❗️Виплати військовослужбовцям при пораненнях
У останньому дописі обіцяв розпочати публікації щодо відшкодування шкоди, завданої війною. Однак, від підписниці надійшло питання щодо виплат військовослужбовцям при пораненнях, а саме:
✅чи платять «бойові» під час реабілітації за висновком ВЛК?
✅щодо переліку документів, куди звертатись та яка послідовність дій?
Тож, не можу не відреагувати і не надати пріоритет саме цим питанням.
Почну з того, що при пораненнях виплачуються 2 види виплат:
✅додаткова винагорода (так звані «бойові») відповідно до постанови КМ України від 28.02.2022 №168, яка виплачується пропорційно до часу існування обставин, що є підставою для такої винагороди;
✅одноразова грошова допомога згідно із ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» та постанови КМ України від 25.12.2013№975.
Вигадувати велосипед не буду – ось у цій статті мої колеги надали досить детальну консультацію з приводу призначення вказаних виплат. Тому зупинюсь на проблемних нюансах, які цікавили підписницю.
Чи платять «бойові» під час реабілітації?
У цьому питанні п. 1 постанови КМ України від 28.02.2018 №168 досить чітко говорить, що до часу, за який виплачуються «бойові», включається:
✅час стаціонарного лікування у закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), а також час переміщення поранених військовослужбовців із одного закладу охорони здоров'я до іншого;
✅час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
❗️Підставою для виплати «бойових» є наказ командира (начальника) відповідного військового формування, у якому військовослужбовець проходить військову службу. У разі, якщо пораненого військовослужбовця не було включено до такого наказу – рекомендую писати рапорт на ім’я відповідного командира (начальника), а у разі його бездіяльності – оскаржувати її до суду та стягувати додаткову винагороду у судовому порядку.
Щодо одноразової грошової допомоги при пораненнях, то послідовність дій має бути наступна:
Крок 1: зібрати документи, вичерпний перелік яких передбачено п. 11 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2013 №975.
Крок 2: подати зібрані документи до уповноваженого органу, передбаченого п. 10 Порядку, а саме:
☑️або за місцем проходження служби, тобто – до відповідного командира (начальника) військового формування;
☑️або до уповноваженого структурного підрозділу ЗСУ, НГУ чи іншого військового формування (залежно від місця проходження служби), на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів.
Крок 3: після реєстрації документів чекаємо, оскільки:
☑️уповноважений орган у 15-денний строк складає висновок для розпорядника бюджетних коштів;
☑️розпорядник бюджетних коштів у місячний строк з дня надходження висновку з документами приймає рішення: або про призначення допомоги, або про відмову у її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання.
Тобто, у сукупності розгляд документів має відбуватись не більше 45 днів, а рішення про відмову у виплатах чи повернення документів на доопрацювання – можуть бути оскаржені.
Конкретний порядок ваших дій буде залежати від вашої ситуації – тут універсальну консультацію надати неможливо, тому у разі виникнення питань – пишіть у особисті повідомлення.
У останньому дописі обіцяв розпочати публікації щодо відшкодування шкоди, завданої війною. Однак, від підписниці надійшло питання щодо виплат військовослужбовцям при пораненнях, а саме:
✅чи платять «бойові» під час реабілітації за висновком ВЛК?
✅щодо переліку документів, куди звертатись та яка послідовність дій?
Тож, не можу не відреагувати і не надати пріоритет саме цим питанням.
Почну з того, що при пораненнях виплачуються 2 види виплат:
✅додаткова винагорода (так звані «бойові») відповідно до постанови КМ України від 28.02.2022 №168, яка виплачується пропорційно до часу існування обставин, що є підставою для такої винагороди;
✅одноразова грошова допомога згідно із ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» та постанови КМ України від 25.12.2013№975.
Вигадувати велосипед не буду – ось у цій статті мої колеги надали досить детальну консультацію з приводу призначення вказаних виплат. Тому зупинюсь на проблемних нюансах, які цікавили підписницю.
Чи платять «бойові» під час реабілітації?
У цьому питанні п. 1 постанови КМ України від 28.02.2018 №168 досить чітко говорить, що до часу, за який виплачуються «бойові», включається:
✅час стаціонарного лікування у закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), а також час переміщення поранених військовослужбовців із одного закладу охорони здоров'я до іншого;
✅час перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
❗️Підставою для виплати «бойових» є наказ командира (начальника) відповідного військового формування, у якому військовослужбовець проходить військову службу. У разі, якщо пораненого військовослужбовця не було включено до такого наказу – рекомендую писати рапорт на ім’я відповідного командира (начальника), а у разі його бездіяльності – оскаржувати її до суду та стягувати додаткову винагороду у судовому порядку.
Щодо одноразової грошової допомоги при пораненнях, то послідовність дій має бути наступна:
Крок 1: зібрати документи, вичерпний перелік яких передбачено п. 11 Порядку, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2013 №975.
Крок 2: подати зібрані документи до уповноваженого органу, передбаченого п. 10 Порядку, а саме:
☑️або за місцем проходження служби, тобто – до відповідного командира (начальника) військового формування;
☑️або до уповноваженого структурного підрозділу ЗСУ, НГУ чи іншого військового формування (залежно від місця проходження служби), на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів.
Крок 3: після реєстрації документів чекаємо, оскільки:
☑️уповноважений орган у 15-денний строк складає висновок для розпорядника бюджетних коштів;
☑️розпорядник бюджетних коштів у місячний строк з дня надходження висновку з документами приймає рішення: або про призначення допомоги, або про відмову у її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання.
Тобто, у сукупності розгляд документів має відбуватись не більше 45 днів, а рішення про відмову у виплатах чи повернення документів на доопрацювання – можуть бути оскаржені.
Конкретний порядок ваших дій буде залежати від вашої ситуації – тут універсальну консультацію надати неможливо, тому у разі виникнення питань – пишіть у особисті повідомлення.
👍20
Відшкодування майнової шкоди, завданої війною (частина 1)
Війна принесла на нашу землю багато лиха, а мільйони людей або були вимушені покинути свої домівки, або ці домівки зруйновані. Хто за це заплатить?
❗️Процес відшкодування шкоди можна умовно поділити на 3 етапи:
1️⃣Фіксація завданої шкоди та збирання доказів.
2️⃣Подача позову до суду про відшкодування шкоди та розгляд судової справи.
3️⃣Виконання судового рішення.
ВАЖЛИВО: одразу зауважую, що це лише один з можливих шляхів відшкодування шкоди, адже деякі юристи розглядають можливість подачі позовів на території іноземних держав, де є арештовані активи рф. Окрім того, наразі розглядаються законопроекти щодо відшкодування шкоди за рахунок бюджетних коштів України, але лише в межах пошкодженої чи знищеної житлової нерухомості.
Тож, почнемо з того, як зафіксувати факт завданої шкоди та які докази слід збирати:
☑️Перше, що повинен мати потерпілий – документальне підтвердження наявності у нього порушеного права. Наприклад, документи про право власності на зруйнований/пошкоджений будинок. Або документи, що підтверджують доходи ФОП у період до окупації та збройної агресії– якщо мова йде про недоотриманий дохід, втрачений у зв’язку із збройною агресією та окупацією. І так далі.
☑️ У подальшому – звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування щодо факту заподіяння шкоди внаслідок війни. Рекомендую використовувати усі доступні шляхи:
🖋звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину (ст. 438 КК України);
🖋подання інформаційного повідомлення про завдану шкоду, передбаченого постановою КМ України №380 від 26.03.2022;
🖋подання заяв щодо здійснення технічного обстеження, передбаченого постановою КМ України №473 від 19.04.2022.
📌ВАЖЛИВО: треба зберігати у себе докази таких звернень, докази їх отримання відповідними органами, а також відповіді та повідомлення, що будуть надходити за результатами їх розгляду.
☑️Також ви маєте змогу самостійно фіксувати усі пошкодження шляхом залучення спеціалізованих та експертних організацій, які складуть звіт про технічне обстеження пошкодженого майна та розмір завданих збитків. Не зайвим буде збір фото пошкоджених/знищених об’єктів у стані, що був до збройної агресії, а також зробити такі фото-, відеозаписи після того, як завдано пошкодження. Обов’язково налаштовуйте на засобах фото- та відеозйомки відображення дати, прив’язку до геоданих тощо.
☑️ Важливо збирати свідчення із відкритих джерел, які підтверджують події, під час яких вам завдано майнової шкоди. Наприклад, повідомлення ЗМІ та органів влади про дати артилерійських обстрілів, дати початку окупації та офіційного звільнення населеного пункту, відеозаписи із соціальних мереж тощо.
☑️За можливості – шукайте свідків, що були очевидцями подій, внаслідок яких вам завдано шкоду.
Пам’ятайте, засоби доказування не є вичерпними: чим більше доказів ви зможете зібрати – тим краще задокументуєте факти заподіяння шкоди та розмір завданих збитків. У підсумку ви маєте скласти своєрідний «пазл» із доказів, що доводять 4 обов’язкові елементи цивільного правопорушення:
🔴факт заподіяння шкоди;
🟠наявність протиправних дій збройних формування рф, внаслідок яких таку шкоду завдано;
🟡причинно-наслідковий зв’язок між протиправними діями рф та фактом заподіяння шкоди;
⚫️наявність вини рф у заподіянні шкоди.
Про подальший етап відшкодування шкоди поговоримо у наступній публікації.
Війна принесла на нашу землю багато лиха, а мільйони людей або були вимушені покинути свої домівки, або ці домівки зруйновані. Хто за це заплатить?
❗️Процес відшкодування шкоди можна умовно поділити на 3 етапи:
1️⃣Фіксація завданої шкоди та збирання доказів.
2️⃣Подача позову до суду про відшкодування шкоди та розгляд судової справи.
3️⃣Виконання судового рішення.
ВАЖЛИВО: одразу зауважую, що це лише один з можливих шляхів відшкодування шкоди, адже деякі юристи розглядають можливість подачі позовів на території іноземних держав, де є арештовані активи рф. Окрім того, наразі розглядаються законопроекти щодо відшкодування шкоди за рахунок бюджетних коштів України, але лише в межах пошкодженої чи знищеної житлової нерухомості.
Тож, почнемо з того, як зафіксувати факт завданої шкоди та які докази слід збирати:
☑️Перше, що повинен мати потерпілий – документальне підтвердження наявності у нього порушеного права. Наприклад, документи про право власності на зруйнований/пошкоджений будинок. Або документи, що підтверджують доходи ФОП у період до окупації та збройної агресії– якщо мова йде про недоотриманий дохід, втрачений у зв’язку із збройною агресією та окупацією. І так далі.
☑️ У подальшому – звернення до органів державної влади та місцевого самоврядування щодо факту заподіяння шкоди внаслідок війни. Рекомендую використовувати усі доступні шляхи:
🖋звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину (ст. 438 КК України);
🖋подання інформаційного повідомлення про завдану шкоду, передбаченого постановою КМ України №380 від 26.03.2022;
🖋подання заяв щодо здійснення технічного обстеження, передбаченого постановою КМ України №473 від 19.04.2022.
📌ВАЖЛИВО: треба зберігати у себе докази таких звернень, докази їх отримання відповідними органами, а також відповіді та повідомлення, що будуть надходити за результатами їх розгляду.
☑️Також ви маєте змогу самостійно фіксувати усі пошкодження шляхом залучення спеціалізованих та експертних організацій, які складуть звіт про технічне обстеження пошкодженого майна та розмір завданих збитків. Не зайвим буде збір фото пошкоджених/знищених об’єктів у стані, що був до збройної агресії, а також зробити такі фото-, відеозаписи після того, як завдано пошкодження. Обов’язково налаштовуйте на засобах фото- та відеозйомки відображення дати, прив’язку до геоданих тощо.
☑️ Важливо збирати свідчення із відкритих джерел, які підтверджують події, під час яких вам завдано майнової шкоди. Наприклад, повідомлення ЗМІ та органів влади про дати артилерійських обстрілів, дати початку окупації та офіційного звільнення населеного пункту, відеозаписи із соціальних мереж тощо.
☑️За можливості – шукайте свідків, що були очевидцями подій, внаслідок яких вам завдано шкоду.
Пам’ятайте, засоби доказування не є вичерпними: чим більше доказів ви зможете зібрати – тим краще задокументуєте факти заподіяння шкоди та розмір завданих збитків. У підсумку ви маєте скласти своєрідний «пазл» із доказів, що доводять 4 обов’язкові елементи цивільного правопорушення:
🔴факт заподіяння шкоди;
🟠наявність протиправних дій збройних формування рф, внаслідок яких таку шкоду завдано;
🟡причинно-наслідковий зв’язок між протиправними діями рф та фактом заподіяння шкоди;
⚫️наявність вини рф у заподіянні шкоди.
Про подальший етап відшкодування шкоди поговоримо у наступній публікації.
👍16
❗️Стягнення шкоди, завданої війною
(частина 2)
Продовжуємо нашу тему щодо стягнення шкоди, завданої війною. Отож, докази зібрано, що робити далі? 🧐
Позов до рф
У розумінні ст. 48 ЦПК України держава може бути відповідачем у судовій справі. Водночас, відповідно до ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», іноземні держави користуються судовим імунітетом: залучати державу як відповідача у судовій справі можливо лише за її згодою. Аналогічні норми є і у міжнародному праві. А відтак, виникає питання, чи можна звернутись до українського суду з позовом до рф, якщо вона не надасть на це згоди? 💁♂️
📌У постанові від 14.04.2022 по справі №308/9708/19 Верховний Суд дійшов висновку, що можна. При цьому, Верховний Суд виходив із норм міжнародного права та застосував концепцію «обмеженого судового імунітету»: наявність обставин, за яких держава не може посилатись на наявність судового імунітету. Серед таких винятків – заподіяння шкоди життю, здоров’ю або майну громадян іншої держави.
❗️Таким чином, Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого рф не користується судовим імунітетом у справах за позовами громадян України про відшкодування завданої шкоди.
❗️❗️❗️Як подавати позов – ми писали у цьому дописі, а ще тут, тут і ось тут. І, як завжди нагадую, що коли ви не хочете писати позов самі – замовляйте у адміна, він допоможе.
Чи треба платити судовий збір? 💰
Відповідно до п. 22) ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», позивачі у справах до рф щодо відшкодування завданої шкоди через тимчасову окупацію, збройну агресію, збройний конфлікт - звільнені від сплати судового збору.
❗️Нюанс, який слід врахувати
Хоча Верховний Суд і дійшов висновку про ігнорування судового імунітету рф, треба розуміти, що потенційно майбутнє судове рішення буде виконуватись не лише в Україні, але і за її межами – якщо на території України не залишиться майна рф. Про це ми поговоримо у наступній публікації, але на стадії судового розгляду вже треба врахувати, що має бути хоча б формально забезпечено право рф на участь у судовій справі. Інакше, іноземні суди можуть не допустити рішення українських судів до виконання на території іноземних держав.
Відтак вважаю, що позивачам варто ініціювати перед судом питання щодо повідомлення рф про судову справу усіма доступними засобами: публікація про виклик рф на офіційному сайті судової влади України, надіслання судових викликів та документів до дипломатичних представництв і консульств рф на території інших держав тощо.
На сьогодні - все. Щодо можливості виконання таких рішень поговоримо у наступній публікації 🔜
(частина 2)
Продовжуємо нашу тему щодо стягнення шкоди, завданої війною. Отож, докази зібрано, що робити далі? 🧐
Позов до рф
У розумінні ст. 48 ЦПК України держава може бути відповідачем у судовій справі. Водночас, відповідно до ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право», іноземні держави користуються судовим імунітетом: залучати державу як відповідача у судовій справі можливо лише за її згодою. Аналогічні норми є і у міжнародному праві. А відтак, виникає питання, чи можна звернутись до українського суду з позовом до рф, якщо вона не надасть на це згоди? 💁♂️
📌У постанові від 14.04.2022 по справі №308/9708/19 Верховний Суд дійшов висновку, що можна. При цьому, Верховний Суд виходив із норм міжнародного права та застосував концепцію «обмеженого судового імунітету»: наявність обставин, за яких держава не може посилатись на наявність судового імунітету. Серед таких винятків – заподіяння шкоди життю, здоров’ю або майну громадян іншої держави.
❗️Таким чином, Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого рф не користується судовим імунітетом у справах за позовами громадян України про відшкодування завданої шкоди.
❗️❗️❗️Як подавати позов – ми писали у цьому дописі, а ще тут, тут і ось тут. І, як завжди нагадую, що коли ви не хочете писати позов самі – замовляйте у адміна, він допоможе.
Чи треба платити судовий збір? 💰
Відповідно до п. 22) ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», позивачі у справах до рф щодо відшкодування завданої шкоди через тимчасову окупацію, збройну агресію, збройний конфлікт - звільнені від сплати судового збору.
❗️Нюанс, який слід врахувати
Хоча Верховний Суд і дійшов висновку про ігнорування судового імунітету рф, треба розуміти, що потенційно майбутнє судове рішення буде виконуватись не лише в Україні, але і за її межами – якщо на території України не залишиться майна рф. Про це ми поговоримо у наступній публікації, але на стадії судового розгляду вже треба врахувати, що має бути хоча б формально забезпечено право рф на участь у судовій справі. Інакше, іноземні суди можуть не допустити рішення українських судів до виконання на території іноземних держав.
Відтак вважаю, що позивачам варто ініціювати перед судом питання щодо повідомлення рф про судову справу усіма доступними засобами: публікація про виклик рф на офіційному сайті судової влади України, надіслання судових викликів та документів до дипломатичних представництв і консульств рф на території інших держав тощо.
На сьогодні - все. Щодо можливості виконання таких рішень поговоримо у наступній публікації 🔜
👍24