Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, де зараз "гостює" виставка “В епіцентрі бурі: модернізм в Україні 1900 – 1930-х” також готує насичену паралельну публічну програму проєкту
📌 наприклад, завтра відбудеться лекція Віти Сусак, мистецтвознавиці, авторки монографій "Українські мистці Парижа. 1900-1939" та "Олекса Грищенко. Динамоколір", яку не часто почуєш і побачиш в Україні
рекомендую 😉
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
📌 наприклад, завтра відбудеться лекція Віти Сусак, мистецтвознавиці, авторки монографій "Українські мистці Парижа. 1900-1939" та "Олекса Грищенко. Динамоколір", яку не часто почуєш і побачиш в Україні
рекомендую 😉
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤24
очільник Версаля Крістоф Лерібо призначений новим директором Лувру
вже на наступний день після відставки Лоранс де Кар з посади директорки Лувру, президент Франції Еммануель Макрон призначив на її місце Крістофа Лерібо, директора Версальського палацу
Крістоф Лерібо — куратор, що спеціалізується на французькому малярстві XVIII-XIX століть, історик мистецтва. Він розпочав кар'єру 1990 року в паризькому історичному музеї Карнавале, де пропрацював 15 років. 2006 року Лерібо став куратором відділу графіки в Луврі, 2007-го очолив Національний музей Ежена Делакруа у Парижі, 2012 року став директором Малого палацу, де розміщено Музей образотворчого мистецтва, а у 2021-му його призначили очільником музею д’Орсе, змінивши на цій посаді Лоранс де Кар, яка пішла керувати Лувром. З 2024 року Крістоф Лерібо очолював Версаль
головними завданнями на новому місці Лерібо визначив “покращення показників безпеки: будівлі, колекцій та працівників; повернення в колектив відчуття довіри та проведення інших необхідних реформ”
також в межах французької музейної “кадрової шахівниці” Аннік Лемуан, яка була на посаді директорки Малого палацу, тепер призначена очільницею музеїв д’Орсе та Оранжері (ця посада залишалася вакантною після смерті Сільвена Аміка торік)
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
вже на наступний день після відставки Лоранс де Кар з посади директорки Лувру, президент Франції Еммануель Макрон призначив на її місце Крістофа Лерібо, директора Версальського палацу
Крістоф Лерібо — куратор, що спеціалізується на французькому малярстві XVIII-XIX століть, історик мистецтва. Він розпочав кар'єру 1990 року в паризькому історичному музеї Карнавале, де пропрацював 15 років. 2006 року Лерібо став куратором відділу графіки в Луврі, 2007-го очолив Національний музей Ежена Делакруа у Парижі, 2012 року став директором Малого палацу, де розміщено Музей образотворчого мистецтва, а у 2021-му його призначили очільником музею д’Орсе, змінивши на цій посаді Лоранс де Кар, яка пішла керувати Лувром. З 2024 року Крістоф Лерібо очолював Версаль
головними завданнями на новому місці Лерібо визначив “покращення показників безпеки: будівлі, колекцій та працівників; повернення в колектив відчуття довіри та проведення інших необхідних реформ”
також в межах французької музейної “кадрової шахівниці” Аннік Лемуан, яка була на посаді директорки Малого палацу, тепер призначена очільницею музеїв д’Орсе та Оранжері (ця посада залишалася вакантною після смерті Сільвена Аміка торік)
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤8👍6
ще новини французької культурної “кадрової шахівниці”:
міністерка культури Рашида Даті йде у відставку, бо буде балотуватися у мери Парижа (вибори 15 березня);
на її посаду одразу призначили Катрін Пегар, радницю президента Макрона з культурної політики та мистецтва, з 2011-2024 вона була очільницею Версальського палацу
як бачимо, відставка директорки Лувру цього тижня запустила велику хвилю "перестановок" у сфері культури Франції
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
міністерка культури Рашида Даті йде у відставку, бо буде балотуватися у мери Парижа (вибори 15 березня);
на її посаду одразу призначили Катрін Пегар, радницю президента Макрона з культурної політики та мистецтва, з 2011-2024 вона була очільницею Версальського палацу
як бачимо, відставка директорки Лувру цього тижня запустила велику хвилю "перестановок" у сфері культури Франції
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤8👍4🤡1
У МІНОРНИХ ТОНАХ ТА БЕЗ “ЗОЛОТИХ ЛЕВІВ”
61-ша Венеційська бієнале відрізнятиметься від багатьох попередніх. Зокрема, це буде перша в історії бієнале виставка, присвячена пам'яті куратора, який не встиг реалізувати свій проєкт
про основну кураторську виставку, нових учасників, судові позови та протести цьогорічної Венеційської бієнале — у матеріалі
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
61-ша Венеційська бієнале відрізнятиметься від багатьох попередніх. Зокрема, це буде перша в історії бієнале виставка, присвячена пам'яті куратора, який не встиг реалізувати свій проєкт
про основну кураторську виставку, нових учасників, судові позови та протести цьогорічної Венеційської бієнале — у матеріалі
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
Естет Газета
У МІНОРНИХ ТОНАХ ТА БЕЗ “ЗОЛОТИХ ЛЕВІВ”: ПРО МАЙБУТНЮ ВЕНЕЦІЙСЬКУ БІЄНАЛЕ
У мінорних тонах та без «Золотих левів»: про майбутню Венеційську бієнале
❤6👍1👎1
от я думала, що вся ця історія з репліками типу "та мій малий/мала так намалює" на мистецьких виставках — це прикол, але прикол цей виявився абсолютно реальним
буквально цю фразу (з "внуком" в головній ролі) сказав мені пан-відвідувач на виставці "В епіцентрі бурі...", коли ми обоє стояли та роздивлялися ескіз Малевича 😅 і, знаєте що, я просто була настільки заскочена з того, що опинилася в епіцентрі цієї мемної ситуації, що не знайшла, що відповісти 🙈
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
буквально цю фразу (з "внуком" в головній ролі) сказав мені пан-відвідувач на виставці "В епіцентрі бурі...", коли ми обоє стояли та роздивлялися ескіз Малевича 😅 і, знаєте що, я просто була настільки заскочена з того, що опинилася в епіцентрі цієї мемної ситуації, що не знайшла, що відповісти 🙈
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
😁17🤯8🤡4👍1
завтра Грецький Музей сучасного мистецтва в Салоніках (MOMus) презентує інсталяцію "Перемога над сонцем", натхненну однойменною оперою, художнім оформлення якої свого часу займався Казимир Малевич. Автори нового арт-об'єкта, який розмістили перед головним входом до музею, — Єлєна Губанова і Іван Говорков
Губанова і Говорков, російські митці, працюють у тандемі з 1990-го року. Після повномасштабного вторгнення Губанова і Говорков, хоч і гастролюють по США і Європі, але не припиняють виставлятися в Росії. От прямо зараз, наприклад, їхні роботи експонуються в Москві на виставці "Не/время" в галереї М2. Напевне, з лютого 2022 таке публічне (у форматі монументальної інсталяції) експонування роботи сучасних російських митців державною музейною інституцією в Європі — таки прецедент
MOMus — інституція, яка спеціалізується на авангардному мистецтві Східної Європи (так-так, тому самому Russian Avant-Garde) і є хранителем однієї з найцінніших колекцій авангарду — Колекції Костакі. У них дуже давні й тісні зв'язки з Росією, які, за моїми спостереженнями, після початку повномасштабного вторгнення не припинилися і не послабилися, а просто трохи пішли в тінь. Про це я зокрема писала влітку 2024, коли вони повезли виставку “Утопія і авангард. Російське мистецтво з колекції Костакі” не аби-куди, а в Російський музей в Малазі (так-так, є такий музей, почитайте ось тут про нього)
і ось паралельно з "Победой над солнцем" Губанової і Говоркова, в MOMus триває виставка — “Олекса Грищенко (1883-1977). Грецька пригода. Український авангардист у Греції” (співкураторка якої, до слова, була кураторкою тої самої "Утопії і авангарду..." в малазькому Російському музеї)
у мене в цій ситуації змішані відчуття, бо наче і Грищенка показують, але й росіянам в експозиційному майданчику не відмовляють
свого часу говорила не публічно з деякими колегами про те, що українським інституціям зараз пасувало б якось обережніше ставитися до вибору партнерів для спільних виставкових проєктів, це якраз було про MOMus, ще навіть до цієї інсталяції
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
Губанова і Говорков, російські митці, працюють у тандемі з 1990-го року. Після повномасштабного вторгнення Губанова і Говорков, хоч і гастролюють по США і Європі, але не припиняють виставлятися в Росії. От прямо зараз, наприклад, їхні роботи експонуються в Москві на виставці "Не/время" в галереї М2. Напевне, з лютого 2022 таке публічне (у форматі монументальної інсталяції) експонування роботи сучасних російських митців державною музейною інституцією в Європі — таки прецедент
MOMus — інституція, яка спеціалізується на авангардному мистецтві Східної Європи (так-так, тому самому Russian Avant-Garde) і є хранителем однієї з найцінніших колекцій авангарду — Колекції Костакі. У них дуже давні й тісні зв'язки з Росією, які, за моїми спостереженнями, після початку повномасштабного вторгнення не припинилися і не послабилися, а просто трохи пішли в тінь. Про це я зокрема писала влітку 2024, коли вони повезли виставку “Утопія і авангард. Російське мистецтво з колекції Костакі” не аби-куди, а в Російський музей в Малазі (так-так, є такий музей, почитайте ось тут про нього)
і ось паралельно з "Победой над солнцем" Губанової і Говоркова, в MOMus триває виставка — “Олекса Грищенко (1883-1977). Грецька пригода. Український авангардист у Греції” (співкураторка якої, до слова, була кураторкою тої самої "Утопії і авангарду..." в малазькому Російському музеї)
у мене в цій ситуації змішані відчуття, бо наче і Грищенка показують, але й росіянам в експозиційному майданчику не відмовляють
свого часу говорила не публічно з деякими колегами про те, що українським інституціям зараз пасувало б якось обережніше ставитися до вибору партнерів для спільних виставкових проєктів, це якраз було про MOMus, ще навіть до цієї інсталяції
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
😱12❤3👍3😢1
якщо й стояти у чергах, то у таких:
🔹 липень 2022, черга до Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького на виставку робіт Марії Примаченко з приватної та музейної збірок;
🔹 лютий 2026, черга до ZAG (Львів) на виставку робіт Тараса Шевченка з колекції Національного музею Тараса Шевченка (Київ)
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
🔹 липень 2022, черга до Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького на виставку робіт Марії Примаченко з приватної та музейної збірок;
🔹 лютий 2026, черга до ZAG (Львів) на виставку робіт Тараса Шевченка з колекції Національного музею Тараса Шевченка (Київ)
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤29👍2
на старті робочого тижня і на правах самореклами, хочу нагадати, про те, що насправді тримає докупи цей канал — це [естéт] газета
📌 замовити друкований випуск #11 (25/26) можна на сайті
📖 у цьому номері:
▪️огляд мистецьких подій кінця 2025 - початку 2026
▪️путівник виставками українського мистецтва у світі
▪️нові мистецькі книжкові видання
▪️In Memoriam. Спомин про художника Андрія Ментуха
▪️"Малюнки з укриття" Генрі Мура
▪️"Дах — Вернакуляр — Хардкор". Про український проєкт на Венеційській бієнале архітектури
▪️"Свято вогню, диму, скла та емоцій". Міжнародний симпозіум гутного скла у Львові
▪️НОВЕ. [естéт] галерея
▪️НОВЕ. авторська розмальовка
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
📌 замовити друкований випуск #11 (25/26) можна на сайті
📖 у цьому номері:
▪️огляд мистецьких подій кінця 2025 - початку 2026
▪️путівник виставками українського мистецтва у світі
▪️нові мистецькі книжкові видання
▪️In Memoriam. Спомин про художника Андрія Ментуха
▪️"Малюнки з укриття" Генрі Мура
▪️"Дах — Вернакуляр — Хардкор". Про український проєкт на Венеційській бієнале архітектури
▪️"Свято вогню, диму, скла та емоцій". Міжнародний симпозіум гутного скла у Львові
▪️НОВЕ. [естéт] галерея
▪️НОВЕ. авторська розмальовка
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤17
ніколи не втомлюся писати, що дуже ціную і люблю спільноту, яка тут склалася у нас на каналі 🫶
от я минулого тижня написала, що готується персональна виставка Романа Хімея та Яреми Малащука у Національному музеї Тіссен-Борнеміса, вернісаж — тільки завтра, а вчора колега і читач каналу вже надіслав нам sneak peek
каже, що "...виставка розташована в субтеренному поверсі, виглядає похмуро (майже як бомбосховище) і дуже контрастно до постійної кольорово-квіткової експозиції"
одразу згадала, що саме так, у субтеренах і похмурій атмосфері, зараз заекспонована відеоінсталяція Малащука та Хімея у Львові. Їхню роботу Open World можна подивитися в межах кураторського проєкту Нікіти Кадана “Дивлячись у розриви IV” у львівській Jam Factory Art Center
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
от я минулого тижня написала, що готується персональна виставка Романа Хімея та Яреми Малащука у Національному музеї Тіссен-Борнеміса, вернісаж — тільки завтра, а вчора колега і читач каналу вже надіслав нам sneak peek
каже, що "...виставка розташована в субтеренному поверсі, виглядає похмуро (майже як бомбосховище) і дуже контрастно до постійної кольорово-квіткової експозиції"
одразу згадала, що саме так, у субтеренах і похмурій атмосфері, зараз заекспонована відеоінсталяція Малащука та Хімея у Львові. Їхню роботу Open World можна подивитися в межах кураторського проєкту Нікіти Кадана “Дивлячись у розриви IV” у львівській Jam Factory Art Center
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤16🤡4
а я нагадаю, що нині в Ірані, десь в підземних запасниках, зберігається найцінніша за межами Європи та США колекція сучасного мистецтва
❤3🤔3😱3👍1
Forwarded from Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
у світлі нинішніх подій в Ірані, згадала і можу щиро порадити книгу Донни Штейн "The Empress and I: How an Ancient Empire Collected, Rejected and Rediscovered Modern Art" про те, як остання королева (імператриця) Ірану Фара (Діба) Пахлаві створювала Національний тегеранський музей сучасного мистецтва в 1970-х рр. (ми колись ще писали про цю книгу в #9 [естéт] газети)
загалом про Фару (Дібу) Пахлаві є, як мінімум, книг 3-4, але книга Донни Штейн — не просто біографія королеви (та королівської родини), яка втратила престол внаслідок Ісламської революції 1978 року, а власне детальна історія про те, як жінка, яка свого часу стояла на чолі держави, вигадала й успішно реалізувала амбітний проєкт — створити музей сучасного мистецтва, збірка якого не поступалася б топовим європейським музеям
Донна Штейн — екскураторка нью-йоркського MоMA вкінці 1970-х рр. стала радницею імператриці з мистецьких питань та допомагала їй зібрати колекцію картин та скульптур для нового Тегеранського музею. Музей відкрили 1977 року, у його експозиції були представлені роботи Ван Гога, Хокні, Ліхтенштейна, Раушенберґа, Джакометті, Дега, Ренуара, Гогена, Маґрітта, Пікассо, Воргола та багатьох інших митців. Але вже наступного, після відкриття музею, року в Ірані вибухнула революція, й музей, у задуманому Пахлаві форматі, припинив існування. На сьогодні колекція Тегеранського музею — найцінніша колекція сучасного мистецтва за межами Європи та США
1978 року збірку перенесли до підземних сховків і вона, по суті, зникла з публічного поля. Лише на початку 2000-х невелику кількість робіт (які пройшли цензуру аятол) винесли з запасників для тимчасової "фондової виставки". Нині збірка й надалі схована у фондах. Втім, можливо, зараз зажевріла надія, що цьому "фондовому ув'язненню" може настати кінець
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
загалом про Фару (Дібу) Пахлаві є, як мінімум, книг 3-4, але книга Донни Штейн — не просто біографія королеви (та королівської родини), яка втратила престол внаслідок Ісламської революції 1978 року, а власне детальна історія про те, як жінка, яка свого часу стояла на чолі держави, вигадала й успішно реалізувала амбітний проєкт — створити музей сучасного мистецтва, збірка якого не поступалася б топовим європейським музеям
Донна Штейн — екскураторка нью-йоркського MоMA вкінці 1970-х рр. стала радницею імператриці з мистецьких питань та допомагала їй зібрати колекцію картин та скульптур для нового Тегеранського музею. Музей відкрили 1977 року, у його експозиції були представлені роботи Ван Гога, Хокні, Ліхтенштейна, Раушенберґа, Джакометті, Дега, Ренуара, Гогена, Маґрітта, Пікассо, Воргола та багатьох інших митців. Але вже наступного, після відкриття музею, року в Ірані вибухнула революція, й музей, у задуманому Пахлаві форматі, припинив існування. На сьогодні колекція Тегеранського музею — найцінніша колекція сучасного мистецтва за межами Європи та США
1978 року збірку перенесли до підземних сховків і вона, по суті, зникла з публічного поля. Лише на початку 2000-х невелику кількість робіт (які пройшли цензуру аятол) винесли з запасників для тимчасової "фондової виставки". Нині збірка й надалі схована у фондах. Втім, можливо, зараз зажевріла надія, що цьому "фондовому ув'язненню" може настати кінець
Український Арт Дайджест ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ [естéт] газета
❤🔥22❤5🤔1💔1