Про БЗВП.
Вже мабуть багато хто писав про необхідність змін в підготовці новоспечених бійців. Скажу і я кілька слів. В першу чергу про найбільш важку і важливу професію на війні - піхоту.
1. Нинішня підготовка бійців в Україні, а особливо закордоном, часто не відповідає реаліям війни. З усією повагою до наших партнерів, вони не володіють практичним досвідом бойових дій. Найголовніше залишається поза увагою.
2. Навігація і маскування. Головне завдання піхотинця сьогодні - вижити. Для цього йому потрібно дійти цілим до позиції, зробити там максимально можливе укриття і замаскувати його. Основи навігації, орієнтування на місцевості - це головна біль для кожного командира, який веде групи піхоти. Кропива, мілчат або аналоги з простим зрозумілим маршрутом з точками і квадратами - це база для кожного. Врешті ми маєм переймати досвід ворога, який максимально доступно вбиває в голову своїм оркам використання Альпінквесту з точками. Далі: https://www.facebook.com/share/1Ah1nscoNa/?mibextid=wwXIfr
Вже мабуть багато хто писав про необхідність змін в підготовці новоспечених бійців. Скажу і я кілька слів. В першу чергу про найбільш важку і важливу професію на війні - піхоту.
1. Нинішня підготовка бійців в Україні, а особливо закордоном, часто не відповідає реаліям війни. З усією повагою до наших партнерів, вони не володіють практичним досвідом бойових дій. Найголовніше залишається поза увагою.
2. Навігація і маскування. Головне завдання піхотинця сьогодні - вижити. Для цього йому потрібно дійти цілим до позиції, зробити там максимально можливе укриття і замаскувати його. Основи навігації, орієнтування на місцевості - це головна біль для кожного командира, який веде групи піхоти. Кропива, мілчат або аналоги з простим зрозумілим маршрутом з точками і квадратами - це база для кожного. Врешті ми маєм переймати досвід ворога, який максимально доступно вбиває в голову своїм оркам використання Альпінквесту з точками. Далі: https://www.facebook.com/share/1Ah1nscoNa/?mibextid=wwXIfr
👍21❤1
Forwarded from Спецпідрозділ Стугна
Без зайвих слів. Просто світлини з минулого - з тих днів, коли виконували роботу, яку обрали свідомо.
Періодично ми публікуватимемо підбірку з особистих архівів - без спеціальних постановки, без монтажу.
Так вигладає «СТУГНА» - очима тих, хто в ній служить.
Без пафосу - просто як є.
#спецпідрозділстугна
Періодично ми публікуватимемо підбірку з особистих архівів - без спеціальних постановки, без монтажу.
Так вигладає «СТУГНА» - очима тих, хто в ній служить.
Без пафосу - просто як є.
#спецпідрозділстугна
🔥19❤2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🫡Окопи під Покровськом ― штурмують і зачищають бійці підрозділу “Стугна”
🎥Архівні ексклюзивні кадри роботи бійців підрозділу “Стугна”, що входить до складу “Спецпідрозділу Тимура” ГУР МО України: штурмові дії та зачистка позицій у полях поблизу Покровська Донецької області.
Зима 2025. Виїзд на бронетехніці. Вогневий контакт. Чіткі маневри. Управління боєм. Знищені окупанти. Рух уперед. Утримання позицій.
⚔️Збройна боротьба за Україну триває!
👉Приєднатися до “Стугни” можна тут - stugna.org
Слава Україні!
🎥Архівні ексклюзивні кадри роботи бійців підрозділу “Стугна”, що входить до складу “Спецпідрозділу Тимура” ГУР МО України: штурмові дії та зачистка позицій у полях поблизу Покровська Донецької області.
Зима 2025. Виїзд на бронетехніці. Вогневий контакт. Чіткі маневри. Управління боєм. Знищені окупанти. Рух уперед. Утримання позицій.
⚔️Збройна боротьба за Україну триває!
👉Приєднатися до “Стугни” можна тут - stugna.org
Слава Україні!
🔥19
Чому українські виробники зброї йдуть з України?
Мав цікаву розмову з одним з керівників підприємства впк, який розказав про тривожні, на мою думку, тенденції. Українські виробники зброї релокують свої підприємства в Європу, лишаючи Україну робочих місць, а ще важливіше технологічного розвитку впк.
Чому це трапляється? Більшою мірою через обмеження розвитку в умовах, коли фактично є лише один замовник - держава. Бюрократичний контроль, непрозорі і не завжди передбачувані закупівлі - це призводить до того, що запустити на повну потужність підприємство неможливо.
І тут виникає питання, яке давно назріло - дозволити експорт української зброї. Для когось це звучить дивно під час війни продавати зброю, але насправді це дасть масштабний поштовх до розвитку українського впк.
Мова йде про контрольований експорт надлишкової або нової продукції, який не шкодитиме фронту, зате дасть притік валюти та інвестицій, та можливість підприємствам розвиватись.
Лише 15% цих компаній мають повне завантаження потужностей, понад 60% працюють впівсили, а решта простоюють. За даними опитувань, 63% виробничих потужностей нині недозавантажені замовленнями – внутрішній попит не покриває можливостей заводів. Підприємці обирають між двома лихами: або скорочувати людей і зупинятися, або ж вивозити виробництво закордон. Багато хто, на жаль, обирає друге.
Позиція уряду в цьому питанні вже четвертий рік незмінна, хоча можна було б проаналізувати результати такої політики. З останніх заяв з цього приводу знайшов інтервʼю Шмигаля, в якому він запевняє, що держава викуповує всю вироблену зброю. Хоча, як ми бачимо, це зовсім не так, з обʼєктивних причин недостачі фінансів. Є сподівання, що зміни в уряді приведуть до змін в підходах.
Держава сьогодні просто зобовʼязана всіма силами втримати наших зброярів тут, зменшити бюрократичний тиск і дати можливість розвитку. Це питання національної безпеки, якому, на жаль, не надають достатньої уваги.
Відкриття експорту надлишків продукції, які держава не закуповує на фронт (виробники, допустимо, можуть сплачувати експортне мито 10%), - це мільярди валютних надходжень до бюджету, за які ми можемо придбати те, чого не виготовляємо самі.
Довгострокові контракти дозволять виробникам планувати виробництво та впроваджувати інновації.
Український ВПК як і армія – це частина нашої незалежності. Якщо ми дозволимо їй виїхати закордон, знову будемо просити у світу і залежати від чужої волі.
Мав цікаву розмову з одним з керівників підприємства впк, який розказав про тривожні, на мою думку, тенденції. Українські виробники зброї релокують свої підприємства в Європу, лишаючи Україну робочих місць, а ще важливіше технологічного розвитку впк.
Чому це трапляється? Більшою мірою через обмеження розвитку в умовах, коли фактично є лише один замовник - держава. Бюрократичний контроль, непрозорі і не завжди передбачувані закупівлі - це призводить до того, що запустити на повну потужність підприємство неможливо.
І тут виникає питання, яке давно назріло - дозволити експорт української зброї. Для когось це звучить дивно під час війни продавати зброю, але насправді це дасть масштабний поштовх до розвитку українського впк.
Мова йде про контрольований експорт надлишкової або нової продукції, який не шкодитиме фронту, зате дасть притік валюти та інвестицій, та можливість підприємствам розвиватись.
Лише 15% цих компаній мають повне завантаження потужностей, понад 60% працюють впівсили, а решта простоюють. За даними опитувань, 63% виробничих потужностей нині недозавантажені замовленнями – внутрішній попит не покриває можливостей заводів. Підприємці обирають між двома лихами: або скорочувати людей і зупинятися, або ж вивозити виробництво закордон. Багато хто, на жаль, обирає друге.
Позиція уряду в цьому питанні вже четвертий рік незмінна, хоча можна було б проаналізувати результати такої політики. З останніх заяв з цього приводу знайшов інтервʼю Шмигаля, в якому він запевняє, що держава викуповує всю вироблену зброю. Хоча, як ми бачимо, це зовсім не так, з обʼєктивних причин недостачі фінансів. Є сподівання, що зміни в уряді приведуть до змін в підходах.
Держава сьогодні просто зобовʼязана всіма силами втримати наших зброярів тут, зменшити бюрократичний тиск і дати можливість розвитку. Це питання національної безпеки, якому, на жаль, не надають достатньої уваги.
Відкриття експорту надлишків продукції, які держава не закуповує на фронт (виробники, допустимо, можуть сплачувати експортне мито 10%), - це мільярди валютних надходжень до бюджету, за які ми можемо придбати те, чого не виготовляємо самі.
Довгострокові контракти дозволять виробникам планувати виробництво та впроваджувати інновації.
Український ВПК як і армія – це частина нашої незалежності. Якщо ми дозволимо їй виїхати закордон, знову будемо просити у світу і залежати від чужої волі.
❤15💯5
Forwarded from Спецпідрозділ Стугна
СТУГНА — це підрозділ, де важлива не гучність, а точність.
Де кожен боєць — це інструмент впливу.
Де місія — це реальність, про яку не дізнаються, але яка змінює хід подій.
Ти не просто шукаєш службу. Ти шукаєш сенс.
Сенс бути корисним там, де інші не дотягують.
Сенс знати більше, діяти глибше, впливати сильніше.
Готовий взяти на себе місію, про яку ніхто не дізнається?
Ми навчимо тебе діяти.
Тихо. Чітко. Ефективно.
Бо тут рішучість важливіша за слова.
👉 Заповнюй анкету за посиланням:
https://stugna.org/contact/
Твій шлях починається тут. Стугна.
Де кожен боєць — це інструмент впливу.
Де місія — це реальність, про яку не дізнаються, але яка змінює хід подій.
Ти не просто шукаєш службу. Ти шукаєш сенс.
Сенс бути корисним там, де інші не дотягують.
Сенс знати більше, діяти глибше, впливати сильніше.
Готовий взяти на себе місію, про яку ніхто не дізнається?
Ми навчимо тебе діяти.
Тихо. Чітко. Ефективно.
Бо тут рішучість важливіша за слова.
👉 Заповнюй анкету за посиланням:
https://stugna.org/contact/
Твій шлях починається тут. Стугна.
❤13
Forwarded from Спецпідрозділ Стугна
До роковин загибелі наших побратимів — Михайла «Швидкого» Матвіїва,
Артема «Гесса» Медведєва,
Микити «Оптиміста» Красновіда— їхнім родинам були вручені відомчі нагороди, а також вперше відзнаки підрозділу «Хрест Стугни» (посмертно).
У рідному селі Михайла «Швидкого» відбувся вечір пам’яті, де зібралися близькі, друзі та побратими.
Швидкий, Гесс та Оптиміст загинули 18 серпня 2022 в боях біля с.Максимівка Миколаївської області.
Ми ніколи не забудемо тих, хто віддав життя за свободу України. Їхня мужність — назавжди в нашій пам’яті та серцях.
ГЕРОЯМ СЛАВА 🕯️🇺🇦
Артема «Гесса» Медведєва,
Микити «Оптиміста» Красновіда— їхнім родинам були вручені відомчі нагороди, а також вперше відзнаки підрозділу «Хрест Стугни» (посмертно).
У рідному селі Михайла «Швидкого» відбувся вечір пам’яті, де зібралися близькі, друзі та побратими.
Швидкий, Гесс та Оптиміст загинули 18 серпня 2022 в боях біля с.Максимівка Миколаївської області.
Ми ніколи не забудемо тих, хто віддав життя за свободу України. Їхня мужність — назавжди в нашій пам’яті та серцях.
ГЕРОЯМ СЛАВА 🕯️🇺🇦
😢17🫡6💔2❤1