#бізнес
⁉️Як правильно оформити первинні документи?
Належне оформлення документів, які відображають вчинення господарських операцій – це запорука успішного бізнесу, адже факт надання будь-яких послуг, виконання робіт чи поставки товарів буде підтверджено. 🧾
🤷♂️Разом з тим, на диво часто підприємці та їх працівники халатно відносяться до оформлення документів, що може створити труднощі під час стягнення боргів у судовому порядку. І це стосується не лише малого бізнесу, але і великого. Тому, даний допис буде корисним не лише бізнесменам, але і їх матеріально відповідальним працівникам.☝️
‼️Типові недоліки у документах: описки в датах, номерах документів, невірне відображення змісту операції, відсутність посади, прізвища та ініціалів особи, яка підписала документ. Нерідко під час приймання-передачі цінностей взагалі не складається жодних актів та від представника приймаючої сторони не вимагають навіть копії довіреності, яка б підтверджувала його повноваження. Як люди після цього працюють та нормально сплять уночі – для мене загадка. 🤦♂️
❗️Пам’ятайте: навіть печатка вашого контрагента на документах сама по собі нічого не значить, оскільки згідно із ст. 58-1 Господарського кодексу України не є обов’язковою до використання на договорах та первинних документах, а отже – її наявність чи відсутність не створює юридичних наслідків.
⁉️А як треба робити?
✅Перш за все, вивчіть «на зубок» вимоги до первинних документів, встановлені п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
⚠️Якщо складений документ таким вимогам не відповідає – усувайте недоліки одразу. Я знаю, про що говорю, оскільки якщо у вашого ділового партнера з’являться фінансові проблеми, дуже вірогідно, що під час суду він буде заперечувати проти факту поставок/робіт/послуг, опираючись саме на недоліки документів.
✅Другий важливий момент: під час здачі товарів/робіт/послуг вимагайте у представника вашого ділового партнера довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
⁉️А якщо у вас вже є первинні документи з недоліками?
Насправді, не все втрачено. Наразі судова практика пішла таким шляхом, що для підтвердження факту вчинення господарської операції оцінюються не лише первинні документи, але і документи податкового обліку, факти часткового розрахунку, поведінка сторін тощо. Яскравий приклад – справа№924/233/18, яку Верховний Суд вирішив у постанові від 25.06.2020. Точніше - довелось направити на новий розгляд, що саме по собі свідчить про проблемність ситуації, але було скасовано рішення про відмову у позові з тих підстав, що первинні документи були неналежно оформлені.
Але з власного досвіду знаю, що вигравати такі справи доволі нелегко саме тому, що клієнт або його працівники самі створили цю проблему, недбало оформлюючи первинні документи. Тому, краще дисциплінувати себе та своїх підлеглих, аніж потім сподіватись, що юрист «все розрулить» у судовому порядку.
⁉️Як правильно оформити первинні документи?
Належне оформлення документів, які відображають вчинення господарських операцій – це запорука успішного бізнесу, адже факт надання будь-яких послуг, виконання робіт чи поставки товарів буде підтверджено. 🧾
🤷♂️Разом з тим, на диво часто підприємці та їх працівники халатно відносяться до оформлення документів, що може створити труднощі під час стягнення боргів у судовому порядку. І це стосується не лише малого бізнесу, але і великого. Тому, даний допис буде корисним не лише бізнесменам, але і їх матеріально відповідальним працівникам.☝️
‼️Типові недоліки у документах: описки в датах, номерах документів, невірне відображення змісту операції, відсутність посади, прізвища та ініціалів особи, яка підписала документ. Нерідко під час приймання-передачі цінностей взагалі не складається жодних актів та від представника приймаючої сторони не вимагають навіть копії довіреності, яка б підтверджувала його повноваження. Як люди після цього працюють та нормально сплять уночі – для мене загадка. 🤦♂️
❗️Пам’ятайте: навіть печатка вашого контрагента на документах сама по собі нічого не значить, оскільки згідно із ст. 58-1 Господарського кодексу України не є обов’язковою до використання на договорах та первинних документах, а отже – її наявність чи відсутність не створює юридичних наслідків.
⁉️А як треба робити?
✅Перш за все, вивчіть «на зубок» вимоги до первинних документів, встановлені п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку: первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
⚠️Якщо складений документ таким вимогам не відповідає – усувайте недоліки одразу. Я знаю, про що говорю, оскільки якщо у вашого ділового партнера з’являться фінансові проблеми, дуже вірогідно, що під час суду він буде заперечувати проти факту поставок/робіт/послуг, опираючись саме на недоліки документів.
✅Другий важливий момент: під час здачі товарів/робіт/послуг вимагайте у представника вашого ділового партнера довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
⁉️А якщо у вас вже є первинні документи з недоліками?
Насправді, не все втрачено. Наразі судова практика пішла таким шляхом, що для підтвердження факту вчинення господарської операції оцінюються не лише первинні документи, але і документи податкового обліку, факти часткового розрахунку, поведінка сторін тощо. Яскравий приклад – справа№924/233/18, яку Верховний Суд вирішив у постанові від 25.06.2020. Точніше - довелось направити на новий розгляд, що саме по собі свідчить про проблемність ситуації, але було скасовано рішення про відмову у позові з тих підстав, що первинні документи були неналежно оформлені.
Але з власного досвіду знаю, що вигравати такі справи доволі нелегко саме тому, що клієнт або його працівники самі створили цю проблему, недбало оформлюючи первинні документи. Тому, краще дисциплінувати себе та своїх підлеглих, аніж потім сподіватись, що юрист «все розрулить» у судовому порядку.
#ЮрГрамота
⁉️Як правильно комунікувати з адвокатом?
Сьогодні хочу поговорити про поширену помилку клієнтів, які звертаються за професійною юридичною допомогою – переконання, що адвокат вирішить все за відсутності адекватної комунікації з боку клієнта 🤷♂️
Що я маю на увазі?
1️⃣Відсутність у клієнта чіткого розуміння, що він хоче.
На перший погляд, це нормально. Клієнт якраз і звертається за допомогою, щоб адвокат дав настанови на шлях істинний. Однак це не звільняє клієнта від необхідності чітко пояснити свій інтерес та якого результату (на рівні побутового розуміння) він хоче досягти. Є категорія людей, які самі не розуміють, чого хочуть. У результаті - прийом перетворюється на неконструктивні розмови про сусідів, які постійно галасують, і дільничного інспектора, який з цим нічого не хоче робити.
Приклад: «Я дізнався про якісь махінації з моєю квартирою. Про це мені сказав наш двірник, а ще мені приходять незрозумілі квитанції від ЖЕКу. Що робити?»🧶
2️⃣ Ігнорування прямих питань адвоката.
Ми розуміємо, що клієнт не завжди повідомляє всі факти самостійно, а тому ставимо багато питань. У тому числі – незручних. Причини ухиляння від відповідей різні: від банальної сором’язливості до небажання щось робити для уточнення інформації, якщо у клієнта її зараз немає (ЇЇ Величність Лінь). У таких випадках з клієнтів доводиться витискати відомості «по чайній ложці». Це негативно відображається не лише на підготовці до справи, але і на її вирішенні у судовому процесі, оскільки незручні факти «випливають» вже після початку судового розгляду.
«А шо, це треба теж було говорити?»🤨
3️⃣Безвідповідальне ставлення до надання документів.
Навіть коли клієнт і адвокат порозумілись із можливим кінцевим результатом послуги та стратегією захисту – це лише половина шляху. Не менш важливо зібрати доказову базу, із якою ми, власне, і підемо до суду. Результат халатного відношення – приблизно такий же, як і у випадку приховування інформації. До того ж, є ризик пропуску строків звернення, коли документ не міг бути підготований своєчасно. Тому, усі адвокати дуже «полюбляють», коли документи надають о 20:00 у останній день строку, або взагалі коли клієнт вважав, що документ не треба було давати, хоча про нього прямо зазначено у списку доказів.
«Ну а чо?»🤦♂️
Навіщо я піднімаю цю тему?
Кожна людина, по суті, потенційний клієнт, адже від юридичних проблем не застрахований ніхто. Нормальна комунікація з адвокатом – це фундамент подальшої співпраці, від якого залежить її результат. Якщо хочете, то порівняйте спілкування з адвокатом із прийомом у лікаря. Чи поставить лікар діагноз, якщо ви приховаєте симптоми?
Найголовніше – пам’ятайте, що у вирішенні проблеми зацікавлені, у першу чергу, саме ви. Тому, треба сприяти адвокату у отриманні необхідних відповідей – комунікуйте правильно ☝️
P.S.: запитання до юриста, наведене у цьому мемі👇я реально бачив на одному із юридичних сайтів.
⁉️Як правильно комунікувати з адвокатом?
Сьогодні хочу поговорити про поширену помилку клієнтів, які звертаються за професійною юридичною допомогою – переконання, що адвокат вирішить все за відсутності адекватної комунікації з боку клієнта 🤷♂️
Що я маю на увазі?
1️⃣Відсутність у клієнта чіткого розуміння, що він хоче.
На перший погляд, це нормально. Клієнт якраз і звертається за допомогою, щоб адвокат дав настанови на шлях істинний. Однак це не звільняє клієнта від необхідності чітко пояснити свій інтерес та якого результату (на рівні побутового розуміння) він хоче досягти. Є категорія людей, які самі не розуміють, чого хочуть. У результаті - прийом перетворюється на неконструктивні розмови про сусідів, які постійно галасують, і дільничного інспектора, який з цим нічого не хоче робити.
Приклад: «Я дізнався про якісь махінації з моєю квартирою. Про це мені сказав наш двірник, а ще мені приходять незрозумілі квитанції від ЖЕКу. Що робити?»🧶
2️⃣ Ігнорування прямих питань адвоката.
Ми розуміємо, що клієнт не завжди повідомляє всі факти самостійно, а тому ставимо багато питань. У тому числі – незручних. Причини ухиляння від відповідей різні: від банальної сором’язливості до небажання щось робити для уточнення інформації, якщо у клієнта її зараз немає (ЇЇ Величність Лінь). У таких випадках з клієнтів доводиться витискати відомості «по чайній ложці». Це негативно відображається не лише на підготовці до справи, але і на її вирішенні у судовому процесі, оскільки незручні факти «випливають» вже після початку судового розгляду.
«А шо, це треба теж було говорити?»🤨
3️⃣Безвідповідальне ставлення до надання документів.
Навіть коли клієнт і адвокат порозумілись із можливим кінцевим результатом послуги та стратегією захисту – це лише половина шляху. Не менш важливо зібрати доказову базу, із якою ми, власне, і підемо до суду. Результат халатного відношення – приблизно такий же, як і у випадку приховування інформації. До того ж, є ризик пропуску строків звернення, коли документ не міг бути підготований своєчасно. Тому, усі адвокати дуже «полюбляють», коли документи надають о 20:00 у останній день строку, або взагалі коли клієнт вважав, що документ не треба було давати, хоча про нього прямо зазначено у списку доказів.
«Ну а чо?»🤦♂️
Навіщо я піднімаю цю тему?
Кожна людина, по суті, потенційний клієнт, адже від юридичних проблем не застрахований ніхто. Нормальна комунікація з адвокатом – це фундамент подальшої співпраці, від якого залежить її результат. Якщо хочете, то порівняйте спілкування з адвокатом із прийомом у лікаря. Чи поставить лікар діагноз, якщо ви приховаєте симптоми?
Найголовніше – пам’ятайте, що у вирішенні проблеми зацікавлені, у першу чергу, саме ви. Тому, треба сприяти адвокату у отриманні необхідних відповідей – комунікуйте правильно ☝️
P.S.: запитання до юриста, наведене у цьому мемі👇я реально бачив на одному із юридичних сайтів.
#питання_підписника
⁉️Викрадені кредитні кошти з карти: чи відповідає за це клієнт та як закрити картку?
Ситуація наступна: людина уклала з банком договір карткового рахунку з кредитним лімітом. Кошти були зняті невстановленою особою і суд вже відмовив банку у стягненні кредитної заборгованості. Проте, на заяви клієнта, банк відмовляється закрити рахунок, посилаючись на наявність кредитної заборгованості. Питання полягало у тому, як закрити рахунок, адже і досі банк надсилає «листи щастя» з вимогою погасити борг 💰🤔
❓Чи відповідає клієнт за дії третіх осіб?
Відповідь на це питання криється у п. 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням: «Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
Тобто, клієнт відповідає за умови, якщо банком буде доведено, що саме дії чи бездіяльність клієнта призвели до незаконного використання картки (наприклад, якщо сам клієнт повідомив дані картки шахраю). У іншому разі, клієнт за списані кредитні кошти не відповідає.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 по справі №691/699/16.
❓Як закрити банківський рахунок, коли кредитні кошти списані шахраєм?
Закриття карткового рахунку, за своєю суттю, є розірванням договору за ініціативою клієнта. Відповідно до ч. 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.
❗️Тож, банк зобов’язаний зробити це за заявою клієнта у будь-який час. Посилання на наявність «заборгованості» та відмова закрити рахунок, якщо кошти списані шахраєм, є неправомірними. Тому у разі, якщо банк відмовляється це зробити, договір слід розривати у судовому порядку шляхом пред’явлення до банку відповідного позову ❗️
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 по справі №335/7306/19 залишено в силі рішення судів попередніх інстанцій, які задовольнили позовні вимоги клієнта про розірвання договору банківського рахунку 🧮 Відповідно до обставин цієї справи, у клієнта також було викрадено кредитні кошти і справа була вирішена на його користь.
⁉️Викрадені кредитні кошти з карти: чи відповідає за це клієнт та як закрити картку?
Ситуація наступна: людина уклала з банком договір карткового рахунку з кредитним лімітом. Кошти були зняті невстановленою особою і суд вже відмовив банку у стягненні кредитної заборгованості. Проте, на заяви клієнта, банк відмовляється закрити рахунок, посилаючись на наявність кредитної заборгованості. Питання полягало у тому, як закрити рахунок, адже і досі банк надсилає «листи щастя» з вимогою погасити борг 💰🤔
❓Чи відповідає клієнт за дії третіх осіб?
Відповідь на це питання криється у п. 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням: «Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції».
Тобто, клієнт відповідає за умови, якщо банком буде доведено, що саме дії чи бездіяльність клієнта призвели до незаконного використання картки (наприклад, якщо сам клієнт повідомив дані картки шахраю). У іншому разі, клієнт за списані кредитні кошти не відповідає.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 по справі №691/699/16.
❓Як закрити банківський рахунок, коли кредитні кошти списані шахраєм?
Закриття карткового рахунку, за своєю суттю, є розірванням договору за ініціативою клієнта. Відповідно до ч. 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.
❗️Тож, банк зобов’язаний зробити це за заявою клієнта у будь-який час. Посилання на наявність «заборгованості» та відмова закрити рахунок, якщо кошти списані шахраєм, є неправомірними. Тому у разі, якщо банк відмовляється це зробити, договір слід розривати у судовому порядку шляхом пред’явлення до банку відповідного позову ❗️
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 по справі №335/7306/19 залишено в силі рішення судів попередніх інстанцій, які задовольнили позовні вимоги клієнта про розірвання договору банківського рахунку 🧮 Відповідно до обставин цієї справи, у клієнта також було викрадено кредитні кошти і справа була вирішена на його користь.
⁉️Залило квартиру: хто відповідає за це та як правильно зафіксувати збитки?
☝️У будь-якому випадку заподіяння шкоди є важливим повне та своєчасне документальне фіксування обставин справи. Питання залиття квартири – не виняток, а застарілий житловий фонд у нашій державі залишатиме цю проблему актуальною ще не одне десятиліття ⚠️
Хто відповідає за завдані збитки❓
Все залежить від джерела аварії, з якого відбулось залиття. Тому, у даному випадку слід звернути увагу на розмежування цивільної відповідальності між співвласниками багатоквартирного будинку:
✅власник/наймач квартири відповідає за стан обладнання та комунікацій, які знаходяться у його квартирі – у тому числі, і щодо труб;
✅мережі, які перебувають поза межами квартир, є загальнобудинковими та перебувають у спільній власності усіх власників квартир. А відтак, за їх стан та обслуговування відповідає ОСББ або ЖЕК чи інша обслуговуюча організація, з якою укладено договір на обслуговування будинку або на обслуговування мереж.
❗️Відтак, за загальним правилом, заподіювачем шкоди буде та особа, у власності або у відповідальності якої перебуває відповідна ділянка мереж, де сталась аварія.❗️
Як документально оформлювати аварію ❓
Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджено форму акта залиття квартири, у якому фіксуються обставини аварії: місце, де сталась аварія, її причини, наслідки, а також конкретні характеристики майна, що пошкоджено. Акт складається комісією, до якої входять представники балансоутримувача будинку (ОСББ/ЖЕК), надавача послуг щодо утримання та обслуговування мереж, у яких сталась аварія (склад осіб, які входять до комісії, що складає акт, вказано у вступній частині типової форми акту).
❗️ВАЖЛИВО: акт залиття має складатись у день аварії! Акт має містити детальні відомості про аварію, завдані пошкодження та інші дані, передбачені типовою формою. Невідповідність акта встановленим типовим вимогам може стати підставою для відмови у позові.
Не менш важливо визначити вартість завданих збитків, яка встановлюється:
✅висновком експертного дослідження (виконаного на ваше замовлення або на підставі ухвали суду);
✅звітом про оцінку завданих збитків, виконаним оцінювачем;
✅кошторисним розрахунком вартості ремонтних робіт, складеним відповідною будівельною організацією;
✅розрахунковими документами, що підтверджують вартість придбання пошкодженого майна тощо.
Як на мене, найоптимальнішим варіантом є саме висновок експертизи, але ви маєте доводити розмір завданих збитків усіма наявними письмовими доказами у їх сукупності.
❗️Судова практика
Для тих, кому цікава судова практика щодо відшкодування збитків за залиття, рекомендую ознайомитись із дайджестом, підготованим колегами за цим посиланням.
#ЖКГ
☝️У будь-якому випадку заподіяння шкоди є важливим повне та своєчасне документальне фіксування обставин справи. Питання залиття квартири – не виняток, а застарілий житловий фонд у нашій державі залишатиме цю проблему актуальною ще не одне десятиліття ⚠️
Хто відповідає за завдані збитки❓
Все залежить від джерела аварії, з якого відбулось залиття. Тому, у даному випадку слід звернути увагу на розмежування цивільної відповідальності між співвласниками багатоквартирного будинку:
✅власник/наймач квартири відповідає за стан обладнання та комунікацій, які знаходяться у його квартирі – у тому числі, і щодо труб;
✅мережі, які перебувають поза межами квартир, є загальнобудинковими та перебувають у спільній власності усіх власників квартир. А відтак, за їх стан та обслуговування відповідає ОСББ або ЖЕК чи інша обслуговуюча організація, з якою укладено договір на обслуговування будинку або на обслуговування мереж.
❗️Відтак, за загальним правилом, заподіювачем шкоди буде та особа, у власності або у відповідальності якої перебуває відповідна ділянка мереж, де сталась аварія.❗️
Як документально оформлювати аварію ❓
Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджено форму акта залиття квартири, у якому фіксуються обставини аварії: місце, де сталась аварія, її причини, наслідки, а також конкретні характеристики майна, що пошкоджено. Акт складається комісією, до якої входять представники балансоутримувача будинку (ОСББ/ЖЕК), надавача послуг щодо утримання та обслуговування мереж, у яких сталась аварія (склад осіб, які входять до комісії, що складає акт, вказано у вступній частині типової форми акту).
❗️ВАЖЛИВО: акт залиття має складатись у день аварії! Акт має містити детальні відомості про аварію, завдані пошкодження та інші дані, передбачені типовою формою. Невідповідність акта встановленим типовим вимогам може стати підставою для відмови у позові.
Не менш важливо визначити вартість завданих збитків, яка встановлюється:
✅висновком експертного дослідження (виконаного на ваше замовлення або на підставі ухвали суду);
✅звітом про оцінку завданих збитків, виконаним оцінювачем;
✅кошторисним розрахунком вартості ремонтних робіт, складеним відповідною будівельною організацією;
✅розрахунковими документами, що підтверджують вартість придбання пошкодженого майна тощо.
Як на мене, найоптимальнішим варіантом є саме висновок експертизи, але ви маєте доводити розмір завданих збитків усіма наявними письмовими доказами у їх сукупності.
❗️Судова практика
Для тих, кому цікава судова практика щодо відшкодування збитків за залиття, рекомендую ознайомитись із дайджестом, підготованим колегами за цим посиланням.
#ЖКГ
⁉️Як прийняти спадщину?
#майно
На практиці багато людей не знають, як правильно та у які строки приймати спадщину, вважаючи, що це можна зробити «хоч через 100 років». Тому норми законодавства стають для них «холодним душем», адже у разі недотримання процедур необхідно розпочинати судові процеси, без яких можливо було б обійтись. Як кажуть, ми не шукаємо легких шляхів…🤔
Куди звертатись ❓
До державного або приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини – місцем, де помер спадкодавець.
❗️Строки на прийняття спадщини ⏳
Спадщина має бути прийнята у строк 6 місяців з дати смерті спадкодавця або набрання законної сили рішенням суду, відповідно до якого спадкодавця оголошено померлим ☝️
Якщо право на прийняття спадщини залежить від неприйняття/відмови від спадщини іншими спадкоємцями – 3 місяці з моменту неприйняття або відмови у прийнятті. Тобто, мається на увазі, що спадщина не була прийнята спадкоємцями, що мали більший пріоритет (наприклад, їм заповідали майно або їх черга спадкування є пріорітетнішою від вашої).
❗️ВАЖЛИВО: у разі пропуску строків для прийняття спадщини, вам доведеться поновлювати їх через суд. Підставою для такого рішення суду є ПОВАЖНІ причини, які завадили вам своєчасно прийняти спадщину. «Не знав», «думав, що можна через 1000 років» та інші подібні причини НЕ Є ПОВАЖНИМИ.
Як приймати спадщину ❓
Спадщина може бути прийнята «автоматично» або поданням заяви про прийняття спадщину.
«Автоматом» спадщину приймають спадкоємці, які на момент смерті спадкодавця:
✅постійно проживали з ним. Підтвердженням спільного проживання може бути відмітка у паспорті про місце проживання або довідка органу реєстрації місця проживання.
✅були віком до 18 років, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними.
Усі інші спадкоємці подають до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.🧾
❗️ВАЖЛИВО: незважаючи на право «автоматичного» прийняття спадщини, навіть у такому разі я рекомендую приймати спадщину саме поданням заяви у 6-місячний строк. Справа в тому, що інші спадкоємці можуть вчасно звернутись не лише за її прийняттям, але і за видачою свідоцтва про право на спадщину. На практиці бувають випадки, коли нотаріус не врахував усіх спадкоємців, у тому числі з причин недобросовісності інших «претендентів». Тому виходить так, що свідоцтво про право на спадщину видано лише на тих, хто вчасно звернувся. У такому разі спадкоємцям, які спізнились, але «автоматом» прийняли спадщину, доведеться відновлювати свої права через суд. Воно вам треба?
У якості висновку хочу відзначити, що у спадкоємців, які належним чином діють під час прийняття спадщини, проблем, як правило, не виникає. Тому думайте та дійте СВОЄЧАСНО!
#майно
На практиці багато людей не знають, як правильно та у які строки приймати спадщину, вважаючи, що це можна зробити «хоч через 100 років». Тому норми законодавства стають для них «холодним душем», адже у разі недотримання процедур необхідно розпочинати судові процеси, без яких можливо було б обійтись. Як кажуть, ми не шукаємо легких шляхів…🤔
Куди звертатись ❓
До державного або приватного нотаріуса за місцем відкриття спадщини – місцем, де помер спадкодавець.
❗️Строки на прийняття спадщини ⏳
Спадщина має бути прийнята у строк 6 місяців з дати смерті спадкодавця або набрання законної сили рішенням суду, відповідно до якого спадкодавця оголошено померлим ☝️
Якщо право на прийняття спадщини залежить від неприйняття/відмови від спадщини іншими спадкоємцями – 3 місяці з моменту неприйняття або відмови у прийнятті. Тобто, мається на увазі, що спадщина не була прийнята спадкоємцями, що мали більший пріоритет (наприклад, їм заповідали майно або їх черга спадкування є пріорітетнішою від вашої).
❗️ВАЖЛИВО: у разі пропуску строків для прийняття спадщини, вам доведеться поновлювати їх через суд. Підставою для такого рішення суду є ПОВАЖНІ причини, які завадили вам своєчасно прийняти спадщину. «Не знав», «думав, що можна через 1000 років» та інші подібні причини НЕ Є ПОВАЖНИМИ.
Як приймати спадщину ❓
Спадщина може бути прийнята «автоматично» або поданням заяви про прийняття спадщину.
«Автоматом» спадщину приймають спадкоємці, які на момент смерті спадкодавця:
✅постійно проживали з ним. Підтвердженням спільного проживання може бути відмітка у паспорті про місце проживання або довідка органу реєстрації місця проживання.
✅були віком до 18 років, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними.
Усі інші спадкоємці подають до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.🧾
❗️ВАЖЛИВО: незважаючи на право «автоматичного» прийняття спадщини, навіть у такому разі я рекомендую приймати спадщину саме поданням заяви у 6-місячний строк. Справа в тому, що інші спадкоємці можуть вчасно звернутись не лише за її прийняттям, але і за видачою свідоцтва про право на спадщину. На практиці бувають випадки, коли нотаріус не врахував усіх спадкоємців, у тому числі з причин недобросовісності інших «претендентів». Тому виходить так, що свідоцтво про право на спадщину видано лише на тих, хто вчасно звернувся. У такому разі спадкоємцям, які спізнились, але «автоматом» прийняли спадщину, доведеться відновлювати свої права через суд. Воно вам треба?
У якості висновку хочу відзначити, що у спадкоємців, які належним чином діють під час прийняття спадщини, проблем, як правило, не виникає. Тому думайте та дійте СВОЄЧАСНО!
⁉️Як економити на судовому зборі?
#суд
Якщо хто не знав – за подачу більшості заяв до суду потрібно сплачувати судовий збір. Відсутність його оплати призведе до того, що ваша заява не буде прийнята до розгляду. Враховуючи, що деякі ставки судового збору відчутно «кусаються», нерідко це стає перепоною у доступі для правосуддя. Тому зараз розповім, яким чином уникнути сплати судового збору або зробити умови та розмір його ставки більш комфортними 💰
❗️Заяви, за подачу яких судовий збір не оплачується
У ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено перелік заяв, за подання яких судовий збір не оплачується взагалі. Якщо є потреба звернутись до суду – перевіряйте, чи не входить ваш випадок до вказаного переліку 🤔
❗️Пільги щодо сплати судового збору
Не забувайте і про ст. 5 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено перелік осіб та предметів спору, за розгляд яких позивачі та інші заявники звільняються від сплати судового збору. Якщо ви належите до таких – обов’язково зазначте про це у своїй заяви та надайте документи, що підтверджують наявність у Вас пільгового статусу. У «шапці» заяви чи позову рекомендую додатково зазначати про звільнення від сплати судового збору із посиланням на конкретний пункт ст. 5 Закону України «Про судовий збір», бо при відкритті провадженні у суді можуть «недочитати» та залишити заяву без руху.
❓А якщо попередні випадки вам не підходять?
Навіть якщо ваші випадки не входять до переліків, передбачених ст. ст. 4 та 5 Закону України «Про судовий збір», законодавець все-одно лишив можливість просити відстрочити, розстрочити або навіть звільнити від сплати збору.
Відстрочка – перенесення строку оплати збору на більш пізній період (але не пізніше, ніж до прийняття рішення по справі).
Розстрочка – встановлення сплати збору рівними платежами у конкретні проміжки часу.
Звільнення від збору – ну тут і так зрозуміло.
У статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено умови, за яких позивачу може бути встановлено відстрочку, розстрочку або взагалі звільнення від сплати збору. Серед всього іншого, майновий стан сторони, наявність статусу малозабезпеченої або багатодітної сім’ї, розмір судового збору перевищує 5% сукупного доходу за попередній рік та інші підстави. З повним переліком рекомендую ознайомитись безпосередньо у статті.
Для реалізації наведених прав вам потрібно разом із позовом чи іншою заявою написати клопотання про розстрочення, відстрочення або звільнення від сплати збору, у якому:
✅послатись на відповідний пункт ст. 8 Закону України «Про судовий збір»;
✅повідомити про наявність у вас обставин, що є підставою для відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати збору.
❗️ВАЖЛИВО: до клопотання треба додати копії документів, які підтверджують наявність підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
❗️Клопотання подається разом із основною заявою чи позовом.❗️
На цьому – все! Користуйтесь своїми правами з розумом☝️
#суд
Якщо хто не знав – за подачу більшості заяв до суду потрібно сплачувати судовий збір. Відсутність його оплати призведе до того, що ваша заява не буде прийнята до розгляду. Враховуючи, що деякі ставки судового збору відчутно «кусаються», нерідко це стає перепоною у доступі для правосуддя. Тому зараз розповім, яким чином уникнути сплати судового збору або зробити умови та розмір його ставки більш комфортними 💰
❗️Заяви, за подачу яких судовий збір не оплачується
У ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено перелік заяв, за подання яких судовий збір не оплачується взагалі. Якщо є потреба звернутись до суду – перевіряйте, чи не входить ваш випадок до вказаного переліку 🤔
❗️Пільги щодо сплати судового збору
Не забувайте і про ст. 5 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено перелік осіб та предметів спору, за розгляд яких позивачі та інші заявники звільняються від сплати судового збору. Якщо ви належите до таких – обов’язково зазначте про це у своїй заяви та надайте документи, що підтверджують наявність у Вас пільгового статусу. У «шапці» заяви чи позову рекомендую додатково зазначати про звільнення від сплати судового збору із посиланням на конкретний пункт ст. 5 Закону України «Про судовий збір», бо при відкритті провадженні у суді можуть «недочитати» та залишити заяву без руху.
❓А якщо попередні випадки вам не підходять?
Навіть якщо ваші випадки не входять до переліків, передбачених ст. ст. 4 та 5 Закону України «Про судовий збір», законодавець все-одно лишив можливість просити відстрочити, розстрочити або навіть звільнити від сплати збору.
Відстрочка – перенесення строку оплати збору на більш пізній період (але не пізніше, ніж до прийняття рішення по справі).
Розстрочка – встановлення сплати збору рівними платежами у конкретні проміжки часу.
Звільнення від збору – ну тут і так зрозуміло.
У статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено умови, за яких позивачу може бути встановлено відстрочку, розстрочку або взагалі звільнення від сплати збору. Серед всього іншого, майновий стан сторони, наявність статусу малозабезпеченої або багатодітної сім’ї, розмір судового збору перевищує 5% сукупного доходу за попередній рік та інші підстави. З повним переліком рекомендую ознайомитись безпосередньо у статті.
Для реалізації наведених прав вам потрібно разом із позовом чи іншою заявою написати клопотання про розстрочення, відстрочення або звільнення від сплати збору, у якому:
✅послатись на відповідний пункт ст. 8 Закону України «Про судовий збір»;
✅повідомити про наявність у вас обставин, що є підставою для відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати збору.
❗️ВАЖЛИВО: до клопотання треба додати копії документів, які підтверджують наявність підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
❗️Клопотання подається разом із основною заявою чи позовом.❗️
На цьому – все! Користуйтесь своїми правами з розумом☝️
⁉️Як подати позовну заяву до суду?
Ми вже обговорили доволі багато тем, які так чи інакше зачіпають тематику судів. Тому настав час розповісти про те, що таке позов, навіщо та як його подавати.
❓Що таке позов?
Позов – це ваше звернення до суду, у якому ви просите захистити ваші права та заявляєте вимоги до відповідача – того самого «чорта», який і став винуватцем вашої проблеми.
Головне, що потрібно знати про позов, це те, що він повинен мати чітко окреслені предмет та підставу.
💼Предмет позову – це ваші вимоги до відповідача. Вимоги мають бути конкретними та, як правило, бути в межах передбачених законом способів захисту прав. Наприклад, ви можете просити стягнути заборгованість або визнати ваше право власності на певне майно, яке не визнається відповідачем тощо.
📚Підстави позову – це ті обставини, виходячи із яких ви обгрунтовуєте свої вимоги. Наприклад, якщо вимога – стягнення боргу, то у якості підстав ви маєте зазначити, звідки виник борг, чи погашався він хоча б частково, коли відповідач пропустив строк погашення та який розмір боргу на момент звернення до суду.
Конкретні вимоги до форми та змісту позовних заяв передбачені у відповідних процесуальних кодексах – ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 162 Господарського процесуального кодексу України та ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Навіщо в Україні стільки кодексів та в чому різниця – поговоримо у окремих публікаціях.
❓Як подавати позов до суду?
На мою думку, даний процес не можна обмежити лише написанням, роздруківкою та копіюванням документів. Щоб не завантажувати все у одну публікацію, рекомендую ознайомитись із відповідними статтями на нашому сайті, які поетапно розкривають усі необхідні процеси: 🔎збирання доказів, 🏛до якого суду подавати, 💰як сплачувати судовий збір,💼 порядок оформлення та подачі документів, ⚠️як усувати залишення позовної заяви без руху та 🤷♂️на що чекати після подачі позову.
Якщо щось не зрозуміло – пишіть у коментарі, ми з радістю обговоримо 😊
❓Чи використовувати послуги юристів?
Коли мені ставлять таке питання, я люблю порівнювати роботу юриста із працею лікаря. Наприклад, якщо людина ламає ногу, як ви думаєте, хто якісніше накладе на неї гіпс – лікар чи сама людина? Десь така ситуація і з позовом. Звісно, ви можете написати його самостійно, але чи буде такий позов правильним та ефективним – це питання. Тому, на мою думку, краще оплатити складання позову у юриста, ніж випробовувати щастя, пишучи його самостійно.
До речі, якщо у вас виникають певні проблеми – звертайтесь до адміна, він допоможе скласти та підготувати необхідні для вас документи 🧾💼
Ми вже обговорили доволі багато тем, які так чи інакше зачіпають тематику судів. Тому настав час розповісти про те, що таке позов, навіщо та як його подавати.
❓Що таке позов?
Позов – це ваше звернення до суду, у якому ви просите захистити ваші права та заявляєте вимоги до відповідача – того самого «чорта», який і став винуватцем вашої проблеми.
Головне, що потрібно знати про позов, це те, що він повинен мати чітко окреслені предмет та підставу.
💼Предмет позову – це ваші вимоги до відповідача. Вимоги мають бути конкретними та, як правило, бути в межах передбачених законом способів захисту прав. Наприклад, ви можете просити стягнути заборгованість або визнати ваше право власності на певне майно, яке не визнається відповідачем тощо.
📚Підстави позову – це ті обставини, виходячи із яких ви обгрунтовуєте свої вимоги. Наприклад, якщо вимога – стягнення боргу, то у якості підстав ви маєте зазначити, звідки виник борг, чи погашався він хоча б частково, коли відповідач пропустив строк погашення та який розмір боргу на момент звернення до суду.
Конкретні вимоги до форми та змісту позовних заяв передбачені у відповідних процесуальних кодексах – ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 162 Господарського процесуального кодексу України та ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України. Навіщо в Україні стільки кодексів та в чому різниця – поговоримо у окремих публікаціях.
❓Як подавати позов до суду?
На мою думку, даний процес не можна обмежити лише написанням, роздруківкою та копіюванням документів. Щоб не завантажувати все у одну публікацію, рекомендую ознайомитись із відповідними статтями на нашому сайті, які поетапно розкривають усі необхідні процеси: 🔎збирання доказів, 🏛до якого суду подавати, 💰як сплачувати судовий збір,💼 порядок оформлення та подачі документів, ⚠️як усувати залишення позовної заяви без руху та 🤷♂️на що чекати після подачі позову.
Якщо щось не зрозуміло – пишіть у коментарі, ми з радістю обговоримо 😊
❓Чи використовувати послуги юристів?
Коли мені ставлять таке питання, я люблю порівнювати роботу юриста із працею лікаря. Наприклад, якщо людина ламає ногу, як ви думаєте, хто якісніше накладе на неї гіпс – лікар чи сама людина? Десь така ситуація і з позовом. Звісно, ви можете написати його самостійно, але чи буде такий позов правильним та ефективним – це питання. Тому, на мою думку, краще оплатити складання позову у юриста, ніж випробовувати щастя, пишучи його самостійно.
До речі, якщо у вас виникають певні проблеми – звертайтесь до адміна, він допоможе скласти та підготувати необхідні для вас документи 🧾💼
⁉️Чи може бути обмежено право на захисника?
#цікавості
🤷♂️Вчора вперше у своїй кар’єрі зіткнувся із перешкоджанням мені у здійсненні адвокатської діяльності. На щастя, жодного насильства, але моїм клієнтам поставили умови: або адвокат залишає засідання комісії, на яку їх запросили, або засідання не відбудеться взагалі 😡 Що ж, довелось діяти радикально. Ми поінформували голову комісії, що:
✅не збираємось лишатись на засіданні, де його учасники позбавлені права на захист!
✅викликаємо поліцію для складання заяви про вчинення кримінального правопорушення, яке полягає к перешкоджанні законній діяльності представника або захисника!
Через 2-3 хв після дзвінка до поліції члени комісії швидко передислокувались у невідомому напрямку (мабуть, зробили тактичний відступ). Тобто, засідання за нашої відсутності просто не відбулось.
❗️Тому, з практичної точки зору вам буде також корисно знати, чи може бути обмежене ваше право на правову допомогу.
Право на професійну правничу допомогу передбачено статтею 59 Конституції України та у випадках, передбачених законом, вона може надаватись безоплатно.
Одразу звертаю увагу, що зміст вказаної статті не обмежує коло випадків, коли така допомога може бути надана. Тобто, у будь-якій ситуації, коли ви відчуваєте, що є потреба у залученні захисника – ви маєте право на його послуги 🔥 У моєму вчорашньому прикладі мені сказали: «Це ж не судове засідання, нащо адвокат?». No comments 🤦♂️
☝️Наступна важлива деталь. Стаття 64 Конституції України передбачає можливість обмеження певних прав і свобод в умовах воєнного або надзвичайного стану. Однак, ця ж стаття передбачає, що право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено ЗА ЖОДНИХ УМОВ! 🙅🏻♂️
На рівні Конституції України закріплено, що для надання правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Разом з тим, закон не забороняє надання юридичних послуг і особами, які не є адвокатами. Юрист чи адвокат – обирати вам. Різниця між ними лише у професійних можливостях, пов’язаних із особливим статусом, передбаченим Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також не слід забувати про так звану «монополію адвокатури» на представництво у судах, поступово запроваджену з 2016 року (але по деяким категоріям справ представництво може здійснюватися особами без статусу адвоката).
❓Що робити у випадку, коли представнику перешкоджають здійснювати повноваження?
Статтею 397 Кримінального кодексу України передбачено, що кримінальним правопорушенням є: «Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці».
☝️Як бачите, кримінальним правопорушенням є перешкоджання діяльності не лише адвоката, але і будь-яких інших представників, як надають правову допомогу!
❗️Тож, не цурайтесь вживати радикальних заходів, яких довелось вжити мені. Викликайте поліцію, якщо вашому представнику чинять перешкоди. Адже, який сенс у будь-яких юридичних процедурах та процесах, коли ви позбавлені захисника? ❗️
#цікавості
🤷♂️Вчора вперше у своїй кар’єрі зіткнувся із перешкоджанням мені у здійсненні адвокатської діяльності. На щастя, жодного насильства, але моїм клієнтам поставили умови: або адвокат залишає засідання комісії, на яку їх запросили, або засідання не відбудеться взагалі 😡 Що ж, довелось діяти радикально. Ми поінформували голову комісії, що:
✅не збираємось лишатись на засіданні, де його учасники позбавлені права на захист!
✅викликаємо поліцію для складання заяви про вчинення кримінального правопорушення, яке полягає к перешкоджанні законній діяльності представника або захисника!
Через 2-3 хв після дзвінка до поліції члени комісії швидко передислокувались у невідомому напрямку (мабуть, зробили тактичний відступ). Тобто, засідання за нашої відсутності просто не відбулось.
❗️Тому, з практичної точки зору вам буде також корисно знати, чи може бути обмежене ваше право на правову допомогу.
Право на професійну правничу допомогу передбачено статтею 59 Конституції України та у випадках, передбачених законом, вона може надаватись безоплатно.
Одразу звертаю увагу, що зміст вказаної статті не обмежує коло випадків, коли така допомога може бути надана. Тобто, у будь-якій ситуації, коли ви відчуваєте, що є потреба у залученні захисника – ви маєте право на його послуги 🔥 У моєму вчорашньому прикладі мені сказали: «Це ж не судове засідання, нащо адвокат?». No comments 🤦♂️
☝️Наступна важлива деталь. Стаття 64 Конституції України передбачає можливість обмеження певних прав і свобод в умовах воєнного або надзвичайного стану. Однак, ця ж стаття передбачає, що право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено ЗА ЖОДНИХ УМОВ! 🙅🏻♂️
На рівні Конституції України закріплено, що для надання правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Разом з тим, закон не забороняє надання юридичних послуг і особами, які не є адвокатами. Юрист чи адвокат – обирати вам. Різниця між ними лише у професійних можливостях, пов’язаних із особливим статусом, передбаченим Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також не слід забувати про так звану «монополію адвокатури» на представництво у судах, поступово запроваджену з 2016 року (але по деяким категоріям справ представництво може здійснюватися особами без статусу адвоката).
❓Що робити у випадку, коли представнику перешкоджають здійснювати повноваження?
Статтею 397 Кримінального кодексу України передбачено, що кримінальним правопорушенням є: «Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці».
☝️Як бачите, кримінальним правопорушенням є перешкоджання діяльності не лише адвоката, але і будь-яких інших представників, як надають правову допомогу!
❗️Тож, не цурайтесь вживати радикальних заходів, яких довелось вжити мені. Викликайте поліцію, якщо вашому представнику чинять перешкоди. Адже, який сенс у будь-яких юридичних процедурах та процесах, коли ви позбавлені захисника? ❗️
⁉️Чиї борги за комуналку? 🚰
#міфи #ЖКГ
Суть міфу: періодично чую від людей переконання, що під час купівлі-продажу нерухомості «на ній» не має бути комунальних боргів, інакше платити доведеться новому власнику. 😐
Шкідливий вплив міфу: проблема у тому, що так думає не лише «просте» населення, але і самі працівники підприємств, що надають комунальні послуги. Серед поширених важелів впливу – відмова від укладання договору про надання комунальних послуг з новим власником з обґрунтуванням «заплатіть старі борги, а потім укладайте договір».🥶
Але… наскільки це законно?🤔
Перша помилка – нерозуміння суті юридичних відносин між надавачем та споживачем комунальних послуг. Надання комунальних послуг – це завжди договірні відносини, а отже – як одна, так й інша сторона має свої права та обов’язки за договором.
Ключовим є те, що споживач має обов’язок сплачувати за спожиті НИМ комунальні послуги. Продаж будинку чи квартири, розірвання договору про надання послуг за проданим об’єктом НЕ звільняє споживача від оплати послуг, які він свого часу спожив.💰
❗️Звідси, комунальні борги прив’язані не до об’єкту нерухомого майна, а до конкретного споживача, який такі борги накопичив. Тому, будь-які вимоги до нового власника щодо оплати боргів «папєрєдніка» є незаконними та, очевидно, викликані небажанням комунальників займатись стягненням із винуватця – легше ж нового власника «притиснути»❗️
Як з цим боротись?🤼♂️
Якщо подібні вимоги жодним чином не впливають на можливість укласти договір про надання послуг ЖКГ – просто ігноруйте їх, посилаючись на те, що це борги НЕ ВАШІ (це ж правда). Тонко натякніть, що це проблема комунальників і якщо вони хочуть отримати борг – нехай звертаються до суду з позовом до боржника, а не тероризують вас 😡
Якщо за наявності боргів «папєрєдніків» вам відмовляють в укладенні договору з вами – оце вже серйозніше 🤯
Перш за все, шукайте альтернативного надавача послуг, якщо це можливо. Якщо ні – то комунальник, скоріш за все, є монополістом, а значить – його можна притягнути до відповідальності за зловживання монопольним становищем. Для цього пишемо скаргу до територіального відділення Антимонопольного комітету України. Якщо все правильно зробити, подібні дії комунальників загрожують йому штрафом у розмірі 10% від виручки такого комунальника за попередній рік!😏💵
Найгірша ситуація, якщо вищевказані методи не допоможуть – тоді доведеться зобов’язувати комунальників укладати договір через суд 📚🏛
Цікавий досвід підписників, чи зустрічали ви коли-небудь подібні вимоги від комунальників? Як ситуація була врегульована?
#міфи #ЖКГ
Суть міфу: періодично чую від людей переконання, що під час купівлі-продажу нерухомості «на ній» не має бути комунальних боргів, інакше платити доведеться новому власнику. 😐
Шкідливий вплив міфу: проблема у тому, що так думає не лише «просте» населення, але і самі працівники підприємств, що надають комунальні послуги. Серед поширених важелів впливу – відмова від укладання договору про надання комунальних послуг з новим власником з обґрунтуванням «заплатіть старі борги, а потім укладайте договір».🥶
Але… наскільки це законно?🤔
Перша помилка – нерозуміння суті юридичних відносин між надавачем та споживачем комунальних послуг. Надання комунальних послуг – це завжди договірні відносини, а отже – як одна, так й інша сторона має свої права та обов’язки за договором.
Ключовим є те, що споживач має обов’язок сплачувати за спожиті НИМ комунальні послуги. Продаж будинку чи квартири, розірвання договору про надання послуг за проданим об’єктом НЕ звільняє споживача від оплати послуг, які він свого часу спожив.💰
❗️Звідси, комунальні борги прив’язані не до об’єкту нерухомого майна, а до конкретного споживача, який такі борги накопичив. Тому, будь-які вимоги до нового власника щодо оплати боргів «папєрєдніка» є незаконними та, очевидно, викликані небажанням комунальників займатись стягненням із винуватця – легше ж нового власника «притиснути»❗️
Як з цим боротись?🤼♂️
Якщо подібні вимоги жодним чином не впливають на можливість укласти договір про надання послуг ЖКГ – просто ігноруйте їх, посилаючись на те, що це борги НЕ ВАШІ (це ж правда). Тонко натякніть, що це проблема комунальників і якщо вони хочуть отримати борг – нехай звертаються до суду з позовом до боржника, а не тероризують вас 😡
Якщо за наявності боргів «папєрєдніків» вам відмовляють в укладенні договору з вами – оце вже серйозніше 🤯
Перш за все, шукайте альтернативного надавача послуг, якщо це можливо. Якщо ні – то комунальник, скоріш за все, є монополістом, а значить – його можна притягнути до відповідальності за зловживання монопольним становищем. Для цього пишемо скаргу до територіального відділення Антимонопольного комітету України. Якщо все правильно зробити, подібні дії комунальників загрожують йому штрафом у розмірі 10% від виручки такого комунальника за попередній рік!😏💵
Найгірша ситуація, якщо вищевказані методи не допоможуть – тоді доведеться зобов’язувати комунальників укладати договір через суд 📚🏛
Цікавий досвід підписників, чи зустрічали ви коли-небудь подібні вимоги від комунальників? Як ситуація була врегульована?
⁉️Розлучення з іноземцем: чи можуть українські суди розглядати такі справи?
#сімейне_право
💼Нещодавно звернувся клієнт з питанням про розлучення. Проблема була в тому, що дружина – громадянка РФ, проживає там вже декілька останніх років та не хоче вчиняти жодних дій для розлучення – ні приїхати, ні надіслати нотаріально посвідчену заяву до РАЦСу. Шлюб укладали на території України і проживали тут, спільних дітей не мають. У місцевому суді розвели руками, сказали – нехай сюди приїздить, по-іншому – ніяк. Гарна порада 👍
❓Але чи настільки все так погано?
🤷♂️Звісно – ні, проте такі питання слід вирішувати індивідуально, зважати на те, на території якої держави укладено шлюб, з громадянином якої держави та чи має Україна ратифіковану міжнародну угоду з такою державою про правову допомогу.
📌Розберемось конкретно по випадку клієнта.
За участю України та РФ укладено Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифіковану Україною відповідно до Закону України від 10.11.94 №240/94-ВР.
❗️Стаття 28 Конвенції зазначає, що у випадку, коли один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а інший – іншої Договірної Сторони, то слід застосувати законодавство тієї сторони, установа якої розглядає справу. Інакше кажучи, до суду або органу якої держави була подана заява про розлучення – законодавство тієї держави і застосовується 🏛+📜
❗️Стаття 29 Конвенції надає уточнення стосовно нашого випадку, коли один з подружжя проживає на Україні, а інший – на території іншої держави-учасниці Конвенції: справа може бути розглянута установами обох держав 🏛=🏛
Окрім того, варто взяти до уваги, що відповідно до п. 7 ч.1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у тому числі, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
У нашому випадку – шлюб укладено на території України (подія), що і є підставою для розгляду справи саме українським судом ☝️
❓Чи обов’язкова участь подружжя у розгляді справи?
1️⃣ У даному випадку обов’язковою є участь у справі позивача (заявника): якщо не особиста, то за умови присутності представника або за умови подання до суду заяви про розгляд справи без його участі. У разі неявки позивача та його представника, а також за відсутності заяви про розгляд справи без його участі суд може залишити позов без розгляду.
2️⃣Що стосується відповідача, іншого з подружжя, то його участь у справі не обов’язкова. Водночас, суд зобов’язаний його викликати, у тому числі на території іншої держави. У такому разі суд надає доручення іноземній установі вручити повістки у порядку, встановленому міжнародним договором, а якщо такий не укладено – доручення надсилається до Міністерства юстиції України, який вживає заходів для його наступної передачі дипломатичними каналами.
Тобто, виклик відповідача з іноземної держави може дещо затягнути розгляд справи, але це є необхідним для забезпечення прав кожного з подружжя 🙌
P.S.: жартувати на особисті та сімейні теми не будемо, тому сьогодні – без мемів 🙏
❗️Водночас нагадуємо, що окремі питання сімейного права ви можете вирішити на нашому сервісі автоматизованого створення документів – easydocs.com.ua ❗️
#сімейне_право
💼Нещодавно звернувся клієнт з питанням про розлучення. Проблема була в тому, що дружина – громадянка РФ, проживає там вже декілька останніх років та не хоче вчиняти жодних дій для розлучення – ні приїхати, ні надіслати нотаріально посвідчену заяву до РАЦСу. Шлюб укладали на території України і проживали тут, спільних дітей не мають. У місцевому суді розвели руками, сказали – нехай сюди приїздить, по-іншому – ніяк. Гарна порада 👍
❓Але чи настільки все так погано?
🤷♂️Звісно – ні, проте такі питання слід вирішувати індивідуально, зважати на те, на території якої держави укладено шлюб, з громадянином якої держави та чи має Україна ратифіковану міжнародну угоду з такою державою про правову допомогу.
📌Розберемось конкретно по випадку клієнта.
За участю України та РФ укладено Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифіковану Україною відповідно до Закону України від 10.11.94 №240/94-ВР.
❗️Стаття 28 Конвенції зазначає, що у випадку, коли один з подружжя є громадянином однієї Договірної Сторони, а інший – іншої Договірної Сторони, то слід застосувати законодавство тієї сторони, установа якої розглядає справу. Інакше кажучи, до суду або органу якої держави була подана заява про розлучення – законодавство тієї держави і застосовується 🏛+📜
❗️Стаття 29 Конвенції надає уточнення стосовно нашого випадку, коли один з подружжя проживає на Україні, а інший – на території іншої держави-учасниці Конвенції: справа може бути розглянута установами обох держав 🏛=🏛
Окрім того, варто взяти до уваги, що відповідно до п. 7 ч.1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, у тому числі, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.
У нашому випадку – шлюб укладено на території України (подія), що і є підставою для розгляду справи саме українським судом ☝️
❓Чи обов’язкова участь подружжя у розгляді справи?
1️⃣ У даному випадку обов’язковою є участь у справі позивача (заявника): якщо не особиста, то за умови присутності представника або за умови подання до суду заяви про розгляд справи без його участі. У разі неявки позивача та його представника, а також за відсутності заяви про розгляд справи без його участі суд може залишити позов без розгляду.
2️⃣Що стосується відповідача, іншого з подружжя, то його участь у справі не обов’язкова. Водночас, суд зобов’язаний його викликати, у тому числі на території іншої держави. У такому разі суд надає доручення іноземній установі вручити повістки у порядку, встановленому міжнародним договором, а якщо такий не укладено – доручення надсилається до Міністерства юстиції України, який вживає заходів для його наступної передачі дипломатичними каналами.
Тобто, виклик відповідача з іноземної держави може дещо затягнути розгляд справи, але це є необхідним для забезпечення прав кожного з подружжя 🙌
P.S.: жартувати на особисті та сімейні теми не будемо, тому сьогодні – без мемів 🙏
❗️Водночас нагадуємо, що окремі питання сімейного права ви можете вирішити на нашому сервісі автоматизованого створення документів – easydocs.com.ua ❗️
❓Позов склав, куди подати?
#суди
Частина 1
Ми вже обговорювали, що таке позов та які вимоги до його оформлення. Все це добре, але куди потім з цим щастям? 🤔Тому розпочнемо тему, як правильно обрати суд 🤷♂️
Перший критерій вибору – це те, з приводу чого є спір (юридичною мовою – предметна підсудність). За предметом спору розрізняють цивільні, господарські та адміністративні справи, кожна з яких розглядається окремими судами 🆒
1️⃣Цивільні справи охоплюють спори між людьми (фізичні особи) та організаціями (юридичні особи) щодо власності, договірних, трудових відносин, встановлення фактів, що мають юридичне значення. Такі справи підсудні районним, міським чи районним у містах судам, які називаються загальними.
2️⃣У господарських справах вирішують економічні спори між підприємцями та організаціями, а також учасниками (акціонерами) таких організацій. Часто за своїм характером такі спори схожі на цивільні, а тому щоб розмежувати їх, треба звертати увагу на таке:
✅у господарських справах не можуть приймати участь фізичні особи, які не є підприємцями (виняток – якщо спір стосується їх прав як засновників юридичних осіб);
✅спір стосується господарської діяльності обох сторін (наприклад, якщо спір з приводу виконання договору між підприємцями – це господарська справа, якщо стосовно виконання договору, де одна із сторін НЕ Є підприємцем – цивільна справа).
Господарські спори вирішуються господарськими судами. Перші інстанції таких судів мають право розглядати справи у межах одного з регіонів (області, АРК, м. Київ та Севастополь). Наприклад, господарський суд міста Києва, господарський суд Львівської області і т.д.
3️⃣Коли ми говоримо про адміністративні справи, то тут вирішують спори між людьми та приватними організаціями з однієї сторони, та органами влади – з іншої. Наприклад, рішенням податкової вам нараховано надмірний податок на нерухомість: таке рішення ви будете оскаржувати саме до адміністративного суду.
Такі справи розглядають окружні адміністративні суди. Як і для господарських судів, територія округу адміністративних судів є відповідною певному регіону (області, АРК, м. Київ та Севастополь).
Де подивитись підсудність? 📚
Зрозуміло, що наведене мною розмежування – дуже спрощене. Проте, ви можете самостійно подивитись предметну підсудність, ознайомившись із змістом ст. ст. 19-22 ЦПК (цивільні справи), 20-23 ГПК (господарські справи) та 19-21 КАС (адміністративні справи). 🙌
На якому сайті подивитись дані щодо потрібного суду?🖥
На офіційному сайті судової влади України у вкладці «Суди». До речі, пошук судів представлено у вигляді «дерева», за допомогою якого ви більш-менш легко зможете знайти саме свій суд. 🌳
Якщо не розібрались, пишіть у коментарі 👇або адміну у приватні повідомлення. Наступного разу поговоримо про територіальне розмежування між судами.
#суди
Частина 1
Ми вже обговорювали, що таке позов та які вимоги до його оформлення. Все це добре, але куди потім з цим щастям? 🤔Тому розпочнемо тему, як правильно обрати суд 🤷♂️
Перший критерій вибору – це те, з приводу чого є спір (юридичною мовою – предметна підсудність). За предметом спору розрізняють цивільні, господарські та адміністративні справи, кожна з яких розглядається окремими судами 🆒
1️⃣Цивільні справи охоплюють спори між людьми (фізичні особи) та організаціями (юридичні особи) щодо власності, договірних, трудових відносин, встановлення фактів, що мають юридичне значення. Такі справи підсудні районним, міським чи районним у містах судам, які називаються загальними.
2️⃣У господарських справах вирішують економічні спори між підприємцями та організаціями, а також учасниками (акціонерами) таких організацій. Часто за своїм характером такі спори схожі на цивільні, а тому щоб розмежувати їх, треба звертати увагу на таке:
✅у господарських справах не можуть приймати участь фізичні особи, які не є підприємцями (виняток – якщо спір стосується їх прав як засновників юридичних осіб);
✅спір стосується господарської діяльності обох сторін (наприклад, якщо спір з приводу виконання договору між підприємцями – це господарська справа, якщо стосовно виконання договору, де одна із сторін НЕ Є підприємцем – цивільна справа).
Господарські спори вирішуються господарськими судами. Перші інстанції таких судів мають право розглядати справи у межах одного з регіонів (області, АРК, м. Київ та Севастополь). Наприклад, господарський суд міста Києва, господарський суд Львівської області і т.д.
3️⃣Коли ми говоримо про адміністративні справи, то тут вирішують спори між людьми та приватними організаціями з однієї сторони, та органами влади – з іншої. Наприклад, рішенням податкової вам нараховано надмірний податок на нерухомість: таке рішення ви будете оскаржувати саме до адміністративного суду.
Такі справи розглядають окружні адміністративні суди. Як і для господарських судів, територія округу адміністративних судів є відповідною певному регіону (області, АРК, м. Київ та Севастополь).
Де подивитись підсудність? 📚
Зрозуміло, що наведене мною розмежування – дуже спрощене. Проте, ви можете самостійно подивитись предметну підсудність, ознайомившись із змістом ст. ст. 19-22 ЦПК (цивільні справи), 20-23 ГПК (господарські справи) та 19-21 КАС (адміністративні справи). 🙌
На якому сайті подивитись дані щодо потрібного суду?🖥
На офіційному сайті судової влади України у вкладці «Суди». До речі, пошук судів представлено у вигляді «дерева», за допомогою якого ви більш-менш легко зможете знайти саме свій суд. 🌳
Якщо не розібрались, пишіть у коментарі 👇або адміну у приватні повідомлення. Наступного разу поговоримо про територіальне розмежування між судами.
«Колектор, атмєна!»
#фінанси
😐Мабуть, багатьом із вас знайома ситуація, коли ваші близькі, друзі, знайомі або взагалі невідомі вам особи без вашої згоди залишили ваш контактний номер під час отримання кредиту. А потім – «успішно» не платять цей кредит і колектори докучають саме вам, незважаючи на будь-які доводи, що ви не боржник. Ну, знайомо ж? 🤬
Закон України №1349-ІХ від 19.03.2021 врегулював цю проблему, встановивши нові правила взаємодії банків, фінансових установ та колекторських компаній не лише із споживачами, але і з третіми особами, які не є сторонами договору кредиту.🚫
Зокрема, Закон України «Про споживче кредитування» доповнено новим розділом про врегулювання простроченої заборгованості. Серед всього іншого, якщо під час першої взаємодії з колектором особа висловила заборону на здійснення обробки персональних даних, колектор зобов’язаний припинити таку обробку.🙅🏻
Важливо зауважити, що заборона взаємодії з приводу укладеного договору кредиту із особами, які не надали згоду на таку взаємодію, поширюється і на договори, що укладені ДО набрання чинності Законом №1349-ІХ (звісно, це не стосується споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя). Наведене випливає з підпункту 14 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1349-ІХ. ☝️
То що конкретно робити, якщо вам продовжують надокучати?
✅отримайте інформацію про компанію, що вам дзвонить (повна назва, юридична адреса);
✅надішліть на адресу компанію письмову вимогу про припинення обробки ваших персональних даних та взаємодії з вами з приводу договору кредиту, де ви не є боржником чи поручителем (нагадую, рекомендації по зверненням читайте тут);
✅якщо не допомогло – пишіть скаргу на вказану компанію до Національного банку України, до якої додайте копію надісланої вимоги до колектора, докази її надсилання, та зазначте, що вказана вимога була проігнорована.
Чи є новий закон панацеєю? 🤔
Обробка персональних даних про особу без її згоди заборонена і Законом «Про захист персональних даних», який прийнято 11 років тому. Питання у тому, що колектори «чхали» на такі заборони і норми вказаного закону були, по суті, «мертвими». Новий Закон, безумовно, розширює перелік інструментів для захисту, але знову все залежить від його реального виконання.
Однак, друзі, я вже неодноразово наголошував – все залежить від вашої ініціативи та рішучості себе захищати. Вода камінь точить, а правильна тактика захисту – «точить» того, хто порушує ваші права. 🤗
#фінанси
😐Мабуть, багатьом із вас знайома ситуація, коли ваші близькі, друзі, знайомі або взагалі невідомі вам особи без вашої згоди залишили ваш контактний номер під час отримання кредиту. А потім – «успішно» не платять цей кредит і колектори докучають саме вам, незважаючи на будь-які доводи, що ви не боржник. Ну, знайомо ж? 🤬
Закон України №1349-ІХ від 19.03.2021 врегулював цю проблему, встановивши нові правила взаємодії банків, фінансових установ та колекторських компаній не лише із споживачами, але і з третіми особами, які не є сторонами договору кредиту.🚫
Зокрема, Закон України «Про споживче кредитування» доповнено новим розділом про врегулювання простроченої заборгованості. Серед всього іншого, якщо під час першої взаємодії з колектором особа висловила заборону на здійснення обробки персональних даних, колектор зобов’язаний припинити таку обробку.🙅🏻
Важливо зауважити, що заборона взаємодії з приводу укладеного договору кредиту із особами, які не надали згоду на таку взаємодію, поширюється і на договори, що укладені ДО набрання чинності Законом №1349-ІХ (звісно, це не стосується споживача, його представника, спадкоємця, поручителя, майнового поручителя). Наведене випливає з підпункту 14 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1349-ІХ. ☝️
То що конкретно робити, якщо вам продовжують надокучати?
✅отримайте інформацію про компанію, що вам дзвонить (повна назва, юридична адреса);
✅надішліть на адресу компанію письмову вимогу про припинення обробки ваших персональних даних та взаємодії з вами з приводу договору кредиту, де ви не є боржником чи поручителем (нагадую, рекомендації по зверненням читайте тут);
✅якщо не допомогло – пишіть скаргу на вказану компанію до Національного банку України, до якої додайте копію надісланої вимоги до колектора, докази її надсилання, та зазначте, що вказана вимога була проігнорована.
Чи є новий закон панацеєю? 🤔
Обробка персональних даних про особу без її згоди заборонена і Законом «Про захист персональних даних», який прийнято 11 років тому. Питання у тому, що колектори «чхали» на такі заборони і норми вказаного закону були, по суті, «мертвими». Новий Закон, безумовно, розширює перелік інструментів для захисту, але знову все залежить від його реального виконання.
Однак, друзі, я вже неодноразово наголошував – все залежить від вашої ініціативи та рішучості себе захищати. Вода камінь точить, а правильна тактика захисту – «точить» того, хто порушує ваші права. 🤗
❓Позов склав, куди подати❓
#суди
Частина 2.
Минулого разу ми розглянули, чим відрізняються між собою суди за предметом спорів, які вони розглядають. Однак, правильний вибір суду залежить не лише від його спеціалізації, але і визначення території, на яку поширюються його повноваження. Подасте не туди – ваш позов повернуть. ⬅️📜
На щастя, усі суди, незалежно від спеціалізації, керуються схожими правилами визначення територіальної підвідомчості справ, тож розібратись буде доволі просто 🤔
Правила територіальної підсудності.
1️⃣ Загальне правило – позов подається до суду за місцем проживання/перебування (якщо це людина) або місцем знаходження відповідача (якщо це юридична особа). Наприклад, ви живете у м. Києві, а відповідач – у м. Біла Церква. Тож, ваш позов буде подаватись до суду, повноваження якого поширюються на територію м. Біла Церква (більш конкретний суд обираєте виходячи з предмета спору).😠➡️ 😱
2️⃣ Підсудність на вибір позивача. Для окремих категорій справ законодавець встановив право позивача обирати, до якого суду він хоче звернутись. У такому разі позивач може або скористатись загальним правилом, або подати позов до альтернативного суду, визначеного у переліку справ, по яким допускається підсудність на вибір. Наприклад, у справах про стягнення аліментів позивач може подати як до суду за місцем проживання відповідача, так і до суду за своїм місцем проживання. 🤔🔁😱
3️⃣Виключна підсудність. Закон встановлює, що окремі категорії справ можуть розглядати виключно конкретні суди. Наприклад, спори щодо нерухомого майна (будинки, споруди, земля тощо) розглядає суд за місцем знаходження об’єкта нерухомого майна. У такому разі не враховуються положення ні щодо підсудності за загальним правилом, ні щодо підсудності на вибір. 😠😱➡️🏛
Де точно подивитись територіальну підсудність?📚
Для цивільних справ – ст. ст. 26-30 ЦПК, для господарських справ – ст. ст. 27-30 ГПК та для адміністративних справ – 25- 28 КАС (поки база Верховної Ради України «лежить», посилання на кодекси вказані з бази «Ліга-закон»).
Чи це всі правила для правильного вибору суду? Ну, майже. Останнє правило – інстанційна підсудність, про яку ми поговоримо наступного разу.
Не змогли обрати суд або не впевнені, куди звертатись? Пишіть мені 😊
#суди
Частина 2.
Минулого разу ми розглянули, чим відрізняються між собою суди за предметом спорів, які вони розглядають. Однак, правильний вибір суду залежить не лише від його спеціалізації, але і визначення території, на яку поширюються його повноваження. Подасте не туди – ваш позов повернуть. ⬅️📜
На щастя, усі суди, незалежно від спеціалізації, керуються схожими правилами визначення територіальної підвідомчості справ, тож розібратись буде доволі просто 🤔
Правила територіальної підсудності.
1️⃣ Загальне правило – позов подається до суду за місцем проживання/перебування (якщо це людина) або місцем знаходження відповідача (якщо це юридична особа). Наприклад, ви живете у м. Києві, а відповідач – у м. Біла Церква. Тож, ваш позов буде подаватись до суду, повноваження якого поширюються на територію м. Біла Церква (більш конкретний суд обираєте виходячи з предмета спору).😠➡️ 😱
2️⃣ Підсудність на вибір позивача. Для окремих категорій справ законодавець встановив право позивача обирати, до якого суду він хоче звернутись. У такому разі позивач може або скористатись загальним правилом, або подати позов до альтернативного суду, визначеного у переліку справ, по яким допускається підсудність на вибір. Наприклад, у справах про стягнення аліментів позивач може подати як до суду за місцем проживання відповідача, так і до суду за своїм місцем проживання. 🤔🔁😱
3️⃣Виключна підсудність. Закон встановлює, що окремі категорії справ можуть розглядати виключно конкретні суди. Наприклад, спори щодо нерухомого майна (будинки, споруди, земля тощо) розглядає суд за місцем знаходження об’єкта нерухомого майна. У такому разі не враховуються положення ні щодо підсудності за загальним правилом, ні щодо підсудності на вибір. 😠😱➡️🏛
Де точно подивитись територіальну підсудність?📚
Для цивільних справ – ст. ст. 26-30 ЦПК, для господарських справ – ст. ст. 27-30 ГПК та для адміністративних справ – 25- 28 КАС (поки база Верховної Ради України «лежить», посилання на кодекси вказані з бази «Ліга-закон»).
Чи це всі правила для правильного вибору суду? Ну, майже. Останнє правило – інстанційна підсудність, про яку ми поговоримо наступного разу.
Не змогли обрати суд або не впевнені, куди звертатись? Пишіть мені 😊
Еволюція трудової книжки 🔝
Законом №1217-ІХ, який набрав чинності 10.06.2021, запроваджено перехід на електронну форму обліку даних про трудову діяльність. То, що змінилось та як тепер бути з трудовими книжками? 🤔
📌Паперові трудові книжки ніхто не відміняв 📚, але тепер вони будуть заводитись роботодавцем лише на вимогу працівника при його першому працевлаштуванні. Відповідно, така трудова книжка зберігатиметься у працівника, а записи до неї – заносяться роботодавцем на вимогу працівника. 🤓
📌Після набрання чинності Законом, дані про трудову діяльність будуть обліковуватись у відповідному електронному реєстрі 💾
📌З 10.06.2021 роботодавцям та працівникам встановлено 5-річний перехідний період, протягом якого вони мають змогу відсканувати паперову трудову книжку та передати ці відомості через електронний портал Пенсійного фонду України. Як це зробити, можна почитати тут. 🔎
📌Роботодавці будуть зберігати трудові книжки працівників у паперовій формі до того, поки їх скан-копії не будуть передані до Пенсійного фонду України. 💼
❗️УВАГА: відомості про трудову діяльність у електронній формі для тих, хто працював починаючи з 2000-го року – вже є в реєстрі. Тому особливо важливо сканувати та передати скани трудових книжок тим, хто має трудовий стаж до 2000-го року!
📌Відтепер, при звільненні з роботи записи до паперової трудової книжки заносяться лише на вимогу працівника, а роботодавець – зобов’язаний видати копію розпорядження або наказу про звільнення (раніше обов’язковою була видача саме трудової книжки).📜
📌Якщо працівник поновлений за рішенням суду на роботі чи на попередній посаді, рішення суду вважається виконаним з моменту прийняття відповідного наказу роботодавця про поновлення на роботі чи посаді. Раніше треба було ще й вносити запис до трудової книжки, про що я писав у цьому дописі.
❓Чи це добре?
На мій погляд – так. Після переходу до електронної форми обліку працівник стане застрахованим від можливої фізичної втрати трудової книжки, оскільки дані будуть у реєстрі. Крім того, з метою захисту ваших прав, дані про трудову діяльність можна завжди отримати у формі електронного витягу з реєстру.
Менше паперу – більше щастя деревам 🌳🙌
Законом №1217-ІХ, який набрав чинності 10.06.2021, запроваджено перехід на електронну форму обліку даних про трудову діяльність. То, що змінилось та як тепер бути з трудовими книжками? 🤔
📌Паперові трудові книжки ніхто не відміняв 📚, але тепер вони будуть заводитись роботодавцем лише на вимогу працівника при його першому працевлаштуванні. Відповідно, така трудова книжка зберігатиметься у працівника, а записи до неї – заносяться роботодавцем на вимогу працівника. 🤓
📌Після набрання чинності Законом, дані про трудову діяльність будуть обліковуватись у відповідному електронному реєстрі 💾
📌З 10.06.2021 роботодавцям та працівникам встановлено 5-річний перехідний період, протягом якого вони мають змогу відсканувати паперову трудову книжку та передати ці відомості через електронний портал Пенсійного фонду України. Як це зробити, можна почитати тут. 🔎
📌Роботодавці будуть зберігати трудові книжки працівників у паперовій формі до того, поки їх скан-копії не будуть передані до Пенсійного фонду України. 💼
❗️УВАГА: відомості про трудову діяльність у електронній формі для тих, хто працював починаючи з 2000-го року – вже є в реєстрі. Тому особливо важливо сканувати та передати скани трудових книжок тим, хто має трудовий стаж до 2000-го року!
📌Відтепер, при звільненні з роботи записи до паперової трудової книжки заносяться лише на вимогу працівника, а роботодавець – зобов’язаний видати копію розпорядження або наказу про звільнення (раніше обов’язковою була видача саме трудової книжки).📜
📌Якщо працівник поновлений за рішенням суду на роботі чи на попередній посаді, рішення суду вважається виконаним з моменту прийняття відповідного наказу роботодавця про поновлення на роботі чи посаді. Раніше треба було ще й вносити запис до трудової книжки, про що я писав у цьому дописі.
❓Чи це добре?
На мій погляд – так. Після переходу до електронної форми обліку працівник стане застрахованим від можливої фізичної втрати трудової книжки, оскільки дані будуть у реєстрі. Крім того, з метою захисту ваших прав, дані про трудову діяльність можна завжди отримати у формі електронного витягу з реєстру.
Менше паперу – більше щастя деревам 🌳🙌
❓Думки про майбутнє: чи отримає нинішня молодь пенсію?
З часів, коли все було у державній формі власності, у свідомості більшості українців укорінилось уявлення, що держава і надалі буде турбуватись про все, у тому числі – про пенсію. Проте, реалії такі, що скоріше за все потрібно про це думати самим і вже зараз. Тому, ми з Іриною Сухенко, адміном каналу Фінансовий захист, пенсія, страхування вирішили підготувати невеликий огляд того, що ж не так з нашою пенсійною системою.
«Три кити» пенсійного страхування 🐳🐳🐳
Законом №1058-IV, що набрав чинності з 01.01.2004, встановлено 3 рівні пенсійного забезпечення:
1️⃣Солідарна система (обов’язкова) – бізнес та працююче населення сплачують страхові внески до ПФУ, за рахунок яких пенсіонерам виплачують пенсії (тобто, мається на увазі, що коли ви вийдете на пенсію, хтось також буде оплачувати вам пенсію).
2️⃣Накопичувальна система (обов’язкова) –бізнес та працююче населення окремо робить внески до накопичувального фонду на рахунок кожного працівника, які будуть додатково виплачуватись до солідарної пенсії після досягнення відповідного віку.
3️⃣Недержавне пенсійне забезпечення (добровільне) – працівник самостійно сплачує внески до недержавних пенсійних фондів, за рахунок яких у старості йому будуть виплачувати недержавну пенсію.
У чому є проблеми? 🤔
Перш за все, у солідарній системі. Вона може бути ефективною, коли чисельність працюючого населення переважає над пенсіонерами, і бажано – у декілька разів. У нашому випадку, всі давно забули часи, коли нас було «52 мільйони»: приріст населення від’ємний, плюс додайте проблему нелегального працевлаштування та масову трудову міграцію за кордон. Тому, питання існування солідарної системи – це не питання бажання, а чистий економічний розрахунок, який зараз не на користь солідарної системи. 🙉
🤦♂️Що стосується обов’язкової накопичувальної системи, то з 2004 року вона існує лише на папері.🧾 Початок її роботи анонсували на 01.01.2019, однак і досі не створено ні накопичувального фонду, ні встановлено розмір ставок для таких внесків. Але, навіть якщо вона і запрацює, то залишається питання, наскільки вона буде ефективною та який відсоток дохідності буде забезпечувати така система. За відсутності конкретних законодавчих актів та кроків з цього питання, говорити поки нема про що.
Система недержавного пенсійного забезпечення – працює, але поки не набрала достатнього поширення серед населення.🤷♂️
Таким чином, з 3 рівнів пенсійного забезпечення наразі працює лише 2, один із яких – з кожним роком стає більш неефективним, а інший – поки не набув достатнього поширення серед українців.
Що робити?🤔
Нажаль, ніхто не може передбачити, яким чином держава гарантуватиме пенсійне забезпечення через десятки років. Але точно можна сказати, що на солідарну систему покладатись не варто і, можливо, саме час поглянути в сторону приватних фінансових установ – недержавних пенсійних фондів та страховиків життя. Щоб перевірити необхідну компанію, скористайтесь наступними посиланнями:
Реєстр недержавних пенсійних фондів
Реєстр фінансових установ (у т.ч. - страхових компаній) 🙌.
До речі, якщо Вас цікавлять більше питань з приводу пенсійного страхування, Ви можете безпосередньо проконсультуватись з адміном каналу Фінансовий захист, пенсія, страхування.
З часів, коли все було у державній формі власності, у свідомості більшості українців укорінилось уявлення, що держава і надалі буде турбуватись про все, у тому числі – про пенсію. Проте, реалії такі, що скоріше за все потрібно про це думати самим і вже зараз. Тому, ми з Іриною Сухенко, адміном каналу Фінансовий захист, пенсія, страхування вирішили підготувати невеликий огляд того, що ж не так з нашою пенсійною системою.
«Три кити» пенсійного страхування 🐳🐳🐳
Законом №1058-IV, що набрав чинності з 01.01.2004, встановлено 3 рівні пенсійного забезпечення:
1️⃣Солідарна система (обов’язкова) – бізнес та працююче населення сплачують страхові внески до ПФУ, за рахунок яких пенсіонерам виплачують пенсії (тобто, мається на увазі, що коли ви вийдете на пенсію, хтось також буде оплачувати вам пенсію).
2️⃣Накопичувальна система (обов’язкова) –бізнес та працююче населення окремо робить внески до накопичувального фонду на рахунок кожного працівника, які будуть додатково виплачуватись до солідарної пенсії після досягнення відповідного віку.
3️⃣Недержавне пенсійне забезпечення (добровільне) – працівник самостійно сплачує внески до недержавних пенсійних фондів, за рахунок яких у старості йому будуть виплачувати недержавну пенсію.
У чому є проблеми? 🤔
Перш за все, у солідарній системі. Вона може бути ефективною, коли чисельність працюючого населення переважає над пенсіонерами, і бажано – у декілька разів. У нашому випадку, всі давно забули часи, коли нас було «52 мільйони»: приріст населення від’ємний, плюс додайте проблему нелегального працевлаштування та масову трудову міграцію за кордон. Тому, питання існування солідарної системи – це не питання бажання, а чистий економічний розрахунок, який зараз не на користь солідарної системи. 🙉
🤦♂️Що стосується обов’язкової накопичувальної системи, то з 2004 року вона існує лише на папері.🧾 Початок її роботи анонсували на 01.01.2019, однак і досі не створено ні накопичувального фонду, ні встановлено розмір ставок для таких внесків. Але, навіть якщо вона і запрацює, то залишається питання, наскільки вона буде ефективною та який відсоток дохідності буде забезпечувати така система. За відсутності конкретних законодавчих актів та кроків з цього питання, говорити поки нема про що.
Система недержавного пенсійного забезпечення – працює, але поки не набрала достатнього поширення серед населення.🤷♂️
Таким чином, з 3 рівнів пенсійного забезпечення наразі працює лише 2, один із яких – з кожним роком стає більш неефективним, а інший – поки не набув достатнього поширення серед українців.
Що робити?🤔
Нажаль, ніхто не може передбачити, яким чином держава гарантуватиме пенсійне забезпечення через десятки років. Але точно можна сказати, що на солідарну систему покладатись не варто і, можливо, саме час поглянути в сторону приватних фінансових установ – недержавних пенсійних фондів та страховиків життя. Щоб перевірити необхідну компанію, скористайтесь наступними посиланнями:
Реєстр недержавних пенсійних фондів
Реєстр фінансових установ (у т.ч. - страхових компаній) 🙌.
До речі, якщо Вас цікавлять більше питань з приводу пенсійного страхування, Ви можете безпосередньо проконсультуватись з адміном каналу Фінансовий захист, пенсія, страхування.
Позов склав, куди подати?
Частина 3 🤗
Ми вже розглянули предметну та територіальну підсудність. Останній елемент у нашому пазлі – інстанційна підсудність.
🏛Інстанція – це рівень суду, який відображає його місце у ієрархії судів та визначає його повноваження. На Україні існує три інстанції – перша, апеляційна та касаційна.🇺🇦
📌Суди першої інстанції
Саме до цих судів подаються позовні заяви і ці суди першими приймають рішення, якими вирішується спір (детальніше – статті 23-25 ЦПК, 22-24 КАС та 24-26 ГПК).
Суди першої інстанції повинні повно встановити усі обставини справи та застосувати закон відповідно до таких обставин.
По деяким категоріям справ, прямо встановлених законом, першою інстанцією можуть виступати апеляційні суди або навіть Верховний Суд, як наприклад, у ч. 3 та 4 ст. 22 КАСУ.
❗️УВАГА! Саме до суду першої інстанції має бути подано увесь можливий обсяг доказів – у подальшому це може бути неможливо.☝️
📌Апеляційні суди
Якщо ви не погодились із рішенням суду першої інстанції – подаєте апеляційну скаргу, яку і розглядають апеляційні суди. У апеляції перевіряють, наскільки правильно суд першої інстанції застосував закон, а також наскільки повно встановлені обставини справи.
Варто пам’ятати, що:
✅нові докази приймаються в апеляції виключно за наявності поважних причин, що перешкодили їх подати до суду першої інстанції;
✅починаючи з цих судів, неможливо змінити предмет або підстави позову;
✅апеляція переглядає справу не повністю, а лише в межах доводів апеляційної скарги. Винятки: апеляція може вийти за межі доводів скарги, якщо буде встановлено неправильне застосування законодавства.
📌Касаційні суди
Як ви вже здогадались, не погодились із рішенням апеляції – йдемо до Верховного Суду, у складі якого діють Касаційний господарський, Касаційний адміністративний, Касаційний цивільний та Касаційний кримінальний суди.
На стадій касаційного розгляду справи:
✅не приймаються та не розглядаються нові докази;
✅суд розглядає справу виходячи із обставин, встановлених судами двох нижчих інстанцій;
✅рішення суду переглядається на предмет правильності застосування законодавства;
✅лише у разі, якщо Верховний Суд дійде висновку, що не було встановлено усіх необхідних обставин, які мали встановити, справа може бути повернута на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
Слід зазначити, що з 2010 року поступово обмежується право на касаційне оскарження – наразі треба мати дійсно «залізні» аргументи, щоб касаційний суд прийняв вашу скаргу до розгляду. При цьому, збільшилось правове значення висновків Верховного Суду, які по суті набувають значення прецеденту – як суд застосував право, так мають застосовувати його і у наступних аналогічних справах. Проте, нерідко Верховний Суд відступає від власних позицій, що є справжнім головним болем для практикуючих юристів.
Ось, власне, і все. Оцінюючи свою справу виходячи з предметної, територіальної та інстанційної підсудності, ви можете правильно обрати суд, до якого звернутись.
Частина 3 🤗
Ми вже розглянули предметну та територіальну підсудність. Останній елемент у нашому пазлі – інстанційна підсудність.
🏛Інстанція – це рівень суду, який відображає його місце у ієрархії судів та визначає його повноваження. На Україні існує три інстанції – перша, апеляційна та касаційна.🇺🇦
📌Суди першої інстанції
Саме до цих судів подаються позовні заяви і ці суди першими приймають рішення, якими вирішується спір (детальніше – статті 23-25 ЦПК, 22-24 КАС та 24-26 ГПК).
Суди першої інстанції повинні повно встановити усі обставини справи та застосувати закон відповідно до таких обставин.
По деяким категоріям справ, прямо встановлених законом, першою інстанцією можуть виступати апеляційні суди або навіть Верховний Суд, як наприклад, у ч. 3 та 4 ст. 22 КАСУ.
❗️УВАГА! Саме до суду першої інстанції має бути подано увесь можливий обсяг доказів – у подальшому це може бути неможливо.☝️
📌Апеляційні суди
Якщо ви не погодились із рішенням суду першої інстанції – подаєте апеляційну скаргу, яку і розглядають апеляційні суди. У апеляції перевіряють, наскільки правильно суд першої інстанції застосував закон, а також наскільки повно встановлені обставини справи.
Варто пам’ятати, що:
✅нові докази приймаються в апеляції виключно за наявності поважних причин, що перешкодили їх подати до суду першої інстанції;
✅починаючи з цих судів, неможливо змінити предмет або підстави позову;
✅апеляція переглядає справу не повністю, а лише в межах доводів апеляційної скарги. Винятки: апеляція може вийти за межі доводів скарги, якщо буде встановлено неправильне застосування законодавства.
📌Касаційні суди
Як ви вже здогадались, не погодились із рішенням апеляції – йдемо до Верховного Суду, у складі якого діють Касаційний господарський, Касаційний адміністративний, Касаційний цивільний та Касаційний кримінальний суди.
На стадій касаційного розгляду справи:
✅не приймаються та не розглядаються нові докази;
✅суд розглядає справу виходячи із обставин, встановлених судами двох нижчих інстанцій;
✅рішення суду переглядається на предмет правильності застосування законодавства;
✅лише у разі, якщо Верховний Суд дійде висновку, що не було встановлено усіх необхідних обставин, які мали встановити, справа може бути повернута на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.
Слід зазначити, що з 2010 року поступово обмежується право на касаційне оскарження – наразі треба мати дійсно «залізні» аргументи, щоб касаційний суд прийняв вашу скаргу до розгляду. При цьому, збільшилось правове значення висновків Верховного Суду, які по суті набувають значення прецеденту – як суд застосував право, так мають застосовувати його і у наступних аналогічних справах. Проте, нерідко Верховний Суд відступає від власних позицій, що є справжнім головним болем для практикуючих юристів.
Ось, власне, і все. Оцінюючи свою справу виходячи з предметної, територіальної та інстанційної підсудності, ви можете правильно обрати суд, до якого звернутись.
Виконати судове рішення – місія (не)можлива 🕶
#питання_підписника
У коментарях під останнім дописом нас запитали: «Будь ласка, якщо можна, напишіть про виконавчу службу та як спонукати її до виконання судового наказу». 🤔
Відповідаємо 🤗
👀Самого факту прийняття судового рішення не завжди достатньо – відповідачі часто не виконують рішення у добровільному порядку, а тому їх треба виконати примусово – у виконавчому провадженні. Для цього суд або інший орган, який прийняв рішення, видає виконавчий документ (виконавчий лист, наказ, посвідчення комісії з трудових спорів тощо). 🧾
☝️З 2016 року на Україні запроваджено так звану змішану систему органів та осіб, які виконують судові рішення: поряд із системою органів державної виконавчої служби (ДВС) працюють приватні виконавці. Приватні виконавці не можуть виконувати рішення у деяких категоріях справ та обмежені у деяких повноваженнях, але в цілому – гідна та ефективна альтернатива системі ДВС.
▶️Для початку виконавчого провадження стягувач (позивач або інша особа, на користь якої вирішено спір) подає до органу ДВС чи приватного виконавця заяву та оригінал виконавчого документу, на підставі яких відкривається виконавче провадження.
Тому, надаємо універсальні рекомендації, відштовхуючись від яких ви можете зробити виконавче провадження більш ефективним.
✅Дотримуйтесь строків пред’явлення виконавчих документів до виконання. Загальний строк – 3 роки, однак по деяким документам встановлено коротші строки. Деталі – у ст. 12 Закону «Про виконавче провадження». У разі пропуску таких строків їх поновлення можливе лише через суд ⏳
✅ Не відмовляйтесь та своєчасно отримуйте листи від виконавців. Як мінімум – у вас має бути постанова про відкриття виконавчого провадження. У ній міститься номер провадження та ідентифікатор доступу до нього через он-лайн систему АСВП. Зайшовши до вашого провадження, ви завжди зможете бачити документи, які надходять чи які надсилає виконавець, а також слідкувати за рішеннями, що він приймає 📩
✅ Заявляйте клопотання щодо вчинення необхідних виконавчих дій, повідомляйте виконавцю про відоме вам майно та рахунки боржника, його місце знаходження. Як учасник провадження, таким способом ви можете спонукати виконавця до вчинення необхідних дій ✍️
✅ Вважаєте рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними – оскаржуйте до суду, який видав виконавчий документ. Якщо провадження здійснюється органом ДВС, то учасники виконавчого провадження (окрім боржника), мають право оскаржити діяльність виконавця до начальника відділу чи вищого органу ДВС. Дії приватного виконавця ви можете оскаржити лише до суду ✍️🧾🏛
❗️ВАЖЛИВО: строк оскарження дій у виконавчому провадженні становить 10 робочих днів з дати, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення її прав. Виняток – постанова про відкладення виконавчих дій, яка оскаржується протягом 3 робочих днів, тож будьте уважними. ❗️
✅Всі необхідні рішення та дії, які ви маєте здійснити як стягувач – виконуйте своєчасно. У разі пропуску встановлених строків, ви ризикуєте погіршити вашу ситуацію і це буде неможливо виправити, навіть якщо ви і будете подавати скарги.🤷♂️
Більше конкретні питання виконавчого провадження треба завжди вирішувати індивідуально. Якщо вам потрібна консультація чи інша допомога з приводу виконання рішень – пишіть адміну.
#питання_підписника
У коментарях під останнім дописом нас запитали: «Будь ласка, якщо можна, напишіть про виконавчу службу та як спонукати її до виконання судового наказу». 🤔
Відповідаємо 🤗
👀Самого факту прийняття судового рішення не завжди достатньо – відповідачі часто не виконують рішення у добровільному порядку, а тому їх треба виконати примусово – у виконавчому провадженні. Для цього суд або інший орган, який прийняв рішення, видає виконавчий документ (виконавчий лист, наказ, посвідчення комісії з трудових спорів тощо). 🧾
☝️З 2016 року на Україні запроваджено так звану змішану систему органів та осіб, які виконують судові рішення: поряд із системою органів державної виконавчої служби (ДВС) працюють приватні виконавці. Приватні виконавці не можуть виконувати рішення у деяких категоріях справ та обмежені у деяких повноваженнях, але в цілому – гідна та ефективна альтернатива системі ДВС.
▶️Для початку виконавчого провадження стягувач (позивач або інша особа, на користь якої вирішено спір) подає до органу ДВС чи приватного виконавця заяву та оригінал виконавчого документу, на підставі яких відкривається виконавче провадження.
Тому, надаємо універсальні рекомендації, відштовхуючись від яких ви можете зробити виконавче провадження більш ефективним.
✅Дотримуйтесь строків пред’явлення виконавчих документів до виконання. Загальний строк – 3 роки, однак по деяким документам встановлено коротші строки. Деталі – у ст. 12 Закону «Про виконавче провадження». У разі пропуску таких строків їх поновлення можливе лише через суд ⏳
✅ Не відмовляйтесь та своєчасно отримуйте листи від виконавців. Як мінімум – у вас має бути постанова про відкриття виконавчого провадження. У ній міститься номер провадження та ідентифікатор доступу до нього через он-лайн систему АСВП. Зайшовши до вашого провадження, ви завжди зможете бачити документи, які надходять чи які надсилає виконавець, а також слідкувати за рішеннями, що він приймає 📩
✅ Заявляйте клопотання щодо вчинення необхідних виконавчих дій, повідомляйте виконавцю про відоме вам майно та рахунки боржника, його місце знаходження. Як учасник провадження, таким способом ви можете спонукати виконавця до вчинення необхідних дій ✍️
✅ Вважаєте рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними – оскаржуйте до суду, який видав виконавчий документ. Якщо провадження здійснюється органом ДВС, то учасники виконавчого провадження (окрім боржника), мають право оскаржити діяльність виконавця до начальника відділу чи вищого органу ДВС. Дії приватного виконавця ви можете оскаржити лише до суду ✍️🧾🏛
❗️ВАЖЛИВО: строк оскарження дій у виконавчому провадженні становить 10 робочих днів з дати, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення її прав. Виняток – постанова про відкладення виконавчих дій, яка оскаржується протягом 3 робочих днів, тож будьте уважними. ❗️
✅Всі необхідні рішення та дії, які ви маєте здійснити як стягувач – виконуйте своєчасно. У разі пропуску встановлених строків, ви ризикуєте погіршити вашу ситуацію і це буде неможливо виправити, навіть якщо ви і будете подавати скарги.🤷♂️
Більше конкретні питання виконавчого провадження треба завжди вирішувати індивідуально. Якщо вам потрібна консультація чи інша допомога з приводу виконання рішень – пишіть адміну.
⁉️Інвестування у будівництво житла: на що звертати увагу?
#майно
Серед українців є поширеною практика інвестування у ще не збудоване житло, адже воно виходить значно дешевше від готового. Разом з тим, таке інвестування пов’язане із значним ризиком: навіть у добросовісного забудовника може виникнути форс-мажор, що завадить добудувати будинок. То що говорити про не зовсім «чистих на руку» забудовників?🤷♂️
☝️У правовому аспекті убезпечити себе від ризику на 100% також не вдасться. Проте, є сенс перевірити деякі речі на стадії укладання договору, адже буває так, що інвестиційні договори укладають навіть ті компанії, які ВЖЕ мають серйозні проблеми, про які замовчують перед клієнтами.
На що звертати увагу?🤔
1️⃣Перевіряйте компанії, які беруть участь у будівництві, у реєстрі юридичних осіб. Зокрема, по коду ЄДРПОУ (ідентифікаційний код у організацій) або по назві можна побачити їх поточний стан: не перебувають у процесі припинення, на стадії ліквідації або відкрито провадження у справі про банкрутство. Зрозуміло, що останні два випадки є тривожними дзвіночками. 🔔 Ця можливість є безкоштовною.
2️⃣У забудовника повинно бути право на земельну ділянку, яка має відповідне цільове призначення – для будівництва житла. Як правило, кадастровий номер ділянки відкрито публікується на сайтах забудовника – у реєстрі прав на нерухоме майно треба перевірити, якій особі належать права на землю та яких умовах вона залучена до будівництва. Раніше я вже писав, як перевіряти нерухоме майно. 🏢На сьогоднішній день така послуга коштуватиме 30 грн +комісія.
3️⃣Перевірте чинність дозвільних документів на будівництво 📜у відповідному реєстрі. Найкраще шукати за кадастровим номером ділянки. Наявність у забудовника дозволу у паперовій формі ще не свідчить, що він діючий. Перевірка дозволу є безкоштовною.
4️⃣ На вкладці «Стан справ» офіційного сайту судової влади рекомендую перевірити за назвою забудовника, чи немає судових справ, у яких оспорюються його дозвільні документи чи права на землю. 💻Перевірка безкоштовна та, окрім того, так само ви можете знайти судові справи, у яких ви є або були учасником.
5️⃣На сайті АСВП перевіряйте, чи не є забудовник боржником у незавершеному виконавчому провадженні. Деталей ви не дізнаєтесь, але буде привід запитати забудовника, чи не загрожує такі стягнення його фінансовій стабільності. Перевірка безкоштовна.
6️⃣ Читайте відгуки від більш «бувалих» інвесторів.👨💻 Скоріше за все, ви будете не першим, хто вкладає у обраний вами об’єкт, а тому пошукайте ініціативні групи інвесторів у соцмережах: можливо там також будуть тривожні сигнали, на які треба звернути увагу.
7️⃣Ретельно вивчайте умови запропонованих договорів.📚 Ще краще – надайте на перевірку юристам. Універсальної поради, на що звертати увагу – не існує, оскільки забудовники обирають різні схеми інвестування та партнерства між собою. Наприклад, дуже часто вам пропонують укласти договір не з самим забудовником, який має права на забудову, а з його партнером, який надає будівельні потужності (техніку, персонал, будматеріали тощо). Рекомендую вивчити правову підставу для їх партнерства, щоб не вийшло, що ви придбали права на квартиру у того, хто не мав права їх продавати.
❗️ПАМ’ЯТАЙТЕ: не плутайте інвестиційні договори із договорами купівлі-продажу – на момент їх підписання ви ще нічого не отримуєте – житло ще не побудоване. Тобто, вам пропонують придбати право на отримання такого житла у майбутньому.⏳
😃Якщо ви все це почитали і не хочете «морочити» собі голову з перевіркою – пишіть адміну. За результатом послуги складаємо висновок щодо об’єкту будівництва та ризиків, які закладені у проектах договорів.🙌
#майно
Серед українців є поширеною практика інвестування у ще не збудоване житло, адже воно виходить значно дешевше від готового. Разом з тим, таке інвестування пов’язане із значним ризиком: навіть у добросовісного забудовника може виникнути форс-мажор, що завадить добудувати будинок. То що говорити про не зовсім «чистих на руку» забудовників?🤷♂️
☝️У правовому аспекті убезпечити себе від ризику на 100% також не вдасться. Проте, є сенс перевірити деякі речі на стадії укладання договору, адже буває так, що інвестиційні договори укладають навіть ті компанії, які ВЖЕ мають серйозні проблеми, про які замовчують перед клієнтами.
На що звертати увагу?🤔
1️⃣Перевіряйте компанії, які беруть участь у будівництві, у реєстрі юридичних осіб. Зокрема, по коду ЄДРПОУ (ідентифікаційний код у організацій) або по назві можна побачити їх поточний стан: не перебувають у процесі припинення, на стадії ліквідації або відкрито провадження у справі про банкрутство. Зрозуміло, що останні два випадки є тривожними дзвіночками. 🔔 Ця можливість є безкоштовною.
2️⃣У забудовника повинно бути право на земельну ділянку, яка має відповідне цільове призначення – для будівництва житла. Як правило, кадастровий номер ділянки відкрито публікується на сайтах забудовника – у реєстрі прав на нерухоме майно треба перевірити, якій особі належать права на землю та яких умовах вона залучена до будівництва. Раніше я вже писав, як перевіряти нерухоме майно. 🏢На сьогоднішній день така послуга коштуватиме 30 грн +комісія.
3️⃣Перевірте чинність дозвільних документів на будівництво 📜у відповідному реєстрі. Найкраще шукати за кадастровим номером ділянки. Наявність у забудовника дозволу у паперовій формі ще не свідчить, що він діючий. Перевірка дозволу є безкоштовною.
4️⃣ На вкладці «Стан справ» офіційного сайту судової влади рекомендую перевірити за назвою забудовника, чи немає судових справ, у яких оспорюються його дозвільні документи чи права на землю. 💻Перевірка безкоштовна та, окрім того, так само ви можете знайти судові справи, у яких ви є або були учасником.
5️⃣На сайті АСВП перевіряйте, чи не є забудовник боржником у незавершеному виконавчому провадженні. Деталей ви не дізнаєтесь, але буде привід запитати забудовника, чи не загрожує такі стягнення його фінансовій стабільності. Перевірка безкоштовна.
6️⃣ Читайте відгуки від більш «бувалих» інвесторів.👨💻 Скоріше за все, ви будете не першим, хто вкладає у обраний вами об’єкт, а тому пошукайте ініціативні групи інвесторів у соцмережах: можливо там також будуть тривожні сигнали, на які треба звернути увагу.
7️⃣Ретельно вивчайте умови запропонованих договорів.📚 Ще краще – надайте на перевірку юристам. Універсальної поради, на що звертати увагу – не існує, оскільки забудовники обирають різні схеми інвестування та партнерства між собою. Наприклад, дуже часто вам пропонують укласти договір не з самим забудовником, який має права на забудову, а з його партнером, який надає будівельні потужності (техніку, персонал, будматеріали тощо). Рекомендую вивчити правову підставу для їх партнерства, щоб не вийшло, що ви придбали права на квартиру у того, хто не мав права їх продавати.
❗️ПАМ’ЯТАЙТЕ: не плутайте інвестиційні договори із договорами купівлі-продажу – на момент їх підписання ви ще нічого не отримуєте – житло ще не побудоване. Тобто, вам пропонують придбати право на отримання такого житла у майбутньому.⏳
😃Якщо ви все це почитали і не хочете «морочити» собі голову з перевіркою – пишіть адміну. За результатом послуги складаємо висновок щодо об’єкту будівництва та ризиків, які закладені у проектах договорів.🙌
Коротко про податкову амністію 💰🏛
❗️З 01.09.2021 розпочато податкову амністію, запроваджену Законом №1539-ІХ. Спробуємо стисло розібратись, що це таке. 🤷♂️
☝️Отже, держава запропонувала задекларувати свої активи (кошти, нерухоме майно, транспортні засоби і т.п.), щодо яких раніше не були сплачені податки. У якості «подяки» - знижені ставки оподаткування та гарантії звільнення від юридичної відповідальності за несплату податків.🤔
На який період поширюється амністія?
Амністія поширюється на активи, які набуті у власність фізичної особи до 01.01.2021.📅
Коли подавати декларацію?⏳
Законом встановлено період для декларування з 01.09.2021 по 01.09.2022. Декларація подається у електронній формі через електронний кабінет платника податків (у кого ще немає електронного підпису – саме час оформити).
Форма декларації, приклади та інструкція щодо її заповнення люб’язно розміщені на сайті Міністерства фінансів.🖥
Які ставки збору? 💴
Законом запроваджено альтернативні ставки збору. Ви можете обрати сплату одноразовим платежем із нижчою ставкою (5% для активів на території України, 9% - за межами території України) або розстрочити платіж на 3 роки, але із більшими ставками (6% для активів на території України та 11,5 % - за межами території України).
⌛️Строк сплати збору – 30 календарних днів з дня подання відповідної декларації (для розстроченого платежу – такий же строк щодо першого внеску, а другий та третій внесок – до 01.11.2022 та до 01.11.2023 відповідно).
❗️УВАГА! Несвоєчасна сплата будь-якого платежу призводить до того, що декларація вважається неподаною, а, отже – людина позбавляється гарантій, які захищають її від відповідальності за несплату податків!
Чи всі можуть скористатись податковою амністією?🤷♂️
Не всі. Ось деякі категорії виключень:
✅особи, які станом на 01.09.2021 є недієздатними або обмежено дієздатними, або яким не виповнилось 18 років;
✅особи, які починаючи з 01.01.2005 займали посади на державній службі чи в органах місцевого самоврядування, займали інші публічні посади, для яких було обов’язковим декларування;
✅особи, внесені у санкційні списки та ін.
Чи всі активи підлягають амністії⁉️
🙅🏻♂️Ні. По-перше, встановлено активи, які можна не декларувати або які вважаються такими, щодо яких вже сплачено податки та збори. По-друге, легалізувати не можна активи, що набуті злочинним шляхом, окрім злочинів, які пов’язані саме з ухиленням податків (для прикладу, награбоване легалізувати не вдасться).
А як вони перевірять джерела походження активів? 🕵️
При подачі декларації від вас не вимагається подання будь-яких документів на підтвердження джерел доходу. Проте, перед декларуванням кошти необхідно внести на спеціально відкриті рахунки у банках і саме на банки покладено функції, пов’язані із перевіркою джерел походження грошей.
Якщо питання для вас актуальне – рекомендую більш прискіпливо вивчити положення вказаного Закону. Не розібрались – як завжди, пишемо адміну.
❗️З 01.09.2021 розпочато податкову амністію, запроваджену Законом №1539-ІХ. Спробуємо стисло розібратись, що це таке. 🤷♂️
☝️Отже, держава запропонувала задекларувати свої активи (кошти, нерухоме майно, транспортні засоби і т.п.), щодо яких раніше не були сплачені податки. У якості «подяки» - знижені ставки оподаткування та гарантії звільнення від юридичної відповідальності за несплату податків.🤔
На який період поширюється амністія?
Амністія поширюється на активи, які набуті у власність фізичної особи до 01.01.2021.📅
Коли подавати декларацію?⏳
Законом встановлено період для декларування з 01.09.2021 по 01.09.2022. Декларація подається у електронній формі через електронний кабінет платника податків (у кого ще немає електронного підпису – саме час оформити).
Форма декларації, приклади та інструкція щодо її заповнення люб’язно розміщені на сайті Міністерства фінансів.🖥
Які ставки збору? 💴
Законом запроваджено альтернативні ставки збору. Ви можете обрати сплату одноразовим платежем із нижчою ставкою (5% для активів на території України, 9% - за межами території України) або розстрочити платіж на 3 роки, але із більшими ставками (6% для активів на території України та 11,5 % - за межами території України).
⌛️Строк сплати збору – 30 календарних днів з дня подання відповідної декларації (для розстроченого платежу – такий же строк щодо першого внеску, а другий та третій внесок – до 01.11.2022 та до 01.11.2023 відповідно).
❗️УВАГА! Несвоєчасна сплата будь-якого платежу призводить до того, що декларація вважається неподаною, а, отже – людина позбавляється гарантій, які захищають її від відповідальності за несплату податків!
Чи всі можуть скористатись податковою амністією?🤷♂️
Не всі. Ось деякі категорії виключень:
✅особи, які станом на 01.09.2021 є недієздатними або обмежено дієздатними, або яким не виповнилось 18 років;
✅особи, які починаючи з 01.01.2005 займали посади на державній службі чи в органах місцевого самоврядування, займали інші публічні посади, для яких було обов’язковим декларування;
✅особи, внесені у санкційні списки та ін.
Чи всі активи підлягають амністії⁉️
🙅🏻♂️Ні. По-перше, встановлено активи, які можна не декларувати або які вважаються такими, щодо яких вже сплачено податки та збори. По-друге, легалізувати не можна активи, що набуті злочинним шляхом, окрім злочинів, які пов’язані саме з ухиленням податків (для прикладу, награбоване легалізувати не вдасться).
А як вони перевірять джерела походження активів? 🕵️
При подачі декларації від вас не вимагається подання будь-яких документів на підтвердження джерел доходу. Проте, перед декларуванням кошти необхідно внести на спеціально відкриті рахунки у банках і саме на банки покладено функції, пов’язані із перевіркою джерел походження грошей.
Якщо питання для вас актуальне – рекомендую більш прискіпливо вивчити положення вказаного Закону. Не розібрались – як завжди, пишемо адміну.
❓Чи гарантує заповіт збереження майна «у сім’ї»?
Раніше ми вже писали про те, як прийняти спадщину. Однак, від одного із підписників надійшла пропозиція висвітлити тему заповіту, адже його хвилювало, яким чином можна гарантувати перехід спадщини до членів його сім’ї. Тож, спробуємо розібратись. 🤔
📌Способи спадкування
Закон визначає, що спадкування може відбуватись за заповітом або за законом. Оформлюючи спадщину за заповітом, нотаріус виходить із волі спадкодавця щодо розпорядження спадщиною, яку він висловив у заповіті. При спадкуванні за законом заповіту або немає взагалі, або він не охопив весь обсяг спадщини, а тому спадкоємці визначаються у порядку черговості.🔤
❓Так у чому різниця?
Перше за все, у тому, що за заповітом можна залишити своє майно не лише членам сім’ї, але й іншим особам. При спадкуванні за законом спадкують лише родичі у визначеній черговості. Заповіт є гнучким інструментом, який дозволяє розпорядитись майном так, як хоче того заповідач.🧾
❗️ВАЖЛИВО: навіть за заповітом не може бути позбавлено спадщини осіб, які мають право на обов’язкову частку: дітей до 18 років або непрацездатних повнолітніх дітей, непрацездатних вдову (вдівця) або непрацездатних батьків спадкодавця. За загальним правилом, вони мають отримати половину від тієї частки, на яку мали б право при спадкуванні за законом (але, вона може бути зменшена з урахуванням обставин, що мають істотне значення).
☝️Однак, є у заповіту і недоліки. Бажаючи «залізобетонно» гарантувати права своїх нащадків, заповідач вважає, що заповіт – це панацея. Але – ні. Інколи заповіт має зворотний ефект, коли хтось із ображених та усунутих від спадкування нащадків розпочинає процес оспорювання заповіту. У такому випадку високі шанси, що спадщини нащадкам ще довго не бачити.💤
📌Що насправді впливає на спадкування?
Розглянемо це як з точки зору спадкодавця, так і спадкоємця.👀
Як це не песимістично звучить, але ми усі – потенційні спадкодавці. Тому, як турботливі члени сім’ї ми маємо дбати про фінансову дисципліну – як мінімум, ми маємо залишатись у плюсі для того, щоб наші нащадки що-небудь отримали. Але чому?🤷♂️
😱Справа у тому, що до складу спадщини входять не лише права, але і обов’язки - у тому числі і борги. На щастя, борги переходять спадкоємцям лише у межах вартості отриманої спадщини. Однак, що ж тут хорошого, коли за мінусом боргів спадкоємці виходять на «0»?🙅🏻♂️
Що стосується спадкоємців, то вони мають вчасно прийняти спадщину і я раніше писав, що строк для її прийняття – 6 місяців з моменту смерті спадкодавця. За відсутності інших спадкоємців або їх згоди на поновлення вам строків, доведеться поновлювати їх виключно через суд. А це і фінансові витрати, і час, і нерви… У найгіршому випадку, по спливу одного року, якщо немає спадкоємців або вони відмовились чи не прийняли спадщину, вона може бути визнана відумерлою за заявою місцевої ради та перейти у власність громади. Тепер розумієте, наскільки своєчасні дії є важливими?⏳
✍️Якщо заповіт не панацея, то може подарувати родичам майно ще за життя?🤔
Можна і так, проте всі договори можуть бути оспорені. На мою думку, пошук всіляких «гарантій» - це неправильно поставлене питання. Законодавство лише надає вам набір інструментів. Проте, як ними користуватись - відповідальність лише на вас. На мою думку, найкращою гарантією є «чистота» оформлених документів на майно, відсутність у спадкодавця непомірних зобов’язань та своєчасність дій щодо оформлення будь-якого документу зі сторони спадкоємців. І тоді все буде добре. Ну, а якщо виникають питання, ви знаєте, до кого звернутись 😉
Раніше ми вже писали про те, як прийняти спадщину. Однак, від одного із підписників надійшла пропозиція висвітлити тему заповіту, адже його хвилювало, яким чином можна гарантувати перехід спадщини до членів його сім’ї. Тож, спробуємо розібратись. 🤔
📌Способи спадкування
Закон визначає, що спадкування може відбуватись за заповітом або за законом. Оформлюючи спадщину за заповітом, нотаріус виходить із волі спадкодавця щодо розпорядження спадщиною, яку він висловив у заповіті. При спадкуванні за законом заповіту або немає взагалі, або він не охопив весь обсяг спадщини, а тому спадкоємці визначаються у порядку черговості.🔤
❓Так у чому різниця?
Перше за все, у тому, що за заповітом можна залишити своє майно не лише членам сім’ї, але й іншим особам. При спадкуванні за законом спадкують лише родичі у визначеній черговості. Заповіт є гнучким інструментом, який дозволяє розпорядитись майном так, як хоче того заповідач.🧾
❗️ВАЖЛИВО: навіть за заповітом не може бути позбавлено спадщини осіб, які мають право на обов’язкову частку: дітей до 18 років або непрацездатних повнолітніх дітей, непрацездатних вдову (вдівця) або непрацездатних батьків спадкодавця. За загальним правилом, вони мають отримати половину від тієї частки, на яку мали б право при спадкуванні за законом (але, вона може бути зменшена з урахуванням обставин, що мають істотне значення).
☝️Однак, є у заповіту і недоліки. Бажаючи «залізобетонно» гарантувати права своїх нащадків, заповідач вважає, що заповіт – це панацея. Але – ні. Інколи заповіт має зворотний ефект, коли хтось із ображених та усунутих від спадкування нащадків розпочинає процес оспорювання заповіту. У такому випадку високі шанси, що спадщини нащадкам ще довго не бачити.💤
📌Що насправді впливає на спадкування?
Розглянемо це як з точки зору спадкодавця, так і спадкоємця.👀
Як це не песимістично звучить, але ми усі – потенційні спадкодавці. Тому, як турботливі члени сім’ї ми маємо дбати про фінансову дисципліну – як мінімум, ми маємо залишатись у плюсі для того, щоб наші нащадки що-небудь отримали. Але чому?🤷♂️
😱Справа у тому, що до складу спадщини входять не лише права, але і обов’язки - у тому числі і борги. На щастя, борги переходять спадкоємцям лише у межах вартості отриманої спадщини. Однак, що ж тут хорошого, коли за мінусом боргів спадкоємці виходять на «0»?🙅🏻♂️
Що стосується спадкоємців, то вони мають вчасно прийняти спадщину і я раніше писав, що строк для її прийняття – 6 місяців з моменту смерті спадкодавця. За відсутності інших спадкоємців або їх згоди на поновлення вам строків, доведеться поновлювати їх виключно через суд. А це і фінансові витрати, і час, і нерви… У найгіршому випадку, по спливу одного року, якщо немає спадкоємців або вони відмовились чи не прийняли спадщину, вона може бути визнана відумерлою за заявою місцевої ради та перейти у власність громади. Тепер розумієте, наскільки своєчасні дії є важливими?⏳
✍️Якщо заповіт не панацея, то може подарувати родичам майно ще за життя?🤔
Можна і так, проте всі договори можуть бути оспорені. На мою думку, пошук всіляких «гарантій» - це неправильно поставлене питання. Законодавство лише надає вам набір інструментів. Проте, як ними користуватись - відповідальність лише на вас. На мою думку, найкращою гарантією є «чистота» оформлених документів на майно, відсутність у спадкодавця непомірних зобов’язань та своєчасність дій щодо оформлення будь-якого документу зі сторони спадкоємців. І тоді все буде добре. Ну, а якщо виникають питання, ви знаєте, до кого звернутись 😉