Зупиніться на півгодинки та подивиться чудовий The Boy, the Mole, the Fox and the Horse.

Історія розповідає про дуже теплу дружбу хлопчика, крота, лиса та коня, які подорожують разом у пошуках дому.

Окей... коли я пишу “історія” насправді я не маю на увазі історію або сюжет у звичному сенсі. Бо мультфільм більше схожий на набір зворушливих та сентиментальних цитат. Ніби дивишся на нову версію The Little Prince, або Whisper of the Heart Кондо Йосіфумі.

Спостерігаючи за приголомшливими акварельними фонами та трохи неохайними лайнами, ви незабаром помітите, що вам "щось потрапило в очі". Можливо ви будете відмахуватися і говорити, що з вами все гаразд. Але насправді всі наступні півгодини вам може бути важко стримати сльози. Адже стільки прийняття та теплих слів складно знайти десь ще.

Одна з найкращих сцен мультфільму про найхоробрішу річ, яку взагалі можна сказати — попросити допомоги. Тому що це не ознака слабкості чи того, що ти здався. Навпаки, ти відмовляєшся здаватися.

Або лис у мультфільмі майже не розмовляє, бо сумнівається, що може сказати щось цікаве. На що йому відповідають — бути чесним це завжди цікаво.

Цінність мультфільму ще в тому, що він не відчувається фальшивим. Ні з погляду героїв та реплік, ні з погляду акварельного та дуже тактильного стилю. Це з любов'ю та добротою зроблений мультфільм, якому не обов'язково так сильно старатися. Але він старається.

Тому зупиніться на півгодинки та подивиться чудовий The Boy, Mole, Fox and Horse. Вам це може бути потрібно.

Насправді мультфільм набагато темніший, ніж може здатися. Але нехай вас це не відвертатиме від справді цінних моментів.

Фільми які я дивився у дитинстві в кінотеатрі зі своєю мамою

vs

З бабусею 🥲

Можливо такий різний набір фільмів скоріше щось говорить про самих батьків, ніж про мене і мої захоплення.

Хоча я все одно дуже вдячний цим двом неймовірним жінкам, які дійсно вплинули на мою любов до кіно 💛

Саме так виглядає монтажний стіл Everything Everywhere All At Once.

Так, це Adobe Premiere і я теж питаю себе, скільки разів він вилітав під час роботи над таким величезним проектом.

Ось тут можна подивитися запис невеличкої трансляції з монтажером фільму, Полом Роджерсом, де він розповідає як приймав рішення під час монтажу і який у нього був воркфлоу. Власне сам аналіз починається з п'ятої хвилини.

Особисто мені під час перегляду трансляції було приємно усвідомлювати, що сам Пол приймає messy editing, від якого ніхто крім монтажера не може зрозуміти "якого біса відбувається на таймлайні". Це те, що просто потрібно прийняти, а не виправляти. Тому дякую, це було важливо почути. Особливо коли у самого монтажний стіл перетворюється на абстракцію.

Просто я все ще не бачу свої проекти в Premiere, а монтувати (just a reminder) можна де завгодно і там де зручно.