Остаточно Punk Frogs оселилися в серцях дітей (особливо на Заході) завдяки яскравим, кривеньким, але таким харизматичним фігуркам Playmates, що за деякі з них у дев’яності я, можливо, міг би й вбити.

Кажуть, робочий тиждень треба завершувати хорошою піснею — такою, щоб вона стала саундтреком вихідних. Тож, що тут у нас?!

Так, це гра за мотивами повнометражного мультфільму того ж року, і вам не здалося: нас цікавить саме версія для GBA (!), не переплутайте. Абсолютний шедевр, про який досі мало хто знає. Це одна з останніх ігор для цієї системи, тож Ubisoft Montreal вдалося вичавити з портативки Nintendo всі соки.

Зразковий бітемап із прокачкою, крутими босами, міні-іграми та фантастичним піксельним мистецтвом. Спробуйте обов’язково — це одна з тих ігор, через яку я свого часу купив собі оригінальну консоль. І, повірте, не пошкодував. Добре, що емуляція зараз доступна всім, тож і ви точно не пошкодуєте!

По-перше, на жаль, цю гру спіткала типова доля багатьох продуктів за ліцензією: її вилучили з усіх цифрових магазинів. Тож, щоб пірнути в цю пригоду, доведеться докласти трохи зусиль. По-друге, на Mutants in Manhattan свого часу обрушилася величезна хвиля гейту. Розробкою займалася PlatinumGames, студія, яку сьогодні всі асоціюють із хітами «10/10», проте з Черепахами щось однозначно пішло не так. І, чесно кажучи, Mutants in Manhattan — це репетитивний слешер, який може здатися доволі нудним, але…

У гри точно є свій шарм: крутецькі дизайни братів та їхніх ворогів, а Бібоп, Рокстеді та Слеш — це просто вау. Прикольні анімації та спецефекти, до того ж сел-шейдінг зробив візуал майже безсмертним. Тут відчувається одночасно і величезна любов до франшизи, і якась абсурдна недоробленість. Звісно, це викликає дисонанс. Нам із другом пощастило купити собі парочку дисків для PS4 ще у далекому 2018 році, і грати в онлайні було справді весело.

Тому чи варто вам спробувати Mutants in Manhattan? Точно так. Та чи варто платити за ліцензійний Steam-ключ 30 000 гривень? Точно ні 👀

І це не жарт: у магазинах, що перепродають цифрові ключі, ви справді можете побачити такі ціни. На консолях ситуація з дисками набагато краща.

А що робити тим, кому просто хочеться пограти в класичні ігри про Черепах, у шедеври на кшталт Turtles in Time чи The Hyperstone Heist, але не хочеться возитися з емуляторами та піратством? Що ж, мої чуваки, The Cowabunga Collection — це ваш ідеальний вибір. Цілих 13 ігор, випущених у період із 1989 по 1994 роки, сучасні зручності типу швидких збережень та перемотування часу, інтерактивний музей із концепт-артами, мануалами, вінтажними постерами та саундтреками і ще багато-багато чого.

Ретро-збірки — це слизька доріжка: заробити на довірливих фанах дуже просто, навіть старатися не треба. Тим дивніше, що саме корпорація зла Konami не пожаліла грошей і руками американців із Digital Eclipse створила настільки чудову колекцію. Рекомендую!