💵https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-10-06-011061-a
📌 Заготівля жолудя дуба звичайного Новомосковське надлісництво
💰266 тис. грн.
⚡️Відкат  79 тис. грн. ( 30% від суми тендеру )
▶️ Ризик:  неякісні жолуді, доплата чорним кешем за насіння

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-10-06-011005-a
📌 Заготівля жолудя дуба звичайного Дніпровське надлісництво
💰 370 тис. грн.
⚡️ Відкат:  111 тис. грн. ( 30 % від суми тендеру )
▶️ Ризик: неякісні жолуді, доплата чорним кешем за жолуді ( скуповують у населення)

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-10-06-007573-a
📌 Лісозаготівельні послуги Одеське надлісництво
💰 1,1 млн. грн.
⚡️ Відкат 200 тис. грн. ( 150 грн. з м3 заготівлі лісу + бонуси для Болоховця)
▶️ Ризик: самовільні рубки для компенсації різниці у низькій розцінці

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-10-06-008587-a
📌Послуги «Оцінка впливу на довкілля», а саме отримання висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності Бродівське надлісництво
💰 550 тис. грн.
⚡️ Відкат : 55 тис. грн. ( 10 % від суми тендеру)
▶️ Ризики: матеріали складаються у виді висновку без виїзду в натуру. Чиста формальність .

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-10-06-001919-a
📌 Лісокультурні послуги (заготівля лісового насіння) Берегометське надлісництво
💰 105 тис. грн.
⚡️Відкат: 30 тис. грн. ( 30 % від суми тендеру )
▶️ Ризики: роботи виконуються силами лісової охорони, акти виконаних робіт закривають на наближених до керівництва ФОПів

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-10-03-012032-a
📌 Послуги з посадки та доповнення лісових культур Шосткинське, Городнянське, Ніжинське, Новгород-Сіверське, Чернігівське надлісництва
💰 7,7 млн. грн.
⚡️Відкат: 3 млн. грн. ( 40 % від суми тендеру)
▶️ Ризик: роботи виконуються силами лісової охорони з залученням місцевого населення, акти виконаних робіт закривають на наближених до керівництва ФОПів, розрахунок деревиною з людьми ( бартер )

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-10-03-011979-a
📌 Послуги з посадки та доповнення лісових культур Конотопське, Сумське, Тростянецьке надлісництва
💰 3,2 млн. грн.
⚡️Відкат: 1,2 млн. грн. ( 40 % від суми тендеру)
▶️ Ризик: роботи виконуються силами лісової охорони з залученням місцевого населення, акти виконаних робіт закривають на наближених до керівництва ФОПів.

https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-10-06-011705-a
📌 Автоматичні пристрої для виштовхування бирок та молотки для маркування деревини
💰 518 тис. грн.
⚡️ Відкат: 103 тис. грн.( 20 % від суми тендеру )
▶️ Ризик: Завишена ціна на пристрої

🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤


🛫 [email protected]

🚨 КЕКЦ пише, Частина 2
Плющ пише «  Винищення  старих, дуплястих та всихаючих листяних дерев під час рубок призводить до знищення екологічних ниш як вишеназваних рідкісних та зникаючих видів, які охороняються Бернською конвенцією та Червоною книгою України…( …) Вилучення таких дерев на територіях заповідників та природних парків двічі непропустимо… «.

Таким чином, згідно висновків експертів, рубка сухостійних дерев під час вибіркових санитарніх рубок веде до  знищення або погіршення середовищ перебування рідкісних видів тварин, що є порушеням ч. 2  ст. 90 Кодексу України про адміністративні  правопорушення :» Погіршення, знищення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, види яких занесені до Червоної книги України або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України ( …) -тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого і на посадових осіб - від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого.»

Крім того проведення вибіркових санітарних рубок є порушенням ст. 6  Конвенції   про охорону дикої флори та фауни  і природних середовищ існування в Європі ( Бернська конвенція) ( Україна приєдналася до Бернської конвенції у 1996 р.), а саме «Кожна Договірна  Сторона  вживає  відповідних  і   необхідних  законодавчих   та   адміністративних   заходів   для  забезпечення
особливої охорони видів дикої  фауни,  зазначених  у  додатку  II.
Стосовно цих видів, зокрема, забороняється таке:

     a) всі  форми  навмисного  вилову,  утримання  та  навмисного
знищення;

     b) навмисне  зашкодження  місцям  виведення   потомства   або
відпочинку чи їхнє знищення;

     c) навмисне порушення спокою дикої фауни,  особливо у  період
виведення та вирощування потомства і зимівлі,  якщо таке порушення
є істотним з точки зору цілей цієї Конвенції;».



Дані Червоної книги свідчать, що санітарні рубки, як суцільні, так і вибіркові, шкодять або знищують місця перебування , або  сприяють знищенню 89 видів фауни і 33 видів флори, занесених до Червоної книги України, а також 119 видів тварин, що охороняються Списком 2 Бернської конвенції.

Зашкодженя  або знищення місць перебування видів з Червоної книги України , або з Списку 2 Бернської конвенції, або знищення  самих ціх видів є  також грубим порушенням  ч. 3 статті 7 Закону « Про природно-заповідний фонд України» : « На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об’єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.»

Згідно ст. 20 Закона « Про Червону книгу України «   -«Відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, несуть особи, винні у:погіршенні, знищенні середовища перебування (зростання) видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України; (…) вчиненні інших дій, що завдали шкоди тваринам і рослинам, види яких занесені до Червоної книги України».



Таким чином, саме  затвердження та видача  заступниками міністра Міндовкілля О.Юхимчук та В. Киреєвою лімітів 7 національним природним паркам у 2025 р. на вибіркові санітарні рубки не тільки нанесло огромну екологічну шкоду природним комплексам та біорізноманіттю ( рідкісним видам тварин та іх оселищам) національних природних парків, але ще  грубо порушило низку Законів України та міжнародних конвенцій.

Тому Київський еколого-культурний центр ( КЕКЦ) вимагає від Міністерства економіки, довкілля та с.господарства негайного скасування ціх незаконних  лімітів, а також  буде домагатися відкриття кримінальних справ  на колишних заступників міністра Міндовкілля  О.Юхимчук та В. Киреєву.

🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤


🛫 [email protected]

🚨Екоінспекція на чолі з Барчуком працює!!! У Саші Кватирко не весело …....

🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤


🛫 [email protected]

⚠️ Кватирка повністю зачищають з Волині !!!!!



🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤


🛫 [email protected]

⚠️Як повідомляють колеги з «Сила правди», у філії «Поліський лісовий офіс» ДП «Ліси України», новий керівник - https://www.facebook.com/share/14HFtrTqEEk/?mibextid=wwXIfr .

На цю посаду призначили очільника Дубенського лісового господарства на Рівненщині, Віталія Кошмака. Нагадаємо, що його попередник Сергій Чуприна керував відомством лише девʼять місяців, з січня по жовтень 2025-го.

Команда Eco Factor звісно вітає новопризначеного директора філії, і одразу курсує про ситуацію, яка вже не один день турбує простий люд. Два слова. Звірів, Воротнів!

На жаль ні один директор не зміг «розрулити» питання з незаконними будівництвами в заказниках, але надія ще є!

Пане Віталій, що думаєте з даного приводу? Коли нам чекати зрушення у лісовій галузі на Волині?

🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤


📩  [email protected]

⚠️ Індульгенція для тіньових доходів, або як Болоховець дав можливість Сахнюку "підзаробити":
AbsolutionLeaks пише:
Ексдиректор філії «Ліси України» задекларував 8,37 млн грн доходу та авто за 3,73 млн: що показала декларація Сахнюка

Віктор Сахнюк, який до 1 вересня  обіймав посаду директора філії «Лісові репродуктивні ресурси» ДП «Ліси України», подав декларацію після звільнення

Схематозник проживає у селі Звірів (Волинська область), але фактично мешкає в Луцьку разом із дружиною Ольгою та доньками Анастасією і Соломією.

Сім’я Сахнюків володіє кількома об’єктами нерухомості:

- Дві квартири в Луцьку (по 92,4 м²), придбані дружиною 2021 року за 1,66 млн грн кожна (загалом 3,32 млн грн). Ринкова ціна таких квартир у 2025 році — близько 4–5 млн гривень
- Нежитлове приміщення в Луцьку (2,3 м²), придбане Ольгою 2021 року за 33 тис. гривень
- Незавершена квартира в с. Прилуцьке (Волинська область), власник — Віктор Сахнюк. Вартість і площа не вказані, але об’єкт побудовано за кошти декларанта.

Сім’я декларує два автомобілі:

- BMW X5 (2022), придбаний Ольгою 3 травня 2024 року за 1,2 млн грн (ринкова ціна ~2–2,5 млн грн).
- Volkswagen Touareg (2024), придбаний Віктором 3 квітня 2025 року за 3,73 млн грн

Загальний дохід Віктора Сахнюка за 8 місяців 2025 року склав 8,37 млн грн:

- Зарплата від філії «Лісові репродуктивні ресурси»: 8,53 млн грн (~1,06 млн грн/місяць).
- Зарплата від філії «Столичний лісовий офіс» (ЄДРПОУ 45530596): 644 330 грн.
- Дохід від продажу рухомого майна: 1,1 млн грн (покупець — Руслан Сагановський).

Сахнюк задекларував:

- 2,74 млн грн на рахунку в ПриватБанку
- 4,82 млн грн на рахунку в Укрексімбанку
- 810 тис. грн готівкою.

Експосадовець задекларував правочин від 1 березня — купівлю нерухомості за 3,02 млн гривень.

🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤🔤


📩  [email protected]

🚨 Спір за землю, або видавництво Сила Правди пише:
"Майже гектар виведеної з держлісфонду землі поблизу Луцька суд залишив приватним власникам землі під Луцьком.
Феміда вирішила спір про майже гектар землі на території нинішньої Заборолівської сільради поблизу Луцька на користь приватних власників. Упродовж більш як двох років прокурори намагалися повернути державі вилучені з лісового фонду землі. Проте виявилося, що строки звернення до суду давно минули. Тож ділянки залишились у власності приватних осіб.
  Про це йдеться у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 28 серпня 2025 року.
  На кону стояло питання власності на майже гектар землі у селі Тарасове під Луцьком. На початку 2007 року тоді ще Боголюбська сільська рада прийняла ділянку площею 0,98 га, яка належала державі і перебувала у користуванні ДП «Ківерцівське лісове господарство», до земель запасу.
  Правоохоронці відкрили кримінальну справу щодо тієї землі аж наприкінці 2020-го. А цивільний позов прокурори скерували до Луцького міськрайонного суду у 2023-ому. Спірні ділянки намагалися повернути державі, адже на момент їх прийняття в комунальну власність Боголюбською сільрадою вони належали до земель лісового фонду. Тобто будь-яке рішення щодо них міг приймати лише державний орган влади.
   Водночас Волинська обласна державна адміністрація такого рішення не приймала, а лісівники були не проти передачі земель у приватну власність.
«Зі змісту листа ДП «Ківерцівське ЛГ» від 20 квітня 2007 року № 192 суди встановили, що адміністрація підприємства не заперечувала щодо передачі до земель запасу Боголюбською сільської ради Луцького району земельної ділянки площею 2,0 га, яка розміщена в кварталі 37 виділ 5 , 7 Луцького лісництва і відведена до меж села Тарасове Луцького району згідно з рішенням Волинської обласної ради від 22 березня 2006 року № 26/21», – йдеться в судових документах.
   На момент звернення до суду гектар колись державної землі неподалік обласного центру вже мав приватних власників. У жовтні 2007 року його поділили на чотири ділянки по 0,25 га і роздали чотирьом фізичним особам для будівництва житла. Далі була низка перепродажів і перекроювання. Врешті у 2021-ому ділянки знову обʼєднали в одну, хоч і належить вона на умовах співвласності чотирьом людям.

Суд зауважив, що прокуратура звернулася з позовом про повернення землі державі надто пізно. На думку служителів Феміди, про порушення правоохоронцям було відомо ще в січні 2016 року з матеріалів кримінального провадження, а позов надійшов лише в 2023-му. Тобто замість передбачених законом трьох років позовної давності минуло сім. Відтак у квітні 2024 року Луцький міськрайонний суд відмовив у задоволенні позову.
Натомість Волинський апеляційний суд згодом задовольнив скаргу прокурорів на рішення першої інстанції. Там поважали, що строк давності слід рахувати з часу, коли про незаконну передачу ділянок дізналася обласна адміністрація, в інтересах якої за справу взялася прокуратура.
   «Разом з тим суд всупереч вимог ч. 1 ст. 261 Цивільного Кодексу України не зясував, з якого моменту у прокурора виникло право на звернення до суду з позовом в інтересах держави, та не зясував, коли саме Волинській обласній державній адміністрації стало відомо про порушення державних інтересів щодо права власності на спірну земельну ділянку», – йдеться у постанові.
У серпні 2025-го Верховний Суд поставив крапку в цій історії, погодившись, що позовна давність дійсно сплила ще в 2019 році.
«Встановивши, що органи прокуратури дізналися про порушення права власності держави на спірну земельну ділянку 22 січня 2016 року, а саме після отримання в межах досудового розслідування копії рішення Боголюбської сільської ради від 26 лютого 2007 року № 11/3, за яким спірна ділянка вибула з власності держави в комунальну власність, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що звернення з цим позовом 23 червня 2023 року відбулося поза межами позовної давності», – сказано в постанові."