Покровське. Микільська громада. Маріупольський район. Донецька область.

"На лазуровому щиті срібне вістря на весь щит, обтяжене образом Покрови Пресвятої Богородиці натурального кольору у лазуровому вбранні, що виникає. Богородиця тримає в руках срібний омофор із золотим козацьким хрестом, навколо голови - золотий німб. Обабіч у лазурових полях - по срібному спису вістрям вгору, оповитому золотим стягом. Щит обрамований золотим декоративним картушем та увінчаний золотою сільською короною."

Микільське, Стародубівка та Покровське мають однакову конфігурацію гербів, адже були засновані майже одночасно козаками Азовського війська.

У першому варіанті мого ж герба щит був малиновим, але потім суб'єктивним рішенням змінився на лазур, що символізує річку Солону з її притоками в самому селі.

Василівська Пу́стош. Краматорська громада та район. Донецька область.

Срібний шеврон ділить щит на зелене верхнє та лазурове нижнє поле. Кожен з цих елементів символізує природні візитівки селища. Зелене поле символізує різнотравно-типчаково-ковиловий степ східного краю РЛП "Краматорський", срібний шеврон - скелясті оголення «Крейдяні відроги», а лазурове поле - річку Біленьку та ставок на ній.

Центральними елементами є складені в косий хрест примітивні знаряддя праці та полювання - спис та сокира, як символ крем'яної майстерні в районі Василівської Пустоші, де вироблялися різні знаряддя з двосторонньою обробкою - наконечники, тесла, сокири.

Срібні сокира та спис мають чорні руків'я, які обтяжують срібний шеврон, а їхні срібні вістря із золотими мотузками виступають на зелене поле. Срібний окунь обтяжує лазурове поле, що символізує, що селище стоїть на річці й на місцевому ставку регулярно проводяться змагання для рибалок.

Нова́ Каракуба. Старомлинівська громада. Волноваський район. Донецька область.

Щит розтятий на червоне та чорне поле. На першому полі - срібна Троянда Лютера із червоною серцевиною, що пронизана срібною киркою із золотим руків'ям в стовп. На другому - золота амфора в стовп, обтяжена чорними візерунками у вигляді меандра, виноградної лози та биком, що біжить.

Значення символів читайте в instagram

Благодатне. Амвросіївська громада. Донецький район. Донецька область.

Щит скошено на лазур та зелень. В центрі в косий хрест складено золотий кадуцей у перев'яз та срібний пернач у лівобічний перев'яз. Поверх всього накладено золоту книгу із чорною обкладинкою, обтяженою золотим сиглем "А".

Детальніше про символи читайте в instagram

Єнáкієве. Горлівський район. Донецька область.

"У скошеному на червоне та чорне поле щиті - золота мурована доменна піч із червоним полум'ям у топці"

Оригінальний проєкт герба від 1967 відрізнявся від офіційної версії. Його домна була червона, а червоне поле - золотим. Це дещо порушує принципи геральдики про неможливість накладання фініфтяних елементів на фініфтяне поле.

у 1969 році були випущені сувенірні значки, але кольори були переплутані, а може й навмисно виправлені. Так піч стала золотою, а поля під нею чорним та червоним.

Герб у звичному вигляді затвердили тільки 22 серпня 2007 року, а не 1990, як пише Вікіпедія. У своїй статті в instagram я теж заплутався в датах.

Макіївка. Донецький район та область.

Щит перетятий золотою тонкою балкою на лазурове і чорне поля. На верхньому полі золоте сонце з п'ятьма повними та двома навпіл усіченими серпастими променями, що сходить. На нижньому два золотих молоти в косий хрест. Щит прикрашений декоративним картушем, увінчаний срібною міською короною і обрамований срібними стеблами ковили, перевитими лазуровою стрічкою із написом "Макіївка".

Попри те, що на Вікі зазначено, що "..розроблений згідно з рекомендацією Українського Геральдичного Товариства..", герб вінчає російська геральдична корона. Другою помилкою є те, що в щит внесено рік, який змінювався у 2001 році.

Також жоден блазон не зазначає, що нитяна балка (в оригіналі) понижено перетинає щит, а отже вона зобов'язана пройти через центр щита, що я і зробив, замінивши балку на тонку. Щоб зберегти пропорції після усунення року в щиті, трохи збільшив золоті молотки.