японська Метеорологічна служба опублікувала, можливо, один з найочікуваніших прогнозів країни вранішнього Сонця — прогноз квітування сакури. Пік цвітіння цьогоріч припаде на кінець березня — початок квітня (хоч у південних регіонах цим казковим явищем можна було помилуватися ще у січні-лютому)

споглядання за розпуском ніжно-рум’яних, а подекуди і малинових, пелюсток, – справа трепетна. Тендітний цвіт триматиметься на деревах лише близько двох тижнів, недарма в японській культурі існує естетичний принцип споглядання “сумної чарівності речей”

не знати який “квітучий” прогноз у нас, напевне, стати свідками дощу вишневого та яблуневого цвіту теж можна буде вже дуже скоро

а поки зібрали роботи українських художників, присвячені квітуванню цих чарівних дерев:

🌸”Гілка яблуні”, Катерина Білокур, 1955 р.
🌸“Яблуневий цвіт”, Іван Северин, 1910 р.
🌸“Весна”, Петро Мегик, 1977 р.
🌸акварель Григорія Дядченка

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета

🔹 "Благовіщення", 1907-8 рр., Олександр Мурашко
🔹 ескіз до картини "Благовіщення", 1907-8 рр.
🔹 "Благовіщення" в інтер'єрі квартири Антона Собкевича, світлина 1940-х рр.

полотно "Благовіщення" Олександра Мурашка належить до знакових в історії українського мистецтва, і є однією з окрас колекції Національного художнього музею України (NAMU). В інвентарних книгах музею робота має назву "Тераса"

в колекції NAMU також зберігається й ескіз до цієї картини. в початковому задумі художника було чимало відмінностей. "Благовіщення" мало бути більш канонічним. Наприклад, Архангел Гавриїл і Марія представлені з німбами (яких в завершеній картині немає), Архангел Гавриїл заходить з лілеєю до кімнати, коли Марія читає, а не вишиває. Але постава Марії, її напівзаплетені коси, приспущене плаття, що відкриває плечі, білі фіранки, які роздуваються від подуву вітру яскраво-сонячного дня — всі ці елементи, що зачаровують глядача у відомому полотні Мурашка, присутні й в ескізі майстра

до того як стати частиною музейної колекції, картина, ймовірно, була у приватній збірці Антона Собкевича (1883–1945), знаного лікаря-фтизіатра, доктора медицини та професора Київського медичного інституту. Антон Іванович зібрав понад 600 творів образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва — від класичного західноєвропейського до вітчизняного авангарду (Пальмов, Крюков, Бурлюк, Богомазов та ін.)
1947 року спадкоємці Собкевича передали до київських музеїв значну частину збірки – понад 200 творів. До NAMU за книгою вступу тоді надійшло 196 художніх творів

Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета