Почав своє літо з перегляду Mortal Kombat 1995 року. І зараз це просто неймовірна терапія — ідеальний фільм для цієї пори року. Таке враження, що мені знову 10 і навколо МК обертається безліч таємниць. Авжеж, дивився разом із жахливим, але водночас прекрасним Annihilation як double feature.

Одна з тих речей яка мене досі дивує, це VHS лук фільму 95 року. Навіть якщо ви зараз дивитеся Mortal Kombat на Blu-ray і 1080р летить у кожне ваше око, ви все одно не можете позбутися думки, що цей фільм справжній та надзвичайно цінний зліпок цілої епохи. Авжеж у нього абсолютно iconic саундтрек (який став платиновим менше ніж за два тижні), а візуальні ефекти скоріш ностальгічні, ніж серйозні (хоча режисер Пол Андерсон до фільму не мав справу з CGI, тому він навчався цього напрямку безпосередньо під час зйомок).

Однак що мене особливо цікавить, це візуальне оформлення та ритм фільму.

Подивіться на це густе освітлення, безмежної сили дим-машину та шалену блакить для імітації ночі — у всього цього неймовірний вайб кліпів 90-х з їхнім не дуже серйозним тоном, але водночас неймовірно щирим втіленням. Цей фільм легко можна назвати яскравим півторагодинним EDM кліпом із діалогами та арками персонажів.

Таке освітлення з різною фактурою, температурою і впливом на різні матеріали декорацій створює дуже конкретну тактильну естетику. У тих же свічок у залі немає жодного практичного сенсу — усе заради вайба готики і старовини. Тобто від більшості локацій у фільмі не віє натуралізмом або реалістичністю. Якраз навпаки.

Особисто я завжди відчував, що мені хочеться побувати на острові Шан Цунга або в Храмі Світла просто через те, як ці місця представлені у вигляді абсолютно вигаданого, трохи затуманеного простору. Навіть коли йдеться про натурні зйомки.

Графічність якраз те, що дуже добре відокремлює МК від сучасної HDR естетики, де "все має бути видно".

Місцевий кіношний світ чудово транслює ідею максимально відірваного від нашої реальності готичного мультикультурного фентезі — більша частина фільму відбувається на стародавньому острові, в центрі якого турнір з бійцями з різних країн і світів. Через це арт-дирекшен більше йде в абстракцію і текстуру. Але фільм не перетворюється на візуальну кашу — навпаки, він повільний і сфокусований.

Взагалі за сучасними мірками арт фільму можна назвати перевантаженим — природа поєднана з архітектурою іншої епохи, а Full CGI сцени не дають виразної географії (вежа в Шан Цунга в Outworld прекрасний приклад). Але це якраз чудово працює на внутрішню міфологію стрічки та створює той самий VHS лук без шумів та інших артефактів. Дуже люблю таке.

Ах, так, тут ще можна сказати про абсолютно чудовий кастинг і образи — костюми, зачіски та типажі акторів супер likeble і теж наслідують візуальну графічність. Я б із радістю подружився з головними героями.