Challengers
dir. Luca Guadagnino

Thief від Майкла Манна — прекрасний!

Маю величезну повагу перед цим фільмом за те, як сильно заздалегідь він сформулював для нас смертних Drive Ніколаса Віндінґ Рефна. Настільки заздалегідь, що між Thief та Drive різниця аж в 30 років!

Просто здогадайтеся який з них я зараз описую?

На екрані загадковий професіонал з непорушним набором принципів, який розгулює серед нуарного міста в пошуках чи то нової "останньої справи", чи то справжнього життя, яке колись втратив. А синтетичний мерехтливий саундтрек, що пронизує наскрізь як холодний дощ, буде вірним попутником у цьому сюжеті.

Є щось дуже тихе, недосяжне, практично абстрактне в тому, як детально і поступово відбуваються події фільму.

За сюжетом усе просто — профі береться за дуже небезпечну роботу, виконує її, та ось, нарешті, можна зажити так, як завжди хотілося. Поряд ще й жінка, яка може прийняти героя таким, який він є насправді. І начебто все на своїх місцях. Так? Зрозуміло, що ні. Завжди буде одна велика обставина, яка все поламає.

Неймовірно, як усе, що описано вище, підходить обом фільмам. Так, мільйон разів бачили таке. Але справа у виконанні, бо все, що є на екрані Манн перетворює на результат неймовірно серйозної роботи — прямо уявляю як під час зйомок у його голові могло бути щось схоже на "ну, якщо на екрані такий профі, то і я маю бути не гіршим". І викручує кожен аспект на максимум:

- У головного героя мають бути дуже специфічні принципи, які ніщо не зможе змінити? Ок, буду створювати КОЖЕН РАЗ обставини, де ці принципи зможуть себе проявити. І ще сотню разів перевірені на міцність.

- У головного героя має бути класна куртка яка підкреслюватиме його характер і стане тим самим "костюмом для справи"? Авжеж, знайду найкрутішу серед курток, але ту, що не стане сильно привертати увагу.

- Місто має бути не просто привабливим і загадковим, а ще й складним окремим героєм? Уфф, ну добре, тоді у кадрі не буде чіткої географії, щоб створити відчуття нескінченного мегаполісу, навколо буде стільки віддзеркалень і текстур матеріалів, що вистачить на окрему арт-виставку, а музика від Tangerine Dream створюватиме таке враження, що Чикаго просто не може звучати інакше.

Взагалі враження, що саме місто створюватиме обставини і життя, а не люди навколо. У цьому світі всі стіни, поверхні та навіть повітря пронизані сигаретним димом, бензином і дощем. Я от ніколи не був у Чикаго. Але після цього фільму відчуття, що колись у мене там були справи та є надійні люди, з якими я колись працював.

Це самотній, повільний і не супер насичений подіями фільм, що типово для Манна. Але якщо ви фанат Drive, що ж, ви точно маєте дізнатися, з якої cinema все почалося.

Подобається візуальний мотив води в Thief.

(1, 2) Головний герой неймовірно успішний у крадіжці і фільм не втрачає ні хвилини, щоб із самого початку показати успішно виконану справу. Протагоніст працює на себе, ні перед ким не звітується і світ навколо зрозумілий і передбачуваний. І після справи на екрані безтурботний ранковий берег. Навколо майже ні душі, місто спить і світ у порядку.

(3, 4) Через деякий час герой береться за нову справу. Небезпечну та підозрілу, але куш занадто великий, щоб його ігнорувати. І світ навколо стає менш передбачуваним. Замість спокійного причалу тепер гостре каміння, а вода шумить і б'ється об берег. Начебто все знайоме, і взагалі поряд рідні, але всеодно щось не те.

(5, 6) Наприкінці, коли напарника головного героя вбивають, а його самого підставляють, на екрані тепер зовсім неспокійна вода, в яку скидають мертве тіло товариша. Тепер назад дороги немає. І це набагато темніший і жорсткіший образ, який чудово підкреслює, як світ навколо перестав бути передбачуваним і зрозумілим.

Дуже простий, але ефективний спосіб показати через навколишнє середовище стан головного героя, який вже навряд чи буде таким, як раніше.