🎋Віктор Пальмов «Перше травня», 1929

🔹з когорти великих авангардистів Пальмова (1888-1929) тримали під забороною найдовше. Аж до кінця 1980-х він не міг пробитися до людей, бо левову частку його доробку не випускали з-за ґрат, ховаючи у склепах Київського музею образотворчого мистецтва УРСР. Між тим ім‘я його було на слуху.
(М. Горбачов «Лицарі голодного ренесансу»)

🔹Давид Бурлюк не вгавав повторювати: пліч о пліч з іменами Бурлюка, Малевича, Татліна, Кандинського, Гончарової, Пуні, Шагала та інших не останнім мусить бути ім‘я Віктора Пальмова. Впродовж 1919-21 рр. разом з Бурлюком в Японії він малював прекрасні твори у футуристичному стилі, високо поціновані японськими мистецькими критиками. Останні 6 років свого життя Пальмов працював професором художнього інституту в Києві.
(Burliuk “Prof. Palmov”, Color & Rhyme magazine, #60)

🔹після смерті Пальмова майже всі його картини опинилися у Київській картинній галереї. Творів було багато. У 1930-40-х нищівних роках кількість робіт скоротилася до 16. Та й ті 1952 року спец комісією списано на знищення як «формалістичних мотлох». Але з цим, на щастя, забарилися, відтак вони дійшли до сьогодні.

зі спогадів Ірини Жданко

Листівка за твором «Розп`яття» (1966)
Яків Гніздовський

(колекція Музею української діаспори)

«Український Великодній кошик», 1973
Василь Курилик

⬆️ на якому хто етапі?)

✉️ вітальна листівка "Христос Воскрес", 1948. Надіслана до Бельгії 18.04.1949

(приватна колекція)

Святковий стіл, 1890-ті рр.
Петро Левченко