Йой! Час важливих опитувань

📱 Розкажіть, який попкультурний контент про ігри, фільми або серіали ви дивитеся англійською, бо українських аналогів просто нема. Можете навіть напряму ділитися улюбленими каналами.

🤩 Про аніме не питаю, бо, на мою думку, з аніме-сегментом у нас усе доволі добре. Але якщо ви не згодні — пишіть!

У соцмережі X не раз бачив думку, що геймери взагалі не дивляться відео про ігри, що ігровий YouTube вмер. А потім заходиш і бачиш, як на Заході навіть новостворені канали збирають свої 100+ тисяч переглядів, і стає трохи сумно, наче це щось із нашими контентмейкерами або глядачами не так.

Що думаєте?

Зацініть пʼятничний дроп від кіно-клубу «ПРОМІНЬ». Цього разу — відео про купу цікавих, забутих (і не дуже) мультфільмів.

Виправляйте помилку, якщо ще не підписані на канал цього шибайголови. Воно того варте! 🙌

Посидів, подумав і зрозумів, що цей похмурий недільний вечір може врятувати тільки справжня ікона 90-х — Памела Андерсон.

Тим паче я давно хотів подивитися Barb Wire (1996) — постапокаліптичний нуарний бойовик, заснований на коміксах видавництва Dark Horse, з Пем у ролі власниці нічного клубу та найманки, яка мимоволі опиняється втягнутою у змову проти тоталітарного режиму, що панує в США майбутнього 💥

А чим ви займаєтеся, поки за вікном тарабанить дощ?

Помер Оззі Осборн.

Легенда рок-музики. Голос і обличчя Black Sabbath. Божевільний шоумен, що перетворив темряву на власний бренд. Кожен, хто слухав метал хоч раз у житті — слухав Оззі, навіть якщо не знав про це.

R.I.P., Prince of Darkness 🖤

Що не день, то…

Але (!) я приніс вам чудову ілюстрацію битви з червоним драконом, одним із найжахливіших монстрів всесвіту Dungeons & Dragons, від чеського художника Мартина Собра.

Завітайте в коментарі, щоб забрати файл без стиснення. Ідеальні шпалери для робочого столу 🔥

Цю епічну фентезі-ілюстрацію під назвою The Mighty King у 1991 році створив художник Кен Келлі, один із найвідоміших майстрів жанру. Він прославився завдяки численним зображенням пригод Конана-варвара та Тарзана.

Стиль Келлі часто порівнюють зі знаменитим Френком Фразеттою. І не дарма: Келлі був його племінником. Фразетта був одружений на сестрі матері Кена. Втім, уроків живопису він йому ніколи не давав — не хотів розкривати свої «секретні техніки».

Але саме це й робить шлях Келлі ще значущішим: до вершини він дістався самотужки. І навіть намалював легендарну обкладинку для Destroyer гурту KISS. Цікаво, що спочатку KISS хотіли запросити Фразетту, але не домовилися про гонорар 💸

Така ось історія про родинну конкуренцію у світі epic fantasy art кінця ХХ століття.

#RandomPearls

Ви знали, що у 2011 році Suda51 (автор ігор killer7 та No More Heroes) у співпраці з Хідео Коджімою випустив SDATCHER — буквально приквел до коджімівського кіберпанк-хіта 1988 року Snatcher, але у вигляді радіоп’єси! Японці такі японці.

Сценарій Суда написав самостійно, а Коджіма виступив режисером і продюсером. Але це ще не все — музичною частиною проєкту займався, хто б ви думали? Акіра Ямаока!

Так, чуваки просто зібралися, аби зробити нішевий продукт суто для локального японського ринку. Цікаво, що Sdatcher анонсували аж у 2007 році під кодовою назвою Project S, і фанати довго ламали голову, що воно таке. Але, здається, такого результату співпраці мастодонтів геймдеву не очікував ніхто.

Проте японці залишилися задоволені. Звісно, що радіоп’єса не мала якогось комерційного успіху, однак це був крутий подарунок для поціновувачів раннього Коджіми та божевільного генія Suda51.

Після релізу онлайн, проєкт випустили на двох CD: перший містив саму п’єсу, а другий — саундтрек від Ямаоки. Я, до речі, перевірив — диск коштує в Японії близько 800 гривень. Тепер ось думаю: може, замовити собі на поличку? 🤔

#RandomPearls #VirtualVault