Forwarded from крізь тернові стежини обабіч млинівок по розкидистих кроках власних думок | #УкрТґ ➩ (artemetra 🇺🇦)
🔥8
Forwarded from Час історій
Історично військове управління спиралося на ретельно продумані письмові накази, розгорнуті аналітичні звіти та детальні тактичні карти. Проте з початком епохи глобальної цифровізації Збройні сили США теж приєднались до змін у способах передачі інформації. Програмне забезпечення PowerPoint, початково розроблене для корпоративного сектору, стало своєрідною «валютою» в Міністерстві оборони США. Його використання вийшло далеко за межі звичайного ілюстрування доповідей; воно перетворилося на основний метод комунікації, планування операцій та звітування перед вищим керівництвом держави.
І ця трансформація викликала глибоке занепокоєння серед військових. Навесні 2010 року газета The New York Times опублікувала статтю Елізабет Буміллер, яка висвітлила зростаюче невдоволення серед офіцерів надмірним акцентом на створенні презентацій для всього: від стратегічних оцінок до тактичних переміщень. Ця публікація стала каталізатором широкої дискусії про те, чи не перетворився інструмент на загрозу національній безпеці. Як зазначив один із дописувачів, дискусія вийшла на рівень усвідомлення того, що «PowerPoint - це не нейтральний інструмент, він активно ворожий до вдумливого процесу прийняття рішень».
Найбільш фундаментальним наслідком впровадження PowerPoint стала поступова відмова від традиційної письмової комунікації. Старший науковий співробітник Інституту вивчення війни та кореспондент Майкл Гордон зазначав, що з появою PowerPoint армія почала рухатися в бік «усної традиції», відходячи від писаного слова з усіма його вимогами до точності, нюансів та серйозного викладу.
Дослідник Фред Каплан ще у 2003 році у виданні Slate попереджав про катастрофічні наслідки цього явища для військової історії. Він зазначав, що майже всі документи Військово-повітряних сил США того часу представляли собою брифінги у форматі PowerPoint. Ці файли рідко роздруковувалися, ще рідше зберігалися в архівах, а якщо й зберігалися, то часто без супровідного тексту. Як наслідок, без усного пояснення доповідача ці брифінги залишатимуться абсолютно незрозумілими для майбутніх істориків, що фактично означає втрату національного архіву та формування «кінця історії».
Досвідчені офіцери згадували часи, коли у ВПС існував стандарт передачі інформації у вигляді посібника «Tongue and Quill», що вимагав уміння складати чіткі листи та звіти. Проте в умовах постійного поспіху військового середовища написання повноцінних текстів стало вважатися застарілим, а командири почали очікувати виключно коротких фрагментів інформації на слайдах.
Відбулася кардинальна зміна самого алгоритму роботи штабів. Дейв Ділегге, головний редактор Small Wars Journal, описує це середовище «до» і «після». В епоху до PowerPoint штаб готував лаконічний 2-3-сторінковий документ, особа, що приймає рішення, читала його, після чого скликалася нарада експертів для обговорення проблем і ухвалювалося рішення. В епоху PowerPoint штаб отримує 5-хвилинний інструктаж, після чого витрачає години на створення слайдів, які виливаються у 20-хвилинну презентацію. Після лише 5 хвилин обговорення цих слайдів приймається стратегічне рішення.
Процес створення презентацій перетворився на важку, багатошарову бюрократичну процедуру. Брифінги часто створюються не тими людьми, які їх безпосередньо доповідають. Військовий який безпосередньо розуміє в темі розробляє контент, який передається офіцеру, а той, у свою чергу, має доповідати вгору по ланцюгу командування, і на кожному етапі інформація піддається жорсткій фільтрації та редукції: матеріал має бути перекладений на «мову, яку зрозуміє полковник», а згодом - на «мову, яку зрозуміє генерал». Це явище отримало назви «погляд з висоти 10 000 футів» або «50 000 футів», що на практиці означало вимогу прибрати деталі та залишити лише найзагальніші твердження, а оскільки презентація часто була інструментом для прийняття остаточних рішень, на слайди дозволялося виносити лише ті слова, які гарантовано будуть схвалені.
І ця трансформація викликала глибоке занепокоєння серед військових. Навесні 2010 року газета The New York Times опублікувала статтю Елізабет Буміллер, яка висвітлила зростаюче невдоволення серед офіцерів надмірним акцентом на створенні презентацій для всього: від стратегічних оцінок до тактичних переміщень. Ця публікація стала каталізатором широкої дискусії про те, чи не перетворився інструмент на загрозу національній безпеці. Як зазначив один із дописувачів, дискусія вийшла на рівень усвідомлення того, що «PowerPoint - це не нейтральний інструмент, він активно ворожий до вдумливого процесу прийняття рішень».
Найбільш фундаментальним наслідком впровадження PowerPoint стала поступова відмова від традиційної письмової комунікації. Старший науковий співробітник Інституту вивчення війни та кореспондент Майкл Гордон зазначав, що з появою PowerPoint армія почала рухатися в бік «усної традиції», відходячи від писаного слова з усіма його вимогами до точності, нюансів та серйозного викладу.
Дослідник Фред Каплан ще у 2003 році у виданні Slate попереджав про катастрофічні наслідки цього явища для військової історії. Він зазначав, що майже всі документи Військово-повітряних сил США того часу представляли собою брифінги у форматі PowerPoint. Ці файли рідко роздруковувалися, ще рідше зберігалися в архівах, а якщо й зберігалися, то часто без супровідного тексту. Як наслідок, без усного пояснення доповідача ці брифінги залишатимуться абсолютно незрозумілими для майбутніх істориків, що фактично означає втрату національного архіву та формування «кінця історії».
Досвідчені офіцери згадували часи, коли у ВПС існував стандарт передачі інформації у вигляді посібника «Tongue and Quill», що вимагав уміння складати чіткі листи та звіти. Проте в умовах постійного поспіху військового середовища написання повноцінних текстів стало вважатися застарілим, а командири почали очікувати виключно коротких фрагментів інформації на слайдах.
Відбулася кардинальна зміна самого алгоритму роботи штабів. Дейв Ділегге, головний редактор Small Wars Journal, описує це середовище «до» і «після». В епоху до PowerPoint штаб готував лаконічний 2-3-сторінковий документ, особа, що приймає рішення, читала його, після чого скликалася нарада експертів для обговорення проблем і ухвалювалося рішення. В епоху PowerPoint штаб отримує 5-хвилинний інструктаж, після чого витрачає години на створення слайдів, які виливаються у 20-хвилинну презентацію. Після лише 5 хвилин обговорення цих слайдів приймається стратегічне рішення.
Процес створення презентацій перетворився на важку, багатошарову бюрократичну процедуру. Брифінги часто створюються не тими людьми, які їх безпосередньо доповідають. Військовий який безпосередньо розуміє в темі розробляє контент, який передається офіцеру, а той, у свою чергу, має доповідати вгору по ланцюгу командування, і на кожному етапі інформація піддається жорсткій фільтрації та редукції: матеріал має бути перекладений на «мову, яку зрозуміє полковник», а згодом - на «мову, яку зрозуміє генерал». Це явище отримало назви «погляд з висоти 10 000 футів» або «50 000 футів», що на практиці означало вимогу прибрати деталі та залишити лише найзагальніші твердження, а оскільки презентація часто була інструментом для прийняття остаточних рішень, на слайди дозволялося виносити лише ті слова, які гарантовано будуть схвалені.
💊2
Forwarded from Час історій
Це призвело до появи цілого класу штабних працівників, яких іронічно називали «Рейнджерами PowerPoint» (PowerPoint Rangers), чия основна військова діяльність зводилася до нескінченного форматування тексту та підбору картинок.
Апогеєм невдоволення цим стилем роботи став інцидент у серпні 2010 року в Афганістані. Полковник армійського резерву Лоуренс Селлін, який служив в Об'єднаному командуванні Міжнародних сил сприяння безпеці (IJC), був звільнений зі своєї посади та відправлений додому після публікації нищівної статті під назвою «PowerPoints 'R' Us». У своїй колонці Селлін відкрито заявив:
«Для штабних працівників війна складається переважно з нескінченного вдосконалення слайдів PowerPoint, щоб пристосуватися до ідіосинкразій когнітивно неповноцінних генералів з метою згодовування їм інформації з ложечки».
Селлін критикував перевантаженість штабу вищим офіцерським складом («тут не можна розмахнутися мертвим котом, щоб не зачепити полковника») і стверджував, що дні офіцерів витрачаються виключно на підготовку та перегляд презентацій. Він запровадив термін «бойовий ритм» (battle rhythm), який складався із серії брифінгів та нарад із застосуванням PowerPoint. За словами Селліна, незалежно від того, наскільки безглуздим чи марним був брифінг, як тільки він ставав частиною «бойового ритму», він набував «стійкості вуглецю-14», і пропустити його було неможливо, оскільки там проводилася перекличка, «як на уроці фізкультури». Хоча публічне звільнення полковника було пов'язане з порушенням субординації та публічною критикою, його думки резонували з тихими скаргами багатьох інших офіцерів, які вважали процес глибоко хибним.
Критика PowerPoint не обмежувалася рівнем штабних офіцерів; її відкрито висловлювали найвпливовіші військові командири США. Генерал Стенлі Маккрістал, який на той час очолював сили США та НАТО в Афганістані, у квітні 2010 року жорстко засудив зловживання цією програмою. Звертаючись до проблеми надмірного спрощення складних геополітичних та тактичних викликів, Маккрістал попередив: «Це небезпечно, оскільки може створити ілюзію розуміння та ілюзію контролю. Деякі проблеми у світі неможливо звести до маркованих списків». Цю думку поділяв і генерал морської піхоти Джеймс Меттіс, який категорично заявив: «PowerPoint робить нас тупими». Стратегічний мислитель Т.Х. Гаммес у своєму есе «Dumb-Dumb Bullets» підкреслював, що одержимість презентаціями призводить до деградації критичного аналізу та занадто часто зміщує фокус уваги цілих штабів з цілей на засоби.
Дакота Вуд, старший науковий співробітник Центру стратегічних і бюджетних оцінок, цитуючи Ендрю Крепіневича, пояснював психологічний механізм цієї пастки: «Прості рішення складних проблем за своєю природою привабливі і майже завжди хибні». В епоху дефіциту часу презентації створюють оманливе враження, що найскладніші питання, такі як контрпартизанська війна чи розбудова нації, можуть бути акуратно резюмовані на кількох слайдах. Слайди набагато легше і швидше переглянути, ніж об'ємний звіт, проте вони є вкрай поганим способом передачі складності військових операцій, особливо коли вони відірвані від супровідного текстового пояснення. Вуд нагадує, що до появи PowerPoint польові командири розуміли марність спроб повністю відобразити всі нюанси ситуації, тому покладалися на концепцію «наміру командира» - розуміння кінцевої мети під час хаосу на полі бою. PowerPoint же замінює глибоке осмислення поверхневим перестрибуванням від однієї проблеми до іншої з мінімальними роздумами у проміжках.
З наукової точки зору найґрунтовнішу критику військового PowerPoint надав Едвард Тафті (Edward Tufte), експерт з візуалізації даних. Він визначив використання програми у розвідці та плануванні як катастрофічне через її низьку роздільну здатність та низьку пропускну здатність інформації.
Історичні прецеденти доводять, що цей формат безпосередньо впливав на перебіг військових кампаній. У книзі Томаса Рікса Fiasco (2006) наводиться приклад з початку війни в Іраку.
Апогеєм невдоволення цим стилем роботи став інцидент у серпні 2010 року в Афганістані. Полковник армійського резерву Лоуренс Селлін, який служив в Об'єднаному командуванні Міжнародних сил сприяння безпеці (IJC), був звільнений зі своєї посади та відправлений додому після публікації нищівної статті під назвою «PowerPoints 'R' Us». У своїй колонці Селлін відкрито заявив:
«Для штабних працівників війна складається переважно з нескінченного вдосконалення слайдів PowerPoint, щоб пристосуватися до ідіосинкразій когнітивно неповноцінних генералів з метою згодовування їм інформації з ложечки».
Селлін критикував перевантаженість штабу вищим офіцерським складом («тут не можна розмахнутися мертвим котом, щоб не зачепити полковника») і стверджував, що дні офіцерів витрачаються виключно на підготовку та перегляд презентацій. Він запровадив термін «бойовий ритм» (battle rhythm), який складався із серії брифінгів та нарад із застосуванням PowerPoint. За словами Селліна, незалежно від того, наскільки безглуздим чи марним був брифінг, як тільки він ставав частиною «бойового ритму», він набував «стійкості вуглецю-14», і пропустити його було неможливо, оскільки там проводилася перекличка, «як на уроці фізкультури». Хоча публічне звільнення полковника було пов'язане з порушенням субординації та публічною критикою, його думки резонували з тихими скаргами багатьох інших офіцерів, які вважали процес глибоко хибним.
Критика PowerPoint не обмежувалася рівнем штабних офіцерів; її відкрито висловлювали найвпливовіші військові командири США. Генерал Стенлі Маккрістал, який на той час очолював сили США та НАТО в Афганістані, у квітні 2010 року жорстко засудив зловживання цією програмою. Звертаючись до проблеми надмірного спрощення складних геополітичних та тактичних викликів, Маккрістал попередив: «Це небезпечно, оскільки може створити ілюзію розуміння та ілюзію контролю. Деякі проблеми у світі неможливо звести до маркованих списків». Цю думку поділяв і генерал морської піхоти Джеймс Меттіс, який категорично заявив: «PowerPoint робить нас тупими». Стратегічний мислитель Т.Х. Гаммес у своєму есе «Dumb-Dumb Bullets» підкреслював, що одержимість презентаціями призводить до деградації критичного аналізу та занадто часто зміщує фокус уваги цілих штабів з цілей на засоби.
Дакота Вуд, старший науковий співробітник Центру стратегічних і бюджетних оцінок, цитуючи Ендрю Крепіневича, пояснював психологічний механізм цієї пастки: «Прості рішення складних проблем за своєю природою привабливі і майже завжди хибні». В епоху дефіциту часу презентації створюють оманливе враження, що найскладніші питання, такі як контрпартизанська війна чи розбудова нації, можуть бути акуратно резюмовані на кількох слайдах. Слайди набагато легше і швидше переглянути, ніж об'ємний звіт, проте вони є вкрай поганим способом передачі складності військових операцій, особливо коли вони відірвані від супровідного текстового пояснення. Вуд нагадує, що до появи PowerPoint польові командири розуміли марність спроб повністю відобразити всі нюанси ситуації, тому покладалися на концепцію «наміру командира» - розуміння кінцевої мети під час хаосу на полі бою. PowerPoint же замінює глибоке осмислення поверхневим перестрибуванням від однієї проблеми до іншої з мінімальними роздумами у проміжках.
З наукової точки зору найґрунтовнішу критику військового PowerPoint надав Едвард Тафті (Edward Tufte), експерт з візуалізації даних. Він визначив використання програми у розвідці та плануванні як катастрофічне через її низьку роздільну здатність та низьку пропускну здатність інформації.
Історичні прецеденти доводять, що цей формат безпосередньо впливав на перебіг військових кампаній. У книзі Томаса Рікса Fiasco (2006) наводиться приклад з початку війни в Іраку.
💊2
Forwarded from Час історій
Командувач генерал Девід Маккірнан не міг отримати від генерала Томмі Френкса чітких письмових наказів про те, що саме потрібно зробити, як і чому. Замість повноцінного бойового плану або формального наказу, Френкс просто передавав підлеглим копії слайдів PowerPoint, які він раніше показував Міністру оборони Дональду Рамсфелду. Офіцери скаржилися, що «ніхто не хоче планувати операції, спираючись на слайди PowerPoint». Відставний полковник армії Ендрю Басевич назвав це «найяскравішим проявом презирства Офісу Міністра оборони до накопиченої мудрості військової професії», порівнявши спробу керувати війною за допомогою слайдів з тим, якби автомеханіку дали рекламну брошуру виробника і наказали за нею відремонтувати двигун.
Особливо показовим є розбір слайду Центрального командування США (CENTCOM) під назвою «Ірак: Індикатори та попередження щодо громадянського конфлікту» (Iraq: I&W of Civil Conflict), який проаналізували Тафті та інші дослідники. Слайд був покликаний відобразити рівень хаосу в країні, але страждав на кричущі аналітичні хиби:
1. Слайд містив кольорові фігури (світлофори: зелений, жовтий, червоний), які довільно пов'язували поняття «Хаос» із поняттям «Критичний стан», а «Рутина» з поняттям «Мир».
2. На слайді поруч із тривожною фразою «неорганізований спонтанний масовий громадянський конфлікт» стояла зелена крапка, що означала «рутина». Тафті саркастично зауважив: «Чи отримала б Хіросіма зелену крапку, бо через три дні в Нагасакі відбулося те ж саме, що стало 'рутиною'?».
3. Тафті порівняв такі слайди зі звичайними спортивними чи фінансовими сторінками в газетах, де читач без проблем аналізує сотні показників. Презентація ж працювала лише на 2% від інформаційної місткості звичайної таблиці, замінюючи реальний багатофакторний часовий аналіз на короткострокові «тижневі коливання», що провокувало у генералів сильне «упередження недавнього часу».
4. Слайд містив терміни на кшталт «Управління» або «Іррегулярно», які не несли жодного конкретного змісту, залишаючи відкритим питання: чи означає це, що управління існує, чи що з ним є значні проблеми?.
Також ніщивної критики зазнав і виступ генерала Девіда Петреуса перед Конгресом у вересні 2007. Він використовував слайди, які мали спотворені масштаби графіків, де стовпчики, що позначали 5 бригад, були в чотири рази меншими за візуальним розміром, ніж ті, що мали позначати 20 бригад, маніпулюючи сприйняттям темпів виведення військ. Інші презентації, підготовлені Об'єднаним комітетом начальників штабів для вивчення ісламу, нагадували «пропаганду на рівні протоколів сіонських мудреців», а слайд Пентагону щодо системи управління життєвим циклом оборонних закупівель (2010 рік) був визнаний ЗМІ «найбільш божевільним слайдом PowerPoint в історії» за його незбагненну заплутаність. Усі ці приклади підтверджували тезу Джорджа Орвелла в адаптації Едварда Тафті: «PowerPoint стає потворним і неточним, тому що наші думки безглузді, але неохайність PowerPoint полегшує генерування безглуздих думок». Ще однією проблемою називали не саму якість брифінгів, а їхню надмірну кількість. Дослідження показували, що збереження знань після перегляду презентації вже за кілька годин падає до абсурдно низького рівня.
Спроби вирватися з «матриці PowerPoint» дійсно існували. Військово-морські та Стратегічні сили США експериментували з альтернативними системами. Наприклад, для Стратегічного командування США було розроблено програму SKIWeb (Strategic Knowledge Integration Web), що працювала у секретній мережі SIPRnet. SKIWeb функціонувала як текстовий журнал, де користувачі публікували «події» зі строгими часовими позначками. Найцікавішою інновацією була система візуального контролю прочитаного: біля нових статей відображалося коло, після прочитання користувачем воно змінювалося на квадрат, а якщо стаття оновлювалася - на ромб. Це дозволяло генералу особисто відстежувати події в текстовому форматі без посередників, уникаючи необхідності скликати штаб для створення спрощених слайдів. Архітектор цієї системи, Дж. Дж. Райх, відкрито заявляв, що його метою є повна ліквідація брифінгів PowerPoint.
Особливо показовим є розбір слайду Центрального командування США (CENTCOM) під назвою «Ірак: Індикатори та попередження щодо громадянського конфлікту» (Iraq: I&W of Civil Conflict), який проаналізували Тафті та інші дослідники. Слайд був покликаний відобразити рівень хаосу в країні, але страждав на кричущі аналітичні хиби:
1. Слайд містив кольорові фігури (світлофори: зелений, жовтий, червоний), які довільно пов'язували поняття «Хаос» із поняттям «Критичний стан», а «Рутина» з поняттям «Мир».
2. На слайді поруч із тривожною фразою «неорганізований спонтанний масовий громадянський конфлікт» стояла зелена крапка, що означала «рутина». Тафті саркастично зауважив: «Чи отримала б Хіросіма зелену крапку, бо через три дні в Нагасакі відбулося те ж саме, що стало 'рутиною'?».
3. Тафті порівняв такі слайди зі звичайними спортивними чи фінансовими сторінками в газетах, де читач без проблем аналізує сотні показників. Презентація ж працювала лише на 2% від інформаційної місткості звичайної таблиці, замінюючи реальний багатофакторний часовий аналіз на короткострокові «тижневі коливання», що провокувало у генералів сильне «упередження недавнього часу».
4. Слайд містив терміни на кшталт «Управління» або «Іррегулярно», які не несли жодного конкретного змісту, залишаючи відкритим питання: чи означає це, що управління існує, чи що з ним є значні проблеми?.
Також ніщивної критики зазнав і виступ генерала Девіда Петреуса перед Конгресом у вересні 2007. Він використовував слайди, які мали спотворені масштаби графіків, де стовпчики, що позначали 5 бригад, були в чотири рази меншими за візуальним розміром, ніж ті, що мали позначати 20 бригад, маніпулюючи сприйняттям темпів виведення військ. Інші презентації, підготовлені Об'єднаним комітетом начальників штабів для вивчення ісламу, нагадували «пропаганду на рівні протоколів сіонських мудреців», а слайд Пентагону щодо системи управління життєвим циклом оборонних закупівель (2010 рік) був визнаний ЗМІ «найбільш божевільним слайдом PowerPoint в історії» за його незбагненну заплутаність. Усі ці приклади підтверджували тезу Джорджа Орвелла в адаптації Едварда Тафті: «PowerPoint стає потворним і неточним, тому що наші думки безглузді, але неохайність PowerPoint полегшує генерування безглуздих думок». Ще однією проблемою називали не саму якість брифінгів, а їхню надмірну кількість. Дослідження показували, що збереження знань після перегляду презентації вже за кілька годин падає до абсурдно низького рівня.
Спроби вирватися з «матриці PowerPoint» дійсно існували. Військово-морські та Стратегічні сили США експериментували з альтернативними системами. Наприклад, для Стратегічного командування США було розроблено програму SKIWeb (Strategic Knowledge Integration Web), що працювала у секретній мережі SIPRnet. SKIWeb функціонувала як текстовий журнал, де користувачі публікували «події» зі строгими часовими позначками. Найцікавішою інновацією була система візуального контролю прочитаного: біля нових статей відображалося коло, після прочитання користувачем воно змінювалося на квадрат, а якщо стаття оновлювалася - на ромб. Це дозволяло генералу особисто відстежувати події в текстовому форматі без посередників, уникаючи необхідності скликати штаб для створення спрощених слайдів. Архітектор цієї системи, Дж. Дж. Райх, відкрито заявляв, що його метою є повна ліквідація брифінгів PowerPoint.
💊2
Forwarded from Час історій
Однак подібні ініціативи часто зіштовхувалися з опором системи, де уміння створити красиву (навіть якщо порожню за змістом) презентацію, сприймалося як шлях до кар'єрного зростання молодого офіцера.
Історія використання PowerPoint у Збройних силах США в період глобальної війни з тероризмом є класичним прикладом того, як форма передачі інформації починає диктувати її зміст. Програмне забезпечення, покликане оптимізувати комунікацію, натомість створило жорстку бюрократичну надбудову, яка поглинала колосальні людські ресурси (феномен «нескінченного вдосконалення слайдів»).
Перехід від аналітичної «письмової традиції» до спрощеної «усної традиції» презентацій значно звузив горизонт стратегічного мислення штабів. Військові зіштовхнулися з парадоксом: маючи доступ до найбільших масивів розвідувальних даних в історії людства, вище командування часто приймало рішення на основі кількох маніпулятивно розфарбованих стовпчиків та маркованих списків, які приховували реальну складність іракського чи афганського суспільств.
Дискусія навколо PowerPoint, що вибухнула в 2010 році після заяв генералів Меттіса, Маккрістала та звільнення полковника Селліна, засвідчила глибоку інституційну кризу. Вона показала, що в умовах сучасних складних конфліктів спроба редукувати військову науку, епідеміологію, політологію та розбудову націй до формату рекламного буклету є не просто хибною практикою, а потенційною загрозою національній безпеці. Зрештою, як резюмував один із військових офіцерів: «Ви не виграєте наступну війну, використовуючи PowerPoint. Ви виграєте її, змусивши іншого дурного виродка використовувати PowerPoint».
Історія використання PowerPoint у Збройних силах США в період глобальної війни з тероризмом є класичним прикладом того, як форма передачі інформації починає диктувати її зміст. Програмне забезпечення, покликане оптимізувати комунікацію, натомість створило жорстку бюрократичну надбудову, яка поглинала колосальні людські ресурси (феномен «нескінченного вдосконалення слайдів»).
Перехід від аналітичної «письмової традиції» до спрощеної «усної традиції» презентацій значно звузив горизонт стратегічного мислення штабів. Військові зіштовхнулися з парадоксом: маючи доступ до найбільших масивів розвідувальних даних в історії людства, вище командування часто приймало рішення на основі кількох маніпулятивно розфарбованих стовпчиків та маркованих списків, які приховували реальну складність іракського чи афганського суспільств.
Дискусія навколо PowerPoint, що вибухнула в 2010 році після заяв генералів Меттіса, Маккрістала та звільнення полковника Селліна, засвідчила глибоку інституційну кризу. Вона показала, що в умовах сучасних складних конфліктів спроба редукувати військову науку, епідеміологію, політологію та розбудову націй до формату рекламного буклету є не просто хибною практикою, а потенційною загрозою національній безпеці. Зрештою, як резюмував один із військових офіцерів: «Ви не виграєте наступну війну, використовуючи PowerPoint. Ви виграєте її, змусивши іншого дурного виродка використовувати PowerPoint».
💊2
Forwarded from Час історій
До речі ось той слайд. Можете спробувати самостійно в ньому розібратись :)
💊3🔥1
Forwarded from крізь тернові стежини обабіч млинівок по розкидистих кроках власних думок | #УкрТґ ➩ (artemetra 🇺🇦)
🌚3
https://www.youtube.com/watch?v=XoiP1O0s17c просто залишу це тут
YouTube
The Speed of Light Limit Makes Space Travel EASIER not Harder
You can support my work here:
patreon.com/user?u=85062254
buymeacoffee.com/pprobnsol
Much appreciated!
Big thanks belong to people supporting me on Patreon, Buymeacoffee and Super Thanks for giving me the motivation to create the video!
attributions:…
patreon.com/user?u=85062254
buymeacoffee.com/pprobnsol
Much appreciated!
Big thanks belong to people supporting me on Patreon, Buymeacoffee and Super Thanks for giving me the motivation to create the video!
attributions:…
🫡1
https://www.youtube.com/watch?v=Q-sE2C-5xrk птічкі роблять красіво
YouTube
Richard Dawkins & the Invisible Birds
Get Nebula using my link for 50% off an annual subscription: https://go.nebula.tv/lilyalexandre
Watch my Nebula-exclusive video, "Esoteric Bird Theories to Sleep & Relax To": https://nebula.tv/videos/lilyalexandre-esoteric-bird-theories-to-sleep-relax-to…
Watch my Nebula-exclusive video, "Esoteric Bird Theories to Sleep & Relax To": https://nebula.tv/videos/lilyalexandre-esoteric-bird-theories-to-sleep-relax-to…
Forwarded from нєа 2.6: ні, дякуємо
wikigacha is better tbh
https://isabisabel.com/gacha/
https://isabisabel.com/gacha/
Isabisabel
Number Gacha
Can you get all 100 numbers?
🔥3🤯1
Forwarded from гіперкульт хана рубероїда
запреті мне носіть мантію
запреті мне сігілі на себе рісовать
запреті мне вступать в ордо темпліс
я все буду - буду колдовать
запреті мне сігілі на себе рісовать
запреті мне вступать в ордо темпліс
я все буду - буду колдовать
🔥2