в кримській Феодосії рухнула стіна Вірменської церкви Архангелів Михаїла і Гавриїла
це сталося вночі 15 березня, про подію повідомило кілька вірменських медіа. Цьогоріч у лютому, ймовірно, через занедбаність, повністю впала дзвіниця цієї церкви
перша згадка про вірменський храм Архангелів Михаїла і Гавриїла датована 1408 роком. На першій світлині — святиня на літографії 1858 року в французькому Album historique et pittoresque de la Tauride
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
це сталося вночі 15 березня, про подію повідомило кілька вірменських медіа. Цьогоріч у лютому, ймовірно, через занедбаність, повністю впала дзвіниця цієї церкви
перша згадка про вірменський храм Архангелів Михаїла і Гавриїла датована 1408 роком. На першій світлині — святиня на літографії 1858 року в французькому Album historique et pittoresque de la Tauride
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
💔42😢14
днями видання The Insider опублікувало їхнє спільне з Der Spiegel розслідування про "Центр 795" - новий гібридний суперсекретний підрозділ спецслужб РФ, який бере активну участь у війні проти України, зокрема стоїть за обстрілами нашої критичної інфраструктури, "надаючи велику увагу ураженню цілей, де можуть перебувати іноземні консультанти та українські високопосадовці" (с). Але головним завданням "Центру 795" є не "участь в СВО", а щось абсолютно інше. Підрозділ, перш за все, створювався для здійснення політичних вбивств за межами Росії, зокрема у країнах Європи та США
тепер, давайте, згадаємо про комісарку російського павільйону на Венеційській бієнале Анастасію Корнєєву. Вона — дочка такого собі Ніколая Волобуєва, заступника гендиректора компанії “Ростехнології” ("Ростех") і члена ради директорів збройного концерну “Калашніков”. Саме “Ростех” і “Калашніков”, відповідно до опублікованого розслідування, й фінансують проєкт "Центр 795"
#бієнальне
тепер, давайте, згадаємо про комісарку російського павільйону на Венеційській бієнале Анастасію Корнєєву. Вона — дочка такого собі Ніколая Волобуєва, заступника гендиректора компанії “Ростехнології” ("Ростех") і члена ради директорів збройного концерну “Калашніков”. Саме “Ростех” і “Калашніков”, відповідно до опублікованого розслідування, й фінансують проєкт "Центр 795"
#бієнальне
🤯37🤔4
пожежа в Джардіні (одна з локацій Венеційської бієнале), ймовірно, займання почалося у павільйоні Сербії
#бієнальне
#бієнальне
🤔13😢6🔥2😱2
таки сербський павільйон горів. Але пожежу локалізували і вже гасять
🤔13😢6❤1😱1
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
"...навесні 2020 року, коли Європу лихоманило від COVID-19, останньою “передкарантинною” виставкою Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького став великий проєкт “Космос Емми Андієвської”. Це було доволі символічно, адже роботи художниці були такими ж химерними та фантасмагоричними, як і “коронавірусні” будні, в яких довелося жити наступні 2 роки"
її впізнавані сюрреалістичні образи — це поєднання магічних пейзажів, дивовижних істот і звичайних предметів, написаних соковитими яскравими кольорами. У творчому доробку Емми Андієвської – понад 10 тисяч малярських робіт, 40 прозових творів та велика поетична спадщина
📌 більше про українську мисткиню-сюрреалістку Емму Андієвську читайте у новому матеріалі на сайті [естéт] газети
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
її впізнавані сюрреалістичні образи — це поєднання магічних пейзажів, дивовижних істот і звичайних предметів, написаних соковитими яскравими кольорами. У творчому доробку Емми Андієвської – понад 10 тисяч малярських робіт, 40 прозових творів та велика поетична спадщина
📌 більше про українську мисткиню-сюрреалістку Емму Андієвську читайте у новому матеріалі на сайті [естéт] газети
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤16
до слова, сьогодні доповнила матеріал світлиною Емми Андієвської 1960-х рр., яка так гарно пасує до портрета художниці, виконаного Яковом Гніздовським у техніці дереворита
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤29👍1
#дописпідтримки
Бібліотека українського мистецтва — ресурс, який самостійно творить вже майже дванадцять років Катерина Лебедєва. Сайт нині є одним з найбільших ресурсів з історії українського мистецтва в інтернеті. Існує він лише завдяки донатам і постійно потребує підтримки. Зараз, наприклад, необхідне технічне оновлення, аби сайт працював швидше і краще
"Усі лише дивляться інформацію в інтернеті, і мало хто думає, як вона туди потрапляє. А інформацію розміщують в інтернеті люди, ручками", — каже Катерина. — "Чим більше україномовного контенту, тим більше мови і культури. Якщо можете, підтримайте Бібліотеку українського мистецтва. Тут є посилання на монобанку і приват-конверт".
до слова, днями Катерина поділилася на сайті бібліотеки уривком своїх досліджень про Аллу Гербурт, останню музу Михайла Бойчука. І таких матеріалів у її Бібліотеці українського мистецтва чимало, тому дуже прошу підтримати посильним внеском цей ресурс
🫶
Бібліотека українського мистецтва — ресурс, який самостійно творить вже майже дванадцять років Катерина Лебедєва. Сайт нині є одним з найбільших ресурсів з історії українського мистецтва в інтернеті. Існує він лише завдяки донатам і постійно потребує підтримки. Зараз, наприклад, необхідне технічне оновлення, аби сайт працював швидше і краще
"Усі лише дивляться інформацію в інтернеті, і мало хто думає, як вона туди потрапляє. А інформацію розміщують в інтернеті люди, ручками", — каже Катерина. — "Чим більше україномовного контенту, тим більше мови і культури. Якщо можете, підтримайте Бібліотеку українського мистецтва. Тут є посилання на монобанку і приват-конверт".
до слова, днями Катерина поділилася на сайті бібліотеки уривком своїх досліджень про Аллу Гербурт, останню музу Михайла Бойчука. І таких матеріалів у її Бібліотеці українського мистецтва чимало, тому дуже прошу підтримати посильним внеском цей ресурс
🫶
Бібліотека українського мистецтва
Бібліотека українського мистецтва - Головна
Онлайн бібліотека українського мистецтва. Книги та альбоми українських художникiв. Дитячi книги з iлюстрацiями Iсторiя українського мистецтва.
❤14💩1
Дощ яблуневих квітів, весняний ліс і львівська школа живопису: що подивитися у львівських галереях та музеях цього тижня
🔹 “Григорій Дядченко з Керелівки” у Національному музеї імені Андрея Шептицького. На виставці представлені ліричні композиції, квіткові студії й пейзажі українського художника-реаліста Григорія Дядченка. Пристрасть художника з Керелівки – витончена краса природи, яку він умів так майстерно зображати. У впізнаваній манері, з притаманним споглядальним настроєм, відвідувачам представлені виняткові “дядченківські” настурції, лілії, кульбаби, змальовані в різних ракурсах та на різних стадіях цвітіння чи формування. “Той феєричний дощ яблуневих, вишневих та ромашкових квітів” – так писав про роботи Дядченка його біограф та колега-художник, Юхим Михайлів
🔹 “Контр АЖУР” у Zenyk Art Gallery. Виставка робіт живописця та монументаліста Богдана Сойки, представника плеяди вихованців неофіційної “Академії” Романа Сельського та Карла Звіринського, пропонує увазі глядача центральний та циклічний у його творчості мотив – дерево. Сойку на цій виставці представлено передовсім як Майстра світла. У його інтерпретації дерево постає як образ тиші та часу – свого роду вертикаль внутрішнього переживання природи, водночас символ самотності та присутності, тихого співбуття зі світом. У своїх роботах Богдан Петрович вправно працював з силуетними формами, тінями й світлом, звідси й назва виставки – Контр Ажур
🔹 “Повернення Ієви” у Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького, Палац Лозинського. Персональна виставка латвійської мисткині Ієви Царук, однієї з помітних фігур в культурному процесі Львова 1980-х років, зібрала в експозиції її великоформатне малярство, художню кераміку та арт-текстиль. Частина виставки – це своєрідний діалог творів мисткині 1980-х років з роботами її неформальних наставників, подружжя Лободів та Володимира Патика. Авторка вказує і на біблійний підтекст назви своєї виставки – “Повернення Ієви”, мовляв, вона повертається до Львова, як до “раю”, – міста своєї весни (молодості)
🔹 “Володимир Риботицький. Малярство” у Музеї Володимира Патика. Виставка презентує серію робіт знаного представника Львівської школи живопису Володимира Риботицького. Експозиція зібрала 20 живописних полотен різних років, частина з яких не експонувалася понад 30 років. Приурочена до уродин художника, виставка відкриває космічну символіку буття напередодні Великодня
[естéт]-ичних вихідних!
🔹 “Григорій Дядченко з Керелівки” у Національному музеї імені Андрея Шептицького. На виставці представлені ліричні композиції, квіткові студії й пейзажі українського художника-реаліста Григорія Дядченка. Пристрасть художника з Керелівки – витончена краса природи, яку він умів так майстерно зображати. У впізнаваній манері, з притаманним споглядальним настроєм, відвідувачам представлені виняткові “дядченківські” настурції, лілії, кульбаби, змальовані в різних ракурсах та на різних стадіях цвітіння чи формування. “Той феєричний дощ яблуневих, вишневих та ромашкових квітів” – так писав про роботи Дядченка його біограф та колега-художник, Юхим Михайлів
🔹 “Контр АЖУР” у Zenyk Art Gallery. Виставка робіт живописця та монументаліста Богдана Сойки, представника плеяди вихованців неофіційної “Академії” Романа Сельського та Карла Звіринського, пропонує увазі глядача центральний та циклічний у його творчості мотив – дерево. Сойку на цій виставці представлено передовсім як Майстра світла. У його інтерпретації дерево постає як образ тиші та часу – свого роду вертикаль внутрішнього переживання природи, водночас символ самотності та присутності, тихого співбуття зі світом. У своїх роботах Богдан Петрович вправно працював з силуетними формами, тінями й світлом, звідси й назва виставки – Контр Ажур
🔹 “Повернення Ієви” у Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького, Палац Лозинського. Персональна виставка латвійської мисткині Ієви Царук, однієї з помітних фігур в культурному процесі Львова 1980-х років, зібрала в експозиції її великоформатне малярство, художню кераміку та арт-текстиль. Частина виставки – це своєрідний діалог творів мисткині 1980-х років з роботами її неформальних наставників, подружжя Лободів та Володимира Патика. Авторка вказує і на біблійний підтекст назви своєї виставки – “Повернення Ієви”, мовляв, вона повертається до Львова, як до “раю”, – міста своєї весни (молодості)
🔹 “Володимир Риботицький. Малярство” у Музеї Володимира Патика. Виставка презентує серію робіт знаного представника Львівської школи живопису Володимира Риботицького. Експозиція зібрала 20 живописних полотен різних років, частина з яких не експонувалася понад 30 років. Приурочена до уродин художника, виставка відкриває космічну символіку буття напередодні Великодня
[естéт]-ичних вихідних!
❤16👍1