Микільське. Маріупольський район. Донецька область.

"На лазуровому щиті срібне вістря на весь щит, обтяжене постаттю Святого Миколая натурального кольору, що виникає від поясу. Миколай вдягнений у червоні ризи та срібну єпитрахиль із золотими хрестами, навколо голови - золотий німб, права рука піднята у благословенному жесті, у лівій - тримає брунатну книгу із золотими кутами. Обабіч у лазурових полях - по золотому спису вістрям вгору, оповитому золотим стягом. Щит обрамований золотим декоративним картушем та увінчаний червоною мурованою короною."

Через втрату Микільським статусу "СМТ", срібна корона замінена червоною.

Іванопі́лля. Костянтинівська громада. Краматорський район. Донецька область.

"Щит лазурового кольору із чорним підніжжям, на якому стоїть золотий сніп пшениці з дев'яти колосків, зв'язаний червоною стрічкою"

В основі герба лежать емблема сільради та герб колишнього Костянтинівського району.

Іванопілля заснував син поміщика - Іван Плещеєв. Основними промислами селян були сільське господарство та вуглевидобуток. Борошно виготовлялось на вальцювальному млині, де працювало 7 робітників. У 1810 почали видобувати вугілля - 15 000 пудів на рік для печей та ковальства. Видобуток закінчився в кінці 70-х років 19 століття.

Покровське. Микільська громада. Маріупольський район. Донецька область.

"На лазуровому щиті срібне вістря на весь щит, обтяжене образом Покрови Пресвятої Богородиці натурального кольору у лазуровому вбранні, що виникає. Богородиця тримає в руках срібний омофор із золотим козацьким хрестом, навколо голови - золотий німб. Обабіч у лазурових полях - по срібному спису вістрям вгору, оповитому золотим стягом. Щит обрамований золотим декоративним картушем та увінчаний золотою сільською короною."

Микільське, Стародубівка та Покровське мають однакову конфігурацію гербів, адже були засновані майже одночасно козаками Азовського війська.

У першому варіанті мого ж герба щит був малиновим, але потім суб'єктивним рішенням змінився на лазур, що символізує річку Солону з її притоками в самому селі.

Василівська Пу́стош. Краматорська громада та район. Донецька область.

Срібний шеврон ділить щит на зелене верхнє та лазурове нижнє поле. Кожен з цих елементів символізує природні візитівки селища. Зелене поле символізує різнотравно-типчаково-ковиловий степ східного краю РЛП "Краматорський", срібний шеврон - скелясті оголення «Крейдяні відроги», а лазурове поле - річку Біленьку та ставок на ній.

Центральними елементами є складені в косий хрест примітивні знаряддя праці та полювання - спис та сокира, як символ крем'яної майстерні в районі Василівської Пустоші, де вироблялися різні знаряддя з двосторонньою обробкою - наконечники, тесла, сокири.

Срібні сокира та спис мають чорні руків'я, які обтяжують срібний шеврон, а їхні срібні вістря із золотими мотузками виступають на зелене поле. Срібний окунь обтяжує лазурове поле, що символізує, що селище стоїть на річці й на місцевому ставку регулярно проводяться змагання для рибалок.

Нова́ Каракуба. Старомлинівська громада. Волноваський район. Донецька область.

Щит розтятий на червоне та чорне поле. На першому полі - срібна Троянда Лютера із червоною серцевиною, що пронизана срібною киркою із золотим руків'ям в стовп. На другому - золота амфора в стовп, обтяжена чорними візерунками у вигляді меандра, виноградної лози та биком, що біжить.

Значення символів читайте в instagram

Благодатне. Амвросіївська громада. Донецький район. Донецька область.

Щит скошено на лазур та зелень. В центрі в косий хрест складено золотий кадуцей у перев'яз та срібний пернач у лівобічний перев'яз. Поверх всього накладено золоту книгу із чорною обкладинкою, обтяженою золотим сиглем "А".

Детальніше про символи читайте в instagram

Єнáкієве. Горлівський район. Донецька область.

"У скошеному на червоне та чорне поле щиті - золота мурована доменна піч із червоним полум'ям у топці"

Оригінальний проєкт герба від 1967 відрізнявся від офіційної версії. Його домна була червона, а червоне поле - золотим. Це дещо порушує принципи геральдики про неможливість накладання фініфтяних елементів на фініфтяне поле.

у 1969 році були випущені сувенірні значки, але кольори були переплутані, а може й навмисно виправлені. Так піч стала золотою, а поля під нею чорним та червоним.

Герб у звичному вигляді затвердили тільки 22 серпня 2007 року, а не 1990, як пише Вікіпедія. У своїй статті в instagram я теж заплутався в датах.