вихідні у Львові прогнозуються спекотними, втім прохолоду завжди можна знайти у тутешніх музеях та галереях. Зробили добірку проєктів, на які ходили цього тижня дивитися самі і можемо тепер порадити й вам:
🔹 "КРОК. КРОС. О-КЛИК"
📍 Львівський палац мистецтв
ретроспективна виставка малярства Любомира Медвідя зібрала понад 70 його робіт, створених впродовж майже шести десятиліть, — від ранніх циклів “Периферії” та “Евакуації” до масштабної серії “Блудний син”
🔹 "Штрихом і духом"
📍 Львівська національна галерея імені Бориса Возницького
одна з двох виставок творів Любомира Медвідя, які зараз тривають у Львові і присвячені ювілею художника. В експозиційних просторах Палацу Лозинського представлені його графіка (з 1960-х рр й до сучасних композицій) та сакральне мистецтво
🔹 "ТУТ: Василь Ярич, Олександр Дяченко, Олександр Бабак"
📍 Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
в експозиції зібрані твори Василя Ярича, Олександра Дяченка та Олександра Бабака — художників-монументалістів, які все життя працюють із простором. Виставка триває до 19 липня (неділя), у день фінісажу — експозиція працюватиме лише до 16:00. Більше про "ТУТ" - читайте у матеріалі від кураторки проєкту на нашому сайті
🔹 "Тривога лягає поруч"
📍Львівський муніципальний мистецький центр
вернісажний проєкт цього тижня, особиста виставка Софії Короткевич присвячена, як можна здогадатися з назви, тривозі. Проєкт — своєрідна документація культури виживання, яку авторка репрезентує в художньому склі, відеоінсталяціях та інших медіумах
[естéт]-ичних вихідних!
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
🔹 "КРОК. КРОС. О-КЛИК"
📍 Львівський палац мистецтв
ретроспективна виставка малярства Любомира Медвідя зібрала понад 70 його робіт, створених впродовж майже шести десятиліть, — від ранніх циклів “Периферії” та “Евакуації” до масштабної серії “Блудний син”
🔹 "Штрихом і духом"
📍 Львівська національна галерея імені Бориса Возницького
одна з двох виставок творів Любомира Медвідя, які зараз тривають у Львові і присвячені ювілею художника. В експозиційних просторах Палацу Лозинського представлені його графіка (з 1960-х рр й до сучасних композицій) та сакральне мистецтво
🔹 "ТУТ: Василь Ярич, Олександр Дяченко, Олександр Бабак"
📍 Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
в експозиції зібрані твори Василя Ярича, Олександра Дяченка та Олександра Бабака — художників-монументалістів, які все життя працюють із простором. Виставка триває до 19 липня (неділя), у день фінісажу — експозиція працюватиме лише до 16:00. Більше про "ТУТ" - читайте у матеріалі від кураторки проєкту на нашому сайті
🔹 "Тривога лягає поруч"
📍Львівський муніципальний мистецький центр
вернісажний проєкт цього тижня, особиста виставка Софії Короткевич присвячена, як можна здогадатися з назви, тривозі. Проєкт — своєрідна документація культури виживання, яку авторка репрезентує в художньому склі, відеоінсталяціях та інших медіумах
[естéт]-ичних вихідних!
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
🔥8❤5
"Купідон грає у футбол світом", 1929. Ерік Гілл
(The Ingram Collection of Modern British and Contemporary Art)
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
(The Ingram Collection of Modern British and Contemporary Art)
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤26❤🔥2😱1
"Футбол", 1961
Пабло Пікассо
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
Пабло Пікассо
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤34🔥3💩1
#артстарт_тижня
Марґіт Сельська на пленері у Жовкві, 1973
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
Марґіт Сельська на пленері у Жовкві, 1973
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤26👍5
20 липня - міжнародний день шахів
♟️"За грою в шахи", 1934. Олекса Шатківський
♟️"Автопортрет з сином за грою в шахи" 2009.
Матвій Вайсберг
♟️"Маленький шахіст», 1958.
Леопольд Левицький
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
♟️"За грою в шахи", 1934. Олекса Шатківський
♟️"Автопортрет з сином за грою в шахи" 2009.
Матвій Вайсберг
♟️"Маленький шахіст», 1958.
Леопольд Левицький
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤18
21 липня — день народження Давида Бурлюка (1882-1967), поета-футуриста і художника-авангардиста, одного із найяскравіших у своєму поколінні, а ще артпродюсера, імпресаріо та містифікатора
циліндр і лорнет, які на початок минулого століття вже вийшли з моди, були прикметною частиною образу Бурлюка, майстра епатувати "пристойну публіку"
дебелий, поважний чоловік, Давид Давидович носив розкішні костюми і екстравагантні аксесуари... особливо любив чорні шовкові циліндри, мав їх кілька, а на вухо чіпляв моносережку з великою перлиною
цей образ доповнювався лорнетом (який начебто колись належав якомусь наполеонівському маршалу) і скляним оком (Бурлюк свого часу втратив одне око і носив протез), яке Давид Давидович міг виймати й протирати прямо під час читання поезії в богемних ресторанах та кабаках. Іноді цим оком він навіть замахувався на глядачів...
деякі дослідники вважають, що саме втрата ока вплинула на те, як Бурлюк сприймав світ, і відобразилася в його авангардному живописі
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
циліндр і лорнет, які на початок минулого століття вже вийшли з моди, були прикметною частиною образу Бурлюка, майстра епатувати "пристойну публіку"
дебелий, поважний чоловік, Давид Давидович носив розкішні костюми і екстравагантні аксесуари... особливо любив чорні шовкові циліндри, мав їх кілька, а на вухо чіпляв моносережку з великою перлиною
цей образ доповнювався лорнетом (який начебто колись належав якомусь наполеонівському маршалу) і скляним оком (Бурлюк свого часу втратив одне око і носив протез), яке Давид Давидович міг виймати й протирати прямо під час читання поезії в богемних ресторанах та кабаках. Іноді цим оком він навіть замахувався на глядачів...
деякі дослідники вважають, що саме втрата ока вплинула на те, як Бурлюк сприймав світ, і відобразилася в його авангардному живописі
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
🔥29❤4😱2
❤18🤡3
23 липня після тривалої важкої хвороби пішла з життя львівська мисткиня-керамістка Ганна Друль
ZAXID.NET
Пішла з життя львівська художниця Ганна Друль
23 липня після тривалої важкої хвороби пішла з життя львівська художниця Ганна Друль. Авторка декоративної кераміки та скульптури, членкиня Національної спілки художників України,...
😢32
у Польщі спадкоємці роду Любомирських подали судовий позов про відновлення їхніх майнових прав на дві картини з колекції Львівського історичного музею, які зараз експонуються на виставці у польському Слупську
представники спадкоємців Любомирських стверджують, що твори походять із колишньої колекції їхнього предка Анджея Любомирського
йдеться про «Портрет Роксолани» невідомого художника XVI століття та «Портрет юнака» роботи Алойза Рейхана (1850). Полотна належать до державної частини Музейного фонду України та перебувають у Польщі виключно на умовах тимчасового експонування в межах міжнародного виставкового проєкту «Пограниччя Європи. Зі скарбниці Львівського історичного музею», повідомили у Львівському історичному музеї
про ситуацію вже поінформували Міністерство культури України, Львівську обласну раду, Львівську обласну державну адміністрацію, та інші компетентні органи державної влади, які координуватимуть подальші правові дії
попри судовий позов, Львівський історичний музей очікує завершення всіх необхідних правових процедур та розраховує, що після завершення експонування всі музейні предмети, включно із зазначеними двома картинами, будуть безпечно повернуті до України
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
представники спадкоємців Любомирських стверджують, що твори походять із колишньої колекції їхнього предка Анджея Любомирського
йдеться про «Портрет Роксолани» невідомого художника XVI століття та «Портрет юнака» роботи Алойза Рейхана (1850). Полотна належать до державної частини Музейного фонду України та перебувають у Польщі виключно на умовах тимчасового експонування в межах міжнародного виставкового проєкту «Пограниччя Європи. Зі скарбниці Львівського історичного музею», повідомили у Львівському історичному музеї
про ситуацію вже поінформували Міністерство культури України, Львівську обласну раду, Львівську обласну державну адміністрацію, та інші компетентні органи державної влади, які координуватимуть подальші правові дії
попри судовий позов, Львівський історичний музей очікує завершення всіх необхідних правових процедур та розраховує, що після завершення експонування всі музейні предмети, включно із зазначеними двома картинами, будуть безпечно повернуті до України
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
🤯26🤬11❤2👍1🤡1
уточнення до попереднього допису:
наразі оприлюднено інформацію, що до суду Польщі надійшов не позов щодо відновлення майнових прав, а заява щодо забезпечення позову, тобто прохання до суду тимчасово захистити права позивача, щоб рішення суду потім можна було виконати. Така заява, наприклад, може мати на меті зупинити певні дії з майном (у цьому випадку — з творами мистецтва), зокрема затримати їхнє повернення до України після закінчення виставки
заяву щодо забезпечення позову подають до подачі позову, разом із ним або під час судового розгляду, з чого можна зробити висновок, що сам позов про відновлення майнових прав або у планах, або вже поданий
наразі оприлюднено інформацію, що до суду Польщі надійшов не позов щодо відновлення майнових прав, а заява щодо забезпечення позову, тобто прохання до суду тимчасово захистити права позивача, щоб рішення суду потім можна було виконати. Така заява, наприклад, може мати на меті зупинити певні дії з майном (у цьому випадку — з творами мистецтва), зокрема затримати їхнє повернення до України після закінчення виставки
заяву щодо забезпечення позову подають до подачі позову, разом із ним або під час судового розгляду, з чого можна зробити висновок, що сам позов про відновлення майнових прав або у планах, або вже поданий
Telegram
[естéт] газета: канал редакції
у Польщі спадкоємці роду Любомирських подали судовий позов про відновлення їхніх майнових прав на дві картини з колекції Львівського історичного музею, які зараз експонуються на виставці у польському Слупську
представники спадкоємців Любомирських стверджують…
представники спадкоємців Любомирських стверджують…
🤬20🤯6
🔥 у фейсбуці знову палає
цього разу палкá (арт)суперечка зайнялася через дописи митця Нікіти Зігури. Він опублікував кілька світлин своєї скульптури "Пластиліновий чоловічок", яка зараз експонується на салонній груповій виставці у Монако, і доповнив пост авторським описом концепції проєкту, де було зокрема й таке: "...зараз політики грають в таку ж гру (битви пластиліновими чоловічками, в які грав Зігура з братом у дитинстві - ред.) тільки живими людьми, але на відміну від наших дитячих ігор ніхто не оживає… Нових солдатиків або силою відловлюють на вулицях або обманом, пропагандою та грошима заманюють до армії. А далі вони відправляються у м’ясорубку війни і сотнями тисяч гинуть у цій жахливій грі.
Дуже радий що є можливість представити цю роботу на міжнародній виставці, адже українські куратори здебільшого не приймають антивоєнні висловлювання, сьогодні інша «повістка». Дивна відбувається ситуація, з одного боку багато хто цінує мистецтво авангарду, як сміливий вислів митців минулого, з іншої сторони сьогодні ці ж поціновувачі авангарду бояться антивоєнних висловлювань і вторять слово в слово державній пропаганді"
у коментарях, яких під дописами назбиралося вже кілька сотень, опоненти прямо кажуть, що зараз такі "антивоєнні висловлювання" від українського митця (тим паче на міжнародну аудиторію) - це повний зашквар і пахне абсолютно беззмістовними "просто перестать стрелять" і "это война Путина", наративів, які здебільшого просувають т. зв. "хорошие русские". Коментатори також закидають мистцю те, що з початку повномасштабного вторгнення він не живе і не працює в Україні, тому не коректно з його боку коментувати питання військової служби та мобілізації (хтось з коментаторів навіть затегав СБУ з закликом звернути увагу на цей "антивоєнний" артоб'єкт і його автора)
сам митець написав, що є люди, які його підтримують, з розумінням ставляться до концепції його твору, яка, перш за все, про жахливе становище з правами людини (с), але публічно про це не заявляють, бо бояться "культури відміни", погроз і доносів
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
цього разу палкá (арт)суперечка зайнялася через дописи митця Нікіти Зігури. Він опублікував кілька світлин своєї скульптури "Пластиліновий чоловічок", яка зараз експонується на салонній груповій виставці у Монако, і доповнив пост авторським описом концепції проєкту, де було зокрема й таке: "...зараз політики грають в таку ж гру (битви пластиліновими чоловічками, в які грав Зігура з братом у дитинстві - ред.) тільки живими людьми, але на відміну від наших дитячих ігор ніхто не оживає… Нових солдатиків або силою відловлюють на вулицях або обманом, пропагандою та грошима заманюють до армії. А далі вони відправляються у м’ясорубку війни і сотнями тисяч гинуть у цій жахливій грі.
Дуже радий що є можливість представити цю роботу на міжнародній виставці, адже українські куратори здебільшого не приймають антивоєнні висловлювання, сьогодні інша «повістка». Дивна відбувається ситуація, з одного боку багато хто цінує мистецтво авангарду, як сміливий вислів митців минулого, з іншої сторони сьогодні ці ж поціновувачі авангарду бояться антивоєнних висловлювань і вторять слово в слово державній пропаганді"
у коментарях, яких під дописами назбиралося вже кілька сотень, опоненти прямо кажуть, що зараз такі "антивоєнні висловлювання" від українського митця (тим паче на міжнародну аудиторію) - це повний зашквар і пахне абсолютно беззмістовними "просто перестать стрелять" і "это война Путина", наративів, які здебільшого просувають т. зв. "хорошие русские". Коментатори також закидають мистцю те, що з початку повномасштабного вторгнення він не живе і не працює в Україні, тому не коректно з його боку коментувати питання військової служби та мобілізації (хтось з коментаторів навіть затегав СБУ з закликом звернути увагу на цей "антивоєнний" артоб'єкт і його автора)
сам митець написав, що є люди, які його підтримують, з розумінням ставляться до концепції його твору, яка, перш за все, про жахливе становище з правами людини (с), але публічно про це не заявляють, бо бояться "культури відміни", погроз і доносів
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
😁16😱15❤4🤔3
#артстарт_тижня
Карло Звіринський та Роман Сельський на пленері в Карпатах, кінець 1960-их
вдалого початку тижня 💫
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
Карло Звіринський та Роман Сельський на пленері в Карпатах, кінець 1960-их
вдалого початку тижня 💫
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤24👍5❤🔥2
27 липня 1931 року народилася Ада Рибачук — українська художниця, скульпторка-монументалістка, графік та керамістка, чия практика стала важливою частиною українського мистецтва другої половини ХХ століття
художня діяльність Ади Федорівни понад пів століття була нерозривно пов'язана з Володимиром Мельніченком. Важливим етапом становлення творчого тандему АРВМ стали тривалі експедиції на Далеку Північ: саме цей досвід ліг в основу дипломних робіт митців, численних живописних полотен, серій гравюр, ілюстрацій до книжок та авторських видань Ади Рибачук
результатом дослідження Арктики також стало заснування першого в регіоні художнього музею в Нар'ян-Марі, куди автори передали сотні власних творів
у 1960-х роках Ада Рибачук разом з Володимиром Мельніченком долучилася до формування архітектурного обличчя Києва доби модернізму, та найбільшим проєктом тандему став сумнозвісний комплекс "Парк Пам’яті" на Байковій горі, над яким вони працювали з 1967 по 1981 рік. У 1982 році за рішенням радянських керівних органів художні роботи на об'єкті зупинили, а готові горельєфи повністю замурували бетоном
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
художня діяльність Ади Федорівни понад пів століття була нерозривно пов'язана з Володимиром Мельніченком. Важливим етапом становлення творчого тандему АРВМ стали тривалі експедиції на Далеку Північ: саме цей досвід ліг в основу дипломних робіт митців, численних живописних полотен, серій гравюр, ілюстрацій до книжок та авторських видань Ади Рибачук
результатом дослідження Арктики також стало заснування першого в регіоні художнього музею в Нар'ян-Марі, куди автори передали сотні власних творів
у 1960-х роках Ада Рибачук разом з Володимиром Мельніченком долучилася до формування архітектурного обличчя Києва доби модернізму, та найбільшим проєктом тандему став сумнозвісний комплекс "Парк Пам’яті" на Байковій горі, над яким вони працювали з 1967 по 1981 рік. У 1982 році за рішенням радянських керівних органів художні роботи на об'єкті зупинили, а готові горельєфи повністю замурували бетоном
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤34
сьогодні своє 86-річчя відзначає Іван Остафійчук
життєва і творча позиція Івана Васильовича послідовно формувалась у суспільно-культурній атмосфері Львова доби 1960-х з його проєвропейським творчим вектором. Митець зростав в оточенні Романа Сельського, Карла Звіринського, Охріма Кравченка, В’ячеслава Чорновола, Михайла Гориня, Леопольда Левицького та Романа Турина
у Києві художник також познайомився з Георгієм Якутовичем і Григорієм Гавриленком, а потім вимушено емігрував спершу до Югославії, а далі — до Канади, там багато працював, мав персональні виставкові проєкти
у 1992 році митець повернувся в Україну, де й продовжує працювати нині
многая літа уродиннику!
("З квітами", 1976. Іван Остафійчук. колекція НМЛ)
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
життєва і творча позиція Івана Васильовича послідовно формувалась у суспільно-культурній атмосфері Львова доби 1960-х з його проєвропейським творчим вектором. Митець зростав в оточенні Романа Сельського, Карла Звіринського, Охріма Кравченка, В’ячеслава Чорновола, Михайла Гориня, Леопольда Левицького та Романа Турина
у Києві художник також познайомився з Георгієм Якутовичем і Григорієм Гавриленком, а потім вимушено емігрував спершу до Югославії, а далі — до Канади, там багато працював, мав персональні виставкові проєкти
у 1992 році митець повернувся в Україну, де й продовжує працювати нині
многая літа уродиннику!
("З квітами", 1976. Іван Остафійчук. колекція НМЛ)
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram
❤27