японська Метеорологічна служба опублікувала, можливо, один з найочікуваніших прогнозів країни вранішнього Сонця — прогноз квітування сакури. Пік цвітіння цьогоріч припаде на кінець березня — початок квітня (хоч у південних регіонах цим казковим явищем можна було помилуватися ще у січні-лютому)

споглядання за розпуском ніжно-рум’яних, а подекуди і малинових, пелюсток, – справа трепетна. Тендітний цвіт триматиметься на деревах лише близько двох тижнів, недарма в японській культурі існує естетичний принцип споглядання “сумної чарівності речей”

не знати який “квітучий” прогноз у нас, напевне, стати свідками дощу вишневого та яблуневого цвіту теж можна буде вже дуже скоро

а поки зібрали роботи українських художників, присвячені квітуванню цих чарівних дерев:

🌸”Гілка яблуні”, Катерина Білокур, 1955 р.
🌸“Яблуневий цвіт”, Іван Северин, 1910 р.
🌸“Весна”, Петро Мегик, 1977 р.
🌸акварель Григорія Дядченка

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

🔹 "Благовіщення", 1907-8 рр., Олександр Мурашко
🔹 ескіз до картини "Благовіщення", 1907-8 рр.
🔹 "Благовіщення" в інтер'єрі квартири Антона Собкевича, світлина 1940-х рр.

полотно "Благовіщення" Олександра Мурашка належить до знакових в історії українського мистецтва, і є однією з окрас колекції Національного художнього музею України (NAMU). В інвентарних книгах музею робота має назву "Тераса"

в колекції NAMU також зберігається й ескіз до цієї картини. в початковому задумі художника було чимало відмінностей. "Благовіщення" мало бути більш канонічним. Наприклад, Архангел Гавриїл і Марія представлені з німбами (яких в завершеній картині немає), Архангел Гавриїл заходить з лілеєю до кімнати, коли Марія читає, а не вишиває. Але постава Марії, її напівзаплетені коси, приспущене плаття, що відкриває плечі, білі фіранки, які роздуваються від подуву вітру яскраво-сонячного дня — всі ці елементи, що зачаровують глядача у відомому полотні Мурашка, присутні й в ескізі майстра

до того як стати частиною музейної колекції, картина, ймовірно, була у приватній збірці Антона Собкевича (1883–1945), знаного лікаря-фтизіатра, доктора медицини та професора Київського медичного інституту. Антон Іванович зібрав понад 600 творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва — від класичного західноєвропейського до вітчизняного авангарду (Пальмов, Крюков, Бурлюк, Богомазов та ін.)
1947 року спадкоємці Собкевича передали до київських музеїв значну частину збірки – понад 200 творів. До NAMU за книгою вступу тоді надійшло 196 художніх творів

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

напередодні вихідних зробили добірку найновіших виставок, які можна відвідати у Києві, Львові та Черкасах:

🔹"Серцеве бачення"
Дзиґа, Львів
у невпинному світі, де лише нарощуються швидкості, виставка Софії Ячмінь та Владислава Третьяка презентує роботи митців про ситуації, що в них світ з певних причин сповільнюється. “Festina lente” (поспішай повільно) - наче пропонують автори, закликаючи до рефлексії над поняттям часу. Що таке "серцеве бачення"? Спершу потрібно сповільнитись, аби відчути

🔹“Сонцесхід”
Національний художній музей України, Київ
присвячена творчості нонконформіста Анатолія Лимарєва, виставка оголює стрижневі у творчості митця теми: пейзажі степів Донеччини, цикл, в якому образ Тараса Шевченка постає як альтер его самого Лимарєва. Експозиція об’єднує ~ 100 малярських та графічних творів, архівні фотографії. Спеціально для виставки художник Вітя Кравець та композитор Олексій Шмурак створили мультимедійну інсталяцію

🔹"Повоєнний сад"
Артгалерея Склад №5, Черкаси
виставка робіт графіка, живописця, учасника творчої програми "Нацпром" Миколи Маценка презентує його новий персональний проєкт “Повоєнний сад”. Серед художніх інтенцій автора – створення симетричних впорядкованих структур у нестабільному крихкому порядку. Світ невблаганно змінюється до невпізнаваності, а мрія художника – утримати свій “садок вишневий”, у якому можливе умиротворення і добробут

🔹проєкт 365 "Час не потрібен"
Музей Ханенків, Київ
новий цикл художника Гамлета Зіньківського, який працює з графікою, колажем, фотографією і стрітартом, представляє річну серію, в якій митець щодня створював один малюнок. У планах художника – створити десять таких серій. “Я дуже хочу дожити до моменту, коли побачу ці десять проєктів в одному просторі — як одну велику виставку” – коментує Гамлет. Проєкт постає як своєрідний щоденник часу, відкритий для повільного перегляду та особистої інтерпретації

🔹“Те, що видно звідси”
Hinaus, Київ
спільна виставка Іллі Новгородова та Віталія Протосені вибудовує химерну форму оповіді — щось на кшталт пророцтва, експозиційним центром якої постає робота Віталія, присвячена темі дуальності. Для скульпторів саме вікно постає місцем зустрічі, згущення смислу і своєрідним пунктом спостереження за світом, у якому протилежності змушені співіснувати. “Не так багато ракурсів залишається для споглядання того, що існує“ — ділиться Ілля

🔹"РАДІСТЬ"
PinchukArtCentre, Київ
міжнародна групова виставка “РАДІСТЬ” присвячена розмаїтим досвідам радості під час війни: грайливому захопленню, спокійним радощам, ніжності, щирій втісі... На тлі жорстокості сьогодення, інтерв’ю з військовими (текстові свідчення, зібрані Глібом Стрижко) пропонують переживання радості як сміливий прояв життєствердності українського суспільства та його гуманістичним настановам. Організатори наголошують: уніфікованого переживання радості немає. Відвідувачі можуть обирати, що кому ближче. Наприклад, щемка радість сьогодення у роботах Катерини Лисовенко та Ірини Лоскот чи ніжність, яку здатна створити природа протягом століть необмеженого розростання у роботі Альваро Урбано

натхненних та [естéт]-ичних вихідних!

десятки років життя на Галичині таки даються в знаки. Зараз, у передвеликодній час, пишу статтю, переглядаю матеріали і думаю: "які ж чисті вікна!"
🙈 😅

🔹 "Вечір. Стара Флоренція", 1973. Тетяна Яблонська
🔹 Автопортрет, 1976​. Зеновій Флінта
🔹 "Біла веранда", 1982. Любомир Медвідь

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета