в ваших силах, щоб наблизити перемогу України!

Першоджерело

96 ОБП ІІІ АК